Ухвала суду № 57699241, 13.05.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2206/16

УХВАЛА

13 травня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду – Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом керівника Білгород – Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Тарутинського районного управління юстиції Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Бородінська СЕС-3» про скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Білгород – Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Тарутинського районного управління юстиції Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Бородінська СЕС-3» про скасування рішення державного реєстратора.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Адміністративний процес ініціюється через подання адміністративного позову. Адміністративний позов, згідно з пунктом 6 коментованої статті, є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно – правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження у адміністративній справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 106 КАС України – у адміністративному позові зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; зміст позовних вимог згідно з ч. 3 ст. 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Положення щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення до адміністративного суду, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення таких строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України, не зловживаючи ними.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор прокуратури Тарутинського району Одеської області звертався до Тарутинського районного управління юстиції із листами від 26.05.2015 р. та 30.09.2015 року щодо скасування запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 3720747 від 04.12.2013 року щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5124755500:01:001:0789), отже про існування спірних правовідносин прокуратурі було відомо у травні 2015 року тоді як із позовом керівник Білгород – Дністровської прокуратури звернувся до суду 11.05.2016 року, майже через рік.

Також, суд звертає увагу, що під час розгляду справи № 916/2124/14 за позовом прокурора Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області до ТОВ «Бородінська СЕС-3», третя особа: Тарутинська районна рада про визнання недійсним договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку в Одеському апеляційному господарському суді (01.12.2014 р.) та Вищому господарському суді України (04.02.2015 р.) представник прокуратури приймав участь у справі, а отже знав про існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року ).

Згідно зі статтею 361 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою. Органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов’язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Отже, прокурор, який бере участь у справі, має обов’язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу строку звернення до суду поширюється й на звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах громадянина (справа № 6-2426цс15).

Також, слід зазначити, що ВС визначив правову позицію, згідно з якою у випадках пред’явлення позову як особою, право якої порушено, так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (прокурором), строк позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли про порушення прав та інтересів держави дізнався або мав дізнатися саме відповідний орган державної влади (уповноважений на здійснення відповідних функцій), а не прокурор.

При цьому практика ВГС свідчить про дотримання позиції, відповідно до якої в разі обізнаності прокурора, який був присутній при прийнятті оскаржуваного рішення держоргану, слід уважати обізнаними всі інші органи прокуратури як складові єдиної централізованої системи (постанова ВГС від 16.03.2016 № 922/5011/15).

Прикметно, що в постановах від 16.09.2015 №6-68цсі5 та 30.09.2015 №3-3741x15 ВС послався на практику ЄСПЛ та необхідність застосування п.1 ст.32 конвенції, зазначивши, що позовна давність — це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Строк позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав — учасниць конвенції, виконує кілька завдань, зокрема, забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть виникнути в разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п.570 рішення від 20.09.2011, прийнятого за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п.51 рішення від 22.10.96, прийнятого за заявами №22083/93, 22095/93 У справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, п. 5 Наказу № 6гн від 28.05.2015 р. «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» встановлено, що прокурор при зверненні до суду з позовом (заявою, поданням) повинен обґрунтувати необхідність захисту інтересів держави та визначити орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а в разі його відсутності – звертатися у статусі позивача.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України.

Позивачу необхідно у встановленому КАС України порядку надати до адміністративного позову обґрунтування щодо строку звернення до суду або відповідну заяву.

Також, прокуратурі необхідно надати обґрунтування необхідності захисту інтересів держави, що слугувало підставою для звернення до суду із позовом.

Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

При таких обставинах адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов керівника Білгород – Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Тарутинського районного управління юстиції Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Бородінська СЕС-3» про скасування рішення державного реєстратора- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 23 травня 2016 року.

У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов буде вважатись неподаним і буде повернутий позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали, апеляційної скарги.

Суддя Потоцька Н.В.