Ухвала суду № 57672164, 12.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 876/1942/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

29.09.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. провадження у адміністративній справі № 813/5649/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ""Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - зупинено до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Зупиняючи провадження у даній адміністративній справі, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зважаючи на те, що предметом даного закону є встановлення правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що обставини, що будуть встановлені у рішенні Конституційного Суду України, щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" можуть вплинути на розгляд даної справи, тому необхідно зупинити провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач - ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким направити справу на продовження її розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на правові норми ч.6 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.2 КАС України, ч.2 ст.152, ч.1 ст.58 Конституції України, та зазначає, що зупинення провадження у справі є протиправним, таким, що порушує його законні права як вкладника ПАТ «Банк «Київська Русь», що ліквідовується.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати, з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, - до встановлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;

3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;

5) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді на доручення.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що законодавцем передбачено чіткий та вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі.

Зокрема, судом першої інстанції зупинено провадження у даній справі на підставі п.3 ч.1 ст. 156 КАС України, відповідно до якого, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку

конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Однак, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у даній справі, при цьому враховуючи, що необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що підстави для зупинення провадження у справі № 813/5649/15 - відсутні. Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VІ положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Слід зазначити, що позов ОСОБА_1 в даній адміністративній справі може бути вирішено незалежно від розгляду Конституційним судом України подання Верховного Суду України.

Крім того, зупинення провадження у даній справі спричинить порушення законних прав та інтересів позивача у справі, на своєчасний, справедливий та неупереджений розгляд справи, гарантований особі відповідно до ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.2 КАС України.

Тому, надавши юридичну оцінку наявним у справі матеріалам та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. про зупинення провадження по справі № 813/5649/15 - скасувати.

Направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О.Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 13.05.2016 року.