Ухвала суду № 57669376, 28.04.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 682/3407/15-ц

Провадження № 22-ц/792/858/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Фанди В.П.,

суддів : Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,

за участі : секретаря Лапка Ю.В.

апелянта ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження дитини, визнання батьківства, стягнення аліментів.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У грудні 2015 року позивач звертаючись до суду з позовом, просила виключити запис про батька ОСОБА_4 з актового запису № 337 від 23 вересня 2008 року про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути із ОСОБА_3, аліменти на її користь на сина ОСОБА_6 в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно. Зазначала, що 31 серпня 2008 року народила сина ОСОБА_6, якого було записано в книзі реєстрації народження із прізвищем ОСОБА_5 та видано свідоцтво про народження дитини де батьком вказано ОСОБА_4, з яким позивач на той час перебувала у шлюбі, але фактично проживала із ОСОБА_3, який є батьком дитини. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано 30 листопада 2010 року. З 2006 року по 2011 рік позивач перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3. При здійсненні реєстрації дитини позивач повідомила працівників відділу державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, що ОСОБА_4 не є батьком сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте даний факт не було взято до уваги. У 2015 році син ОСОБА_6 отримав травми від яких перебував у Хмельницькій обласній лікарні, весь час лікування біля нього перебував відповідач, як турботливий батько.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

______________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7

Доповідач Фанда В.П. Категорія : 48

В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду не погоджується, посилається на порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що судом неповно зясовано обставини справи, які мають значення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Безпідставно було відмовлено в допиті свідків; застосуванні строку позовної давності. Крім того, хибним є висновок суду про те, що для визнання батьківства необхідно доведення кровної спорідненості її сина з ОСОБА_3.

На апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції апелянт, її представник підтримали вимоги апеляційної скарги, вважаю, що її слід задовольнити з підстав вказаних у апеляції.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, відділ державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області на перегляд справи не зявилися, належним чином повідомленні про день, час і місце слухання справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 07 квітня 2016 року. 08 квітня 2016 року. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області направив листа про розгляд справи без присутності їх представника, апеляційну скаргу підтримують.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 23 лютого 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, який рішенням суду від 30 листопада 2010 року було розірвано.

У період цього шлюбу, 31 серпня 2008 року позивач народила сина ОСОБА_6, в свідоцтві про народження якого у відповідності із вимогами ст.133 СК України батьком було записано ОСОБА_4.

Питання щодо походження дитини у справах про визнання батьківства, суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення, (п.9. Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15.05.2006, № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Допитані у суді першої інстанції свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили факт піклування відповідача ОСОБА_3 щодо малолітнього ОСОБА_5, як щодо свого сина.

Суд першої інстанції дав належну оцінку даним показам та дійшов правильного висновку щодо недостатності таких пояснень для задоволення позову в цій частині.

Відповідач ОСОБА_11, батьком дитини якого вважає позивач, заперечив щодо визнання себе батьком дитини, тому суд першої інстанції правомірно врахував дану обставину у відповідності з вимогами ч.2 ст.138 СК України.

Позивач не заявила клопотання про проведення відповідної експертизи, хоча суд першої інстанції у відповідності з ч.4 ст.10 ЦПК України розяснив їй таке право.

Оцінивши у сукупності надані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що доказування щодо батьківства дитини не може ґрунтуватися на припущеннях та правомірно відмовив у задоволенні позову.

Відмова в задоволенні цих вимог виключає можливість виключення відомостей з актового запису про народження дитини та стягнення аліментів.

Доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_12

Суддя: /підпис/ ОСОБА_13

Суддя: /підпис/ ОСОБА_14

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду В.П. Фанда