Рішення № 57685206, 18.04.2016, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4006/15-ц

Провадження № 2/191/392/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Г.В.

при секретарі - Силкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації про позбавлення батьківський прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом посилаючись на те, що з 24 березня 2001 року по 08 лютого 2005 року вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2.

Від шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_7 року народився син ОСОБА_3.

Після народження сина відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, матеріальне забезпечення і створення нормальних умов життя та виховання.

З 2005 року відповідач ОСОБА_2 сина не відвідує і не спілкується, за увесь цей період він бачив сина не більше двох або трьох разів, за ініціативою позивача, коли необхідно було отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон.

Шлюб з відповідачем був розірваний в 2005 році, з цього часу сторони не підтримують будь-яких стосунків.

На даний час наявність батьківських прав відповідача, створює перешкоди синові, який на серйозному рівні займається спортом і періодично виступає на змаганнях за кордоном, у зв'язку з чим кожен раз необхідний дозвіл батька на виїзд за кордон, але відповідач, хоча проти цього на словах і не заперечує (а точніше йому байдуже), постійно посилається на брак часу для відвідування нотаріуса. Практично з самого народження і по даний час позивач виховує сина самотужки, дитина забезпечена усім необхідним. Аліменти на утримання сина за виконавчим листом відповідач не сплачує з 2014 року.

На підставі вищевикладеного позивач просить позбавити відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 батьківських прав по відношенню до його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі на підставах, які викладені в позовній заяві , та просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що відповідач ОСОБА_2 одразу після народження сина ОСОБА_4 самоусунувся від його виховання і забезпечення, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 разом з позивачем. Однак, кошти на утримання дитини відповідач не надає, ніякої участі у житті сина та його вихованні не приймає. Аліменти на утримання сина позивач стягнула ще в 2005 році, але у зв'язку з тим, що відповідач ніде не працював, то вона відкликала виконавчий лист про стягнення аліментів. Вважає, що відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки у зв'язку з чим є підстави для позбавлення відповідача батьківських прав .

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі на підставах, які зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився , про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява в якій відповідач просить розглянути справу за його відсутності, проти позбавлення батьківських прав не заперечує.

Третя особа- орган опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області проти задоволення позовних вимог в частині позбавленні батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 не заперечувала; надала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Заслухавши позивача та її представника, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, допитавши свідків суд встановив наступне.

Сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 березня 2001 року. Зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 24 березня 2001 року , згідно з яким ОСОБА_2 та ОСОБА_1 одружилися 24 березня 2001 року, про що зроблено актовий запис № 183. ОСОБА_1 після одруження присвоєно прізвище «ОСОБА_1». (а.с. 4).

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 17 грудня 2009 року, підтверджується факт народження ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року, у смт. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області; батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_1. ( а.с. 7).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано 08 лютого 2005 року, про що зроблено актовий запис № 12. Прізвище ОСОБА_6 після розірвання шлюбу «ОСОБА_1» ( копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 08 лютого 2005 року а.с. 8).

Відповідно до довідки Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 3225 від 19.10.2015 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Разом з нею проживають та зареєстровані: син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, батько - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, мати - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, сестра - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, тітка - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, двоюрідний брат - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12. (а.с. 6).

Довідкою Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції № 611 від 02.11.2015 року підтверджується те, що ОСОБА_1 у період з 01.10.2014 року по 01.10.2015 року не отримувала аліменти за виконавчим листом № 2-75/04 виданим Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2. (а.с.6).

Відповідно до довідки Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції № 118/ф від 12 листопада 2015 року, ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року отримала дохід у сумі 720441,48 грн.. (а.с. 5).

В акті обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, відображено, що власником будинку за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_7; будинок добротний, цегляний, покрівля будинку - шифер; загальна площа будинку 82.6 кв.м.; кімнати чисті, світлі, озеленені, обклеєні шпалерами; у будинку є всі необхідні предмети домашнього вжитку та меблі; у ОСОБА_3 є окрема кімната, яка обладнана диваном, ліжком, столом для навчання, шафою для одягу та білизни, полицею для книг; санітарні умови задовільні; будинок газифікований, електрифікований, водопостачання -централізоване; подвір'я чисте; комісія встановила, що обстежене житлове приміщення придатне для проживання малолітнього ОСОБА_3. (а.с. 9).

Згідно характеристик Іларіонівської НСЗШ від 27 січня 2016 року та 01 лютого 2016 року- ОСОБА_3 характеризується належним чином; вихованням дитини та підготовкою його до шкільного життя, займається мати - ОСОБА_1; батько ОСОБА_3 - ОСОБА_2 шкільним життя та станом навчання сина не цікавиться.

В висновку органу опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3, зазначено, що орган опіки та піклування Синельниківської райдержадміністрації не заперечує проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він є сусідом сім'ї ОСОБА_3, мешкають у суміжних домоволодіннях, іноді буває у них в гостях. Ніколи не бачив батька хлопця і йому відомо, що відповідач не приймає участі у вихованні та забезпеченні дитини.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона протягом останні п'яти років працює разом з позивачкою ОСОБА_1 Їй відомо, що всі питання забезпечення життя дитини позивачка вирішує самостійно, батько ОСОБА_4 сином не цікавиться, участі в його житті не приймає, в школі ніколи не буває, матеріальної допомоги не надає.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, що дає суду підстави, відповідно до ст.164 ч.1 п.2 Сімейного кодексу України, для позбавлення батьківських прав.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушенню прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків, відповідно до закону.

У ст. 150 СК України (ч.1, 3) встановлені обов'язки батьків виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, і ця міра застосовується судом тоді, коли всі інші заходи впливу виявились безрезультатними. Звідси, пред'явленню позову про позбавлення батьківських прав передує велика профілактична, попереджувальна робота з неблагополучними батьками. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батько ухиляється від їх виконання, що таким буде лише за встановлення його впертого та систематичного, незважаючи на всі міри попередження, продовження невиконання свого батьківського обов'язку.

З урахуванням викладеного, обставин справи, досліджених судом доказів суд прийшов до переконання, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 - є необхідною та обґрунтованою мірою для захисту особистих і майнових інтересів ОСОБА_3, який позбавлений батьківського піклування, і внаслідок цього, як забезпечення духовних потреб дитини, так і його матеріального забезпечення.

Оскільки судом беззаперечно встановлено, що відповідач не виконує своїх обов'язків по утриманню дитини, то позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровську, ІПН НОМЕР_1 батьківських прав по відношенню до його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г. В. Бондаренко