Рішення № 57688507, 10.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1620/16 Головуючий 1-ої інст: Саркісян О.А.

Справа № 644/4722/15-ц Доповідач: Хорошевський О.М.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Кружиліної О.А.,

Пшенічної Л.В.

за участю секретаря - Гончар А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом після уточнення якого просило стягнути з ОСОБА_3, АТ «Готельний комплекс «Славія» та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором станом на 21.03.2015 року в розмірі 1 359 585, 11 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.08.2011 року між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №15-1173/2011, згідно з умовами якого позичальнику ОСОБА_3 банк надав кредит в сумі 1328000, 00 грн. строком до 09.08.2021 року включно. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором 10.08.2011 року №15-1173/2011 між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 10.08.2011 року.

ПАТ «Банк Кіпру» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Неос Банк», яке є його правонаступником. 21.07.2014 року між ПАТ «Неос Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, згідно з умовами якого ПАТ «Неос Банк» відступило, а ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняло на себе право вимоги заборгованості, зокрема, за кредитним договором від 10.08.2011 року №15-1173/2011 між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_3 Взятих на себе зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків у відповідності до умов кредитного договору від 10.08.2011 року позичальник ОСОБА_3 не виконує, в результаті чого станом на 21.03.2015 року утворилась заборгованість в сумі 1359585,11 грн., яку і просить стягнути позивач.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.04.2015 року позовні вимоги були роз'єднані і позовні вимоги до ОСОБА_2 виділив в самостійне провадження з тих підстав, що відповідачі АК «Готельний комплекс «Славія» та ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність за кредитним договором з боржником ОСОБА_3, але не несуть солідарної відповідальності між собою.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором, укладеним 10.08.2011 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Кіпру» станом на 21.03.2015 року в сумі 1359585, 11 грн.. та судовий збір в сумі 1218 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга містить посилання на те, що у позивача не було підстав для розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості з відповідачів в сумі, яку вони мали сплатити до 09 серпня 2021 року.

Крім того, позивачем неправомірно змінено розмір процентної ставки та збільшено відповідальність позичальника, оскільки ні Банком, ні ТОВ «Кредитні ініціативи» не було додержано певної процедури передбаченої кредитним договором.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 несе з позичальником ОСОБА_3 солідарну відповідальність.

Однак такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому погодитись з ним не можна.

Згідно договору поруки від 10.08.2011 року поручителем зобов'язань ОСОБА_3 перед АТ «Банк Кіпру» є ОСОБА_2 (а.с. 17-18).

Зобов'язання ОСОБА_3 передбачені кредитним договором від 10.08.2011 року (а.с. 9-12).

Згідно п.п. 2.3, 2.4 цього договору процентна ставка за користування кредитом може бути у окремих випадках змінена. При цьому позичальник повинен бути заздалегідь повідомлений про це Банком.

Згідно п. 5.2 Договору поруки від 10.08.2011 року, укладеного ПАТ «Банк Кіпру» і ОСОБА_2, кредитор повинен інформувати поручителя про всі зміни та доповнення до Кредитного договору.

ПАТ «Неос Банк», що був правонаступником ПАТ «Банк Кіпру», уклало з ТОВ «Кредитні ініціативи» договір факторингу 21.07.2014 року.

Розрахунку заборгованості до 21.07.2014 року позивачем не надано.

Але згідно розрахунку наданому позивачем вбачається, що розмір відсотків за користування кредитом збільшено порівняно з розрахунком сукупної власності споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с. 34, 13-17).

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ПАТ «Банк Кіпру», ПАТ «Неос Банк» чи ТОВ «Кредитні ініціативи» попереджали ОСОБА_3 або ОСОБА_2 про зміну процентної ставки за користування кредитом.

Додаткової угоди про це з поручителем не укладалось.

Посилання п. 5.2 Договору поруки від 10.08.2011 року на те, що сторони дійшли згоди що у разі зміни процентів за користування кредитом (в тому числі при їх збільшенні) до цього договору зміни не вноситимуться, не можуть бути взяті до уваги, оскільки протирічать вимогам ч. 1 ст. 559 ЦК України, що згідно приписів ч. 2 ст. 215 ЦК України робить таку домовленість нікчемною.

За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Не перевіривши посилань відповідача на зазначені обставини і не надавши їм належної оцінки суд дійшов висновку, який не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. .

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - відмовити. .

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - О.А. Кружиліна

Л.В. Пшенічна