Справа № 761/21376/14-ц
Провадження № 2-з/761/487/2015
У Х В А Л А
Іменем України
13 серпня 2015 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Малинников О.Ф., за участю секретаря Данилевської Є.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири,-
в с т а н о в и в:
У липні 2014 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири.
Позивач зазначила, що на підставі договору від 07.07.1998 року про інвестування будівництва була придбана на ім'я їх сина ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1 за її кошти та кошти її чоловіка ОСОБА_3, третя особа, з яким на той час вони працювали у Росії. Свідоцтво про право власності було оформлено на їх сина ОСОБА_2, відповідача. Згідно із довідкою про реєстрацію у квартирі проживають чотири особи: їх син - власник ОСОБА_2, вона, її чоловік та донька ОСОБА_4, сестра власника. На даний час відповідач вирішив продати квартиру, хоча при купівлі квартири були вкладені гроші батьків, тоді ж з сином була домовленість про переоформлення квартири на неї, позивача, що він не виконав. Позивач, посилаючись на те, що квартира придбана за кошти її та чоловіка, приймаючи до уваги її частку внесену у придбання квартири, просила визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 25.07.2014 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.
В серпні 2015 року позивач подала до суду клопотання про витребування доказів у справі, зокрема: витребувати з УДАІ м. Києва наступну інформацію: які автомобілі були зареєстровані станом на 1998-1999 роки на працівника дипломатичної установи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, коли і на підставі яких правочинів зняті з обліку і на кого перереєстровані.
У клопотанні позивач вказує на те, що витребування доказів необхідне у зв'язку з тим, що для оплати вартості квартири по АДРЕСА_1 по інвестиційному договору її чоловіком ОСОБА_3 було продано автомобілі, належні йому на праві спільної власності.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце розгляду даного клопотання повідомлялися належним чином.
Оскільки згідно з ч.2 ст.135 ЦПК України присутність осіб, які беруть участь у справі, під час вирішення питання про витребування доказів не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути клопотання представника позивача без участі цих осіб.
Вивчивши зміст заяви про витребування доказів, матеріали позову, приходжу до висновку, що клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України одним із способів забезпечення доказів є витребування доказів за їх місцезнаходженням.
Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України в заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.
Згідно з ч.2 ст.135 заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.
За приписами ч.1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України у заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.
На підтвердження складнощів у самостійному отриманні витребуваних доказів позивач не надає суду будь-яких письмових доказів щодо відмови у їх наданні на його звернення. Таким чином, позивачем порушено вимоги ч.1 ст.137 ЦПК України щодо долучення до клопотання про витребування доказів відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
Крім цього, позивачем у поданому клопотанні зазначено про те, що докази, про витребування яких просить сторона позивача, мають значення для справи та підтвердять обставини, викладені у позові, однак не вказує які саме обставини зможуть підтвердити ці докази. Зі змісту позовної заяви необхідності витребування таких доказів, про які просить позивач, суд не вбачає.
Враховуючи викладене, вважаю, що клопотання позивача про витребування доказів є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 133-135, 137 ЦПК України, -
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О.Ф. Малинников
Судове рішення № 57675860, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 13.08.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/21376/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: