Ухвала суду № 57700064, 10.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 травня 2016 рокусправа № 804/14142/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Туркіна Л.П.

перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 804/14142/15

за позовом: ОСОБА_1

до: Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції

про: визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 804/14142/15 за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації залишена без руху та надано строк для усунення недоліків до 29 квітня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 14 березня 2016 року отримав 05 квітня 2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на 10 травня 2016 року документи на виконання ухвали від 14 березня 2016 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 не надходили.

В той же час, 22 квітня 2016 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про справляння судового збору за рахунок державного бюджету.

Клопотання обгрунтовано тим, що вимога до громадянина сплатити судовий збір, як умова отримання судового захисту своїх прав, суперечить ст.ст. 8, 22, 55, 64, 130 Конституції України оскільки фактично перекладає на громадянина обов'язки Держави України та порушує його право на судовий захист, яке не може бути обмежене і гарантується окрім норм Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 5 Закону України "Про судовий збір" визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, заявник не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, доведення обставин щодо наявності якого та неможливості сплати судового збору покладається на особу, яка звертається з заявою.

Оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем не надано, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.

Стосовно доводів скаржника щодо наявності права особи на судовий захист, слід зазначити наступне.

Суд не заперечує наявність у скаржника права на звернення до суду та в будь-якому випадку не обмежує його, проте порядок звернення до апеляційного адміністративного суду визначений Кодексом адміністративного судочинства України та встановлює чіткі вимоги до апеляційної скарги, зокрема щодо сплати судового збору.

Крім того, слід зазначити, що Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року не визнаний неконституційним, не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, а його виконання усіма особами є реалізацією принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на те, що скаржником не надано документу про сплату судового збору в належному розмірі, вбачається, що відповідачем не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року.

Згідно з частиною 3 статті 189 передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст..108 цього Кодексу. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки, у встановлений судом строк заявник не виконав вимоги ухвали суду, вважаю за необхідне апеляційну скаргу повернути заявнику у зв'язку з не усунутими недоліками.

Керуючись ст.ст. 108,187,189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про справлення судового збору за рахунок державного бюджету - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 804/14142/15 за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.5 ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Л.П.Туркіна