Постанова № 57671911, 11.05.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 р. № 820/11863/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - Головного управління Національної поліції в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - Блудової О.В.,

представника відповідача - Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області - Пелішенка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, як незаконний та виданий всупереч Конституції та законодавству України;

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 604 о/с від 06.11.2015 про звільнення згідно до положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), у запас Збройних сил (з органів внутрішніх справ України), підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, з 06.11.2015, як незаконний та виданий всупереч Конституції та законодавству України;

- поновити ОСОБА_1, підполковника міліції, на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 39611,97 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач незаконно та необґрунтовано звільнений під час перебування на лікарняному на підставі службового розслідування, висновки якого не відповідають дійсності.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві та доданих до неї доказів.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, зазначених у письмових запереченнях, та зазначили, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ відбулося із додержанням норм діючого на той час законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 30.07.2013 обіймав посаду першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

02 листопада 2015 року заступником начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 на ім'я т.в.о. начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 подано рапорт, яким запропоновано відрядити ОСОБА_1 у період з 03.11.2015 по 06.11.2015 у службове відрядження до Вовчанського РВ ГУМВС в області та покласти на нього тимчасове виконання обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Вовчанського РВ ГУМВС в області.

Також, 02 листопада 2015 року т.в.о. начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 подано начальнику ГУМВС України в Харківській області генерал-майору міліції ОСОБА_8 рапорт "Про відрядження та покладання обов'язків" в якому до вирішення питання про заміщення посади першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Вовчанського РВ ГУМВС в області та з метою забезпечення своєчасного та якісного виконання підрозділом покладених завдань, просить відрядити ОСОБА_1 у період з 03.11.2015 по 06.11.2015 у службове відрядження до Вовчанського РВ ГУМВС в області та покласти на нього тимчасове виконання обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Вовчанського РВ ГУМВС в області.

02.11.2015 начальником ГУМВС України в Харківській області генерал-майором міліції ОСОБА_8 винесено наказ за № 958, яким ОСОБА_1 у період з 03.11.2015 до 06.11.2015 відряджено до Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області та покладено тимчасове виконання обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Вовчанського РВ.

З метою оформлення талону посвідчення про відрядження та ознайомлення під особистий підпис підполковника міліції ОСОБА_1 з наказом ГУМВС України в Харківській області № 958 від 02.11.2015, листом від 02.11.2015 № 47/25650 зазначені наказ та талон про відрядження направлені на ім'я начальника Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_9

Листом від 03.11.2015 № 61/8351 начальник Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_9 повідомив т.в.о. начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 про те, що 03.11.2015 о 12:30 у присутності заступника начальника Київського РВ підполковника міліції ОСОБА_10, начальника штабу підполковника міліції ОСОБА_11, інспектора СКЗ капітана міліції ОСОБА_12 у приміщенні службового кабінету першого заступника - начальника СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській підполковника міліції ОСОБА_1 останньому запропоновано ознайомитись з наказом начальника ГУМВС в області від 02.11.2015 № 1/958, від ознайомлення під особистий підпис з яким він відмовився.

В матеріалах справи міститься акт від 03.11.2015 про відмову в ознайомленні, складений заступником начальника Київського РВ підполковником міліції ОСОБА_10, начальником штабу підполковником міліції ОСОБА_11, інспектором СКЗ капітаном міліції ОСОБА_12, відповідно до якого ОСОБА_1 ознайомитись з вимогами листа за вих. № 47/25650 від 02.11.2015 щодо відрядження до Вовчанського РВ ГУМВСУ в області з 03.11.2015 по 06.11.2015 відмовився.

Також 03.11.2015 т.в.о. начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 подав начальнику ГУМВС України в Харківській області генерал-майору міліції ОСОБА_8 рапорт, яким доповів, що на виконання наказу ГУМВС в області від 02.11.2015 № 1/958 "Про відрядження та покладання обов'язків" ним організовано о 14 год. 30 хв. виїзд комісії в Київський РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області у складі: полковника міліції ОСОБА_5 заступника начальника СУ ГУМВС в області, полковника міліції ОСОБА_13 першого заступника начальника - начальника СВ ХМУ ГУМВС в області, та підполковника міліції ОСОБА_14 старшого слідчого в ОВС - криміналіста СУ ГУМВС в області, з метою ознайомлення під особистий підпис підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в області, про його відрядження до Вовчанського РВ ГУМВС в області та тимчасове покладання виконання обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення того ж РВ ГУМВС в області з 03.11.2015 по 06.11.2015. Під час спілкування з полковником міліції ОСОБА_9, начальником Київського РВ ХМУ ГУМВС в області, встановлено, що з початку робочого дня 03.11.2015 заступником начальника РВ підполковником міліції ОСОБА_15 ознайомлено підполковника міліції ОСОБА_16 з наказом ГУМВС в області від 02.11.2015 № 1/ 958 про відрядження до Вовчанського РВ та запропоновано отримати його копію та бланк посвідчення про відрядження на що останній відмовився, заявивши про незаконність зазначеного наказу. Водночас встановлено, що підполковник міліції ОСОБА_1 був відсутній в райвідділі у зв'язку з призначенням судового слухання за фактом оскарження наказу ГУМВС в області від 24.04.2015 № 302 про його покарання.

04 листопада 2015 року начальником ГУМВС України в Харківській області генерал-майором міліції ОСОБА_8 винесено наказ № 1353 "Про призначення службового розслідування за рапортом підполковника міліції ОСОБА_6, т.в.о. начальника СУ ГУМВС в області".

За результатами службового розслідування 05.11.2015 винесено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни першим заступником начальника - начальником слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в області підполковником міліції ОСОБА_17, затверджений т.в.о. начальника ГУМВС України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_18, у якому комісія зазначила, що вважала б за порушення службової дисципліни, що виразилось у ігноруванні вимог статей 4, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 4.1 розділу Ш, п. 1.1 розділу IV "Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України", затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в області, звільнити з органів внутрішніх справ України.

06 листопада 2015 року т.в.о. начальника ГУМВС України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_18 винесено наказ № 977 "Про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в області", яким наказано за порушення службової дисципліни, що виразилось у ігноруванні вимог статей 4, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 4.1 розділу Ш, п. 1.1 розділу IV "Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України", затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС в області, звільнити з органів внутрішніх справ України.

Наказом начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 604 о/с від 06.11.2015 згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), у запас Збройних сил звільнено підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, з 06.11.2015.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 10, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Приписами статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Відтак, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення Міністерством внутрішніх справ України винесено наказ "Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України" від 12.03.2013 № 230.

Ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні (п. 1.1).

Згідно підпункту 6.2.1 Інструкції, виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування.

Підпунктом 6.2.2 Інструкції визначено, що виконавець (голова, члени комісії) зобов'язані дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта.

Приписами пункту 6.3 Інструкції встановлено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять).

Під час судового розгляду встановлено, що службове розслідування відносно позивача проведено без його участі. Крім того, позивачу не надано можливість для надання пояснень з приводу обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування, що суперечить вимогам пункту 6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що у період з 03.11.2015 по 06.11.2015 ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним. Даний факт підтверджується листком непрацездатності серії АГР № 342139, виданим 03.11.2016 ОСОБА_1 з причини догляду за хворою дитиною 6 років.

Згідно з пунктом 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189, непрацездатність (утрата непрацездатності) - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.

Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Таким чином, суд зазначає, що у період з 03.11.2015 по 06.11.2015 ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним. З приводу перебування 03.11.2015 на робочому місці позивач у судовому засіданні зазначив, що у цей день він був тимчасово непрацездатним у зв'язку із доглядом за хворою дитиною, проте, у зв'язку з особистою необхідністю прибув на робоче місце.

Отже суд зазначає, що факт невиконання трудових обов'язків (що стали підставою для проведення службового розслідування та подальшого звільнення позивача) мав місце під час його тимчасової непрацездатності.

Також, накази Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015 та № 604 о/с від 06.11.2015 про звільнення позивача винесені під час його тимчасової непрацездатності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що накази Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015 та № 604 о/с від 06.11.2015 винесені з порушенням статті 40 Кодексу законів про працю України, а отже підлягають скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про поновлення на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області, суд зазначає наступне.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Київський районний відділ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області з 10.11.2015 перебуває у стані припинення за рішенням засновників.

Суд бере до уваги, що Київський РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 10.11.2015, хоча й перебуває у стані припинення, проте станом на час розгляду справи запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області не внесено.

Крім того, відповідно до позиції Верховного суду України, викладеної в ухвалі від 29.09.2010 по справі № 6-25640св09, працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАСУ висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, на підставі зазначеного, суд вважає за необхідне, з метою повного поновлення прав особи, яка звернулась за судовим захистом, поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в сумі 39611,97 грн., суд зазначає наступне.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України №108/95-ВР "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Із п.5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 порядку).

Згідно із правовим висновком зазначеним у Постанові ВСУ від 14 січня 2014 року по справі №21-395а13: суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Крім того, відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Згідно з п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з п.4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Судом встановлено, що згідно довідки голови ліквідаційної комісії Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області заробіток ОСОБА_1 за попередні перед останніми два календарні місяці: вересень та жовтень 2015 року склав відповідно 6739,20 грн., 7741,44 грн., згідно з якими середньоденне грошове утримання позивача, складає 237,39 грн.

Згідно п.24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.07.1991 р. № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 11.05.2016 (128 робочих днів) у розмірі 30385,92 грн (128х237,39 грн).

Також, суд вважає, що так як відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4985,19 грн слід допустити до негайного виконання.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 977 від 06.11.2015 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області № 604 о/с від 06.11.2015 про звільнення згідно до положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), у запас Збройних сил (з органів внутрішніх справ України), підполковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, з 06.11.2015.

Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Стягнути з Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Артема, 49, ідентифікаційний код 08675720) на користь ОСОБА_1 (61146, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 11.05.2016 включно в сумі 30385 (тридцять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн 92 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника РВ - начальника слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Постанова підлягає негайному виконанню в частині стягнення з Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Артема, 49, ідентифікаційний код 08675720) на користь ОСОБА_1 (61146, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць (21 робочий день) в сумі 4985 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников