___________________
Справа № 520/2991/16-а
Провадження № 2-а/520/350/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2016 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
судді Пучкової І.М.
за участю секретаря Бродецької Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання протиправною відмову у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання здійснити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
16 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною відмову відповідача у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплачувати щомісячне грошове утримання судді у відставці, відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у розмірі 84 % грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки від 17 лютого 2016 року Господарського суду Одеської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що з червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, зокрема щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке призначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд, дослідівши надані докази, вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 16 березня 1993 року по 16 лютого 2016 року перебувала на посаді судді, суддівський стаж - 22 роки 11 місяців 01 день.
01 березня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси винесено рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання з посиланням на те, що з червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, зокрема, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке призначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд вважає, що зазначене рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, так як порушує обсяг прав судді, гарантований, у тому числі, Конституцією України.
Конституційний Суд у своїх рішеннях неодноразово відновлював порушене та звужене право суддів на обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання. Так, у рішенні від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, Конституційний Суд України вже вирішував питання про недопустимість встановлення в законі максимального розміру пенсії суддів або їх щомісячного довічного грошового утримання, наголошуючи, що це обмежить їх обсяг, а також зазначав, що‚ залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям (абзац шостий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).
Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп визнано неконституційним частину третю; перше, друге, трете речення ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-У1 у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-У1.
Як зазначено у п. 8 абзацу 3 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.
Статтею 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» (422/96-ВР) та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, зазначені положення Закону № 3668 у частині поширення їх дії на Закон № 2453 стосовно виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів у відставці суперечать вимогам частини першої статті 126 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Працюючи суддею, внесок позивача у фонд соціального страхування був у значно більшому розмірі, а саме 6,1% від нарахованої заробітної плати, порівняно з іншими працівниками для яких розмір єдиного внеску складає 3,6 % від заробітної плати, згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України № 1 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
ОСОБА_1 фактично звернулася з заявою про відставку 25 березня 2015 року, відставка була прийнята тільки 16 лютого 2016 року.
Право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивач мав до 01.06.2015 року і втратила його у результаті прийняття п. 5 Розділу III «Прикінцеві положення» Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Внаслідок прийняття п. 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким фактично ліквідовано конституційно закріплений інститут відставки судді, судді, які звернулися до Пенсійного фонду України із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання (пенсії) після 01 червня 2015 року, перебувають у різному правовому становищі порівняно із суддями, які звернулися із аналогічною заявою до 01 червня 2015 року. Вказівка лише на дату звернення до пенсійного фонду з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання є порушенням принципу правової визначеності та принципу рівності всіх громадян.
Законодавець не виокремлював певну категорію суддів у відставці, які не мають права на одержання щомісячного довічного грошового утримання.
Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII до ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» було внесено зміни та зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим, ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Крім того, «Прикінцеві положення» Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» носять загальний характер, прийняті під умовами неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах і фактично не скасовують норми ст.141 спеціального Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Посилання відповідача суперечить меті встановлення конституційної гарантії матеріального забезпечення суддів, як елемента їхньої незалежності, свідчить про формальний, помилковий характер відмови відповідача у законних вимогах. Думка суб'єкта владних повноважень, чиї дії оскаржуються, не відповідає принципу єдиного статусу всіх суддів України та порушує принцип рівності між суддями у відставці.
Оскільки рішення Конституційного Суду України є остаточним і обов'язковим до виконання на території України, має преюдиціальне значення при розгляді судами позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними, суд вважає, що відмова управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси є протиправною, права позивача - порушеними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст. 2, 7, 11, 94, 158-163, п. 1 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 22, 58, 126 Конституції України, ст. 129, ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,-
ПОCТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання протиправною відмови у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання здійснити певні дії задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 17 лютого 2016 року у розмірі 84 % грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки від 17 лютого 2016 року Господарського суду Одеської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Пучкова І. М.
Судове рішення № 57695000, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 13.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/2991/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: