Ухвала суду № 57700171, 26.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2016 рокусправа № П/811/3422/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки «Легіон" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000832202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 707 978,00 грн., у тому числі 471985,00 грн. основного платежу та 235993,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000842202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 637181,00 грн., у тому числі 424787,00 грн. основного платежу та 212394,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковим органом не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої податковий орган просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ КПЦ «Кондор» за липень 2014 року, ПП «Охоронна система «Регіон» за жовтень 2014 року. Податковим органом отримано податкову інформацію Основянської ОДПІ м. Харкова щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ КПЦ «Кондор» по взаємовідносинам з контрагентами покупцями та постачальниками за червень-грудень 2014 року. Вважає, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту позивача з ТОВ КПЦ «Кондор» за липень 2014 року відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Щодо ПП «Охоронна система «Регіон» зазначає, що податковим органом отримано акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів від 12.12.2014 року «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПП «Охоронна система «Регіон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами за вересень 2014 року». З урахуванням інформації з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань встановлено, що господарські відносини з ПП «Охоронна система «Регіон» мають ознаки фіктивності.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агентство безпеки "Легіон" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ КПЦ "Кондор" за липень 2014 року, ПП "Охоронна компанія "Регіон" за жовтень 2014 року, результати якої оформлено актом №68/11-23-22-02/35729068 від 28.05.2015 року (т.1, а.с.31-46).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення:

- 138.2, п.138.4,п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період всього в сумі 424787,00грн., в тому числі за 2014 рік - 424787,00 грн.

- п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 471985,00 грн., в тому числі за липень 2014 року - 397152,00 грн. та жовтень 2014 року - 74833,00грн.

Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 12.06.2015 року:

- №0000832202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 707 978,00 грн., у тому числі 471985,00 грн. основного платежу та 235993,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1,а.с.47);

- №0000842202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 637181,00 грн., у тому числі 424787,00 грн. основного платежу та 212394,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1,а.с.47- зв.бік).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно матеріалів справи податковими повідомленнями-рішеннями визначено грошові зобов'язання позивача у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ КПЦ "Кондор" та ПП "Охоронна компанія "Регіон", які на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, не підтверджуються фактичними обставинами, всі первинні бухгалтерські документи складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку та подальшого декларування податкових показників.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість слід з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції;

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат та господарською діяльністю платника податку.

Отже, суд першої інстанції правильно визначився, що в межах предмета доказування по даній справі належить встановити факт здійснення та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, обставини придбання, використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги рішення Верховного Суду України у справі № 21-737во09 від 08.09.2009 року, згідно якого зазначено, що: "здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід звернути увагу і дати належну оцінку доводам ДПІ щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій".

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Зі змісту наведених норм випливає, що витрати підприємства можна віднести до складу валових лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування валових витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов:

1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції;

2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ;

3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому, будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності ТОВ "АБ "Легіон" є діяльність приватних охоронних служб на, що товариство має відповідну ліцензію серії АЕ №184957 від 06.03.2013 року видану МВС України (т.2, а.с.93) та ліцензію серії АЕ №526917 від 05.03.2015 року, видану МВС України (т.2,а.с.95). Впродовж своєї діяльності позивачем укладено ряд договорів щодо надання послуг з охорони (проведення розслідувань та забезпечення безпеки; про закупівлю послуг з фізичної охорони об'єктів) у відповідності до дислокацій охорони об'єкта, що є невід'ємною частиною договорів. Відповідно до дислокацій об'єкти, що підлягають охороні знаходяться у різних містах України.

Між Товариством "АБ "Легіон" (Замовник) та Товариством "КПЦ "Кондор" (Виконавець) укладено договір №28/2 від 29.02.2014 року щодо послуг з фізичної охорони об'єктів. Відповідно до пп.1.1 договору Виконавець здійснює фізичну охорону об'єктів Замовника, які в свою чергу передані останньому від юридичних осіб на підставі договорів охорони об'єктів та внесені до дислокацій, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник на підставі актів надання послуг та протоколів узгоджень договірної ціни зобов'язується оплачувати замовлені послуги згідно з умовами Договору (т.1, а.с.62-64). 31 липня 2014 року сторонами вищевказаного договору підписано протокол узгодження договірної ціни на послуги охорони (т.1, а.с.73 - зв.бік).

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов зазначеного договору матеріали справи містять копії: дислокацій та розрахунку робочого часу по охороні об'єктів, що підлягають фізичній охороні з 1 по 31 липня 2014 року, складених відповідно до договору №28/02-1 від 28.02.2014 року (т.1,а.с.64 - зв. бік, 72). Крім того, матеріали справи містять копії первинних документів, а саме: рахунки-фактур, податкові накладні та акти здачі - прийняття робіт. На думку колегії суддів апеляційної інстанції такі документи свідчать про фактичне виконання сторонами умов вказаного договору (т.1,а.с.72, зв.бік - 73). Оплата отриманих послуг підтверджується копіями платіжних доручень (т.1,а.с.75-76). Податкові накладні за вказаними господарськими операціями позивачем включено до списку отриманих податкових накладних за липень 2014 року (т.2,а.с.118-140).

30.09.2014 року між ТОВ "АБ "Легіон" (Замовник) та ТОВ "Охоронна компанія "Регіон" (Виконавець) уклали договір №1471 щодо послуг з фізичної охорони об'єктів. Відповідно до пп.1.1 договору Виконавець здійснює фізичну охорону об'єктів Замовника, які в свою чергу передані останньому від юридичних осіб на підставі договорів охорони об'єктів та внесені до дислокацій, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник на підставі актів надання послуг та протоколів узгоджень договірної ціни зобов'язується оплачувати замовлені послуги згідно з умовами Договору (т.1,а.с.77-78). При цьому, 31 жовтня 2014 року сторонами цього договору підписано протокол узгодження договірної ціни на послуги охорони (т.1,а.с.80). На підтвердження фактичного виконання сторонами умов даного договору матеріали справи містять копії: дислокацій та розрахунку робочого часу по охороні об'єктів, що підлягають фізичній охороні з 1 по 31 жовтня 2014 року, складених відповідно до договору №1471 від 30.09.2014 року (т.1,а.с.80 - зв.бік,). Крім того, матеріали справи містять копії первинних документів, а саме: рахунки на оплату, податкові накладні та акти наданих послуг, свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору (т.1,а.с.79,81). Оплата отриманих послуг підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень (т.1,а.с.82-83). Податкова накладна за вказаними господарськими операціями позивачем включено до списку отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року (т.2,а.с.96-117).

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно зазначив, що фактичне надання послуг по охороні об'єктів, що фактично виконувались ТОВ "Комерційно-правовий центр Кондор" та ТОВ "Охоронна компанія "Регіон" також підтверджується копіями актів надання послуг та актами здачі-приймання наданих послуг підписаними ТОВ "АБ "Легіон" та третіми особами-отримувачами послуг охорони (т.1,а.с.84-240, т.2,а.с.1-62). Зазначені документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента та складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів валових витрат, а також відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України - податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Слід зазначити, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ КПЦ "Кондор" було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника ПДВ. Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, матеріали справи не містять.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з зазначенням суду першої інстанції, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ Комерційно - правовий центр "Кондор" та ТОВ "ОК "Регіон", при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 22 195,13 грн. (двадцять дві тисячі сто дев'яносто п'ять гривень 13 копійок) за реквізитами:

Отримувач коштівУДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37989274 Банк отримувачаГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ Код банку отримувача (МФО)805012 Рахунок отримувача31217206781004 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;39484073 (код клієнта за ЄДРПОУ) Судовий збір, за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна