Постанова № 57687071, 11.05.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/581/16-а

провадження №2-а/619/24/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2016 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіНечипоренко І.М.за участюсекретаря судового засіданняНосачової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Дергачівської міської ради Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення І чергової сесії Дергачівської міської ради VІІ скликання від 20 листопада 2015 року «Про затвердження порядку денного І чергової сесії міської ради VІІ скликання», «Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію Дергачівського міського голови Лисицького О.В.», «Про створення лічильної комісії по підрахунку голосів з обрання секретаря Дергачівської міської ради VІІ скликання», «Про обрання секретаря Дергачівської міської ради», «Про обрання постійної комісії міської ради з політико-правових питань, депутатської діяльності та місцевого самоврядування Дергачівської міської ради VІІ скликання» посилаючись на порушення процедури та порядку їх прийняття, що виразилося в тому, що у протокол сесії внесені неправдиві дані про кількість депутатів, які приймали участь у голосуванні за ці питання. Обрання комісії з політико-правових питань, депутатської діяльності та місцевого самоврядування у складі 4 членів комісії без голови комісії прямо суперечить ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування у Україні». Крім того, результати голосування ніким не підраховувалися та не проголошувалися. Ніяким нормативним актом не передбачено створення секретаріату, не був дотриманий порядок при формуванні порядку денного І сесії та його прийняття. Голосування по питанням 2 та 3 порядку денного взагалі не було проведено. Питання щодо порядку обрання секретаря міської ради у регламенті відсутній, як того вимагає ч.15 ст. 46 Закону. До лічильної комісії включені представники однієї партії, що суперечить самій правовій природі таких комісій. Відомості щодо кількості голосів за рішення внесені до протоколу неправдиві.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та про обставини справи пояснили, як зазначено вище.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі зазначивши, що позивачем не указано які, на його думку, порушення закону допущені під час прийняття оскаржуваних рішень та в чому вони полягають, не зазначені підстави для скасування рішень. Враховуючи те, що до обрання секретаря міської ради необхідно здійснювати підрахунок голосів, за пропозицією міського голови було створено секретаріат сесії, що не суперечить жодному нормативно-правовому акту, ні Регламенту міської ради. Був обраний кількісний та персональний склад лічильної комісії, яка здійснювала підрахунок голосів при таємному голосуванні за секретаря міської ради.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Дергачівської міської ради від 10 листопада 2015 року за №202 створено робочу групу з підготовки І сесії VII скликання (а.с.116).

20 листопада 2015 року відбулася І сесія VII скликання Дергачівської міської ради, на якій були прийняті, в тому числі оскаржувані рішення «Про затвердження порядку денного І чергової сесії VII скликання», «Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію Дергачівського міського голови Лисицького О.В.», «Про створення лічильної комісії по підрахунку голосів з обрання секретаря Дергачівської міської ради VІІ скликання», «Про обрання секретаря Дергачівської міської ради», «Про обрання постійної комісії міської ради з політико-правових питань, депутатської діяльності та місцевого самоврядування Дергачівської міської ради VІІ скликання».

Відповідно до протоколу №1 від 20 листопада 2015 року І сесії Дергачівської міської ради VII скликання на порядок денний даної сесії виносились, в тому числі оскаржувані рішення (а.с.11-16).

Позивач вважає дані рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням порядку та процедури, передбаченої Регламентом та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) сісцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Порядок проведення сесії ради передбачений ст. 46 Закону, відповідно до ч.12 якої сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Згідно списку зареєстрованих депутатів Дергачівської міської ради значиться «26» (а.с.151-152), присутніми були 24 депутати та міський голова, що підтверджено матеріалами справи та не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст. 46 Закону перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною 3 ст. 59 Закону передбачено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Аналогічна норма міститься і в п.6.5 Регламенту Дергачівської міської ради VI скликання, яка була чинною на момент прийняття спірних рішень, де зазначено, що рішення ради приймається відкритим ( у тому числі поіменним).

Як вбачаться з наданих документів та не заперечувалося сторонами результати голосування І сесія VII скликання Дергачівської міської ради оприлюднені на офіційному сайті ради.

Як передбачено п. 8.3 Регламенту на сесії рішення міської ради приймається відкритим голосуванням. У випадках передбачених діючим законодавством, даним регламентом, а також рішенням ради проводиться таємне голосування або поіменне голосування. Голосування може проводитись без підрахунку голосів більшості, якщо жоден депутата не наполягає на іншому або з підрахунком голосів «за», при цьому, голоси «проти» та «утримались» можуть не підраховуватись, рівно як і число депутатів, що не голосували.

Дослідженим у судовому засіданні наданим позивачем відеозаписом частини сесії вбачається факт проведення головою Дергачівської міської ради І сесії VII скликання 20 листопада 2015 року, постановки на голосування рішень, голосування депутатами за поставлені рішення та підрахунок голосів депутатом ОСОБА_7, при цьому, результати голосування записувалися депутатами ОСОБА_8 та ОСОБА_6, оскільки секретар міської ради обраний на той момент ще не був.

Наведене підтвердити й допитані у судовому засіданні свідки.

При цьому, ні позивач, ні будь-які інші депутати не наполягали на іншому при підрахунку голосів, хоча позивач, як депутат, користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради.

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи - позивача у справі, який, при цьому, має довести належними та допустимими доказами обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем його прав, свобод чи інтересів, за захистом яких він звертається до суду.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Суд відмічає, що позивачем не зазначено та не доведено фактичних обставин щодо порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів з боку відповідача у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень.

Таким чином, суттєвих порушень, які б вплинули на результат при прийнятті рішень Дергачівською міською радою судом не встановлено, а зазначені позивачем порушення не можуть вважатися такими, які несуть юридично значимі наслідки.

Представником позивача заявлено клопотання про винесення окремої ухвали на адресу голови Дергачівської міської ради Лисицького О.В., оскільки ні в Регламенті VI скликання ні в Регламенті VII скликання не визначений порядок підрахунку голосів на першій сесії до обрання секретаря міської ради.

Частинами 1,2 ст. 166 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Зі змісту наведених норм вбачається, що окрема ухвала приймається відносно особи, яка допустила порушення закону, та є заходом, направленим на усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

При цьому, окрема ухвала виноситься виключно відносно суб'єкта владних повноважень, якщо у його діях було встановлено ознаки порушення закону.

При розгляді даної адміністративної справи судом не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 158 - 163 КАС України, суд -

постановив:

У позові ОСОБА_3 до Дергачівської міської ради Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст виготовлено та підписано 16 травня 2016 року.

Суддя І. М. Нечипоренко