Постанова № 57681815, 22.04.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.04.2016 Справа № 554/1600/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Антонова С.В., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної в м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Октябрського району м. Полтави, прохаючи суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у встановленні їй статусу та видачі посвідчення інваліда війни; зобов'язати відповідача встановити їй статус та видати посвідчення інваліда війни.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона є інвалідом З групи, захворювання пов'язане з роботами ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на пільги для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1 категорія) у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з маршрутним листом з 18.05.1986 року по 19.05.1986 року виїздила в 30-тикілометрову зону ЧАЕС і населенні пункти району. Відповідно до витягу із протоколу загальних зборів працівників Поліської центральної районної лікарні від 22.12.1992 року у зоні відчуження вона надавала медичну допомогу в період евакуації населення. Внесена до списків з оформлення документів на отримання посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. Згідно з довідкою МСЕК є інвалідом 3 групи (захворювання - вплив ЧАЕС). Відповідно до довідки виконкому Поліської селищної ради народних депутатів від 30.11.1994 року № 3242 вона була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1, з 12.11.1985 року по 01.11.1994 року, в зоні безумовного відселення. 17.12.1998 року Харківська міжвідомча експертна комісія по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС надала експертний висновок - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

05.01.1995року вона отримала статус та посвідчення серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС (категорія 1). Згідно з листом Головного управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 23.06.2008 року № 1-36-1684 ОСОБА_1 брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році в складі формувань цивільної оборони. Відповідно до довідки від 03.07.2008 року № 01-08/698 Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської області державної адміністрації ОСОБА_1 приймала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування медичної служби ЦО Поліського району від Поліської центральної районної лікарні в період з 18 по 19 травня 1986 року. 02.10.2008 року згідно з довідкою МСЕК № 0004975 повторно отримала 3 групу інвалідності безстроково, захворювання пов'язане з роботами по J1HA на ЧАЕС.

Тобто, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй має бути встановлений статус інваліда війни та видано посвідчення інваліда війни. Однак на її заяву від 01.12.2015 року до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про встановлення статусу інвалідів та видачу посвідчення інваліда війни, листом від 29.02.2016 року за № 12-1792 їй було безпідставно відмовлено. Вважає, що дії відповідача щодо відмови у встановленні їй статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни суперечить чинному законодавству, а тому є протиправними.

У судове засідання сторони не з'явились. Позивачка надала до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності. Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 37), надав до суду письмові заперечення в якому міститься клопотання про розгляд справи без участі представника управління (а.с. 28).

З огляду на викладене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

У письмових запереченнях представник відповідача прохав застосувати до вказаних правовідносин норми ст. 100 КАС України та залишити позов ОСОБА_1 без розгляду, так як нею пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, адже ще з вересня 2008 року їй було відомо про підстави надання статусу інваліда війни та відомості і документи необхідні для видачі відповідного посвідчення.

Проте, на думку суду, положення ст. 100 КАС України не можуть бути застосовані у даному провадженні, з огляду на те, що звернення ОСОБА_1 у 2008 році до відповідача із заявою про встановлення інвалідності та надання відмови на її заяву, не може бути підставою для позбавлення особи набутого права на встановлення статусу інваліда війни з встановлених у законодавстві підстав та позбавлення її права на судовий захист.

До того ж, відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що позивачкою дійсно було отримано відповідь на заяву від 24.09.2008 року за №12-4846.

Представник відповідача у письмових запереченнях посилаючись на відповідь на запит Міністерства соціальної політики України, вказує на відсутність правових підстав для встановлення статусу інваліда війни позивачеві.

Судом встановлено, що згідно з маршрутним листом ОСОБА_1 виїздила в 30- тикілометрову зону ЧАЕС і населенні пункти району з 18.05.1986 року по 19.05.1986 року (а.с. 11).

Відповідно до відомостей із трудової книжки, ОСОБА_1 з 23.07.1985 року працювала медсестрою у Поліській центральній районній лікарні (а.с. 6).

Згідно з довідкою Поліської районної державної адміністрації від 10.03.98 року за № 449, ОСОБА_1, на час аварії на Чорнобильській АЕС працювала медсестрою Поліської центральної районної лікарні і направлялася в зону відчуження для проведення роботи по евакуації людей і майна в с. Варовичі, з 18 травня 1996 року по 18 травня 1996 року. Підстава: рішення зборів медичних працівників Поліської ЦРЛ від 22.12.1992 року (а.с. 10).

Відповідно до довідки виконкому Поліської селищної ради народних депутатів від 30.11.1994 року № 3242 вона була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1, з 12.11.1985 року по 01.11.1994 року, в зоні безумовного відселення (а.с. 15).

17.12.1998 року Харківська міжвідомча експертна комісія по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС надала експертний висновок - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 8).

05.01.1995року ОСОБА_1 отримала статус та посвідчення серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС (категорія 1) (а.с. 9).

Згідно з листом Головного управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 23.06.2008 року № 1-36-1684 ОСОБА_1 брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році в складі формувань цивільної оборони - медичної служби цивільної оборони Київської області, яка з 18.05.1986 року по 19.05.1986 року виконувала роботу по медичному обслуговуванню дорослого і дитячого населення в населених пунктах з особливо шкідливими умовами (з радіаційним фактором) с. Варовичі та прилеглих населених пунктах, приймала безпосередню участь у евакуації тяжкохворих, населення і дітей із с. Варовичі в Поліську центральну районну лікарню (а.с. 16).

Відповідно до довідки від 03.07.2008 року № 01-08/698 Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської області державної адміністрації та протоколу № 15/2008 засідання комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони від 03 липня 2008 року, ОСОБА_1 приймала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування медичної служби ЦО Поліського району від Поліської центральної районної лікарні в період з 18 по 19 травня 1986 року (а.с.17).

02.10.2008 року згідно з довідкою МСЕК № 000497-5 ОСОБА_1 повторно отримала 3 групу інвалідності безстроково, захворювання пов'язане з роботами по ЛНА на ЧАЕС (а.с. 14).

Відповідно ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством . Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією та Законодавством України.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Згідно з п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302, «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.

Відповідно пункту 2 зазначеного Положення № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації. Пунктом 3 Положення № 302 передбачено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни, згідно зі статтею 7 Закону, видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни-інвалід». Абзацом 2 пункту 7 Положення № 302 встановлено, що «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

З наявних матеріалів справи вбачається, що з метою реалізації свого права, позивач у грудні 2015 року звернулась до відповідача із заявою про встановлення їй статусу та видачі посвідчення інваліда війни.

На переконання суду, зазначені документи (надані позивачем до матеріалів справи), які у відповідності до вимог ч. 1ст. 79 КАС України є письмовими доказами, у своїй сукупності у повній мірі підтверджують право позивача на статус інваліда війни та відповідне посвідчення.

Таким чином наявні матеріали справи (надані позивачем докази) свідчать про те, що позивач працювала у Поліській центральній районній лікарні і приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності вчинених ним дій щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни, натомість позивач надала суду відповідні обґрунтування, що підтверджуються допустимими доказами щодо протиправності дій відповідача стосовно відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни.

Тому, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни та зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року № К/800/27966/15.

Відповідно до ст. 94 КАС України, п. 20 ст.5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 17, 19, 86, 99, 158, 159, 160-163 КАС України, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання представника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної в м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов' вчинити дії - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни - протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя С.В. Антонов