
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року м. Маріуполь
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:
судді-доповідача Демяносова О.В.,
суддів: Бєдєлєва С.І.,
Преснякової А.А.,
при секретарі судового засідання Трушковій Г.М.,
за участю прокурора Стьобіна Д.В.,
підозрюваного ОСОБА_3
та його захисників: ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015050000000635 від 12 січня 2016 року, за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Донецької області Борисевича М.В. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2016 року про застосування щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
в с т а н о в и л а:
в провадженні слідчого управління прокуратури Донецької області перебуває кримінальне провадження № 42015050000000635 від 12 листопада 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.387, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 20 квітня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України а саме, у тому що він фактично працював керівником ФОП ОСОБА_8, який разом з підлеглими працівниками здійснював вилов живих біологічних ресурсів з акваторії Азовського моря з порушенням вимог діючого законодавства. ОСОБА_3 маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, 18 грудня 2015 року надав вказівку ОСОБА_9 про переведення грошових коштів у сумі 75000 тисяч грн. шляхом їх перерахування на картковий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_10, які в подальшому були передані керівництву Азовського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, за невчинення службовою особою дій в особистих інтересах.
20 квітня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Того ж дня, тобто 20 квітня 2016 року до районного суду звернувся старший слідчий першого СВ СУ прокуратури Донецької області Мінарський Є.І. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2016 року щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання і покладені на нього на строк два місяці, до 22 червня 2016 року включно, обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування з особами, які є та можуть бути учасниками цього кримінального провадження; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погодившись із судовим рішенням, прокурор Борисевич М.В. оскаржив його в апеляційному порядку, просив ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою застосувати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці з визначенням розміру застави у сумі 10 млн.грн.
В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги прокурор вказав, що суд при винесені рішення, проігнорував надані стороною обвинувачення докази щодо наявності обґрунтованої ОСОБА_3 підозри у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення та ризиків, що свідчать про реальну можливість підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування, у тому числі поза межами території України, з метою уникнення покарання за скоєний ним злочин; може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу слідчого судді скасувати, винести нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити, застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, обвинуваченого та його захисників, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили відмовити у її задоволенні, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Положення ст.184 КПК України визначають вимоги до клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу, посилання на один або кілька ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, визначених ст.177 КПК України, обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 184 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику його неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним та наслідки вчинення протиправних діянь.
Так, вивчивши матеріали досудового розслідування, колегія суддів з'ясувала, що в матеріалах справи за клопотанням слідчого містяться докази, що підтверджують можливу причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є явно обґрунтованою, що дає підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Крім того, прокурор в судовому засіданні апеляційного суду клопотав про дослідження матеріалів досудового розслідування, а саме протоколу за результатами проведення негласних розшукових дій (далі - НСРД), виписки з банку про рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_10, копій матеріалів Служби безпеки України щодо даних, які характеризують особу ОСОБА_3
Незважаючи на те, що результати проведення НСРД судом першої інстанції не досліджувались, оскільки не були на той час легалізовані, колегія суддів прийняла їх до уваги. При цьому, надала можливість стороні захисту ознайомитися з ними, а також з матеріалами, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_3, що відповідає вимогам ст. 178 КПК України.
Між тим, сторона захисту відмовилась ознайомлюватись із наданими документами та заперечувала щодо їх долучення до матеріалів досудового розслідування.
Проте, матеріалами НСРД підтверджується обґрунтованість підозри та доводи слідчого, зазначені в клопотанні, а відомості про майновий стан підозрюваного та складна ситуація в регіоні внаслідок АТО, складність і тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, дають підстави для застосування до нього більш суворого запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі ніж зазначено в п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Також є обґрунтованими і ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, він має об'єктивну можливість переховуватись від органів слідства та суду, вільно пересуваючись, ОСОБА_3 може безперешкодно використовувати свої зв'язки серед представників органів місцевого самоврядування, працівників різних правоохоронних органів, а з урахуванням суспільно-небезпечної ситуації в регіоні існує ймовірність того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території, тимчасово не підконтрольній Урядові України.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, наведені ризики, колегія суддів вважає, що більш суворіший запобіжний захід, аніж особисте зобов'язання, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу прокурора Борисевича М.В. задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2016 року про застосування щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання із покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування з особами, які є та можуть бути учасниками цього кримінального провадження; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури Донецької області Мінарського Є.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 435000 (чотириста тридцять п'ять тисяч) грн., в національній грошовій одиниці.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3, як ним самим, так і іншими фізичною або юридичною особами (заставодавцем) не пізніше 5 днів з дня оголошення ухвали апеляційного суду внести кошти на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області (отримувач - Апеляційний суд Донецької області, Донецька область, м. Бахмут, вул. Свободи, 10, код ЄДРПОУ 02891428, банк отримувача - Держказначейська служба України в м. Києві, рахунок отримувача - 37318028015851, код банку отримувача (МФО) - 820172) та надати на адресу апеляційного суду відповідний документ, який це підтверджує.
На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 2 місяці наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із місця своєї реєстрації та проживання: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання
4) утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні та з іншими підозрюваними.
5) здати на зберігання до слідчого органу, що проводить досудове розслідування свій паспорт для виїзду за кордон з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Донецької області Стьобіна Д.В.
Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його оголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
_____ ______ ______
О.В.Демяносов С.І.Бєдєлєв А.А.Преснякова
Судове рішення № 57691259, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) було прийнято 11.05.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/4926/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: