Постанова № 57686532, 14.08.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2810/15-а

Номер провадження 2-а/404/284/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Галагана О.В.,

при секретарі - Голенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, яким просить визнати незаконним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді від 12 лютого 2015 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за ст. 13 п «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді призначити ОСОБА_1 пенсію за ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11 січня 2015 року.

Вимоги мотивує тим, що 11 січня 2015 року їй виповнилося 53 роки, та 12 січня 2015 року вона звернулася до УПФ в м. Кіровограді з письмовою заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки має більше 5 років стажу із шкідливими і важкими умовами праці. Для підтвердження наявності стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах по списку № 2 нею до управління була подана її трудова книжка в якій зазначені періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці, з 17.08.1979 р. по 08.08.1980 р. працювала на посаді шліфувальника на шліфувальні металевих виробів абразивними кругами сухим способом цеху № 20 ВО «Друкмаш» і з 01.04.1988 р. по 29.03.1993 р. ливарних цеху пластмас ВО «Червона зірка», що складає більше 5 років трудового стажу у шкідливих і важких умовах праці.

16 березня 2015 року вона одержала від управління лист від 10.03.2015 року і копію протоколу від 12.02.2015 року в якому зазначено, що рішенням комісії було вирішено відмовити їй в підтвердженні пільгового стажу роботи за період з 17.08.1979 р. по 08.08.1980 р., оскільки відсутні документи про зайнятість на обдиранні, точінні, шліфуванні металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом, як це передбачено підпунктом «а» пункту 10 розділу ХV Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173.

Проте, пільговий стаж відносно того, що вона починаючи працювати з 17.08.1979 року на посаді шліфувальника на шліфуванні металевих виробів і інструментів абразивними кругами сухим способом (відсутність емульсії при шліфуванні деталей) цеху № 20 Кіровоградського заводу друкарських машин, крім шліфування сухим способом на дільниці знаходився наждак де їй приходилось працювати по зняттю заусениці шліфованих деталей, а також працювати на абразивній стрічці для заточки деталей та інструментів, за весь період роботи на посаді шліфувальника вона кожного робочого дня отримувала безкоштовно додаткове харчування молоко.

08 серпня 1980 року вона звільнилася з посади шліфувальника Кіровоградського заводу друкарських машин і в графі посада вказано шліфувальник 2 розряду без напису «шліфуванні абразивними кругами сухим способом» з невідомих їй причин.

Крім того, згідно методичних рекомендацій щодо вимог при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятих на роботах, передбачених Списками № 1 і № 2 такий запис у трудовій книжці як «шліфувальник на шліфуванні металевих виробів і інструментів абразивними кругами сухим способом» не є необхідним, а отже не може бути підставою для відмови в підтвердженні пільгового стажу роботи за період з 17.08.1979 р. по 08.08.1980 р.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити, з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, вказувала на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Свідки ОСОБА_2, який на той час працював начальником цеху № 20 Кіровоградського заводу друкарських машин та ОСОБА_3, який у вищевказаний період часу працював економістом на Кіровоградському заводі друкарських машин, в суді пояснили, що ОСОБА_1 дійсно працювала на посаді шліфувальника на шліфуванні металевих виробів і інструментів абразивними кругами сухим способом в період з 17.08.1979 року по 08.08.1980 р.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8. КАС України при вирішенні справ суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист та закріплено у ст. 46 Конституції України.

У відповідності до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначена з більш раннього періоду, а саме пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за Списком №2 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Із трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 працювала на посаді шліфувальника 2 розряду Кіровоградського заводу друкарських машин у період з 17.08.1979 року по 08.08.1980 року (а.с. 7).

12 січня 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та надала необхідний пакет документів.

Листом від 10.03.2015 року за вих. № 2280/04-30 ОСОБА_1 відмовили у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2, зазначивши, що стаж роботи за списком № 2 становить 4 роки 7 місяців (згідно довідки № 798 від 15.12.2014 р., яка уточнює особливий характер роботи за умови праці, яку видано ПАТ «Червона Зірка» (а.с. 10).

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах на пенсію за віком мають право працівники, які зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Професія монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій була віднесена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота, на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173(розділ XXIX а), постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 (розділ 22900000 XXVII, позиція 2290000а-14612), постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 (розділ 22900000 XXVII, позиція 2290000а-14612). Зазначена посада міститься у Списку виробництв, робіт та професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 р.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі цього Закону, також, відповідає п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено обов'язок надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового сажу лише в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Відповідач на заперечення заявлених вимог вказує, що з записів трудової книжки не можна визначити право на пенсію за віком на пільгових умовах, трудова книжка підтверджує загальний стаж і ніяким чином не може визначити саме право особи на пенсію на пільгових умовах.

У зв'язку з цим, суд вважає, що відомості, зазначені в трудовій книжці позивача підтверджують наявність у неї необхідного стажу роботи за професією «монтажник стальних та залізобетонних конструкцій», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому посилання відповідача на те, що позивач отримає право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2 в 57 років є безпідставними.

Відповідно до архівної довідки № П-30 від 15.12.2014 року у документах архівного фонду ВАТ «Друкмаш» є такі дані про стаж роботи ОСОБА_1:

-Згідно із запискою про прийняття від 16 серпня 1979 р. № 702 ОСОБА_4 прийнята учнем шліфувальника до цеху № 20 з відрядною оплатою праці з 17.08.1979 р.;

-Згідно із запискою про переведення від 29.04.1980 р. № 339 ОСОБА_4, шліфувальник цеху № 20, переведена транспортною робітницею 2 розряду до цеху 02 з 12.05.1980 р.;

-Згідно із запискою про переведення від 23.05.1980 р. № 391 ОСОБА_4, транспортна робітниця, переведена шліфувальником 2 розряду цеху з 12.05.1980 р.;

-Згідно із запискою про звільнення від 06.08.1980 р. № 542 ОСОБА_4, слюсар МСР (так в документі) цеху № 20, звільнена за власним бажанням з 08.08.1980 р.

Одночасно повідомили, що у документах архівного фонду ВАТ «Друкмаш» відсутні дані про роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, переведення на іншу роботу та простої підприємства, також повідомили, що накази про присвоєння розрядів у 1980 році на зберігання до архівного відділу Кіровоградської міської ради не надходили (а.с. 13).

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що на час звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, як зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, вона досягла віку 53 років, мала необхідний стаж роботи та тривалість пільгової роботи за Списком №2, а тому у відповідача відсутні підстави для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«б»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений конституцією України, а відтак приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, слід присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 73,08 грн. внесеного судового збору.

В порядку вимог статті 256 КАС України, постанову суду , у межах суми виплати пенсії за один місяць допустити до негайного виконання.

Ні підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 71, 94, 160-164,185, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді від 12.02.2015 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді призначити ОСОБА_1 пенсію за ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11 січня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 73,08 грн. внесеного судового збору.

Постанову суду , у межах суми виплати пенсії за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган