Постанова № 57698312, 16.05.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року

Справа № 803/668/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Волинської філії Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Волинської філії Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” (далі – Волинська філія ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто”, відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 190887,10 грн. із рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, однак всупереч вимогам статті 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підприємство не виконує свого обов’язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв’язку з чим у відповідача виник податковий борг з податку на доходи (прибуток) страховика в сумі 190887,10 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

У зв’язку із наведеним позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 190887,10 грн. для погашення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

В судове засідання представник позивача не прибув, але від нього надійшло клопотання від 16.05.2016 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Волинська філія ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, має відкриті рахунки в банківських установах, що підтверджується довідкою Луцької ОДПІ про наявність боргу по платежах до бюджету Волинської філії ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” (а.с.10).

Станом на 20.04.2016 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України в сумі 190887,10 грн., про що зазначено Луцькою ОДПІ у довідці про наявність боргу по платежах до бюджету Волинської філії ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” (а.с.10), розрахунку податкового боргу по платежах до бюджету Волинської філії ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” (а.с.11).

Податковий борг з податку на прибуток страхових організацій виник через несплату нарахованих платником податків самостійно грошових сум в податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика №9081425448 від 02.03.2015 року (а.с.12-14).

Оскільки відповідачем не сплачено податкові зобов’язання, які нараховані ним самостійно, тому податковий борг в сумі 190887,10 грн. є узгодженим та підлягає стягненню з Волинської філії ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто”.

Позивачем відповідно до статті 59 ПК України була направлена відповідачу податкова вимога форми “Ю” №11129-23 від 18.08.2015 року (а.с.15), проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов’язання самостійно узгодженого платником податків, або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом в строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов’язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати грошових зобов’язань, визначених платником податків самостійно підлягав перерахунку в бюджет у строки, встановлені статтями 57 ПК України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

В подальшому відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 190887,10 грн., тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків Волинської філії ПАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України коштів у розмірі податкового боргу в сумі 190887,10 грн.

Керуючись статтями 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Волинської філії Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” (ідентифікаційний код 13363112) у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України кошти у розмірі податкового боргу в сумі 190887 (сто дев’яносто тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. Д. Ковальчук