Постанова № 57672044, 13.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2016 року № 826/16326/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві, у якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, що полягають у відмові в прийнятті у ТОВ «Комплектсервіс-2017» податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за червень 2015 року;

- зобов'язати ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти у ТОВ «Комплектсервіс-2017» податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за червень 2015 року датою її подачі засобами електронного зв'язку.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що дії контролюючого органу є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси ТОВ «Комплектсервіс-2017».

У судовому засіданні 12.11.2015 року позивач вимоги, викладені в адміністративному позові, підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився.

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача, який згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

12.11.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення проти позовних вимог, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 11.03.2015 року між TOB «Комплектсервіс-2017» та ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві було укладено договір №110320151 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

16.07.2015 року TOB «Комплектсервіс-2017» засобами електронного зв'язку було подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2015 року, які було доставлено до ДФС України 16.07.2015 року, про що свідчить квитанція №2 від 16.07.2015 року. Проте, відповідачем не було прийнято зазначені вище податкові документи, згідно з листом №19142/10/26-58-15-01-13 від 23.07.2015 року, отриманим позивачем 03.08.2015 року.

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд враховує наступне.

У п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до п.п.49.11.1 п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49);

- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу(п.п.49.12.2 п.49.12 ст.49).

Згідно п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідачем не було надіслано TOB «Комплектсервіс-2017» повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації в розумінні п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України.

Лист контролюючого органу №19142/10/26-58-15-01-13 від 23.07.2015 року, отриманий позивачем 03.08.2015 року, не відповідає вимогам п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України, оскільки в ньому відсутнє зазначення причин вказаної відмови. А також, судом враховано той факт, що вказаний лист було направлено 31.07.2015 року, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті.

Оскільки під час перевірки поданої TOB «Комплектсервіс-2017» податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за червень 2015 року відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, то суд приходить до висновку, що відмова контролюючого органу у прийнятті вказаної декларації є протиправною.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених ним дій, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Зважаючи не те, що відмова контролюючого органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за червень 2015 року визнана судом протиправною, а також виходячи з положень п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України та ст.2, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначити, що податкова декларація позивача вважається поданою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що полягають у відмові в прийнятті у ТОВ «Комплектсервіс-2017» податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за червень 2015 року.

3. Вважати податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за червень 2015 року такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» (код ЄДРПОУ 38578491) в день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві 16.07.2015 року о 17 год. 51 хв.

4. Судові витрати в сумі 146,16 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» (код ЄДРПОУ 38578491) за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук