Ухвала суду № 57699942, 21.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2016 рокусправа № 804/15177/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - Кривошеїна І.О., дов. від 18.01.16

відповідача: - Гармаш О.О., дов. від 05.08.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 р. у справі № 804/15177/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвразТранс Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС форми «Р» № 0000524802 від 13.10.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 95808,75 грн., з яких сума 76 647 грн. основного платежу, сума 19 161,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську форми «Р» № 0000514802 від 13.10.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 492088,75 грн., з яких сума 393 671 грн. основного платежу, сума 98 417,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську форми «В4» № 0000534802 від 13.10.2015 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 85 164 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність здійснення господарської діяльності з ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» та правомірність відображення її результатів в податковому обліку підтверджується належним чином сформованою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016р. у справі № 804/15177/15 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що надані позивачем первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» на підставі договору про надання послуг № 6/14-1р від 01.06.14 р. подачі та збирання вагонів , послуг з деповського ремонту вагонів у вагонному депо, в зв'язку з чим позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016р. у справі № 804/15177/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник наполягає на тому, що для цілей оподаткування визначальним критерієм для кваліфікації діяльності платника як господарської діяльності є спрямованість такої діяльності на отримання доходу, при цьому визначальною ознакою господарської діяльності є наявність ділової мети, що полягає в намірі отримати економічний ефект від операції, а вищезазначений договір ТОВ «ЄвразТранс Україна» з ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» не був спрямований на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед ТОВ «ЄвразТранс Україна», а лише для збільшення податкового кредиту і витрат.

ТОВ «ЄвразТранс Україна» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції в період грудень 2014 року та квітень 2015 року.

Представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції надані пояснення та заперечення на доводи апеляційної скарги. Представником податкового органу підтримана думка, викладена в апеляційній скарзі, що договір надання послуг позивача з ТОВ « Вагон Експрес Сервіс» не був спрямований на якісне та своєчасне виконання зобов'язань, а лише слугував підставою для збільшення податкового кредиту і витрат, і тому винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є правомірним та обгрунтованим.

Представником позивача надано письмові пояснення , в яких з посиланням на індивідуальну відповідальність та судову практику, позивач просить залишити без змін законну та обґрунтовану постанову суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЄвразТранс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» за період грудень 2014 року та квітень 2015 року, за результатами якої складено акт № 110/28-01-4236161908 від 01.10.2015 (т.1, а. с.14-35).

13.10.2015 на підставі даного акту перевірки СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» № 0000524802, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 95808,75 грн., з яких 76 647 грн. - за основним платежем, 19 161,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- форми «Р» № 0000514802, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 492088,75 грн., з яких 393 671 грн. - за основним платежем, 98 417,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- форми «В4» № 0000534802, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 85 164 грн. (т.1, а. с.55, 57, 59).

ТОВ «ЄвразТранс Україна», вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача неправомірними, звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаного акту перевірки від 01.10.2015 Товариством порушено:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкт оподаткування за 2014 рік на суму 425 819 грн., та занижено податку на прибуток за 2014 рік на суму 76 647 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України, в результаті чого неправомірно включено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року, квітень 2015 року суми ПДВ по податковим накладним вписаним по контрагентам взаємовідносини з якими не підтверджено, чим завищено податковий кредит на загальну суму 478835, грн.., у тому числі за грудень 2014 року на суму 85164 грн., за квітень 2015 року на суму 393671 грн., що призвело до порушення п.200.1 ст.200 ПК України, а саме:

заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 85164 грн.;

завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 85164 грн.;

заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2015 року на суму 393671 грн., та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету на суму 393671 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ЄвразТранс Україна» по взаємовідносинах з ТОВ «Вагон Експрес Сервіс».

Стосовно реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ЄвразТранс Україна», колегія суддів зазначає наступне:

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У Листі ВАСУ від 02.06.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З матеріалів справи та перевірки вбачається, що ТОВ «ЄвразТранс Україна» (Замовник) мало господарські відносини з ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» (Виконавець) за договором № 6/14-1р від 01.06.2014, предметом якого є організація та контроль за проведенням деповського та капітального ремонту, комплектації та плановим технічним обслуговуванням залізничного рухомого складу Замовника, які здійснюються в вагонних депо Укрзалізниці (т.1, а. с.75 ,76).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати , не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, з положень статей 183 та 184 ПК України вбачається, що особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази відсутності у контрагента позивача - ТОВ «Вагон Експрес Сервіс», статусу юридичної особи, статусу платника ПДВ на момент реалізації господарських операцій, відповідачем суду не надані, що, в свою чергу, свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації вищевказаного господарського договору.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З оскарженої постанови вбачається дослідження судом першої інстанції первинних документів, які містяться у матеріалах справи і якими підтверджується реальність господарських операцій щодо виконання ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» робіт з подачі та забирання вагонів локомотивом залізниці в депо на підставі відомостей плати за подачу, забирання вагонів та маневрову роботу, послуги з деповського ремонту вагонів у вагонному депо, фарбування вагонів, заміни запчастин вагонним депо станції Мелітополь Придніпровської залізниці та станції Помічна Одеської залізниці, а саме: акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні, докладна інформація про які та інші первинні документи наведена у Додатку № 2.3, лист № 1209 від 09.10.2015, направлений ТОВ «ЄвразТранс Україна» на адресу ДП «Одеська Залізниця» щодо підтвердження факту організації ремонту вагонів власності ТОВ «ЄвразТранс Україна», а також заміни колісних пар та інших комплектуючих та відповідь ДП «Одеська Залізниця» № 1807 від 13.10.2015 щодо підтвердження надання вищевказаних послуг та робіт, лист № 1249 від 19.10.2015, направлений ТОВ «ЄвразТранс Україна» на адресу ДП «Придніпровська Залізниця» щодо підтвердження факту організації ремонту вагонів власності ТОВ «ЄвразТранс Україна», а також заміни колісних пар та інших комплектуючих та відповідь ДП «Придніпровська Залізниця» № 610 від 19.10.2015 щодо підтвердження надання вищевказаних послуг та робіт, повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагона форми ВУ-23М, дефектні відомості на ремонт вантажних вагонів форми ВУ-22, листки обліку комплектації вантажного вагону при всіх випадках ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням форми ВУ-35-Р, повідомлення про приймання вантажних вагонів із ремонту форми ВУ-36М.

При цьому актом перевірки від 01.10.2015 не заперечується факт сплати коштів за надані послуги. Використання позивачем придбаних товарів і послуг у власній господарській діяльності також відповідачем не спростовується.

Отже, вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

При цьому доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що податкові накладні, які виписані вказаним контрагентом і які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» 22.09.2014 №957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.

Скаржник зауважує, що вищевказані документи (повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагона форми ВУ-23М, дефектні відомості на ремонт вантажних вагонів форми ВУ-22, листки обліку комплектації вантажного вагону при всіх випадках ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням форми ВУ-35-Р, повідомлення про приймання вантажних вагонів із ремонту форми ВУ-36М) виписані депо Помічна Одеської залізниці та депо Мелітополь Придніпровської залізниці, що підтверджує фактичне виконання робіт (послуг) депо Помічна Одеської залізниці та депо Мелітополь Придніпровської залізниці безпосередньо в адресу ТОВ «ЄвразТранс Україна» без залучення ТОВ «Вагон Експрес Сервіс», і в наданих позивачем документах взагалі не міститься жодного посилання на причетність ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» до виконання вказаних робіт.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що без дослідження первинних документів ТОВ «Вагон Експрес Сервіс», доказів здійснення якого податковим органом не надано, висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Вагон Експрес Сервіс», є передчасними і, відповідно, необґрунтованими. Тому ці доводи не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

Стосовно доводів скаржника про отримання податкової інформації від ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС Дніпропетровській області, згідно якої ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» не підтверджено формування сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» за грудень 2014 року та квітень 2015 року, колегія суддів вважає, що ця інформація не може нести для суду доказового значення щодо нереальності господарських операцій, що підтверджується відповідачем в апеляційній скарзі.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що навіть за наявності факту не відображення контрагентом платника податку податкових зобов'язань, зазначена обставина не позбавляє такого платника податку права на формування податкового кредиту і валових витрат за операціями з таким контрагентом.

Статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Щодо посилань скаржника на порушення позивачем, як власником вагонів (рухомого складу, ремонт якого за умовами договору здійснюються в вагонних депо Укрзалізниці), Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 № 856, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 за № 1316/9915 (чинного у грудні 2014 року), та Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 № 168/26613 (чинного у квітні 2015 року), які полягають у невиконанні позивачем обов'язку укласти договір з вагоноремонтним підприємством, атестованим на здійснення зазначеної діяльності, ненаданні до перевірки перевізних документів на підтвердження направлення у планові ремонти власних вантажних вагонів (як вагонів неробочого парку), оформленими в електронному або паперовому вигляді згідно з правилами оформлення перевізних документів, то у даному випадку скаржником не наведено правову норму, яка приписує платникам податків надавити ці документи для документального підтвердження показників податкового обліку.

Посилання скаржника на те, що правочин позивача спрямований винятково на зменшення бази оподаткування, не має під собою розумної, економічно обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, на доречність застосування до правочину позивача з ТОВ «Вагон Експрес Сервіс» доктрини «Ділова мета» та «реальність господарської операції», суть якої полягає у тому, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в акті перевірки від 01.10.2015 не наведені докази, які б свідчили про невідповідність даної господарської операції цілям та задачам статутної діяльності платників податків, збитковості спірної операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що реалізацію вказаної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Товариства і його контрагента були направлені на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Також колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника в обґрунтування даних доводів на п.п.1.1, 3.13.7 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, оскільки відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка.

Крім того, відповідно до п.1.1 вказаних Методичних рекомендацій, ці Методичні рекомендації є актом рекомендованого, роз'яснювального, інформаційного характеру.

Таким чином, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ч.5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

При цьому фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність також визнається тільки судом.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано судового рішення, яке б визнавало недійсним вказаний вище правочин (господарський договір).

Також скаржник посилається на те, що позивач, в обґрунтування позовних вимог, вказує на викладення в акті перевірки від 01.10.2015 неправдивих даних, посилаючись на присутність посадових осіб СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську на території підприємства під час виїзної перевірки, яка проводилась з 11.09.2015 по 24.09.2015, лише 2 дні (11.09.2015 та 14.09.2015), але позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаного факту, тому позивач навмисно зводить наклеп на посадових осіб СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську, тим самим дискредитуючи відповідача перед судом як контролюючий орган, покликаний представляти інтереси держави та контролювати своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів до бюджету.

Наведені доводи скаржника колегією суддів відхиляються як такі, що не впливають на суть спірних відносинах, які стосуються правомірності/неправомірності здійснених відповідачем донарахувань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 13.10.2015 № 0000524802, № 0000514802 та №0000534802, прийнятих на підставі акту перевірки позивача від 01.10.2015.

Наведене свідчить про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ «ЄвразТранс Україна» щодо визнання протиправним та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 р. у справі № 804/15177/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 р. у справі № 804/15177/15 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 11 105 (одинадцять тисяч сто п'ять) грн. 50 коп.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко