Ухвала суду № 57670860, 02.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 листопада 2015 р. Справа № 804/8745/14 головуючого судді Турлакової Н.В

при секретарі Чудновській А.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представники відповідача 1,2,3,4 не зявились

представник третьої особи 1ОСОБА_2

представник третьої особи 2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Дніпропетровської обласної ради до Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача ОСОБА_4 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсними державних актів, припинення права користування, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська обласна рада звернулася до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради; Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області; Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів; Державна фіскальна служба України, в якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 205/4 про надання земельної ділянки по проспекту Кірова, 57 у постійне користування ОСОБА_4 державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу та визнати недійсним Державний акт, виданий на підставі вказаного рішення;

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.06.2001 року № 1247 про надання земельної ділянки за адресою: Кірова, 57 у постійне користування Державній податковій інспекції у м. Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу;

- визнати недійсними державні акти на право постійного користування землею, видані на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 05.06.2001 року № 1247 та рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 205/4;

- припинити право користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57 (кадастровий № 1210100000:06:053:0018), яка була надана рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.06.2001 № 1247 та рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 205/4 ОСОБА_4 державні податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (Державній податковій інспекції у м. Дніпропетровську/ ОСОБА_4 державній податковій інспекції по роботі з великими платниками у м. Дніпропетровську згідно вищезазначених рішень);

- зобовязати Управління Держземагенства у місті Дніпропетровськ Дніпропетровської області в особі Державного кадастрового реєстратора внести відомості до Державного земельного кадастру щодо скасування запису відносно права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5675,00 кв.м. за кадастровим № 1210100000:06:053:0018, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57, яка була надана у користування на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 205/4 та рішення виконавчого комітету від 05.06.2001 року № 1247;

- зобовязати реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції в особі державного реєстратора скасувати запис про державну реєстрацію щодо права постійного користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню адміністративного комплексу загальною площею 5675,0кв.м. за кадастровим № 1210100000:06:053:0018, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Кірова, 57.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015р. ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.14 року у справі №804/8745/14 скасовані, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 20.05.2015р. справу за даним адміністративним позовом прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Від третьої особи - ОСОБА_4 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до пп.2, 9 ч.1 ст.155 КАС України, оскільки адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, а також у звязку з тим, що особа, яка підписала позовну заяву від імені Дніпропетровської обласної ради не мала законних повноважень на вчинення відповідних дій.

Від третьої особи Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що позов подано особою без належних повноважень, у звязку з чим відсутні правові підстави для подальшого розгляду справи по суті заявлених вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 14.07.2015р. надав письмові заперечення на клопотання від 10.06.2015р. про залишення позовної заяви без розгляду в яких зазначає, що про оскаржувані рішення йому стало відомо лише з листа Дніпропетровської міської ради від 20.05.2014 року за №2/22-431 (отриманий 21.05.2014р.), яким Дніпропетровською обласною радою отримані оскаржувані рішення, а також зазначає, що законодавством не передбачено прийняття обласною радою рішення для звернення до суду про визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, у задоволенні клопотання просив відмовити.

Представники третіх осіб 1, 2 у судовому засіданні підтримали заявлені клопотання та просили задовольнити їх.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач Дніпропетровська обласна рада, оскаржує рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 205/4 про надання земельної ділянки по проспекту Кірова, 57 у постійне користування СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.06.2001 року № 1247 про надання земельної ділянки за адресою: Кірова, 57 у постійне користування Державній податковій інспекції у м. Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу, при цьому з даним адміністративним позовом звернувся 01.07.2014р.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Причини пропуску строку звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що про оскаржувані рішення йому стало відомо лише з листа Дніпропетровської міської ради від 20.05.2014 року за №2/22-431 (отриманий 21.05.2014р.), яким Дніпропетровською обласною радою отримані оскаржувані рішення.

Суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом і зазначає наступне.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа не мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.

В судовому засіданні було встановлено, що на протязі 2003-2010 років між позивачем та ОСОБА_4 державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (Державною податковою інспекцією у м. Дніпропетровську/ ОСОБА_4 державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками у м. Дніпропетровську) велось постійне листування з приводу передачі адміністративної будівлі з комунальної власності в державну. Зокрема листом від 17.05.2009 року за вих. №734/0/2-09 Дніпропетровська обласна рада зверталась до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області з проханням надати довідку про балансову вартість будівель та споруд за адресою м. Дніпропетровськ, просп.Кірова, 57 станом з 2000 по 2009 роки у звязку з проведенням інвентаризації.

Таким чином, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем не зазначено жодної причини неможливості ознайомлення з оскаржуваними рішеннями з 2001 та відповідно з 2002 років та відсутності реальної можливості дізнатися про наявність порушення свого права.

Отже, такі обставини свідчать про наявність у позивача лише його власних суб'єктивних причин, які не є підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Інших, належних та допустимих доказів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з 2001 та 2002 років, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом позивач не вказує.

Також, під час розгляду справи, ухвалою суду від 21.09.2015р. витребувалась від Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» та була оглянута в судовому засіданні інвентаризаційна справа на нерухоме майно за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 57.

Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» на запит Дніпропетровської обласної ради №1093/0/2-08 від 15.07.08, Листом №9484 від 25.07.08 надало останньому інформаційну довідку про реєстрацію права власності на обєкт нерухомості майна по вул.Кірова, 57.

У звязку з чим, суд звертає увагу, що у 2008р. позивачу було відомо про реєстрацію права власності на обєкт нерухомості майна по пр.Кірова, 57, яке перебуває у постійному користуванні СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу.

При цьому, з даним адміністративним позовом позивач звернувся 01.07.2014р., тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України.

Таким чином, судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не наведено поважних причин пропущення строку звернення до адміністративного суду, а судом не встановлені підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд вважає, що адміністративний позов Дніпропетровської обласної ради підлягає залишенню без розгляду у відповідності до вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, судом встановлено, що позов подано суб'єктом владних повноважень Дніпропетровською обласною радою на захист спільних інтересів територіальних громад Дніпропетровської області. Позовна заява підписана представником Дніпропетровської облради за довіреністю ОСОБА_5.

Законом, який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно п.16 ч.6 ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування» голова обласної ради за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, суд звертає увагу, що вказаним Законом чітко визначено особу, уповноважену на звернення до суду від імені обласної ради - голову обласної ради - та не передбачено можливість делегування права підпису позовних заяв представнику. Окрім того, з наведеної статті вбачається, що звернення до суду можливе лише за рішенням відповідної ради.

При цьому, нормами частини 6 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування» не передбачено повноважень голови обласної ради на самостійне, без відповідного рішення ради вирішення питань врегулювання земельних відносин, у тому числі, щодо звернення з позовом до суду.

З огляду на викладене, рішення про звернення до суду з позовом про визнання недійсними актів виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Управління Держземагенства у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції мало бути прийнято безпосередньо Дніпропетровською обласною радою на пленарному засіданні в передбаченому законом та регламентом ради порядку, а не головою ради або представником за довіреністю.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень на звернення до суду та на ведення даної справи повинно бути відповідне рішення Дніпропетровської обласної ради, яке в матеріалах справи відсутнє та позивачем не надано.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Згідно п.2 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна зава підлягає залишення без розгляду також за п.2 ч.1 ст.155 КАС України, оскільки особа, яка підписала позовну заяву від імені Дніпропетровської обласної ради не мала законних повноважень на вчинення відповідних дій.

Додатково слід зазначити, що вимоги якими позивач просить: - визнати недійсними державні акти на право постійного користування землею, видані на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 05.06.2001 року № 1247 та рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 205/4; - припинити право користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57 (кадастровий № 1210100000:06:053:0018); - зобовязати Управління Держземагенства у місті Дніпропетровськ Дніпропетровської області в особі Державного кадастрового реєстратора внести відомості до Державного земельного кадастру щодо скасування запису відносно права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5675,00 кв.м. за кадастровим № 1210100000:06:053:0018, розташованою за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 57; - зобовязати реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції в особі державного реєстратора скасувати запис про державну реєстрацію щодо права постійного користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню адміністративного комплексу загальною площею 5675,0 кв. м. за кадастровим № НОМЕР_1: 06:053:0018, розташованої за адресою : м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57 є похідними і залежать від доведеності законності рішень органу місцевого самоврядування.

Враховуючи те, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року №205/4 про надання земельної ділянки по просп. Кірова, 57 у постійне користування ОСОБА_4 державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу; визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.06.2001 №1247 про надання земельної ділянки за адресою просп. Кірова, 57 у постійне користування Державній податковій інспекції у м. Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу підлягають залишенню без розгляду, інші вимоги позивача підлягають залишенню без розгляду як похідні.

Враховуючи викладене, а також відсутність належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської обласної ради до Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача ОСОБА_4 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсними державних актів, припинення права користування, зобовязання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6