Ухвала суду № 57689138, 12.05.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретаря: Вівчарик Н.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, її представника Д»яконюка Д.Є., позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог приватні нотаріуси Сторожинецького нотаріального округу Сирбу Людмила Борисівна, ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишена без руху з підстав невідповідності її ч.5 ст.119 ЦПК України та надано позивачам п'ять днів на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнана неподаною та повернута позивачам.

На ухвалу суду позивачі подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просять ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

№22ц-673/2016 рік Головуючий у 1 інстанції: Дячук О.О.

Категорія: 39 Доповідач: Височанська Н.К.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали від 11 березня 2016 року не були виконані, а саме позивачами в установлений строк не було сплачено судовий збір кожним з позивачів окремо, за вимогу майнового та немайнового характеру.

Проте з таким застосуванням процесуального Закону судова колегія погодитись не може.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовними вимогами про визнання заповіту недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину.

Отже, двоє позивачів звернулися до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру.

Висновок суду про те, що позовна заява містить одночасно майновий і немайновий характер є помилковим.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачами при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 974,40 грн. (а.с.2).

В подальшому, на виконання ухвали судді від 11 березня 2016 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем ОСОБА_2 було сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн. (а.с.14).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року №928-VIII станом на 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378 грн.

Отже, одна позовна вимога немайнового характеру повинна оплачуватись судовим збором в розмірі 551,20 грн.

Посилаючи на те, що позивачі не сплатили у відповідному розмірі судовий збір, суддя в порушення ст. 121 ЦПК України не зазначив в чому самому полягає цей недолік, яку конкретно суму повинні сплатити позивачі і на який розрахунковий рахунок, із зазначенням банківських реквізитів.

Таке порушення процесуального Закону унеможливлює особу, яка заявляє позов до суду, перевірити доводи суду і виправити недоліки.

Виходячи з викладених обставин, ухвалу судді про повернення заяви не можливо визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з передачею процесуального питання на новий розгляд.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Сторожинецького районного суду м. Чернівці від 23 березня 2016 року скасувати, з передачею питання про відкриття провадження по справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: