Рішення № 57695172, 10.05.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №521/22480/14-ц

№ пр. 2/521/266/16

04 травня 2016 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.

за участю секретаря Борисової Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Економіст-2013» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними акту прийому-передачі та протоколу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» про визнання добросовісним набувачем та визнання майна таким, що не підлягає поверненню,

ВСТАНОВИВ:

Виробничий кооператив «Організація орендарів Одесавторресурси» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, а пізніше і до ТОВ «Економіст-2013», після уточнення якого остаточно просив визнати за ним право власності на нерухоме майно нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв. м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5; витребувати у ТОВ «Економіст-2013» на користь позивача нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв. м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5; визнати акт прийому-передачі від 03.03.2015 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Економіст-2013», щодо передачі у власність ТОВ «Економіст-2013» нежитлових будівель загальною площею 90,4 кв. м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5 недійсним; визнати протокол засновників ТОВ «Економіст-2013» від 03.03.2015 р. за № 03-03-15/2, укладений, щодо передачі у власність ТОВ «Економіст-2013» від ОСОБА_1 нежитлових будівель загальною площею 90,4 кв. м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5 недійсним.

Позов обґрунтований такими обставинами. ВК «Організація орендарів «Одесавторресурси», як правонаступник Організації орендарів «Одесавторресурси» є власником майна, яке було придбано за договором купівлі-продажу № 47 від 05 січня 1994 року, і розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93. До складу цього майнового комплексу входить також нежитлові будівлі загальною площею 90,4 кв. м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5, якими незаконно заволоділи інші особи і які у подальшому ними розпорядилися. В звязку з цими обставинами, позивач звернувся до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позову, та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання ОСОБА_1 добросовісним набувачем та визнання майна таким, що не підлягає поверненню.

Зустрічний позов обґрунтований такими обставинами. ОСОБА_1 набула право власності на спірні нежитлові будівлі на підставі договорів купівлі-продажу від 30.07.2010 р., нотаріально посвідчених і зареєстрованих в реєстрі за № 3833 та № 3836. Зазначені договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна є чинними та ніким не були оспорювані. Крім того, позивач за зустрічним позовом заперечує право власності ВК «Організація орендарів «Одесавторресурси» на спірні окремі обєкти нерухомого майна та право його витребування у інших осіб, якими спірне майно було придбано на законних підставах, що встановлено Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2009 р.

Представник відповідача ТОВ «Економіст-2013» в судове засідання не зявився, незважаючи на неодноразове повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача до суду не подав.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову, та відмову в задоволенні зустрічного позову в звязку із наступними обставинами.

Як вбачається із ОСОБА_2 Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси», зареєстрованого 07.07.2005 р., номер запису 10721020000003839, Виробничий кооператив «Організація орендарів Одесавторресурси» створено рішенням членів Організації орендарів «Одесавторресурси», протокол № 1 від 10.00.04 р., у відповідності до вимог ГК України, ЦК України, Закону України «Про приватизацію державного майна» та на вимогу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області, викладену в наказі № 459 від 29 грудня 1993 року, яким надано дозвіл Організації орендарів «Одесавторресурси» на викуп державної частки майна у цілісному майновому комплексі Орендного підприємства «Одесавторма», яке було створено Організацією орендарів «Одесавторресурси» на базі орендованого майна у РВ ФМДУ в Одеській області.

Відповідно до п. 1.2 ОСОБА_2 є правонаступником усіх прав та обовязків Організації орендарів «Одесавторресурси», оскільки вона є покупцем державної частки майна ОП «Одесавторма», а його створено на базі майна, яке викупила у держави Організація орендарів «Одесавторресурси» за договором купівлі-продажу № 47 від 5 січня 1994 року, що підтверджено Актом передачі майна від 28 березня 1994 року, Свідоцтвом № 45 від 6 квітня 1994 року про право власності Організації орендарів «Одесавторресурси» на майно, викуплене за договором № 47, та Реєстраційного посвідчення ОМБТІ та РОН від 24 травня 1994 року щодо реєстрації обєктів нерухомості.

Судом встановлено, що 05.01.1994 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та організацією орендарів підприємства «Одесавторресурси», яка діє на підставі Положення, зареєстрованого Ленінським райвиконкомом № 228 від 25.09.1992 р., був укладений договір купівлі-продажу державного майна № 47 , відповідно до умов якого організацією орендарів підприємства «Одесавторресурси» було придбано у власність державне майно орендного підприємства «Одесавторма», що знаходиться за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, на земельній ділянці загальною площею 4,3974 га, у тому числі: ділянка Нр1 за адресою: 7-й км. Овідіопольської дороги; ділянка Нр2 за адресою Балтська дорога, 150; ділянка Нр3 за адресою вул. Вапняна, 93; приймальний пункт, розташований по вул. Бондарева, 28; приймальний пункт, розташований по вул. Поштовій, 30; приймальний пункт, розташований по вул. 8-ий Чорноморський провулок; приймальний пункт, розташований по вул. Кирпичній, 1; приймальний пункт, розташований по вул. Хаджибєєвській дорозі, 2; приймальний пункт, розташований по вул. Толбухіна, 131; приймальний пункт, розташований по вул. Довга, 96; приймальний пункт, розташований по вул. Академічний провулок, 7/9; приймальний пункт, розташований по вул. Житомирській, 118; приймальний пункт, розташований по вул. Інструментальній, 54; приймальний пункт, розташований по вул. Застава, 1; приймальний пункт, розташований по вул. Севастопольській, 7; приймальний пункт, розташований по вул. Кустанайська, 21; приймальний пункт, розташований по вул. Марсельська, 14; приймальний пункт, розташований по вул. Щепний провулок, 21; приймальний пункт, розташований по вул. Ленінського батальйону, 9; приймальний пункт, розташований по вул. Радісній, 11; приймальний пункт, розташований на 7-км. Овідіопольської дороги; приймальний пункт, розташований по вул. Костанді, 103.

Згідно п. 3.2. зазначеного договору Покупець цілісного майнового комплексу стає правонаступником майнових прав та обовязків ОП «Одесавторма», з моменту переходу до нього права власності, яке відповідно до п. 1.2. договору, перейшло до покупця на підставі Наказу начальника Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області № 459 від 29.12.1993 р. з дня його видання.

На виконання умов договору купівлі-продажу державного майна № 47 після сплати вартості майнового комплексу Фондом державного майна України в Одеській області та Організацією орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства «Одесавторресурси» 28.03.1994 року був складений акт передачі проданого майна, відповідно до якого Організації орендарів було передане підприємство «Одесавторма», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, у складі цілісного майнового комплексу з усіма спорудами і будівлями.

06.04.1994 року Організації орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства «Одесавторресурси» Фондом державного майна України було видано свідоцтво про право власності № 45 на цілісний майновий комплекс орендного підприємства «Одесавторма».

При вирішенні спору, судом, в якості письмового доказу, приймається до уваги ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013 року про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за № 12013170110001464 від 26.06.2013 року.

Як вбачається із ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013 року, в ході розгляду кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора організації орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства «Одесавторресурси», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, з метою заволодіння обєктами нерухомості «Одесавторресурси», спільно та за попередньою змовою зі своїми підлеглими: заготівником ОСОБА_4 та головним інженером ОСОБА_5, 10.03.1994 року, заволодів зазначеними обєктами нерухомості в кількості 18 обєктів.

Так, 05.01.1994 року, ОСОБА_3, від імені «Одесавторесурси», укладено та підписано договір купівлі-продажу державного майна № 47, акт передачі проданого майна та отримано свідоцтво про право власності № 45 від 06.04.1994 року, яке фактично підтверджувало право власності за «Одесавторресурси».

24.05.1994 року, на підставі зазначеного свідоцтва право власності на цілісний майновий комплекс зареєстровано у книзі 1 неж-5 за «Одесавторресурси».

Водночас, ОСОБА_3, який перебував на посаді директора обох товариств «Одесавторресурси» та «Одесавторма», достовірно знаючи, що 05.01.1994 року «Одесавторресурси» купило майно, орендоване ОП «Одесавторма», маючи намір на заволодіння майном ОП «Одесавторресурси», шляхом створення нового підприємства, з співзвучною назвою «ОСОБА_3 і Ко «Одесавторма», нібито правонаступника, та перереєстрації на нове підприємство право власності на майно «Одесавторресурси», вступив в злочинну змову зі своїми підлеглими: заготівельником ОСОБА_4 та інженером ОСОБА_5, направлену на реалізацію злочинного умислу.

Засновниками та вкладниками товариства «ОСОБА_3 і Ко «Одесавторма» виступили ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 При цьому слідством встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, знаходячись в довірчих стосунках із ОСОБА_3, не знаючи про дійсні злочинні наміри останнього, не маючи з ним єдиного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, не вивчаючи змісту документа, підписали ОСОБА_2 «ОСОБА_3 і Ко»Одесавторма» від імені засновників.

Підписанням Установчого договору КТ «ОСОБА_3 і Ко «Одесавторма» ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які діяли умисно, фактично завірили завідомо недостовірні відомості про реорганізацію підприємств «Одесавторресурси» та «Одесавторма», що надало останнім можливості переоформити нове підприємство за реєстраційним номером в ЄДРПОУ 13914500 та виглядало, як правонаступництво КТ «ОСОБА_3 і Ко «Одесавторма» прав товариств ОП «Одесавторма» та «Одесавторресурси».

10.03.1994 року ОСОБА_3, з метою реєстрації нового підприємства надав до комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси Установчий договір КТ «ОСОБА_3 і Ко «Одесавторма», в якому містилися недостовірні відомості про правонаступництво, та в підтвердження надав підписний лист, з числа працівників підприємства, які нібито вирішили створити нове підприємство. Проте вказані особи у загальних зборах колективу з вирішення питання про створення нового товариства не брали участі та зазначених рішень не приймали. Того ж дня ОСОБА_2 «ОСОБА_3 і Ко «Одесавторма» було зареєстровано у виконавчому комітеті Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси під реєстраційним № 885.

У подальшому, ОСОБА_3, спільно з ОСОБА_4, достовірно знаючи, що КТ «ОСОБА_3 і Ко «Одесавторма» не є правонаступником «Одесавторресурси» та «Одесавторма» надали до виконавчого комітету Одеської міської ради заявку та інші документи, про реєстрацію права власності, згідно яких КТ «ОСОБА_3 і Ко «Одесавторма» видані свідоцтва про право власності на обєкти нерухомого майна:

- вул. Вапняна, 93, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 01900 від 08.05.2002 р.;

-вул. Отамана Чепіги (Бондарева), 28, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019112 від 08.05.2002 р.;

- вул. Поштова, 30, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019114 від 08.05.2002 р.;

- вул Тираспольське шосе, 2а, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 011082 від 05.12.2002 р.;

-вул. Цегельна, 1, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019107 від 08.05.2002 р.;

-вул. Балтська дорога, 150, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 020732 від 19.08.2002р.;

-вул. Хаджибеєвська дорога, 28, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019113 від 08.05.2002 р.;

-вул. Толбухіна, 131, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019108 від 08.05.2002 р.;

-вул. Довга, 98, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019103 від 08.05.2002 р.;

-вул. Кустанайська, 21, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019104 від 08.05.2002 р.;

-вул. Марсельська, 15, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019102 від 08.05.2002 р.;

-вул. Аеропортівська, 1 (7-ой км. Овідіопольської дороги), м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019139 від 08.05.2002 р.;

-вул. Різовська (Севастопольська), 7,. м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019107 від 08.05.2002 р.;

-вул. Радісна, 1, м. Одеса,. свідоцтво про право власності № 019111 від 08.05.2002 р.;

-вул. Бугаївська, 54, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019110 від 08.05.2002 р.;

-вул. Армійська, 9, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019109 від 08.05.2002 р.;

-пров. Щепний, 21, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 019105 від 08.05.2002 р.;

-вул. Костанді, 103, м. Одеса, свідоцтво про право власності № 021938 від 21.10.2002 р.;

-Овідіопольська дорога (7-км. Овідіопольської дороги), 5, свідоцтво про право власності №021939 від 21.10.2002 р.

Отже, ОСОБА_6,. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 незаконно заволоділи чужим майном майновим комплексом, що належить «Одесавторесурси», загальною вартістю 5414736 грн., шляхом складання та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило зазначеному підприємству шкоду в особливо великому розмірі та спричинило тяжкі наслідки, розпорядившись в подальшому зазначеними обєктами на свій розсуд, що відображено в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013 року по справі № 522/31283/13-к про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за №12013170110001464 від 26.06.2013 року.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Заперечуючи проти позову, відповідачі не надали жодного належного та допустимого доказу, який би спростував обставини, встановлені в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за № 12013170110001464 від 26.06.2013 року, яка не оскаржена.

Крім того, наявність права власності ВК «Організація орендарів «Одесавторресурси» на майно, яке вибуло з власності позивача, складовою частиною якого є й нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5, які є предметом спору, встановлено рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2014 року, постановленого у цивільній справі за позовом Виробничого кооперативу «Організація орендарів «Одесавторресурси» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, яке набрало законної сили 23.04.2014 року після перегляду рішення апеляційним судом Одеської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, ВК «Організація орендарів «Одесавторресурси» є власником майна, що є предметом спору, яке вибуло з власності позивача шляхом незаконного заволодіння цим майном іншими особами.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірне майно було неодноразово відчужене. На момент предявлення позову право власності на спірний обєкт нерухомості - нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5, було зареєстровано за ОСОБА_1, яка придбала спірне майно у ТОВ ВЗФ «Унікум» на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 30.07.2010 року, та зареєстрованих в реєстрі за № 3833 та за № 3836

Під час розгляду справи, 03 березня 2015 року, ОСОБА_1 була включена до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Економіст-2013» в звязку із її заявою та внеском до Статутного капіталу Товариства у виді нежитлової будівлі, загальною площею 90,4 кв. м., розташованої на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5. Спірний обєкт нерухомості був оцінений ОСОБА_1 в розмірі 302 грн.

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, станом на 27.05.2015 р. право власності на нежитлову будівлю № 5 по вул. Овідіопольська дорога в м. Одесі зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Економіст-2013».

Як вбачається із матеріалів реєстраційної справи 645444351101 щодо обєкту по вул. Овідіопольській дорозі, 5, одним із засновників ТОВ «Економіст-2013» є ОСОБА_10, який є чоловіком ОСОБА_1, що підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 (а. 10).

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_1 про те, що Вищим господарським судом України в постанові, ухваленій за результатом розгляду касаційної скарги ТОВ ВЗФ «Унікум» та КТ «ОСОБА_3 і Ко» орендного підприємства «Одесавторма» на постанову Одеського апеляційного господарського суду у справі за позовом ВК «Організація орендарів «Одесавторресурси» до ТОВ ВЗК «Унікум», Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Батальйону міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Одеській області, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору КТ «ОСОБА_3 і Ко» орендного підприємства «Одесавторма» та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області про зобовязання усунути перешкоди у користуванні майном, та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ «Феміда -V» до ТОВ ВЗФ «Унікум» про зобовязання усунути перешкоди у користуванні майном від 26 лютого 2009 року встановлено законне право власності на нерухоме майно та підтверджено законність вчинених правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна у 2002-2003 р. р., а саме: ТОВ ВЗФ «Унікум» законно придбало у продавців ТОВ «Торговий дім Київського картонно-паперового дому» та фірма «Трігронія інвестментс Інк», яки в свою чергу також законно придбали у КТ «ОСОБА_3 і Ко» нерухоме майно, куди входило і спірна нежитлова будівля.

Зазначені обставини не спростовують того факту, що ВК «Організація орендарів «Одесавторресурси» є власником майна, що є предметом спору, яке вибуло з власності позивача шляхом незаконного заволодіння цим майном іншими особами, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в 1994 році.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи те, що спірне майно вибуло з власності позивача шляхом незаконного заволодіння цим майном іншими особами, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту свого порушеного права шляхом подання віндикаційного позову.

Задовольняючи позов в частині визнання права власності за ВК «Організація орендарів «Одесавторресурси» на нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Заперечуючи проти позову, та предявляючи зустрічний позов, відповідачем ОСОБА_1 зазначено, що позивач ніколи не набував права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5.

Разом із цим, спірні нежитлові будівлі входили до цілісного майнового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, яке вибуло із володіння позивача не з його волі.

Крім того, правовстановлюючий документ на майно, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, було втрачено, що було встановлено в судовому засіданні, а в матеріалах справи міститься копія дублікату договору купівлі-продажу № 47 від 05.01.1994 року.

При таких обставинах суд вважає, що для повного захисту майнових прав позивача необхідно визнати право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5.

Відмовляючи в іншій частині позову, суд керується наступним.

Згідно ст. 387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Саме цей правовий механізм слід застосовувати при витребуванні майна у добросовісного набувача.

При витребуванні майна у ТОВ «Економіст-2013» спірної нежитлової будівлі, не має необхідності визнання недійсними протоколу та акту, які стали підставою для реєстрації права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5.

Крім того, представниками позивача в судовому засіданні не наведено підстав, з яких акт прийому-передачі та протокол засновників ТОВ «Економіст-2013» є недійсними.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання її добросовісним набувачем та визнання майна таким, що не підлягає поверненню, суд керувався наступним.

Добросовісність набуття це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи, яка підлягає доказуванню. У звязку з цим не підлягають розгляду позовні вимоги про визнання набувача майна добросовісним, оскільки відповідно до ст. 338 ЦК питання добросовісності набуття майна є одним із фактів, що має значення для вирішення справи і встановлюється судом відповідно до ст. 214 ЦПК (про це зазначено в рішенні Верховного Суду України від 19 січня 2011 р. у справі № 6-13839св10).

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірне майно ОСОБА_1 набула 30 липня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, який було посвідчено нотаріально та зареєстровано, в установленому законом порядку. При таких обставинах суд вважає, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірних нежитлових будівель.

Вимоги ОСОБА_1 про визнання майна таким, що не підлягає поверненню також не підлягають задоволенню в звязку із тим, що відповідно до ст. 388 ЦК України майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судові витрати при вирішенні спору розподілені судом відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, частиною першої якої передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Із матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду справи позивачем було сплачено судового збору на загальну суму 6942,60 грн. ( 243,60 грн. + 1218 грн. + 1218 грн. за подання позову немайнового характеру; 3654 грн. за подання позову майнового характеру, 609 грн. заява про забезпечення доказів).

Судом задоволено вимоги Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» майнового характеру, за які було сплачено судовий збір на суму 3654 грн., та одну немайнового характеру, в звязку із чим судовий збір за подання заяв про забезпечення доказів також повинен бути стягнутий з відповідачів ( 3654 грн. + 243,60 + 609 = 4506 грн. 60 коп.).

Керуючись ст. ст. 387, 388, 392 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 79, 80, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Економіст-2013» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними акту прийому-передачі та протоколу задовольнити частково.

Визнати за Виробничим кооперативом «Організація орендарів Одесавторресурси» право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Економіст-2013» на користь Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5.

В іншій частині позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» про визнання добросовісним набувачем та визнання майна таким, що не підлягає поверненню залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Економіст-2013» на користь Виробничого кооперативу «Організація орендарів Одесавторресурси» в рівних частках судовий збір в розмірі 4506 грн. 60 коп., по 2253, грн. 30 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий Ю.В. Тополева