Ухвала суду № 57700153, 26.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2016 рокусправа № 804/14975/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: Сінельник Наталії Володимирівни, Басової Ольги Борисівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що є правонаступником Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року

у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 1393-25 від 14.04.2015р., зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Дніпропетровській області по нарахуванню пені - протиправними. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1393-25 від 14.04.2015р. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при нарахуванні пені контролюючими органами порушено порядок такого нарахування, а саме: щодо визначення дати початку такого нарахування та в частині нарахування пені на суму розстроченого грошового зобов'язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд неправомірно до спірних відносин застосував п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міндоходу України від 10.10.2013 року №574. Відповідно до вказаної норми на розстрочені грошові зобов'язання пеня та штраф не нараховуюиться з дати укладення договору до закінчення строку дії договору про розстрочення податковогог боргу. Втім судом першої інстанції не взято до уваги, що в даному випадку договір розстрочення з позивачем не укладався. Процедури, передбачені ст. 100 ПКУ на позивача не розповсюджуються. Також, вказує на порушення пп. «б» ч. 1 пп. 129.1.1 ст. 129 ПКУ. Посилається на те, що ухвала суду щодо розстрочення податкового боргу позивача набрала законної сили лише 17.09.2014 року, отже розстрочення податкового боргу повинно бути проведено не раніше 17.09.2014 року. Вважає, що Податковим кодексом не встановлена можливість звільнення платника, що має податковий борг, від нарахування пені.

Представник позивача подав до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що рішенням суду розстрочена сплата податкового боргу. На розстрочені та відстрочені грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються. Розстрочення передбачає перенесення строків сплати, отже нарахування пені та штрафів є неправомірним.

У судовому засіданні представники відповідача (кожен окремо) підтримали доводи апеляційної скарги, просять апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року в адміністративній справі № 2а/0470/5703/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, скасування податкової вимоги та скасування рішення - у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було відмовлено повністю. Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було задоволено частково: постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року - скасовано та закрито провадження в даній адміністративній справі в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.03.2011 року № 0000431742, у зв'язку із відмовою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від цієї позовної вимоги, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. в адміністративній справі №804/681/13-а адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 408659,70 грн. задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 408659,70 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р. апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. залишено без змін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 р. заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. в адміністративній справі №804/681/13-а задоволено. Розстрочено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. в адміністративній справі №804/681/13-а строком на 29 місяців шляхом здійснення Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 щомісячних платежів в сумі 14000,00 грн., починаючи з дня набрання цією ухвалою законної сили.

При цьому, Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 року внесено виправлення в текст ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 р. у справі №320вр-14/804/681/13-а, а саме: замість розміру щомісячних платежів в сумі "14000,00 грн." зазначено розмір щомісячних платежів в сумі "14091,71 грн.".

Також, Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року роз'яснено, що другий абзац резолютивної частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 р. в адміністративній справі №804/681/13-а слід розуміти таким чином, що органи державної податкової інспекції в Дніпропетровській області зобов'язані відобразити в особистій картці платника податків Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відомості щодо розстрочення податкового боргу в розмірі 408659,70 грн. на 29 місяців.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, норми Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10 жовтня 2013 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом відповідно до ухвали суду від 20.07.2014 року по заяві №320вр/14/807/681/13-а в інтегрованій картці особового рахунку ОСОБА_1 з податку на додану вартість 14.1.2014 року проведено розстрочення податкового боргу в розмірі 380659,70 грн. строком на 29 місяців з 14.11 2014 по 30.04.2017. Граничні терміни погашення розстрочених сум податкового боргу (його часток) визначено у графіку від 14.11.2014 року №27714/10/04-10-25-41. При цьому, 14.04.2015 ФОП ОСОБА_1 отримано податкову вимогу № 1393-25 від 14.04.2015р., відповідно до якої станом на 13.04.2015р. сума податкового боргу складає 12145,82 грн. у тому числі пеня у розмірі 12145,82 грн. З листа-відповіді від 21.09.2015 року №4686/10/04-10-23 на адвокатський запит ОСОБА_2 від 15.09.2015 №105 вбачається, що позивачу нарахована пеня по податку на додану вартість, яка розпочинається з наступного дня за днем виникнення боргу, а саме з 14.02.2012, та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України. У вимозі вказано, що пеню, зазначену у вимозі №1393-25 від 14.04.2015 нараховано за період з 14.09.2012 по 10.04.2015 із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (30% на дату сплати)".

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

В даному випадку суму грошового зобов'язання нараховано контролюючими органами.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи, що нарахована контролюючими органами сума грошового зобов'язання (за податковим повідомленням-рішенням від 31.03.2011 року № 0000431742) оскаржена в судовому порядку, то днем узгодження суми такого зобов'язання є день набрання законної сили судовим рішенням по цій справі, а саме: 14.03.2012 року. Відповідно останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, є 24.03.2012 року. Таким чином, нарахування пені в даному випадку починається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, тобто з 26.03.2012 року.

Натомість, відповідачем зазначено днем початку нарахування пені спочатку 14.02.2012 року, а потім 14.09.2012 року, при цьому, обидві дати визначено з порушенням порядку нарахування пені, визначеного Податковим кодексом України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України передбачає окремі випадки, коли відлік строків сплати здійснюється в особливому порядку. Так, статтею 100 ПК України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 100.1 даної статті, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 100.6 статті 100 ПК України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 ПК України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Також наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10 жовтня 2013 року затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (Порядок № 574), розроблений відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 1.9 цього Порядку строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (пункт 3.9 Порядку № 574). Отже, з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення податкового боргу і до закінчення строку дії договорів про розстрочення податкового боргу контролюючий орган втратив право на нарахування пені. Оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в договорах про розстрочення прямо визначені нові строки сплати, то штрафні санкції могли бути нараховані лише за порушення платником податків таких нових строків.

Згідно матеріалів справи з 17.09.2014 року набрала законної сили ухвала суду про розстрочення податкового боргу, проте, як зазначено в листі-відповідді Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.09.2015 року №4686/10/04-10-23, нарахування пені всупереч зазначеним правовим нормам продовжується та закінчується 10.04.2015. Тобто контролюючим органом застосовано строк для нарахування пені без врахування того, що строки сплати платником податків податкового боргу є перенесеними в порядку статті 100 ПК України. Внаслідок цього загальний термін нарахування пені включає в себе періоди розстрочення сплати податкового боргу, отже, рішення про розстрочення (фактичне перенесення строків сплати) не взяте до уваги контролюючим органом.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що така позиція контролюючого органу є необґрунтованою і з тих підстав, що нарахування штрафних санкцій в період дії договору про розстрочення обмежує передбачені статтею 100 Податкового кодексу України права платника податків.

Таким чином, при нарахуванні пені контролюючими органами порушено порядок такого нарахування, а саме щодо визначення дати початку такого нарахування та в частині нарахування пені на суму розстроченого грошового зобов'язання.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що є правонаступником Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун