Постанова № 57672275, 13.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2016 року № 826/11809/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НАІ Україна»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 р. № 0001492202,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАІ Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 р. № 0001492202.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 12.02.2015 р. № 143/26-54-22-02/35790017 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2015 р. № 0001492202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 162 631,50 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених в запереченнях на позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 09.11.2015 р. за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НАІ Україна» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Логан Груп» за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «НАІ Україна», зокрема, п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 108 421,00 грн., в тому числі за вересень 2014 р. у сумі 108 421,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 12.02.2015 р. № 143/26-54-22-02/35790017 та винесено податкове повідомлення-рішення від 05.03.2015 р. № 0001492202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 162 631,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 108421,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 54 210,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАІ Україна» зареєстровано Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією. Взято на облік у ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві та зареєстровано платником ПДВ. Основним видом діяльності є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання, що фактично і здійснювався у перевіряємий період.

Між ТОВ «НАІ Україна» (замовник) та ТОВ «Логан Груп» (підрядник) укладено договір підряду № 51-08/14 від 26.08.2014 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати згідно робочої проектної документації та умов даного договору роботи з монтажу зовнішніх мереж теплопостачання та прокладення тепломережі на ділянці від ТК226/12Л до будинку; на об'єкті - «Будівництво житлового комплексу з торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Генерала Жмаченка та бульв. Дарницького у м. Києві».

ТОВ «Логан Груп» складено податкові накладні від 27.08.2014 р. № 21 на суму 53 131,28 грн., від 27.08.2014 р. № 22 на суму 46 546,69 грн., від 27.08.2014 р. № 23 на суму 52 702,87 грн., від 27.08.2014 р. № 24 на суму 47 619,91 грн., від 29.08.2014 р. № 25 на суму 47 358,14 грн., від 29.08.2014 р. № 26 на суму 49 940,83 грн., від 29.08.2014 р. № 27 на суму 52 786,32 грн.

На підтвердження приймання-виконаних будівельних робіт сторонами складено та підписано акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за серпень 2014 р., № 2 за серпень 2014 р., № 3 за вересень 2014 р., № 4 за вересень 2014 р., № 5 за вересень 2014 р., № 7 за вересень 2014 р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2014 р., вересень 2014 р.

Між ТОВ «НАІ Україна» (замовник) та ТОВ «Логан Груп» (підрядник) укладено договір підряду № 52-09-14 від 09.09.2014 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, із використанням власних матеріалів, на власний ризик в порядку та на умовах цього договору, виконати будівельно-монтажні роботи по влаштуванню зовнішньої теплової мережі з підключенням нежитлової будівлі по вул. Вербовій, 17-А в м. Києві. Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та об'єкт і сплатити вартість виконаних робіт. Завершення виконання робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, складеним в двох екземплярах та підписаним сторонами.

ТОВ «Логан Груп» складено податкову накладну від 10.09.2014 р. № 12 на суму 50 000,00 грн.

На підтвердження приймання-виконаних будівельних робіт сторонами складено та підписано акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за вересень 2014 р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2014 р.

Між ТОВ «НАІ Україна» (замовник) та ТОВ «Логан Груп» (підрядник) укладено договір підряду № 53-09-14 від 23.09.2014 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, із використанням власних матеріалів, на власний ризик здійснити монтаж технологічного обладнання (без урахування вартості робіт) Індивідуального теплового пункту будівництва «Реконструкція індивідуального теплового пункту з встановленням електричних водонагрівачів в адміністративній будівлі за адресою: вул. Сагайдачного, 11 у м. Києві». Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та об'єкт та сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно із п.п. 1.5, 1,6 договору закупівлю, одержання, складування, збереження необхідних для виконання робіт матеріалів, устаткування і інших ресурсів здійснює підрядник. Завершення виконання робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, складеним в двох екземплярах та підписаним сторонами.

Пунктом 2.1 договору визначено, що роботи, які передбачені у п. 1.1 договору виконуються частково із власних матеріалів підрядника. Якість матеріалів, які використовуються підрядником повинна відповідати вимогам Державних будівельних норм, правилам протипожежної безпеки та технічним нормам. Підрядник надає замовникові відповідні сертифікати якості на матеріали з яких буде виконано роботи. Ризик випадкового знищення або порчі матеріалів до закінчення строку здачі робіт, обумовлених даним договором, покладається на підрядника.

Роботи вважається виконаними з дати підписання акту прийомки виконаних робіт по формі КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 уповноваженими представниками сторін.

ТОВ «Логан Груп» складено податкові накладні від 24.09.2014 р. № 29 на суму 49 854,36 грн., від 24.09.2014 р. № 30 на суму 50 632,50 грн., від 24.09.2014 р. № б/н на суму 49 854,36 грн.

На підтвердження приймання-виконаних будівельних робіт сторонами складено та підписано акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 2 за жовтень 2014 р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2014 р.

Між ТОВ «НАІ Україна» (замовник) та ТОВ «Логан Груп» (виконавець) укладено договір № 54-09-14 від 24.09.2014 р. про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2014 році надати послуги замовникові, а саме: конструктивні розрахунки для будівництва зовнішніх інженерних мереж водопроводу і каналізації об'єкту «Корегування проекту «Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгом між проспектом Миколи Бажана та вул. Зарічною у Дарницькому районі м.Києва». Виконавець надає послуги відповідно до технічного завдання. Результатом виконання послуг є технічна документація, яку виконавець передає замовнику за накладною та актом прийому-передачі робіт (п. 1.4 договору).

Між ТОВ «НАІ Україна» (замовник) та ТОВ «Логан Груп» (підрядник) укладено договір підряду № 55-09-14 від 25.09.2014 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати згідно до робочої проектної документації та умов даного договору роботи з монтажу зовнішніх мереж теплопостачання на об'єкті - «Будівництво житлового комплексу з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Генерала Жмаченка та бульв. Дарницький у м.Києві. Прокладання тепломережі на ділянці від ТК226/12Л до будинку».

ТОВ «Логан Груп» складено податкові накладні від 26.09.2014 р. № 185 на суму 48 623,63 грн., від 26.09.2014 р. № 186 на суму 56 294,92 грн.

На підтвердження приймання-виконаних будівельних робіт сторонами складено та підписано акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за жовтень 2014 р., № 2 за жовтень 2014 р., № 3 за жовтень 2014 р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2014 р.

Між ТОВ «НАІ Україна» (генпідрядник) та ТОВ «Логан Груп» (підрядник) укладено договір підряду № 56-09-14 від 26.09.2014 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати увесь комплекс робіт з монтажу зовнішніх теплових мереж будівництва «Твердопаливна блочно-модульна котельня на альтернативних видах палива тепловою потужністю 1000 кВт, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 23-а» за завданням Генпідрядника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений будівництвом об'єкт замовнику у встановлений цим договором термін.

Відповідно до п. 1.2 договору генпідрядник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) для виконання робіт підрядника, проектно-кошторисну документацію (у двох примірниках), ознайомити підрядника з переліком матеріалів та обладнання (порядком та строком їхньої поставки), які поставлятиме генпідрядник, забезпечити фінансування будівництва, призначити представника з технічного нагляду за будівництвом (повідомивши про це підрядника), прийняти завершений будівництвом об'єкт і оплатити вартість виконаних робіт у порядку та в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

У випадку, якщо відповідно до проектно-кошторисної документації генпідрядник зобов'язаний поставити (передати у власність) і встановити погоджене сторонами обладнання на об'єкті, вказане обладнання передається підряднику за окремо складеним актом прийому-передачі.

Після завершення усіх робіт, у строки встановлені генпідрядником, підписати та надати генпідряднику акт готовності до експлуатації, а у випадку необхідності внесення змін в цей акт, забезпечувати його переоформлення, підписання та надання генпідряднику у визначений строк. До здачі об'єкта в експлуатацію передати за актом всю виконавчу документацію (п. 3.1.5 договору).

Згідно із п.п. 3.3.1, 3.3.2 договору генпідрядник, в рамках цього договору, зобов'язується передати підряднику будівельний майданчик (земельну ділянку) не пізніше 5-ти календарних днів після підписання сторонами договору.

До початку провадження робіт забезпечити підрядника затвердженою проектно-кошторисною документацією в трьох примірниках і всіма технічними документами, що дозволяють виконання робіт підрядником. Відповідальність за правильність складення і оформлення проектної документації несе генпідрядник. Передача проектно-кошторисної документації оформляється окремим актом, який підписується уповноваженими представниками сторін. Дата підписання акта є датою передачі проектної документації. Після закінчення виконання робіт або припинення цього договору з інших підстав підрядник зобов'язаний повернути генпідряднику проектно-кошторисну документацію, про що сторони складають відповідний акт (п. 3.3.2).

Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна сума цього договору складається з витрат підрядника на виконання робіт, передбачених цих договором, витрат на тимчасове використання джерел електропостачання, водопостачання, охорони будівельного майданчика тощо вартості самих робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна сума договору визначається усереднено за цінами на матеріали станом на час будівництва та на підставі підписаної договірної ціни і становить: 83 333,91 грн., що разом з ПДВ становить 100 000,69 грн., у тому числі:

- комплекс робіт з монтажу зовнішніх теплових мереж будівництва «Твердопаливна блочно-модульна котельня на альтернативних видах палива тепловою потужністю 1000 кВт, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул.Гагаріна, 23-а»: 42 108,86 грн., що разом з ПДВ до сплати становить 50 530,63 грн.;

- комплекс робіт з монтажу зовнішніх теплових мереж будівництва «Твердопаливна блочно-модульна котельня на альтернативних видах палива тепловою потужністю 1000 кВт, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Возз'єднання, 13»: 41 225,05 грн., що разом з ПДВ до сплати становить 49 470,06 грн.

ТОВ «Логан Груп» складено податкові накладні від 29.09.2014 р. № 187 на суму 49 470,06 грн., від 29.09.2014 р. № 188 на суму 50 530,63 грн.

На підтвердження приймання-виконаних будівельних робіт сторонами складено та підписано акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за жовтень 2014 р., № 2 за жовтень 2014 р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2014 р.

Між ТОВ «НАІ Україна» (замовник) та ТОВ «Логан Груп» (підрядник) укладено договір підряду № 57-09-14 від 29.09.2014 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати згідно до робочої проектної документації та умов даного договору роботи з монтажу збірних залізобетонних колодязів мереж зовнішнього електропостачання на об'єкті будівництво, експлуатація та обслуговування житлово-офісного, оздоровчого комплексу з інфраструктурою та паркінгом по вул. Деміїівській, 14 у Голосіївському районі м.Києва. Мережі електропостачання. Камери».

ТОВ «Логан Груп» складено та видано ТОВ «НАІ Україна» податкову накладну від 30.09.2014 р. № 107 на суму 150 000,00 грн.

На підтвердження приймання-виконаних будівельних робіт сторонами складено та підписано акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за жовтень 2014 р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2014 р.

Також позивачем надано суду локальні кошториси, складені у відповідності до вище укладених договорів та фотоматеріали виконаних робіт по вул. Сагайдачного, вул. Ярославській 1/3, вул. Деміївський, вул. Г.Жмаченка та бульвару Дарницький, просп. М.Бажана та вул. Зарічній, вул. Вербовій, 17-а у м.Києві та у м.Бровари.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій зроблені з огляду на акт ДПІ Шевченківському районі ГУ Міндоходів «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Логан Груп» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., згідно якого встановлено відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутність кваліфікованого персоналу; незначний штат працюючих осіб; наявність в штаті лише керівних посад; відсутність фондів. За висновками вказаного акту ТОВ «Логан Груп», згідно бази даних податкової звітності, яка була надана підприємством, в тому числі зареєстрованих податкових накладних за період липень 2014 р., значиться наступне: виписано податкові накладні на користь контрагентів в один день в рамках дії одного договору в сумі ПДВ до 10 000,00 грн., відображено в податковій звітності СГД, проте останні не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Крім того, згідно інформації ІС «Податковий блок», яка була використана при здійсненні аналізу діяльності ТОВ «Логан Груп» встановлено, що єдиними постачальниками у звітному періоді були: ТОВ «Крістал Корпорейшн» та ТОВ «Демсі», податковий кредит яких сформовано контрагентом ТОВ «Платінум Ентерпрайз ЛТД», що надає послуги з виконання проектів телемаркетингу, послуги маркування, пакування тощо.

Стосовно посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, як на підставу неправомірності включення позивачем певних сум за угодами з таким контрагентом до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1999 № 2657-ХП податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вищевикладених норм права та обставин справи вбачається, що висновки суб'єкта владних повноважень, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Аналогічних висновків доходить суд і щодо використання відповідачем інформації ІС «Податковий блок» під час аналізу господарської діяльності ТОВ «Логан Груп».

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача про те, що продавець не мав права при одній поставці товару виписувати декілька податкових накладних на партію товар, оскільки останнім не доведено, що вказані податкові накладні виписувалися в рамках дії одного договору (його реквізити), в один день, в розрізі однієї поставки за товар, однієї виписаної видаткової накладної, а також суми коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом з тим, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, з огляду на нижченаведене.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «Логан Груп» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р. не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, вартості наданих послуг, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

З наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між укладеними договорами та результатом їх виконання: формування основних фондів, отримання економічної вигоди, передачу об'єктів.

Так, на підтвердження виконання господарських операцій за договором № 56-09-14 від 26.09.2014 р., предметом якого є виконання всього комплексу робіт з монтажу зовнішніх теплових мереж будівництва «Твердопаливна блочно-модульна котельня на альтернативних видах палива тепловою потужністю 1000 кВт, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 23-а», позивачем не надано суду доказів передачі вказаного об'єкту підряднику для виконання фронту робіт; доказів передачі проектно-кошторисної документації, ознайомлення підрядника з переліком матеріалів та обладнання (порядком та строком їхньої поставки); доказів їх поставки; доказів забезпечення фінансування будівництва; доказів призначення представника з технічного нагляду за будівництвом; доказів прийняття завершеного будівництвом об'єкта, доказів оплати за виконані роботи.

На підтвердження виконання робіт за договорами № 51-08/14 від 26.08.2014 р., № 52-09-14 від 09.09.2014 р., № 53-09-14 від 23.09.2014 р., № 55-09-14 від 25.09.2014 р., № 56-09-14 від 26.09.2014 р. позивачем не надано сертифікатів якості придбаних товарів, які повинні були придбаватися підрядником; доказів передачі майданчиків для виконання обумовленого договорами фронту робіт; доказів прийняття в експлуатацію зовнішніх мереж; доказів розрахунків між сторонами.

Окрім того, договором № 53-09-14 від 23.09.2014 р. передбачено, що роботи виконуються лише частково з матеріалів підрядника, тобто інша частина має бути придбана замовником та передана підряднику. Однак, доказів придбання матеріалів для виконання робіт, обумовлених договором, та їх передачу підряднику позивачем суду не надано.

На підтвердження виконання робіт за договором № 54-09-14 від 24.09.2014 р. про надання послуг, позивачем не надано технічної документації, яка складається за результатом виконання послуг, доказів її приймання-передачі, податкової накладної, яка надає платнику право на формування податкового кредиту; доказів оплати за виконані роботи.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт (надання послуг) фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Про необхідність дослідження реальності здійснених господарських операцій Вищий адміністративний суд України наголошував і в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 - "з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку…".

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Позивачем не надано доказів, що отримані від ТОВ «Логан Груп» послуги були використані в межах його господарської діяльності.

Позивачем не доведено, що отримана платником податку податкова вигода є обґрунтованою. Так, податкова вигода може бути обґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту.

Таким чином, позивачем не доведено, що його господарська діяльність спрямована на отримання економічного ефекту.

З огляду на викладене суд вбачає, що надані позивачем первинні документи носять неповний характер, а господарська діяльність товариства не спрямована на настання реальних наслідків.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення послуг (робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в загальній сумі 108 421,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 р. № 0001492202, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог в цій частині.

З урахуванням того, що суд визнав правомірним прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 р. № 0001492202, відповідно підстави задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо визнання в акті № 143/26-54-22-02/35790017 від 12.02.2015 р. нікчемними правочинів, укладених ТОВ «НАІ Україна» з ТОВ «Логан Груп» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 також відсутні.

Окремо слід звернути увагу на те, що в силу приписів п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірки (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

За змістом п. 6 розділу 4 Порядку за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Отже, фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

В даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження, щодо наявності з боку ТОВ «НАІ Україна» порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «НАІ Україна» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАІ Україна» решту суму судового збору у сумі 3 035,79 грн. до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти суми судового збору доручити ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук