Постанова № 5768166, 15.04.2009, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

справа № 2-а-76/0514-09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Мавроді Р.Ф.

при секретарі Ганжа Т.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської Ради про визнання бездіяльності неправомірним та стягнення недосплаченої щорічної разової допомоги як інваліду війни 2-ої групи, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управлiння працi та соцiального захисту населення Добропільської міської ради (Далі УПСЗН) про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з виплати одноразової допомоги за період 2007,2008 роки включно у розмірі 6376 грн. 00 коп.

В судовому засiданнi позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є iнвалiдом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов’язанного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» має статус ветерана війни.

Вiдповiдно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» (надалі Закон), щорічно до 5 травня інвалідам війни сплачується разова допомога у розмірі: інвалідам 2-ої групи 8 мінімальних пенсій за віком.

Фактично вiдповiдач Добропiльське УПСЗН виплачувало йому одноразову допомогу в розмірі, значно меншому чим передбачено діючим законодавством.

Звертався до УПСЗН з заявою провести перерахунок щорiчних виплат вiдповiдно до Закону, але його звернення було вiдхилено.

Вважає вiдмову у виплаті щорічної одноразової допомоги згідно до Закону, як таке, що порушує його права і просить суд визнати дії Добропільського УПСЗН неправомірними, і на пiдставi ст.13 Закону, з урахуванням мiнiмальної пенсії за віком яка склалась за вiдповiдний перiод стягнути з Добропiльського УПСЗН на його користь виплати з щорічної разової допомоги за період 2007,2008 роки включно в загальному розмiрi 6376 грн. 00 коп.

Представник вiдповiдача Добропільського УПСНЗ, юрист-спеціаліст управління праці та соціального захисту за дорученням ОСОБА_2, позов не визнала, і в обґрунтування своїх заперечень пояснила, що згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи передбачалась виплата разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних заробітних плат. Однак статтею 17 вищевказаного Закону визначено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Основою законодавства держави є Конституція України, статтею 95 визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

Відносини, які виникають у процесі складання розподілів затверджень, виконань Державного бюджету України регламентуються Бюджетним кодексом України. За нецільове використання бюджетних коштів ст. 119 Бюджетного Кодексу України передбачена дисциплінарна, адміністративна або кримінальна відповідальність. При цьому розпорядники бюджетних коштів приймають зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закону України „Про Державний бюджет України". Тому посилатися лише на основний Закон, не можливо, оскільки фінансове його втілення забезпечує саме Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

У разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата разової грошової допомоги для ветеранів війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Щорічно, виходячи з фінансових можливостей держави, Закон України про державний бюджет на поточний рік визначає конкретний розмір щорічної разової допомоги, а також категорії пільговиків.

Законами України про Державний бюджет встановлено, що розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов'язання видатків або платежів державного бюджету тільки в межах відповідних бюджетних асигнувань, встановлених їм на фінансовий рік у порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Бюджетним кодексом України. Відповідач, як розпорядник коштів самого нижчого рівня, не має повноважень змінювати розмір виплат.

Так, у 2007,2008 роках вищезгадана щорічна разова грошова допомога ОСОБА_1 виплачувалась у розмірах, встановлених законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, які позивач отримував у повному обсязі.

Таким чином мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (за наявності у чоловіків 25, а жінок - 20 років страхового стажу), у даному випадку застосовуватись не може, оскільки застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду, а за ст. 100 КАС України пропущений строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенню позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління наполягає у відмові задоволенню позову ОСОБА_1 за 2007 рік з виплати щорічної допомоги на оздоровлення та недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інваліду війни у зв’язку із пропущенням строку позовної давності.

Просила суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007,2008 роки відмовити.

Заслухавши пояснення сторiн, вивчивши матерiали справи, перевiривши доводи позивача, та заперечення представника вiдповiдача, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.

Розглядаючи адміністративну справу по сутi, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовiдносини, які виникли мiж позивачем та вiдповiдачем слiд розглядати iз застосуванням Конституцiї України, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законiв України "Про державний бюджет України за 2007,2008 роки", а також Постанов Кабiнету Мiнiстрiв України, якi не протирiчать вимогам Основного Закону, та перелiчених Законiв.

В судовому засiданнi встановлено, що ОСОБА_1 є iнвалiдом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов’язанного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно Закону Украині «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» має статус ветерана війни та перебуває на облiку в Добропiльському УПСЗН, що пiдтвержується ксерокопiями посвiдчень, довідкою МСЕК та правоустановчих документiв долучених до справи і ці обставини відповідачем не заперечуються .

Вiдповiдно до ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ОСОБА_1 , як iнвалiд 2-ої групи має право на отримання щорiчної разової грошової допомоги до 05 травня кожного року у розмірі восьми мiнiмальних пенсій за віком.

ОСОБА_1 у 2007,2008 роках, у відповідності з Законами України «Про державний бюджет України за 2007,2008 рр.» нараховано та сплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі: 2007 рік – 360,00 грн.; 2008 рік – 400,00 грн..

Суд вважає, що розмiр щорiчних виплат, якi провадились вiдповiдачем Добропільським УПСЗН на користь позивача, не вiдповiдають вимогам дiючої норми ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також Законам України щодо змiни розмiру мiнiмальної пенсії за віком, при щорiчному затвердженнi нового державного бюджету.

Статею 19 ч.2 Конституцiї України передбачено, що органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi та в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

Законами України "Про державний бюджет України" на 2007,2008 рр. мiнiмальна пенсія за віком складала суму 406 грн.00 коп. та 481 грн. 00 коп.

Виходячi з загальних засад прiоритетностi законiв над урядовими нормативними актами суд вважає, що при вирiшеннi даного спору слiд застосовувати правила ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вiдповiдно до яких розмiри щорiчної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007,2008 роки, що пiдлягають стягненню з Добропiльського УПСЗН на користь ОСОБА_1В.(з урахуванням нарахованого та сплаченого розміру щорічної разової допомоги) складають:

2007 р.- (411.00 х 8)- 360,00 = 2928 грн.00 коп.

2008 р.- (481.00 х 8)- 400,00 = 3448 грн. 00 коп.

а, всего 6376 грн.00 коп..

Позивач не надала належних доказів щодо поважності причин пропущення строку позовної давності передбаченої статтею 99 КАС України. У зв’язку з чим суд вважає за можливе застосувати за клопотанням представника відповідача строк позовної давності відносно стягнення недонарахованої одноразової допомоги за 2007 рік.

Суд не може погодитись з запереченнями представника відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічна разова грошова допомога до 05 травня інвалідам 3-ої групи виплачується у розмірі, сьомі мінімальних пенсій за віком.

При цьому, розмір мінімальної пенсії за віком визначається на момент виплати.

Законами України "Про Державний бюджет України» за 2007,2008 роки, а також в Законах України «Про зміни до державного бюджету» за вказані роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації норми статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а навпаки, статтею 2 Закону № 372-VI передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 13 України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки сторони звільнені від сплати судового збору, судові витрати по справі у відповідності з ч.5 ст. 94 КАС України відносяться за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.2,13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту”, на підставі ст..ст.11,86,94,99,159,161,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради «про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з виплати одноразової допомоги» - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради по не нарахуванню належної позивачу грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у 2008 році неправомірною.

Стягнути з управлiння працi та соцiального захисту населення Добропільської міської ради, розрахунковий рахунок 35212014001528 банк ГУДКУ в Донецькій області. МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002, за рахунок державного бюджета на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2008 рік в розмірі 3448 ( три тисячі чотириста сорок вісім ) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Донецький Апеляційний Адміністративний суд через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примiрнику.

Головуючий: суддя Р.Ф. Мавроді