Ухвала суду № 57672869, 10.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 травня 2016 року м. Київ К/800/4921/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державної реєстраційної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України і скаржник не порушував питання про поновлення цього строку.

Окрім цього, вказана касаційна скарга не відповідала вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не було додано документ про сплату судового збору, а у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Скаржнику надано тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснено, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено та/або повернуто касаційну скаргу.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника зареєстрована в канцелярії суду 25 березня 2016 року, якою недоліки касаційної скарги усунуто, зокрема надано документ про сплату судового збору.

Водночас, в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження судових рішень у цій справі, Головне територіальне управління юстиції у Волинській області посилалось на відсутність можливості для сплати судового збору з огляду на те, що не мало затвердженого кошторису установи.

Разом з тим, вищевказані доводи не свідчать про наявність обставин, за яких у скаржника існували непереборні і об'єктивні перешкоди, які унеможливили подачу касаційної скарги у встановлений процесуальним законодавством строк.

За приписами абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

За таких обставин, вказані скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, відтак, враховуючи вимоги статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, а матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державної реєстраційної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк