Рішення № 57676586, 11.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.16р. Справа № 904/1670/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг

про стягнення 67 711,80 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 2293 від 30.12.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 52-16/64 від 24.12.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення заборгованості у розмірі 67 711,80 грн., з яких: 33 367,08 грн. - плата за користування вагонами, 34 344,72 грн. збір за зберігання вантажу за договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013 та відповідними транспортними накладними.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013р., в частині сплати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016 порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 05.04.2016.

04.04.2016 відповідач подав відзив на позовну заяву. Проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що затримка вагонів згідно наказів №477 від 04.10.2015, № 489 від 06.10.2015 та №505 від 10.10.2015 здійснена неправомірно, готовність ПАТ "ПІВДГЗК" прийняти спірні вагони підтверджується довідкою про зайнятість колій на ст. Допоміжна з якої вбачається, що на момент видачі наказів №477 від 04.10.2015, № 489 від 06.10.2015 та №505 від 10.10.2015 на ст. Допоміжна були вільні колії, на які ПАТ "ПІВДГЗК" готовий був прийняти вагони. Також, відповідач зазначає, що наявність вини вантажовласника ПАТ "ПІВДГЗК" є обов'язковою умовою для нарахування плати за користування вагонами, однак позивачем цього не доведено, будь які докази, що ПАТ "ПІВДГЗК" відмовлялось приймати вказані вагони у матеріалах справи відсутні, навпаки існують докази (довідки), що колії на ст. Допоміжна були вільні і останній готовий був прийняти затримані вагони (а.с. 25-33 т.2).

Відповідач подав клопотання про витребування документів, в якому просив витребувати у позивача графік руху поїздів по вузлу Кривий Ріг (у кольорі) на дату затримки вагонів, а саме за 04.10.2015, 06.10.2015, 10.10.2015; графік виконаного руху по вузлу Кривий Ріг, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій 04.10.2015, 06.10.2015, 10.10.2015; положення про зайнятість колій на ст. Кривий Ріг на момент прибуття потягу та на момент видачі наказів про затримку вагонів, які: прибули поїздом №2239 від 04.10.2015, наказ №477 видано 04.10.2015 о 17 год. 40 хв., прибули поїздом №2239 від 06.10.2015, наказ №489 видано 06.10.2015 о 06 год. 15 хв., прибули поїздом №2251 від 08.10.2015, наказ №505 видано 10.10.2015 о 01 год. 45 хв.(а.с.23-24 т. 2).

Також, відповідачем було подано клопотання про призначення у справі №904/1670/16 судової експертизи.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 05.04.2016 на 11.05.2016.

11.05.2016 позивач надав додаткові письмові пояснення у яких наголошує на тому, що від ДП «Придніпровська залізниця» до позивача перейшли усі права та обовязки за спірними правовідносинами. При цьому позивач посилається на розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5/334 від 12.09.1996 р. Також позивачем надано додаткові докази.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2013 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) було укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с.170-173 т.1).

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу за договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч.

Водночас, вказаний договір укладено не між позивачем та відповідачем, а між ДП «Придніпровська залізниця» та відповідачем.

Звертаючись до суду з позовною заявою Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" зазначає , що згідно зі ст.ст. 1, 2 статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Позивач грунтує свої вимоги на тому що він є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, в тому числі ДП "Придніпровська залізниця".

Приймаючи рішення, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, позивач повинен довести що саме права, які належать йому підлягають судовому захисту.

Водночас, зі Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається що на час розгляду справи ДП "Придніпровська залізниця", яке є самостійною юридичною особою перебуває у стані припинення з 16.07.2014 за рішенням засновників.

Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" встановлено, що Державне підприємство "Придніпровська залізниця" підлягає реорганізації шляхом злиття з новоствореним ПАТ "Українська залізниця" (ст. 2 Закону).

Відповідно до ст. 2 цього Закону позивач утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Під час утворення Товариства (позивача), формування його статутного капіталу та припинення Державної адміністрації залізничного транспорту України і підприємств залізничного транспорту, у тому числі під час відступлення права вимоги, переведення боргу, проведення реорганізації, не застосовуються положення законодавства щодо: необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов'язанні (переведення боргу), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; права кредиторів вимагати у зв'язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов'язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків; неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств залізничного транспорту; проведення екологічного аудиту підприємств залізничного транспорту.

Як вбачається Законом передбачені певні особливості створення позивача та припинення підприємств залізничного транспорту, до яких належить ДП «Придніпровська залізниця».

Але цим Законом не змінюються загальні норми цивільного законодавства щодо моменту правонаступництва.

Так, зокрема у ст.. 107 ЦК України встановлений порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, яким передбачено складання та затвердження засновником передавального акту у разі злиття, приєднання або перетворення.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

До моменту припинення юридична особа зберігає цивільну правоздатність та дієздатність, а також може бути позивачем та відповідачем у суді.

У зв'язку з тим, що в єдиному державному реєстрі відсутній запис про припинення ДП "Придніпровська залізниця", процедуру реорганізації цього підприємства не можна вважати завершеною. На даний час зазначене підприємство залишається суб'єктом господарювання та володіє усіма процесуальними правами сторони у господарському судочинстві. В свою чергу державна реєстрація - ПАТ "Укрзалізниця", у складі якого навіть присутня Регіональна філія "Придніпровська залізниця", є лише однім із етапів реорганізації, яку на момент винесення судового рішення не завершено.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо правонаступництва позивач посилався також на Передавальний акт від 03.08.2015 (том 1 а.с. 16) та на додаткову угоду №9 від 15.12.2015 до договору №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013.

Надаючи оцінку цим доказам суд зазначає, що у Передавальному акті зазначено, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обовязків ДП «Придніпровська залізниця» після його реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ «Українська залізниця». Отже цим актом визначено, що правонаступництво відбудеться після реорганізації, а не під час такої реорганізації, що цілком погоджується з вимогами законодавства.

Щодо додаткової угоди угоду №9 до договору №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 15.12.2015, слід зазначити таке. Ця угода не підписана однією зі сторін договору №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013, а саме ДП «Придніпровська залізниця», а тому не можна вважати що до договору не було внесено зміни, оскільки зміна договору допускається лише за згодою сторін (ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Підстави та повноваження на підписання цієї додаткової угоди у позивача були відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки процедуру передачі усіх майнових прав від ДП "Придніпровська залізниця" до ПАТ "Укрзалізниця" не завершено шляхом складання та затвердження передавального акта, а також державної реєстрації припинення ДП "Придніпровська залізниця", подання позову ПАТ "Українська залізниця" як правонаступника ДП "Придніпровська залізниця" було передчасним.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на сторону, що подала позов покладається зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень

На підставі вищевикладених обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Українська залізниця", оскільки права та законні інтереси позивача не є порушеними.

Враховуючи, що позивач у даній справі є неналежним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача про витребування доказів та призначення судової експертизи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при відмові в позові на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.2016

Суддя ОСОБА_3