Рішення № 5769402, 15.05.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-950/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.

при секретарі Коваленко О.Г.,

за участю адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого Акціонерного Товариства «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_4 №1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську, про поновлення строку для звернення до суду, про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В :

22.06.2009р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_4 № 1" про поновлення строку для звернення до суду, про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з професійним захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_4 № 1» гірничим робітником очисного забою 5 розряду по 07.06.2006р., звільнений за власним бажанням, в зв’язку з переходом на пенсію.

Під час роботи у відповідача позивач отримав професійне захворювання, про що 27.09.2007р. був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, а 17.12.2007р., згідно висновків медіко-соціальної експертизи, позивачу була встановлена третя група інвалідності та втрата професійної працездатності 65 відсотків.

Відповідно до висновків МСЕ 18.01.2008р. позивач ОСОБА_3 був поставлений на облік в Відділі виконавчої дирекції ФСС НВПУ і йому були призначені страхові виплати.

Внаслідок професійного захворювання на виробництві йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в наступному. Тривалий час позивач знаходився на лікуванні, вимушений проходити лікування і на цей час, згідно висновку МСЕК від 17.12.2007 року втрата його працездатності складає 65 відсотків та встановлено 3(третю) групу інвалідності безстроково у зв’язку з загальним захворюванням, позивач не може влаштуватися на роботу. Крім того, позивач втратив нормальні життєві стосунки, проблеми, з якими він зіткнувся, викликають психічні страждання в нього, у нього змінилися умови життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 65000 грн. і звертався до Відділу виконавчої дирекції ФСС НВПУ із заявою про виплату йому цих сум, але йому було відмовлено і роз’яснено, що відповідальність за моральну шкоду несе підприємство, де було одержано професійне захворювання. А тому позивач просить суд стягнути з відповідача заподіяну йому моральну шкоду.

Крім того, позивач просить поновити йому пропущений термін для подання позову про стягнення моральної шкоди, вважає, що в нього була поважна причини для пропуску цього терміну, він тривалий час знаходився на лікуванні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його адвокат підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_4 № 1» ОСОБА_2, позовні вимоги не визнала з тих підстав, що відшкодування моральної шкоди відноситься до позадоговірної відповідальності, а в трудовому договорі між позивачем та підприємством не зазначено, що підприємство має відшкодовувати моральну шкоду. Крім того, представник відповідача вважає, що позивач не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди.

Представник третьої особи – відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійськ Донецької області до суду не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 працював на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_4 № 1» гірничим робітником очисного забою 5 розряду по 07.06.2006р., звільнений за власним бажанням, в зв’язку з переходом на пенсію.(а.с.8-9).

27.09.2007р. було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання позивача ОСОБА_3О.(хронічний обструктивний бронхіт пилової етології, друга стадія фаза загострення. Емфізема легенів, легенева недостатність другого ступеню. Деформуючий остеоартроз колінних суглобів, з вираженим больовим синдромом, наявністю сгибово-розгибових контакртур і помірно вираженим обмеженням функції опори та ходьби. Захворювання є професійним), відповідно до якого, професійне захворювання виникло в зв’язку з тривалим періодом роботи в підземних умовах, обумовлених впливом виробничого фактору – пил фіброгенної дії(л.с.5-6)

Згідно висновків медіко-соціальної експертизи, позивачу ОСОБА_3 була встановлена третя група інвалідності безстроково та втрата професійної працездатності 65 відсотків(л.с.14-15).

Відповідно до постанови № 11 від 18.01.2008р. позивач ОСОБА_3 був поставлений на облік в Відділі виконавчої дирекції ФСС НВПУ і йому були призначені страхові виплати(л.с.7).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров’я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов’язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв’язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, бувши здоровою працездатною людиною, втратив 65% працездатності в зв’язку з професійним захворюванням. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися..

Позивач ОСОБА_3О . отримав професійне захворювання в зв’язку з тривалим періодом роботи в підземних умовах, обумовлених впливом виробничого фактору – пилу і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ВАТ Вугільна Компанія «ОСОБА_4 № 1», пов’язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”.

Вищезазначене законодавство, а також роз’яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов’язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв’язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров’я позивача, те, що професійна працездатність в зв’язку з професійним захворюванням втрачена на 65 відсотків.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна № 1» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 18000 грн.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього кодексу, суд може поновити ці строки (ст.234 КЗпП України).

Судом встановлено, що факт професійного захворювання встановлено 27.09.2007р., втрата працездатності була встановлена висновком МСЕК від 17.12.2007 року(а.с.15-16), до суду позивач звернувся 22.01.2009 року, тобто після закінчення тримісячного строку для вирішення трудового спору, але оскільки причина пропуску цього строку є поважною - хвороба позивача, що підтверджується відповідними епікризами (а.с.38-39) строк позовної давності слід поновити..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна № 1» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору – в розмірі 180грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в розмірі 250грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.233, 234, 237-1 КЗпП України, ст. 23, 1167 ЦК України, Рішення Конституційного суду України від 08.10.2008р. № 20-рп/2008р., Постановою КМУ від 14.04.2009р. № 361 „Про внесення змін до розмірів витрат за інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати причину пропуску строку для звернення до суду ОСОБА_3 за захистом порушених прав, поважною та поновити строк для звернення до суду.

Стягнути з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_4 № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбаському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м.Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_3 18000 (вісімнадцять тисяч)грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_4 № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбаському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м.Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави державне мито в розмірі 180 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 до ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_4 № 1» відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: