Ухвала суду № 57672086, 13.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

13 травня 2016 р. справа № 235/938/15-а

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Жаботинська С.В. розглянувши апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року у справі № 235/938/15-а (головуючий І інстанції Токарєв А.Г.) за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 235/938/15-а з апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року.

Згідно ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька; провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з 01 березня 2014 року та стягнути з відповідача 3618, 00 грн. в якості недоплати по перерахунку за період з 01.03.2014 року по 01.09.2014 року; зобов'язати відповідача сплатити заборгованість пенсійних виплат у розмірі 41179, 73 грн.; стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 2451, 02 грн. в якості компенсації за несвоєчасну виплату належних позивачу пенсійних виплат та стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 5000, 00 грн.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2015 року відмовлено позивачу у відкритті провадження в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року, з урахуванням ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька в частині невиплати ОСОБА_2 пенсії у встановлені законом строки; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.08.2014 року по 01.09.2014 року; зобов'язано останнього сплатити позивачу заборгованість пенсійних виплат за період з 01.09.2014 року по 01.04.2015 року; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька сплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії у розмірі 2451, 02 грн.

Таким чином, відповідачами у справі № 235/938/15-а є Пенсійний фонд України, Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, які є юридичними особами, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З апеляційної скарги вбачається, що з апеляційним оскарженням постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке не є належним відповідачем у даній справі.

Таким чином, апелянту необхідно надати докази наявності адміністративної процесуальної дієздатності на подачу апеляційної скарги щодо оскарження постанови суду першої інстанції.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час звернення позивача з адміністративним позовом), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру 0, 06 розміру мінімальної заробітної плати (73 грн. 08 коп.).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час звернення апелянта з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов містить три вимоги немайнового характеру.

Відповідно до викладеного, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у справі за позовом немайнового характеру становить 241 грн. 16 коп.

Такий документ апелянтом не був наданий.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій апелянт зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю коштів, призначених для цього.

Згідно частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення міститься в статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено такої підстави звільнення від сплати судового збору як відсутність коштів, призначених для оплати судового збору. Крім того, відсутність коштів для оплати судового збору не є тотожною майновому стану особи і не може підміняти собою вказане поняття.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, згідно статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Тобто, судовий збір є одним із засобів функціонування та матеріального забезпечення судової гілки влади.

Жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин апелянтом до суду не надано.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким серед іншого скасовано встановлені раніше для Пенсійного фонду України та його органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для звільнення від сплати судового збору у апелянта відсутні.

Відповідно до статей 108, 189 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання належних доказів наявності адміністративної процесуальної дієздатності на подачу апеляційної скарги щодо оскарження постанови суду першої інстанції та квитанції про сплату судового збору у розмірі 241 грн. 16 коп. за наступними реквізитами: банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, код банку отримувача-834016, ОКПО - 37944338, розрахунковий рахунок - 31211206781059, отримувач - Краматор. УК/м. Краматорськ/22030101.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року у справі № 235/938/15-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Суддя-доповідач Жаботинська С.В.