Постанова № 57683301, 15.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-а-688/15

760/19617/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козленко Г.О.

за участю секретаря -Слободянюк А.К.,

розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату та просив суд визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 36-місячного грошового забезпечення визначеному на день звільнення з військової служби в сумі 52 грн 59 коп. відповідно до Постанови КМ України від 28 травня 2008 року №499; зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності з врахуванням отриманих коштів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з письмовим зверненням до Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату щодо виконання рішення - постанови Вищого адміністративного суду України від 11.07.2013 по адміністративній справі №2а-669/2009, якою зобов'язано Київський міський комісаріат та Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 36-місячного грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 05 жовтня 2015 року позивач одержав від Київського міського військового комісаріату відповідь на звернення - лист від 02.10.2015 №9571, у якому повідомлялось, що постанова Вищого адміністративного суду України від 11.07.2013 виконана. До листа був доданий витяг з протоколу засідання комісії з розгляду питань, прізвище пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 04 вересня 2015 року №37, відповідно до п.7 якого, на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 11.07.2013 призначили одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 (Київський МВК ), якого 03.09.1993 звільнили з військової служби та 14.01.2008 визнано інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 36-місячного грошового забезпечення визначеному на день звільнення з військової служби в сумі 52 грн 59 коп. Позивач вважає дії відповідачів неправомірними, а п.7 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби віл 04 вересня 2015 року №37 таким, що не відповідає вимогам закону. Позивач відзначив, що Вищим адміністративним судом України у справі за участю сторін цього спору (постанова від 11.07.2013) встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на військовій службі у період з 11 травня 1986 року по 31 травня 1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У 1993 році звільнений зі служби у зв'язку із скороченням штатів, після чого продовжив службу в органах внутрішніх справ та 31 жовтня 2000 року звільнений у зв'язку з хворобою. Як зазначив позивач, відповідно до свідоцтва про хворобу за №587, його захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. 14 січня 2008 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності. Позивач в обґрунтування позову посилається на постанову Вищого адміністративного суду України, де не йшлось про розмір грошового забезпечення на день звільнення позивача з військової служби (1993 рік), зважаючи, що 3 групу інвалідності йому було встановлено з 14 січня 2008 року. Однак, відповідачі при розрахунках взяли за основу довідку від 07.06.2015 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 23.08.1993, де розмір грошового забезпечення зазначений у 146088,00 крб. приблизно 1,47 грн. При цьому, залишив без уваги власний лист від 30.04.2014, де вказано розмір грошового забезпечення військовослужбовця на аналогічній з позивачем посаді та званням станом на 14.08.2008 (встановлено інвалідність), що складає 1943,25 грн. Позивач вважає, що розмір одноразової грошової допомоги, на яку він має право у зв'язку з настанням інвалідності III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, повинен обчислюватись з розміру грошового забезпечення військовослужбовців на момент встановлення йому такої інвалідності. Оскільки, право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає на момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, то він вважає, що має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ №499 від 28 травня 2008 року. Відзначив, що виплативши одноразову грошову допомогу у меншому розмірі, Міністерство оборони України порушило вимоги ст.11 Закону України «Про Збройні Сили України», якою закріплено принцип верховенства права, діяло всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, послався на вищезазначені пояснення.

Представник відповідача Міністерства оборони України, надав до суду заперечення, де зазначив що, незалежно від дати встановлення групи інвалідності, одноразова грошова допомога обчислюється виходячи з розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення. Зміни у грошовому забезпеченні, які відбулися вже після звільнення такої особи з військової служби до моменту встановлення їй інвалідності при обчисленні цієї допомоги не враховуються. Зважаючи на те, що позивач звільнений з військової служби, обрахунок розміру одноразової грошової допомоги повинен здійснюватись, виходячи і розміру його грошового забезпечення на день звільнення. Відтак представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача Київського міського військового комісаріату в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення, що містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши сторін, що з'явилися, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби у 1993 році. 14 січня 2008 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності, що підтверджується випискою із акта МСЕК №002972.

Таким чином, 14 січня 2008 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі(смерті),поранення(контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців,військовозобов'язаних і резервістів, при званих на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2008 року №499 у розмірі 36-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день встановлення інвалідності.

Відповідно до листа від 30.04.2014 №116/14/3/24/ адресованого ОСОБА_1, у фінансово-економічному управлінні Командування Сухопутних військ Збройних Сил України опрацьовано звернення щодо розміру грошового забезпечення станом на 14.01.2008 та повідомлено, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» розмір грошового забезпечення за посадою, яка відповідає посаді офіцера координаційної групи управління Цивільної оборони Київського військового округу становить: посадовий оклад - 870,00 грн; оклад за військовим званням (капітан) - 120,00 грн; надбавка за вислугу років (14 років) - 25% - 247,50 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 618,75 грн; премія 10% - 87,00 грн, що разом складає 1943,25 грн (а.с.10).

З метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачем подано відповідні документи до Київського міського військового комісаріату.

Згідно довідки Київського міського військового комісаріату №5692 від 07.06.2015 про розмір грошового забезпечення, відповідно до рішення ВАСУ від 11.07.2013 по справі №2а-669/2009 розмір грошового забезпечення (складові грошового забезпечення) капітана у запасі ОСОБА_1 на день звільнення в Збройних Силах України (23.08.1993) всього становить 146088,00 крб (а.с.9).

Листом від 02.10.2015 №9571 військовий комісар Київського міського військового комісаріату повідомив ОСОБА_1, що Київський міський військовий комісаріат на підставі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 04 вересня 2015 року №37, та повідомлення про переказ коштів №248/3/6/2138 від 14.09.2015 виконав рішення постанови Вищого адміністративного суду України від 11.07.2013 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, якого 03.09.1993 звільнено з військової служби та 14.01.2008 визнано інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (довідка МСЕК серії КВ-1 №002972 від 14.01.2008), в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби в сумі 52 грн 59 коп. акож повідомлено, що згідно з положеннями чинного законодавства розрахунок суми одноразової грошової допомоги здійснюється Головним розпорядником коштів, яким є Департамент фінансів Міністерства оборони України, а тому для отримання розрахунку необхідно звернутися до Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с.5). Вказане також підтверджується Витягом з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №37 від 04.09.2015 (а.с.6).

Як визначено ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 28 травня 2008 року №499 було затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Абз.8 пп.2 п.2 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, зокрема інвалідам ІІІ групи, виплачується у розмірі 36-місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (в редакції, чинній на час встановлення інвалідності) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на те, що інвалідність позивачу була встановлена 14 січня 2008 року безстроково, суд приходить до висновку, що відповідач Міністерство оборони України при вирішення питання про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги повинен був керуватися п.2 Порядку в редакції, чинній до внесення змін постановою КМУ від 25 липня 2011 року №815.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач Міністерство оборони України, як суб'єкт владних повноважень, не спростував доводи позивача.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача Міністерства оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби в сумі 52 грн 59 коп. відповідно до Постанови КМ України від 28 травня 2008 року №499 неправомірними.

За позивачем було визнано право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Порядок та умови призначення і виплати вищезазначеної одноразової грошової допомоги визначені Постановою КМ України від 28 травня 2008 року №499.

Таким чином, на відповідача повинен бути покладений обов'язок саме здійснити перерахунок та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням отриманих коштів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 6-12, 17-19, 69-71, 86, 105, 106, 158-163, 167 КАС України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби в сумі 52 грн 59 коп. відповідно до Постанови КМ України від 28 травня 2008 року №499.

Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності з врахуванням отриманих коштів.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Г.О. Козленко