Рішення № 57686396, 12.05.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1155/15-ц

Провадження № 22-ц/779/470/2016

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І. В. І.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Соколовський В .М., Пнівчук О.В.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції про поділ майна колишнього колгоспного двору, визнання недійсною державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Косівської районної ради про визнання недійсним та скасування рішення Косівської районної ради №73 від 10.05.1989 року, невизнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на будинок від 15.05.1989 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Косівського районного суду від 24 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції про визнання за ними права власності на 1/4 частину будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, як майна колишнього колгоспного двору, визнання недійсною державної реєстрації прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4

Позовні вимоги обгрунтовували тим, що вони та відповідачі є членами колишнього колгоспного двору, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Відтак, позивачам належить по 1/4 частині вказаного будинку. Однак, у 2015 році відповідач ОСОБА_4 зареєстрував на себе право власності на увесь будинок.

У зв'язку з неможливістю у добровільному порядку вирішити питання поділу даного майна, позивачі просили: визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по одній четвертій частині будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за вищевказаною адресою та визнати недійсною державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Косівської районної ради, зазначивши, що спірний житловий будинок належить йому на підставі договору дарування від 04.03.1978 року, а тому майно не

належить колгоспному двору, як стверджують позивачі за первісним позовом. За весь час своєї трудової діяльності (з 1976 року по 2000 рік) він не був членом колгоспу.

Просив суд поновити строк звернення до суду, визнати недійсним та скасувати рішення Косівської районної ради № 73 від 10.05.1989 року, визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на будинок від 15.05.1989 року.

Рішенням Косівського районного суду від 24 грудня 2015 року задоволено позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції про поділ майна колишнього колгоспного двору, визнання недійсною державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсною вчинену реєстраційною службою Косівського районного управління юстиції на підставі договору дарування від 04.03.1978 року державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на будинок, господарські будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В зустрічному позові ОСОБА_4 відмовлено.

ОСОБА_4 на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішено спір.

Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спірне майно (будинок та господарські будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1) було передано ним у власність колгоспного двору.

При цьому апелянт вказує, що вищезазначене майно було подаровано йому згідно договору дарування від 04.03.1978 року і є його особистою власністю. Останній стверджує, що він у жодний спосіб не передавав подароване майно у власність колгоспного двору, а про існування свідоцтва про право власності на будинок від 15.05.1989 року, виданого на підставі рішення Косівської районної ради №73 від 10.05.1989, він дізнався при отриманні повідомлення про виклик до суду за первісним позовом.

З наведених підстав апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а його зустрічний позов задоволити.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт та його представник вимоги скарги підтримали в повному обсязі.

Позивачі та представник позивача, апеляційну скаргу не визнали, просять відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є колишнім подружжям.

Згідно Свідоцтва, шлюб між сторонами було укладено 30.08.1980 року та розірвано 20.06.2007 року рішенням Косівського районного суду (а.с.9,10).

ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2) є їхніми синами (а.с.15).

Спір між сторонами виник з приводу права власності на майно, а саме - житловий будинок, господарські будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено, що згідно договору дарування від 04.03.1978 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подарували ОСОБА_4 новозбудований жилий будинок, 12*8м., критий шифером, мурований із цегли в с.Рожнів Косівського району (а.с.7-8).

За даними довідки Рожнівської сільської ради від 18.06.2015 року №700/02.2-17 згідно погосподарської книги 4/3 особовий рахунок 1690 за 1980-1985 роки господарство по АДРЕСА_1 належить до суспільної групи - робітники, де зареєстровані: ОСОБА_4 - голова сім'ї, ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 - син.

Згідно погосподарської книги 11/1 рахунок 1454 за 1986-1990р.р. господарство ОСОБА_4 належить до суспільної групи - колгоспники, де окрім вищевказаних осіб зареєстрований ще ОСОБА_5 - син.

Згідно погосподарської книги 11/1 особовий рахунок НОМЕР_1 за 1991-1995 р.р. господарство по АДРЕСА_1 належить до суспільної групи - колгоспники, де зареєстровані четверо вищевказаних осіб (а.с.12).

В судовому засіданні апеляційного суду оглянуто погосподарскі книги господарства по АДРЕСА_1 за вказані періоди.

Разом з тим, як вбачається з архівного витягу з протоколу № 2 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Зоря комунізму» від 26.04.1983 року, збори уповноважених вирішили прийняти ОСОБА_4 у члени колгоспу (а.с.84). Крім того, з трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що остання працювала в колгоспі «Зоря комунізму» з 03.11.1977 року. А згідно погосподарської книги, оглянутої в судовому засіданні, ОСОБА_2 зазначена на обліку в спірному господарстві станом на 1980-1981 роки.

26.04.1989 року виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради вирішено погодитись із висновками Коломийського МБТІ та вважати можливим оформити право власності окремих громадян та колгоспних дворів на житлові будинки в селі Рожнів Косівського району згідно з додатком - 1 (в тому числі і щодо ОСОБА_4) та просити виконком Косівської районної ради народних депутатів вирішити питання про оформлення права власності громадянам та колгоспних дворів на житлові будинки в селі Рожнів Косівського району та надати власникам свідоцтва про право власності на будинки (а.с.152-153).

Рішенням виконкому Косівської районної рад №73 від 10.05.1989 року вирішено оформити право власності громадянам та колгоспним дворам в селі Рожнів Рожнівської сільської ради згідно з додатком - 1 та видати власникам свідоцтва про право власності, в тому числі ОСОБА_4 (а.с.134).

Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15.05.1989 року (виданого на підставі рішення виконавчого комітету Косівської районної ради №73 від 10.05.1989 року) домоволодіння по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4.

Згідно технічного паспорту виготовленого 18.03.2015 року(а.с.19-21), в склад домоволодіння по АДРЕСА_1 входять: житловий будинок, майстерня, літня кухня, стодола, дворова вбиральня, стайня, гараж, навіс, погріб, колодязь, каналізаційний вигріб.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.08.2015 року, ОСОБА_4 зареєстрував право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 Косівського району на підставі договору дарування від 04.03.1978 року (а.с.52-53).

З трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що 01.01.1983 року він був прийнятий на роботу у колгосп «Зоря комунізму» робочим у сувенірний цех, в подальшому переводився на інші посади. 28.04.2000 року ОСОБА_4 був звільнений на підставі п.1 ст.40 КЗпП, у зв'язку із скороченням (а.с.60-61).

Згідно архівного витягу з протоколу №2 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Зоря комунізму» від 26.04.1983 року, збори уповноважених вирішили прийняти ОСОБА_4 у члени колгоспу (а.с.84).

Згідно довідки приватної орендної агрофірми «Айдоред» №35 від 18.03.2002 року період роботи ОСОБА_4 з січня 1983 року по вересень 1999 року у колгоспі «Зоря комунізму» зараховано до стажу роботи (а.с.144).

Задовольняючи позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що майно колгоспного двору збереглося на час слухання справи і кожен член колишнього колгоспного двору не втратив права на його частку в майні двору, оскільки з 15.04.1991 року і по даний час проживають в цьому будинку.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ст.109 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), особисті трудові доходи і заощадження члена колгоспного двору, а також майно, придбане ним на особисті кошти або одержане в порядку спадкоємства чи дарування, є особистою власністю окремих членів колгоспного двору, якщо ці доходи, заощадження і майно не передані ними у власність колгоспного двору.

В особистій власності громадянина, який є членом колгоспного

двору, не може бути майно, яке відповідно до статуту колгоспу може належати тільки колгоспному двору.

Згідно ст.120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний

сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.

Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

За змістом ст.123 ЦК УРСР, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено в зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Пленум ВСУ у п.6 Постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року N 20, п 6 спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з 1983 року став членом колгоспу.

Твердження апелянта в цій частині спростовуються даними витягу з протоколу №2 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Зоря комунізму» від 26.04.1983 року, про обрання його членом колгоспу.

Згідно Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15.05.1989 року, домоволодіння по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4

За змістом ст.109 та ст.120 ЦК УРСР особа мала право мати в особистій власності майно, в тому числі отримане в дар. Таке майно вважалося особистою власністю окремих членів колгоспного двору, але у випадку, якщо це майно не передано ними у власність колгоспного двору.

В спірному випадку, як вбачається з копії Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15.05.1989 року, домоволодіння по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 Допустимих та об»єктиних доказів,які б вказували, що ОСОБА_4 не знав чи не міг знати про існування цього документа під час проживання в сім»ї останнім не представлено.

Крім того, згідно п.п.10,17,18 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966р., при відсутності правовстановлюючих документів, зацікавлена юридична чи фізична особа (установа,підприємство,організація ,громадянин,колгоспний двір) подає до виконкому місцевої ради депутатів трудящих заяву про оформлення права власності на будинок або домоволодіння і видачу свідоцтва про це.

В разі пред'явлення заявником договорів купівлі-продажу або дарування, міни, свідоцтва про право на спадщину чи інших документів, що свідчать про право власності на будинок або на землю, які були видані громадянам Волинської, Закарпатської, Львівської, Ровенської, Івано-Франківської (колишньої Станіславської), Тернопільської, Чернівецької та колишньої Ізмаїльської областей Української РСР до того, як ці області увійшли до складу СРСР, питання про можливість оформлення права

власності на будинок і видачу свідоцтва про це в кожному окремому випадку може бути вирішено виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих з додержанням правил, зазначених в пп. 10 - 13 цієї інструкції.

У разі будівництва будинку на колгоспній землі, розташованій у смузі міста або селища міського типу, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це.

В свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.

Таким чином слід вважати, що ОСОБА_4 передав особисте майно у власність колгоспного двору. Доказів які б спростовували таку передачу, останній не представив. Твердження апелянта не спростовують висновків суду в цій частині.

Згідно даних технічного паспорта 18.03.2015 року, до домоволодіння , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відносяться:житловий будинок, майстерня, літня кухня,стодола, дворова вбиральня,стайня,гараж,навіс, погріб,колодязь,каналізаційний вигреб.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності, ОСОБА_4 у квітні 2015 року за спрощеною системою зареєстрував домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зі здійсненими

добудовами та прибудовами, який складається з житлового будинку, майстерні, літньої кухні, стодоли, дворової вбиральні, стайні, гаража, навісу, погребу, колодязя,каналізаційного вигребу.

Разом з тим, вирішуючи питання про поділ майна колгоспного двору, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що при вирішенні позову підлягали визначенню частки і інших членів двору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, тому в цій частині рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності по 1/4 частини за кожним житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами який складається з: житлового будинку, майстерні, літньої кухні, стодоли, дворової вбиральні, стайні, гаража, навісу, погребу, колодязя, каналізаційного вигребу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В частині вирішення вимоги первинного позову ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції про визнання недійсною державної реєстрації прав власності на нерухоме майно рішення також слід скасувати та закрити провадження, оскільки остання підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (Постанова Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 року № 8).

В решті рішення суду слід залишити без змін,оскільки апелянт не навів доказів, які б давали підстави для зміни чи скасування рішення в цій частині.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити частково.

Рішення Косівського районного суду від 24 грудня 2015 року в частині вирішення позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції про визнання права власності на 1/4 частину будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання недійсною державної реєстрації прав власності на нерухоме майно скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності по 1/4 частини за кожним житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку, майстерні, літньої кухні, стодоли, дворової вбиральні, стайні, гаража, навісу, погребу, колодязя, каналізаційного вигребу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В частині позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсною вчиненої реєстраційною службою Косівського районного управління юстиції державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності на будинок ,господарські будівлі та споруди , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і зобов»язання реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції скасувати таку реєстрацію, провадження закрити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Соколовський В.М.

Пнівчук О.В.