Рішення № 5769786, 25.11.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2008 р. Справа № 18/136-5/46

за позовом: Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції (підрозділ профілактична дезінфекція) вул.Конституції України, 6, м.Городенка, 78100

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, 78100

про розірвання договорів оренди виробничих приміщень санепідемстанції від 04.10.2005р.

за зустрічним позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 78100

до відповідача: Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції, вул.Конституції України, 6, м.Городенка, Івано-Франківська область, 78100

про визнання укладених договорів оренди приміщення санепідемстанції від 04.10.2005р. дійсними

Cуддя Цюх Ганна Захарівна

При секретарі Ломей Любов Романівна

Представники:

Від позивача: Тишковський Я.М.-гол. держ. саніт. лікар, посвідчення № 409 від 29.01.08р.

Від відповідача: ОСОБА_3-представник, довіреність № 16 від 12.05.08р.

:

СУТЬ СПОРУ: заявлено первісний позов про розірвання договорів оренди виробничих приміщень санепідемстанції від 04.10.2005 року з відповідачем - приватним підприємцем ОСОБА_1, а відповідачем - приватним підприємцем ОСОБА_1 заявлено зустрічний позов про визнання укладених договорів оренди приміщення санепідемстанції від 04.10.2005р. дійсними.

За клопотанням сторін слухання справи неодноразово відкладались і в зв"язку з клопотанням обох сторін - строк розгляду справи продовжено на більш тривалий період.

В судовому засіданні 07.08.08р. позивач змінив позовні вимоги і просить суд визнати недійсними договори оренди виробничих приміщень від 04.10.05р. та зобов"язати його звільнити займані приміщення площею 36,58 м.кв. та 49,6 м.кв. При цьому позивач вказує, що спірні договори укладені в порушення ст. 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" та ст. 793 Цивільного Кодексу України, які передбачають, що договір оренди на строк більше одного року укладається в письмовій формі і підлягає обов"язковому нотарільному посвідченню. Поскільки такі договори не посвідчені нотаріально, то вони є недійсними, а відповідач не має права займати приміщення і зобов"язати їх звільнити.

Позивач по первісному позову заперечує проти зустрічного позову відповідача. При цьому Городенківська районна санітарно-епідеміологічна станція вказує на те, що відповідно до п.п. 5.1., 5.3. спірних договорів - орендар зобов"язався використовувати орендоване майно згідно з його призначенням, проте орендар зніс стіни в орендованих приміщеннях, чим погіршив стан майна, вчинив це без дозволу орендодавця та відповідних контролюючих органів. Крім того, в порушення ст. 793 ЦК України відповідачем (позивачем по зустрічному позову) договори оренди приміщень, укладені на 25 років, нотаріально не посвідчені, а тому є нікчемними. Вказує Городенківська районна санітарно-епідеміологічна станція на те, що підприємець ОСОБА_1 не сплачує орендну плату в установленому рішенням районної ради розмірі, просить відмовити в задоволенні позову про визнання дійсними укладених договорів.

Відповідач (ПП ОСОБА_1) по первісному позову проти позову заперечує, вказуючи на безпідставність вимог санепідемстанції, посилаючись на те, що виконує умови договорів оренди належним чином, здійснивши капітальний ремонт приміщення, приступив до його використання за призначенням, відповідно до умов договору, вказує на те, що отримав в оренду приміщення, що складалось з однієї та двох кімнат в даний час приміщення знаходяться в такому ж стані, стіни не зносились. Вказує, що орендну плату сплачує в розмірі, встановленому в договорі, рахунки, які виставлялись на іншу, не передбачену договором суму, не оплачував, так як зміни до договорів оренди стосовно збільшення розміру орендної плати позивачем в установленому порядку в договори не вносились. За таких обставин, ПП ОСОБА_1 вважає, що його право на оренду приміщень повинно бути захищене в судовому порядку, просить в позові відмовити.

Розглянувши первісний позов та вислухавши представників сторін суддя встановив, що 04.10.2005р. між санепідемстанцією та ПП ОСОБА_1 було укладено договори оренди нежитлових приміщень площею 36,58 м.кв. та 49,6 м.кв., які за твердженням позивача, складались кожне з двох кімнат, що спростовується договором про оренду приміщення від 04.10.05р., де вказано в п.1.1., що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення санепідемстанції, яке складається з однієї кімнати на 1-му поверсі площею 36,58 м.кв. для надання побутових послуг - виготовлення та друк фотографій., а друге площею 49,6 м.кв., яке складається з двох кімнат.

Згідно зі ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою для визнання недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п"ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Ч.2.1.-3 ст. 203 ЦК України вказують на те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Згідно з п. 2.5.6. ст. 203 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх дітей, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Ч.2 ст. 215 ЦК України вказує на те, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Ст. 793 ЦК України гласить, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 1 рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недотримання нотаріальної форми такий договір визнається нікчемним, на що вказує позивач, а також пряме вказання на нікчемність договору міститься в ч. 1 ст. 220 ЦК України.

Проте ч. 2 ст. 220 ЦК України гласить, що якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. З цього приводу підприємцем ОСОБА_1 було заявлено зустрічний позов.

