Ухвала суду № 57695417, 04.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3630/16

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю.В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.2016 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області Сегеда С.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 червня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_4 про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, за участі прокуратури Малиновського району міста Одеси,

встановив:

В провадженні суду знаходилась на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, за участі прокуратури Малиновського району міста Одеси.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 24 квітня 2012 року заявлений позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 загальну суму несплачених аліментів на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 22 серпня 2006 року по 09 квітня 2010 року - у розмірі 30132,71 гривень; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - у розмірі 4839,00 гривень з одноразовою виплатою; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 пеню за прострочення зі сплати аліментів - у загальному розмірі 5000,00 гривень.

Не погоджуючись із висновками суду вказане рішення було оскаржено ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в апеляційному порядку. Проте згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2012 року апеляційні скарги сторін відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення набрало законної сили в порядку, встановленому ЦПК України.

25.04.2013 року позивач звернулася до суду із заявою про роз'яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухваленого 24.04.2012 року, посилаючись на те, що рішення є незрозумілим в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів, оскільки судом не зазначені рік та період нарахування та стягнення пені, зокрема дата 2006 рік та період з серпня 2006 року по січень 2012 року (т.2, а.с. 251).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.11.2013 року у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.03.2015 року зазначену ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси скасовано, питання про роз'яснення рішення суду передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 червня 2015 року зазначена заява ОСОБА_4 була задоволена та було роз'яснено рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2012 року в частині стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів у загальному розмірі 5000 грн., вказавши, що пеня стягується за 2006 рік за період з 22 серпня 2006 року по січень 2012 року (а. с. 48-49).

17 березня 2016 року від ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга на зазначене вище судове рішення, із пропуском строку на її подання.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2016 року зазначена апеляційна скрага ОСОБА_3 була залищена без руху, через пропуск строку на її подання.

30 березня 2016 року від ОСОБА_3 надійшла заява про поновлення йому строку на апеляційне сокаржененя вказаного судового рішення.

Однак, причини вказані у заяві ОСОБА_3 не можуть бути визнані поважними, а тому апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.

Як було зазначено вище, апеляційна скарга ОСОБА_3 надійшла до суду 17 березня 2016 року, тобто із пропуском строку на її подання, а саме майже через дев'ять місяців після її постановлення.

У відповідності до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 цього Кодексу, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Оскільки у своїй заяві про понолення сроку на апеляційне оскарження судового рішення апеллянт ОСОБА_3 посилається на свою незрозумілість тексту судового рішення, зазначені причини не можуть бути визнані судом поважними, а тому його апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, для надання інших поважних причин для поновлення йому строку на апеляційне оскарження судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 73, ч. 5 ст. 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 червня 2015 року залишити без руху, про що повідомити скаржника.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.3 ст. 297 ЦПК України, та роз'яснити апелянту, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на апеляційне оскарження у тридцятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, його апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута йому.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.М. Сегеда