Рішення № 57667410, 26.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/844/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,

суддів Сєвєрової Є.С., Дрішлюка А.І.,

при секретарях Решетник М.С., Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкредит» до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Фактор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія (далі ТОВ «ФК) «Профкредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Спецавтотехніка Центр» за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року у загальному розмірі 17772716,23 грн., шляхом набуття позивачем права власності на предмет іпотеки, за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, та визнання права власності на нього.

В обґрунтування позову ТОВ «ФК «Профкредит» посилалось на наявність заборгованості у позичальника по кредитному договору, на те, що 7 квітня 2015 року ТОВ «ФК «Профкредит» набуло право вимоги за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 (зі змінами та доповненнями до нього), укладеним 13 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком (далі АКІБ) «УкрСиббанк» та ТОВ «Спецавтотехніка Центр», в загальному розмірі 17772716,23 грн., а також набуло право вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19 квітня 2010 року та зареєстрованого в реєстрі за № 422, укладеним між Публічним акціонерним товариством (далі ПАТ) «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 Представник позивача вказував, що за іпотечним договором відповідач ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобовязань ТОВ «Спецавтотехніка Центр» по договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, передав в іпотеку нерухоме майно: чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 170,3 кв. м, житловою площею 100,1 кв. м., яка належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2; внаслідок невиконання ТОВ «Спецавтотехніка Центр» умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами у ТОВ перед кредитором утворилася заборгованість в загальному розмірі 17772716,23 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 13495522,33 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 4277193,90 грн., і в рахунок погашення якої належить передати у власність позивача предмет іпотеки.

Представники відповідача позов не визнали у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не набув право вимоги за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Спецавтотехніка Центр», і за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19 квітня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 422, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2; що ТОВ «Спецавтотехніка Центр» перебуває в стані припинення, а також на те, що Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості предмета іпотеки не є належним доказом по справі.

Треті особи участі у розгляді справи не приймали.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2015 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 19.04.2010року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 422, разом із наступними змінами, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, а саме: на житлове приміщення (4-х кімнатної квартири) загальною площею 170,3 кв. м., що належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та розташоване за адресою: АДРЕСА_3, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Спецавтотехніка Центр» за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11360207000 від 13.06.2008 року в загальному розмірі 17772716,23 гривні, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 13495522,33 гривні та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 4277193,90 гривень, шляхом набуття ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» (код 39314503, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1) права власності на даний предмет іпотеки за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності.

Визнано за ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» (код 39314503, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1) право власності на житлове приміщення (4-х кімнатної квартири) загальною площею 170,3 кв. м., житловою 100,1 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4. Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» 3654,00 гривні судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2, просить рішення суду від 17 липня 2015 року скасувати і ухвалити нове про відмову ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» у позові, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечував представник позивача.

Представник ТОВ «Оптимум фактор» проти апеляційної скарги також заперечував, просив про розгляд справи за його відсутності.

Арбітражний керуючий і ліквідатор ТОВ «Спецавтотехніка Центр» просила про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, пояснення учасників процесу, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, виходячи з наступного.

За правилами ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення

суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд 1-ої інстанції виходив з того, що позичальник умови кредитного договору порушив, і це призвело до утворення заборгованості по кредиту та відсоткам, що позивач набув право вимоги за кредитним договором та право вимоги за іпотечним договором, і тому на підставі закону та умов договору іпотеки вправі вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки саме шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки та визнання права власності на нього.

Однак з такими висновками суду погодитись неможливо.

Статтями 213, 214 ЦПК передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам цивільно-процесуального закону не відповідає.

Судом встановлено, що 13 червня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником прав і обов'язків якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ТОВ «Спецавтотехніка Центр» був укладений Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 (зі змінами та доповненнями до нього), відповідно до умов якого банк зобовязався надавати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у валютах, вказаних у цьому Договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 18000000,00 грн., у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі. (т.1а.с.8-50) Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди № 13 до Кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, укладеної сторонами 31 жовтня 2011 року, сторони домовились що з 31 жовтня 2011 року зменшено ліміт, встановлений умовами Договору, і встановлено його у розмірі 13795522,36 грн. За п. 2.2. Додаткової угоди № 13 сторони домовились що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю кредит у повному обсязі не пізніше 26 жовтня 2012 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту.(т.1а.с.46)

Згідно з п. 5 Додаткової угоди № 13 до Кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, укладеної сторонами 31 жовтня 2011 року, п. 2.1. Кредитного договору викладено у наступній редакції: «У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Договором банком приймається: - іпотека житлового приміщення (4-х кімнатної квартири) загальною площею 170,3 кв. м, що належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), та розташоване за адресою: АДРЕСА_4, ринковою вартістю 3216514,00 грн.(т.1а.с.46-47)

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 19 квітня 2010 року між ОСОБА_2 (іпотекодавець) та ПАТ «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір (зі змінами та доповненнями до нього), відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 170,3 кв. м, житловою площею 100,1 кв. м, належну іпотекодавцю на праві власності, розташовану за адресою: м.

Одеса, АДРЕСА_2.(т.1а.с.51-65)

За наданою представником позивача випискою за кредитним договором та детальною довідкою, станом на 24 вересня 2014 року, позичальник не виконав умови договору в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у зв'язку з чим за ним враховується заборгованість в загальному розмірі 17772716,23 грн., з яких 13495522,33 грн. - борг за кредитом та 4277193,90 грн. - борг за відсотками.(т.1а.с.73-76)

За вимогами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про іпотеку» кредитор у зобовязанні, у тому числі за іпотечним договором, може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за належно посвідченим правочином (відступлення права вимоги).

24 вересня 2014 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Оптимум фактор» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 62/FАА (по Кредитному договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року), відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк», в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним в Україні законодавством, за плату, передбачену Договором, у повному обсязі відступило, а ТОВ «Оптимум Фактор» набуло у повному обсязі право грошових вимог ПАТ «УкрСиббанк» за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Спецавтотехніка Центр».( т.1а.с.192-194)

25 вересня 2014 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Оптимум Фактор» був укладений Договір відступлення прав по іпотечному договору, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19 квітня 2010 року, та зареєстрованому в реєстрі за № 422, за умовами якого ПАТ «УкрСиббанк» передало та відступило, а ТОВ «Оптимум Фактор» набуло права належні ПАТ «УкрСиббанк» по вищезгаданому іпотечному договору від 19 квітня 2010 року. За договором ТОВ «Оптимум Фактор» одержало право замість ПАТ «УкрСиббанк» в разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань визначених Кредитним договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами боржника у порядку визначеному договором іпотеки та чинним законодавством України.(т.1а.с.202-203)

7 квітня 2015 року між ТОВ «Оптимум Фактор» та ТОВ «ФК «Профкредит» укладено Договір про відступлення права вимоги № 07-04/15.34 по кредитному Договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, відповідно до якого ТОВ «Оптимум Фактор» в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за плату, передбачену Договором, в повному обсязі відступило, а ТОВ «ФК «Профкредит» набуло у повному обсязі право грошової вимоги Кредитора за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Спецавтотехніка Центр», код ЄДРПОУ 20932817, що перейшли до ТОВ «Оптимум Фактор» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 62/FAA від 24 вересня 2014 року. (т.1а.с.66-70)

Додатковими угодами № 1 від 21 грудня 2015 року, укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Оптимум Фактор», а також між ТОВ «Оптимум Фактор» та ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит», передбачене вищезазначеним Договором відступлення права вимоги, перехід зобов'язання боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначено у загальній сумі 17772716,23 грн., яка складається з боргу по кредиту, за станом на 24.09.2014р., у сумі 13495522,33 грн. та боргу по процентам (і неустойці(штраф,пеня)), станом на 24.09.2014р., у сумі 4277193,90 грн. (т.3 а.с.111-114) За довідкою-розрахунком, виконаною ПАТ «УкрСиббанк», заборгованість боржника, за кредитним договором, станом на 24.09.2014р., становила 17772716,23 грн., і складалась з боргу по кредиту у сумі 13495522,33 грн. та боргу по процентам у сумі 4277193,90 грн. (т.1а.с.216-253)

За договором від 7 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого за № 567, про відступлення прав за іпотечним договором від 19 квітня 2010 року ТОВ «Оптимум Фактор» відступило всі права іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит». (т.1а.с.71-72,207-215,254-257) За звітом про незалежну оцінку від 20.04.2015р. ринкова вартість житлового приміщення (4-х кімнатної квартири) загальною площею 170,3 кв. м, житловою 100,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4, що належить на праві власності ОСОБА_2 і є предметом іпотеки, станом на 20.04.2015р., склала 4429160 грн.(т.2а.с.94-117)

Апеляційним судом Одеської області також встановлено, що постановою судді господарського суду Одеської області від 18 грудня 2013 року боржника ТОВ «Спецавтотехніка Центр» визнано банкрутом і стосовно нього відкрито ліквідаційну процедуру. (т.3а.с.29-32) Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2013 року за заявою ПАТ «УкрСиббанк» затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого увійшов і ПАТ «УкрСиббанк» з такими вимогами: основний борг -14921083,51грн. (вимоги 4-ої черги), неустойка (пеня, штраф) 1151184,93 грн. (вимоги 6-ої черги), окремо внесені вимоги кредиторів забезпечених заставою, зокрема вимоги ПАТ «УкрСиббанк», у сумі 1718290,00 грн., всього загальна сума вимог банку 17790558,44 грн.(т.2а.с.161-162, т.3а.с.25-28)

08 травня 2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» подав до господарського суду заяву про заміну кредитора, яка за повідомленням ліквідатора ТОВ «Спецавтотехніка Центр», до цього часу не розглянута, і заміна кредитора не здійснена, та відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів не внесені.(т.2а.с.161-162,258-260,274-275) Разом з тим договори про відступлення прав вимоги по кредитному договору та про відступлення прав іпотекодержателя за іпотечним договором на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» є чинними, у судовому порядку недійсними не визнані, а тому колегія суддів виходить з того, що відступлення прав вимоги за вищевказаними договорами відбулося, а протилежні доводи представника відповідача з цього приводу є неспроможними. При цьому колегія суддів зауважує, що загальна сума вимог ПАТ «УкрСиббанк», за якими затверджено реєстр вимог кредиторів (17790558,44 грн.) до ТОВ «Спецавтотехніка центр», не перевищує загального розміру вимог (17772716,23 грн.) відступлених новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит», і в рахунок погашення яких заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, вартість якого складає 4429160 грн.

Проте, за ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст.ст. 572 ч.1, 575, 584ч.1 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави); іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом; у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобовязання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Згідно з п.4.2. Договору іпотеки від 19.04.2010р. звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку», з інших передбачених законодавством України підстав. За п.5.1.-5.3. розділу 5 договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання; позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку встановленому законом України «Про іпотеку»; отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку»; Позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами у будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами ст. 33 ч.1,3 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності зі ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору; позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За правилами ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки; правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам розяснено, що «у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України "Про іпотеку"), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.»

Вбачається, що за змістом договору іпотеки, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит», сторони передбачили можливість передачі права власності іпотекодержателю в рахунок виконання основного зобовязання лише на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя та виключно в порядку позасудового врегулювання до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Такий спосіб захисту прав іпотекодержателя як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність іпотекодержателя, у тому числі за рішенням суду, договір не передбачав.

А тому, суд першої інстанції, всупереч умовам договору іпотеки, помилково вважав за можливе без наявності окремого укладеного договору задовольнити позов іптекодержателя - ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» до іпотекодавця ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та визнання за іптекодержателем права власності на належну іпотекодавцю квартиру.

Така ж правова позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 30 березня 2016 року по справі № 6-1851 цс15. Верховним судом України судам розяснено, що «порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований статтею 39 цього Закону («Про іпотеку»), якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України; у всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України)…»

Враховуючи наведене, колегія суддів з доводами представника відповідача щодо неправильності визначення позивачем способу звернення стягнення на предмет іпотеки погоджується, а заперечення представника позивача в цій частині визнає неспроможними.

У відповідності зі ст.ст.11,303 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З огляду на встановлене, в межах заявлених ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» позовних вимог, у задоволенні позову ТОВ до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності та визнання права власності на спірну квартиру слід відмовити.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_6, слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати і ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкредит» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: Є.С. ОСОБА_7 Дрішлюк