Як вбачається з матеріалів справи і текстів договорів - вони не суперечать Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Посилання позивача за первісним позовом на те, що районна рада не погоджувала укладення договору оренди терміном на 25 років спростовується підписом бувшого голови райради на першій титульній стороні договорів. Посилання позивача на те, що договір оренди приміщення повинен затверджуватись сесією райради - не підтверджено документально. В попередньому засіданні позивачем та представником районної ради - суду подано рішення Городенківської районної ради про те,що спірне приміщення віднесене до спільної власності територіальної громади району і знаходиться на балансі санепідемстанції на праві повного господарського відання (управління) з правом передачі цих приміщень в оренду. За таких обставин, головний лікар санепідемстанції вправі підписувати договори оренди.

Діюче законодавство на час укладання договорів не обмежувало термінів, на які майно могло бути передане в оренду, рівно як і не встановлювало термінів передачі цього майна в найм іншим особам.

Рішенням сесії Городенківської райради № 334-20/2005 від 25.04.05р. затверджені документи, що стосувались оренди комунального майна, зокрема в тому числі і Положення про оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що належать до комунальної власності територіальних громад району. Зокрема розд. 6 та 7 цього Положення встановлено , що договір оренди приміщень, що передані в повне господарське відання (оперативне управління) підприємствам з правом надання в оренду - підписується керівником підприємства орендаря. Підприємством зобов"язане погодити договір оренди з відповідною радою в віданні якої знаходиться майно, що передається в оренду. Вищевказане не зобов"язує керівника орендаря виносити питання на сесію райради, як це передбачено розд. V вищевказаного Положення.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання укладених правочинів недійсними, рівно як і не було підстав для розірвання спірних договорів.

Ст. 783 ЦК України регламентує порядок розірвання договору найму на вимогу наймодавця. Позивач не представив доказів про наявність підстав, викладених в даній статті для розірвання спірних договорів, аналогічно він не довів суду підстав для відмови від договору найму на день подання позову.

Розглянувши матеріали зустрічного позову про визнання укладених договорів оренди дійсними та вислухавши представників сторін, суддя встановив, що сторони уклали договори оренди приміщення санепідемстанції від 04.10.2005р.

Позивач неодноразово звертався до керівництва санепідемстанції стосовно нотаріального посвідчення договорів оренди, про що свідчать докази, які є в матеріалах справи (т. 2, а.с.40, 41, 42, 43, 57). Відповідач заперечував проти нотаріального посвідчення договорів оренди (т.2, а.с. 96,97), вказуючи на те, що підприємець зобов"язаний звільнити займані ним приміщення.

Заперечуючи проти зустрічного позову, відповідач вказує на те, що позивач (орендар) порушує умови договорів оренди і використовує орендоване майно не за призначенням, а саме: самовільно без погодження з орендодавцем зніс стіни в обох орендованих приміщеннях, перетворивши їх на суцільний зал. Враховуючи те, що договори укладені терміном на 25 років, вони підлягають нотаріальному посвідченню, а поскільки це не було зроблено, то вони є недійсними і д. ОСОБА_1 повинен звільнити приміщення. Вказує на те, що підприємцю було направлено пропозицію про внесення змін до договорів стосовно збільшення розміру орендної плати, однак він не підписав додатки до договору і не сплачує орендну плату в збільшеному розмірі.

Суд приймає до уваги слідуюче:

- однією з загальних вимог, яких сторони повинні дотримуватись при укладенні договору є встановлена законом форма (ч. 4 ст. 203 ЦК України). Закон встановлює, що договір найму нежитлового приміщення укладається в письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 1 рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК України), а також державній реєстрації (ст. 794 ЦК України).

Відповідно до ст. 220 ЦК України недодержання сторонами вимоги щодо нотаріального посвідчення договору - такий договір є нікчемний.

Як видно з матеріалів справи, при укладенні договору оренди сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджено самим договором і додатками до нього - підприємець по акту прийому-передачі отримав спірні приміщення, здійснив у них капітальний ремонт, встановлена протипожежна сигналізація, майно застраховане, визначені умови використання амортвідрахувань, визначений розмір орендної плати і підприємець сплачує його в установлених договором розмірах. Підприємець ОСОБА_1 приймав міри щодо нотаріального посвідчення договору, проте орендар не бажає його нотаріально посвідчувати, тому в суду є підстави визнати укладені договори оренди дійсними.

Враховуючи вищесказане та в відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 203,215, 216, 220, 782,783 ЦК України, ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції до Приватного підприємця ОСОБА_1 стосовно визнання недійсними договорів оренди нежитлових приміщень від 04.10.2005 року площею 49,6 м.кв. та 36,58 м.кв., розташованих в приміщенні Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції - відмовити.

Стягнути з відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) на користь позивача - Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції, вул.Конституції України, 6, м.Городенка, Івано-Франківська область (код 05498312) - 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов задоволити.

Визнати дійсними договори оренди нежитлових приміщень площею 49,6 м.кв. та 36,58 м.кв., укладені 04.10.2005р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 і Городенківською районною санітарно-епідеміологічною станцією.

Судові витрати покласти на позивача по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяЦюх Ганна Захарівна

рішення підписане 28.11.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Ломей Любов Романівна