Ухвала суду № 57673056, 11.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

11 травня 2016 р.Справа № 876/954/16Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14 січня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача УПФ України у Виноградівському районі Закарпатської області, в якому просила: 1) визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення позивачу виплати пенсії, як інваліду третьої групи з 01.04.2015 року; 2) зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу, як інваліду третьої групи, починаючи з 01.04.2015 року.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.01.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

З цією постановою суду не погодилась позивач і оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду прийнята судом без з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду від 14.01.2016 року підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Звертає увагу апелянт на те, що позивач отримувала пенсію на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не на підставі Закону України "Про державну службу", а тому відповідач безпідставно припинив виплату пенсії по інвалідності.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 14.01.2016 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач з 19.05.2009 року перебуває на обліку в відповідача УПФ України в Виноградівському районі Закарпатської області, як отримувач пенсії по інвалідності 3-ї групи загального захворювання, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім цього, позивач працює на посаді державного службовця в УПФ України в Виноградівському районі Закарпатської області.

Також встановлено, що відповідач з 01.04.2015 року припинив виплату пенсії позивачу на період її роботи на посаді державного службовця, згідно ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 6).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набув чинності з 01.04.2015 року), тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" встановлено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Наведені правові положення є діючими, іншими законами скасовані не були, а також не були визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України, а тому підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.

Таким чином, законодавчо встановлено заборону виплати з 01.04.2015 року пенсії за віком, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі державним службовцям, які мають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Крім цього, судом першої інстанції вірно враховано, що позивач не відноситься до осіб - інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та працює на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Таким чином, відповідач обґрунтовано та з урахуванням вимог норм чинного законодавства з 01.04.2015 р. припинив позивачеві виплату пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи апелянта висновків суду не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14 січня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.05.2016 року.