Постанова № 57695200, 05.05.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/1118/16-а

Провадження №2а/521/96/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року місто Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

при секретарі Малиш О.Л.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України ДФОП, Головного управління національної поліції в Київській області про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової непрацездатності без установлення інвалідності працівникам міліції (поліції), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом проти Міністерства внутрішніх справ України ДФОП, Головного управління національної поліції в Київській області про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової непрацездатності без установлення інвалідності працівникам міліції (поліції).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 1994 року по 2010 рік працював в органах Міністерства Внутрішніх справ України - патрульній службі МВС України - ст. прапорщик.

14.05.2010 року за Висновком військово - медичної комісії ГУ МВС України в Одеській обл. у нього було виявлено захворювання, причина якого пов'язана з походженням служби в органах Внутрішніх Справ України.

28.05.2010 року за наказом начальника ГУМВС України в Одеській області за № 259 о/с його було звільнено за п. «в» ст. 63 (через обмеження стану здоров'я) з присвоєним спеціальним званням ст. прапорщик.

18.08.2010 року ОСОБА_3 була надана довідка МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та визначення ступеню інвалідності серія: ОА-1 за № НОМЕР_1.

03.06.2014 року він написав заяву про добровільний вступ до органів ГУ МВС України, щоб захищати від ворога землю та народ України.

10.06.2014 року Наказом ГУ МВС України в Київській області за № 451 о/с був призначений для проходження служби в органах ГУ МВС України на особливий період терміном на один рік в підрозділ спеціального призначення «Миротворець» МВС України.

Виконуючи свій обов'язок в особливо небезпечних місцях в зоні АТО, Наказом командира батальйону «Миротворець» його було направлено до м. Іловайськ Донецької області для виконання спеціального завдання.

28.08.2014 року при виході з м. Іловайськ Донецької області їх колону обстріляли бойовики, поряд з ним пролунав вибух і він втратив свідомість.

Згідно довідки від 10.10.2014 року начальника медичної служби батальйону особливого призначення «Миротворець» він отримав вибухову травму, контузію головного мозку, баротравму органів слуху та зору.

25.11.2014 року висновком службового розслідування ГУ МВС України в Київській області було встановлено факт отримання тілесних ушкоджень ст. прапорщиком ОСОБА_3 в зоні АТО м. Іловайськ Донецької області при здійсненні службових обов'язків.

08.12.2014 року актом №64 про нещасний випадок стосовно ст. прапорщика ОСОБА_3 теж підтверджено начальником ГУ МВС України в Київській області під-ком В.А. Троян.

09.12.2014 року за № 3/265 ГУ МВС України ст. прапорщик ОСОБА_3 була надана довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, що є підставою для отримання статусу учасника бойових дій.

В лютому 2015 року він був направлений на Військову - лікарську комісію ГУ МВС України в Київській області. Свідоцтво за № 30/М/С/Зн від 21.02.2015 року. Яка провівши всі медичні обстеження стосовно ст. прапорщика ОСОБА_3 - підтвердила ступінь захворювання ОСОБА_3 та направила рекомендацію до МСЕК з надання гр. ОСОБА_3 ступеню інвалідності - 3 групи.

30.03.2015 року комісія МСЕК підтверджує ступінь захворювання та втрати працездатності гр. ОСОБА_3 з наданням гр. ОСОБА_3 ступінь інвалідності - 3 групи.

03.06.2015 року гр. ОСОБА_3 отримав Пенсійне Посвідчення від Пенсійного Фонду України з вказівкою виду пенсії - 3 групи інвалідності.

13.03.2015 року Наказом ГУ МВС України в Київській області за № 143 о/с гр. ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ України у запас за п. «Б» ст. 64 (через хворобу).

Після звільнення в запас гр. ОСОБА_3 звернувся до МВС України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, але у задоволенні виплати одноразової грошової допомоги йому було відмовлено з посиланням на ст. 4 Постанови КМУ України від 21.10.2015 року за № 850.

З даною відповіддю позивач не погодився, посилаючись на те, що перший висновок МСЕК стосовно ст. прапорщика гр. ОСОБА_3 був встановлений у 2010 році. Відсоток втрати працездатності становив 40%. З моменту встановлення першої інвалідності та втрати працездатності при виконанні службових обов'язків ст. прапорщик ОСОБА_3 ГУ МВС України до настання другого моменту встановлення групи інвалідності та втрати працездатності яка становить 60% відсотків, період склав 4 роки.

Уточнивши позовні вимоги (заява вх. 15771/16 від 05.04.2016 року), позивач посилаючись на те, що приймав безпосередньо участь в АТО, має посвідчення УБД, при виконанні службових обов'язків в зоні АТО отримав контузії, тілесні ушкодження та травми, має третю групу інвалідності, вищий відсоток втрати працездатності 60% встановлений за нових обставин, остаточно просив суд:

- скасувати рішення ГУ МВС України прийняте Департаментом фінансово - облікової політики МВС України від 7 грудня 2015 року за № 15/5-7180;

- скасувати рішення ГУ МВС України в Київській області від 23.11.2015 року за №48;

- зобов'язати ГУ МВС України та Департамент фінансово - облікової політики МВС України призначити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції - згідно чинного законодавства;

- зобов'язати ГУ МВС України в Київській області виплатити гр. ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції - згідно чинного законодавства.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача МВС України ДФОП в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Поштою надав клопотання, в якому просила передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до МВС України за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Київській області в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 06.01.2016 року Одеський окружний адміністративний суд у справі № 815/50/16 адміністративний позов ОСОБА_3 до МВС України про скасування рішення ГУ МВС України прийняте Департаментом фінансово - облікової політики МВС України від 07.12.2015 року №15/5-7180 та зобов'язання ГУ МВС України та Департамент фінансово - облікової політики МВС України виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, згідно чинного законодавства повернув позивачеві роз'яснивши, що для вирішення цього питання позивачу необхідно звернутися до суду загальної юрисдикції, як адміністративного суду, за місцезнаходженням позивача або відповідача за власним вибором.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про міліцію" встановлено, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно до ч. 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб,-у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12.05.2007 затвердив "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції".

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 1994 року по 2010 рік працював в органах Міністерства Внутрішніх справ України - патрульній службі МВС України - ст. прапорщиком.

Відповідно до свідоцтва №355/2 (а.с.14) 14.05.2010 року Військово - лікарською комісією ГУМВС України в Одеській області у ОСОБА_3 було виявлено захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно витягу з наказу начальника ГУМВС України в Одеській області №259 о/с від 28.05.2010 року старшого прапорщика міліції ОСОБА_3, інспектора патрульної служби І-ї роти полку ПС при ОМУ ГУМВС України в області 31.05.2010 року звільнено у відставку за ст. 63 п.»в» (через обмежений стан здоров'я) (а.с.15).

18.08.2010 року ОСОБА_6 було надано довідку Серії ОА-1 № НОМЕР_1 про те, що він має ступінь втрати професійної працездатності 40% (а.с.16).

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" позивачу було проведено виплату одноразової грошової допомоги за ІІІ групу інвалідності пов'язаної з проходження служби в ОВС.

Частиною першою пункту третього Порядку №707 передбачено, що у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в наслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення; у період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.

Встановлено, що наказом №451 о/с від 10.06.2014 року ОСОБА_3 прийнято на посаду міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» (а.с.17).

Згідно довідки начальника медслужби БПСМОП «Миротворець» полковника міліції Стеблюк В.В., старший інспектор БПСМОП «Миротворець», старший прапорщик ОСОБА_3, 1974 року народження, під час виходу з оточення в зоні проведення АТО (м. Іловайськ) 28.08.2014 року отримав вибухову травму, контузію головного мозку, баротравму органів слуху та зору. Медична допомога на місці отримання ушкодження надавалась лікарем батальйону (а.с.18).

Як вбачається з висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень, проведеного старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУМВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління від 11.11.2014 року №2412, було встановлено, що тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми, контузії головного мозку, отримані 29.08.2014 року старшим інспектором БПСМОП «Миротворець» ГУМВС України в Київській області старшим прапорщиком міліції ОСОБА_3, вважати такими, що отримані ним під час проходження служби внутрішніх справ України в зоні АТО, при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю (а.с.19-22).

Актом № 64 від 08.12.2014 року про нещасний випадок стосовно ст. прапорщика ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_3 отримав травму в період проходження служби в зоні АТО при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю (а.с.23-25, 26-28).

09.12.2014 року ОСОБА_3 було видано довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 3/265 про те, що він дійсно в період з 11.07.2014 року по 01.09.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області. Довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.13).

Рішенням міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій №3/ІІІ/1/97 від 17.10.2014 року ОСОБА_3 встановлено статус учасника бойових дій (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 30/М/С/3в від 23.02.2015 року Військово - лікарська комісія ГУ МВС України в Київській області прийшла до висновку, що ОСОБА_3 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.29)

13.03.2015 року відповідно до наказу №143 молодшого лейтенанту міліції ОСОБА_3 старшого інспектора взводу №2 роти №3 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановою на військовий облік) за п.64 «б» (через хворобу) (а.с.32).

Згідно довідки МСЕК серії 10ААА№125606 від 30.03.2015 року ОСОБА_3 встановлено ступінь втрати професійної придатності 60% (а.с.30).

Відповідно довідки МСЕК серії 10ААВ №753791 від 30.03.2015 року ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності (а.с.31).

Оскільки 30.03.2015 року у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому як працівнику міліції третьої групи інвалідності, пов'язаної із з проходженням служби в ОВС України, тому після звільнення в запас за станом здоров'я ОСОБА_3 звернувся до МВС України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

Листом Головного управління МВС України в Київській області №2/48 від 23.11.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено, що відповідно до пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, в більшому розмірі виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми, якщо протягом двох років працівникові міцелії після первинного встановлення інвалідності з втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно рішення медико - соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги.

Листом №15/5-7180 від 07.12.2015 року директором ДФОП МВС України Печерський О.В. повідомив, що після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому правових підстав для призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до поданих документів немає, у зв'язку з чим ОСОБА_3 відмовлено (а.с.33).

Досліджуючи протиправність зазначеної відмови в отриманні одноразової грошової допомоги, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала чинності 31.10.2015.

Згідно пункту 1 Порядку № 850 від 21.10.2015 цей Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Встановлено, що 30.03.2015 року Обласною медико - соціальна експертною комісією № 1 було проведено повторний огляд позивача та встановлено ІІІ групу інвалідності, пов'язану з виконанням ОСОБА_3 службових обов'язків та контузією, встановлено ступінь втрати професійної придатності 60%, що підтверджено довідкою МСЕК серії 10ААА№125606 від (а.с.30).

Тобто з 30.03.2015 р. у позивача виникло право на отримання грошової допомоги відповідно до ступеня втрати працездатності.

У зв'язку із цим позивач звернувся із заявою до МВС України з проханням провести йому виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно пункту 9 Порядку № 850 від 21.10.2015 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Міністерством внутрішніх справ України відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію», що підтверджується висновком від 11.12.2015.

Відмови від 23.11.2015 року та від 07 грудня 2015 року ґрунтується на тому, що оскільки ОСОБА_3, вже отримав одноразову грошову допомогу 29.12.2010 року і з дати її встановлення та отримання пройшло більше двох років, тому позивач втратив право на нарахування та отримання такої допомоги на підставі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10ААА № 125606, згідно якої йому, встановлено 60 % ступінь втрати професійної працездатності і причина її втрати пов'язана з проходженням служби позивача в ОВС України та довідкою обласної медико-соціальної експертної комісії серії 10ААВ № 753791 про встановлення позивачу третьої групи інвалідності.

За змістом спірних листів вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 Порядку №850 від 21.10.2015.

Згідно пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Враховуючи встановлені по справі обставини суд вважає, що відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки право позивача на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму виникло раніше ніж набрав чинності Порядок № 850 від 21.10.2015 р., а відтак посилання на пункт 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 як на підставу відмови у виплаті зазначеної одноразової допомоги є протиправним.

Таким чином суд вважає, що необхідно визнати протиправним та скасувати рішення МВС України, викладені у листі Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2015 року та від 07.12.2015 про відмову у призначенні ОСОБА_6 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року.

Щодо позовних вимог, в яких позивач просить зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про міліцію» та зобов'язати ГУ МВС України в Київській області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про міліцію», то суд вважає їх похідними від права ОСОБА_3 на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідностіта такими, що підлягають задоволенню, оскільки згідно положення про Міністерство внутрішніх справ, саме Міністерство організовує в установленому порядку матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ, контролює правильність використання ними матеріально-технічних ресурсів і коштів, а також організовує в системі МВС України роботу з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітності, контрольно-ревізійної діяльності.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Тобто, у разі наявності підстав для виплати особі одноразової грошової допомоги в такому випадку орган, в якому проходив службу такий працівник, зобов'язаний подати разом із іншими документами до МВС та ДПА висновок щодо можливості проведення грошової допомоги. При цьому, рішення про призначення виплати грошової допомоги приймає саме МВС та ДПА, а саму виплату проводить орган, у якому проходив службу працівник.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і доведений в судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

Керуючись, ст.ст.6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 71, 100, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України ДФОП, Головного управління національної поліції в Київській області про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової непрацездатності без установлення інвалідності працівникам міліції (поліції) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління національної поліції в Київській області Міністерства внутрішніх справ України викладене у листі № 2/48 від 23 листопада 2015 року щодо відмови нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України викладене у листі № 15/5-7180 від 07 грудня 2015 року щодо відмови нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням інвалідності третьої групи.

Зобов'язати Головне управління національної поліції в Київській області Міністерства внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням інвалідності третьої групи.

Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні мають право оскаржити постанову протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті й видрукувано в одному екземплярі.

Суддя: