Ухвала суду № 57683218, 29.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7217/16-ц

2-з-99/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмееною відповідальністю «Велварт Плюс» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмееною відповідальністю «Велварт Плюс» про стягнення коштів.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року відкрито провадження у справі.

28 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову та просить накласти арешт на автомат фасовки рідких та сипучих продуктів в пакети «стік», виготовлений за договором № 160129-01 від 29 січня 2016 року, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Велварт плюс», ідентифікаційний код 38890095 (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12), який знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП ІНТА» ідентифікаційний код 38890095 (місцезнаходження: проспект Перемоги, буд. 74).

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Порушуючи питання про накладення арешту на автомат для фасовки на всіх існуючих банківських рахунках Товариства з обмееною відповідальністю «Велварт Плюс», заявник не зазначила жодного доказу на підтвердження того, що відповідач може або намагається вжити заходів, які утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення суду в випадку задоволення позову.

Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 151-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмееною відповідальністю «Велварт Плюс» про стягнення коштів

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: