Ухвала суду № 57692593, 16.05.2016, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа №325/1601/15-к

Провадження № 1-кп/325/7/2016

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2016 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючого судді Діденко Є.В., суддів Діоби Г.О. і Васильцової Г.А., за участю секретаря судового засідання Олексюк І.В., прокурора Стефанкової Ю.М., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 в ході проведення відкритого судового засідання в смт. Приазовське Запорізької області у кримінальному провадженні № 22015050000000174 по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про надання дозволу на проведення окремої слідчої дії, а саме просив надати дозвіл прокуратурі Донецької області на звернення до Апеляційного суду Донецької області з клопотанням щодо надання дозволу на використання в кримінальному провадженні № 22015050000000174 відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 258-3 КК України, результатів проведення негласного розшукового заходу - «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у виді контролю за телефонними розмовами».

Клопотання обґрунтоване тим, що під час судового розгляду встановлено, що при проведенні досудового розслідування слідчим отримано легалізований протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу - «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у виді контролю за телефонними розмовами» за номерами мобільних телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, який складено старшим оперуповноваженим ВКР УСБ України в Донецькій області ОСОБА_4 та узгоджено начальником ВКР УСБ України в Донецькій області ОСОБА_5 Вказаний оперативно-розшуковий захід, згідно протоколу, проведено сектором ВКР Управління СБ України на підставі положень ст. 2, 5, 6, 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» та відповідно до ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Приндюк М.В. № 01-1062-цт від 04.02.2015 року. Прокурор вказує, що зазначена інформація має істотне доказове значення, що стало відомо тільки в ході судового розгляду даного кримінального провадження. У зв'язку з цим, і на підставі положень ст. 257, ч. 3 ст. 333 КПК України просить надати дозвіл прокуратурі Донецької області на звернення до Апеляційного суду Донецької області з клопотанням щодо надання дозволу на використання в даному кримінальному провадженні результатів проведення негласного розшукового заходу - «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у виді контролю за телефонними розмовами», а саме протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу та оптичного диску.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що раніше стороною обвинувачення не було отримано дозволу на використання зазначеної інформації в якості доказу у даному кримінальному провадженні, а отже прокурором заявлено клопотання стосовно недопустимих доказів.

ОСОБА_3 покладається на думку свого захисника.

Розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначений основоположний принцип, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 257 КПК України визначено, що якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 3 ст. 333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Перелік слідчих дій та негласних слідчих дій міститься в главах 20, 21 Кримінального процесуального кодексу України.

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що надання дозволу прокуратурі на звернення до суду апеляційної інстанції для легалізації здобутих доказів (ст. 257 КПК України) не є слідчою дією, а отже не може бути реалізовано стороною обвинувачення в порядку ч. 3 ст. 333 КПК України.

Крім того, вчинення таких процесуальних дій, як надання дозволу судом першої інстанції для звернення сторони обвинувачення із клопотанням до апеляційного суду в порядку ст. 257 КПК України взагалі не передбачено чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Більш того, в порядку статті 333 КПК України доручення на проведення слідчих дій надаються органу досудового розслідування, яким у даному кримінальному провадженні є органи служби безпеки України, а не прокуратура Донецької області.

Також, суд не може погодитись з доводами прокурора про те, що обставини наявності у проведених оперативно-розшукових заходах істотного доказового значення стали відомі лише під час судового розгляду, оскільки зазначені відомості були в розпорядженні сторони обвинувачення ще до початку складання обвинувального акта і в подальшому були надані суду в якості доказу обвинувачення. При цьому, прокурором взагалі не обґрунтовано, з яких причин проведені негласні слідчі дії не були легалізовані в якості доказу у цьому кримінальному провадженні в порядку ст. 257 КПК України.

Частиною 4 ст. 333 КПК України передбачено, що суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.

Крім того, колегія суддів переконана в тому, що легалізація доказів в порядку ст. 257 КПК України вже під час судового розгляду кримінального провадження не відповідає принципам верховенства права, рівності та змагальності у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 333, 369 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора Стефанкової Ю.М. про надання дозволу прокуратурі Донецької області на звернення до Апеляційного суду Донецької області з клопотанням щодо надання дозволу на використання в кримінальному провадженні № 22015050000000174 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 258-3 КК України, результатів проведення негласного розшукового заходу - «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у виді контролю за телефонними розмовами» - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.В. Діденко

Судді: Г.О. Діоба

Г.А. Васильцова