Рішення № 57680705, 25.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/2960/15-ц Головуючий у І інстанції Корчков А. А.Провадження № 22-ц/780/1294/16 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н. С.Категорія 58 25.04.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі Якимчук Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: відділ державної виконавчої служби Іванківського міжрайонного управління юстиції, реєстраційна служба Іванківського міжрайонного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, зняття заборони на відчуження,-

Встановила :

03 листопада 2015 року позивачка звернулася з позовом, в якому просила витребувати з Іванківського МРУЮ постанову про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та матеріали виконавчого провадження (справу) ОСОБА_4 для огляду в судовому засіданні, звільнити земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 з-під арешту, зняти заборону на її відчуження.

Посилалася на те, що 01.04.2015 року Іванківським районним судом було винесено рішення, відповідно до якого визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,1779 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, укладений між позивачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Щоб зареєструвати вказану ділянку позивачка звернулася до державного реєстратора, проте у видачі витягу їй було відмовлено оскільки на все майно, яке належить ОСОБА_4 накладено арешт, відповідно до постанови державного виконавця.

В подальшому позивачка від позовних вимог в частині витребування з Іванківського МРУЮ постанови про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та матеріалів виконавчого провадження (справу) ОСОБА_4 відмовилася, надала до суду копію постанови та витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, на адресу суду надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає, просить справу розглядати без його участі.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, вважає договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1

Представник відділу державної виконавчої служби Іванківського міжрайонного управління юстиції в судовому засіданні позов не визнав.

Представник реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: відділ державної виконавчої служби Іванківського міжрайонного управління юстиції, реєстраційна служба Іванківського міжрайонного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, зняття заборони на відчуження - задоволено у повному обсязі.

Знято арешт з земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 знято заборону на її відчуження. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, наголошувала на тому, що ухвалене Іванківським районним судом 01.04.2015 року рішення, відповідно до якого визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,1779 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, укладений між позивачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є незаконним та не обгрунтованим, про існування даного рішення їй нічого не було відомо, на час прийняття рішення існувала заборона відчуження спірної земельної ділянки, що була накладена державним виконавцем в рамках примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на її користь.

Незважаючи на те, що вона повідомила суд про те, що на даний час рішення Іванківського районного суду від 01.04.2015 року оскаржено в апеляційному порядку та прийнято до розгляду апеляційним судом Київської області та просила зупинити розгляд даної справи до завершення розгляду справи в апеляційній інстанції, судом першої інстанції клопотання залишено без реагування. Вказувала, що задовольняючи вимоги позивачки ОСОБА_3 суд передчасно дійшов висновку щодо звільнення спірної земельної ділянки з-під арешту, чим порушив її права як особи, в інтересах якої було постановлено заборону на відчуження майна, яке належить відповідачу ОСОБА_4

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.151 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Згідно п.6 даної статті якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

По справі встановлено, що 01.04.2015 року Іванківським районним судом було винесено рішення, відповідно до якого визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,1779 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, укладений між позивачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 З матеріалів справи встановлено, що на час ухвалення даного рішення існувала постанова відділу державної виконавчої служби Іванківського районного управління юстиції від 29 березня 2010 року про накладання арешту на земельну ділянку площею 0,1779 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 Крім того, постановою ВДВС Іванківського районного управління юстиції від 06 липня 2010 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 Арешт накладено на майно боржника, який мав заборгованість по оплаті аліментів у значній грошовій сумі в інтересах стягувача аліментів ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 до участі у справі не залучалася, про прийняте судом рішення щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 їй відомо не було. Про вказане рішення ОСОБА_2 дізналася у зв»язку зі зверненням ОСОБА_3 до неї та ОСОБА_4 з позовом про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на відчуження.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 у визначеному ЦПК України порядку звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Іванківського районного суду від 01 квітня 2015 року. Апеляційна скарга була прийнята Апеляційним судом Київської області до провадження та призначена до розгляду в апеляційній інстанції, про що ОСОБА_5 повідомила суд першої інстанції.

У ході розгляду справи в апеляційній інстанції було встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2, рішення Іванківського районного суду від 01 квітня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Блідчанської сільської ради Іванківського району про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним, визнання права власності на земельну ділянку. При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, зокрема, зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що судом проводилася перевірка на наявність заборони відчуження на спірну земельну ділянку, що свідчить про те, що така перевірка не проводилася, у зв»язку з чим дійшов висновку, що задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_3, суд порушив права та законні інтереси ОСОБА_2, в інтересах якої було постановлено заборону на відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4 (а.с. 121-123).

З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки рішенням Іванківського районного суду Київської області від 01 квітня 2015 року, що вступило в законну силу, договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 визнано дійсним, а відповідно, власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_3, яка не має боргових зобов`язань перед ОСОБА_2, позбавлення її майна в рахунок погашення боргових зобов`язань за третіх осіб є протиправним. А тому вважав, що позов ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, зняття заборони на відчуження на спірне майно підлягає задоволенню у повному обсязі.

Даний висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи та на думку колегії, є передчасним.

В силу ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 грудня 2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :