Номер провадження: 22-ц/785/765/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Ващенко Л. Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого Ващенко Л.Г.
суддів Колеснікова Г.Я., Плавич Н.Д.,
при секретарі Колмакові В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИЛА:
27.01.2015 року, ОСОБА_4звернувся із позовом про стягнення боргу за договором позики у сумі 2 060 500 гривень еквівалент 130 000 доларів США.
Позов обгрунтовано тим, що у січні 2013 року позивач позичив відповідачу 130 000 доларів США на будівництво \реконструкцію\ будинку, а останній видав розписку і зобов'язався повернути кошти після продажу будинку.
Посилаючись на те, що відповідач має намір продати будинок і уникнути від повернення боргу, позивач просив стягнути з відповідача борг у гривнях в еквіваленті до долара США станом на час звернення до суду із позовом.
Представник позивача у суді першої інстанції позов підтримала.
Представник відповідача у суді першої інстанції позов не визнала, стверджуюч, що за договором позики відповідач отримав не 130 000 доларів США, а 30 000 доларів США.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2015 року позов задоволено: суд стягнув з відповідача на користь позивача 2 060 500 гривень за договором позики. З відповідача на користь держави суд стягнув судовий збір.
В апеляційниій скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи і недоведеність вимог.
У засіданні колегії суддів: позивач і його представник скаргу не визнали.
Відповідач і його представники у засідання колегії суддів не з'явились, про розгляд справи 21.04.2016 року сповіщені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 07.04.2016 року та від 09.04.2016 року (а.с.75,98-100).
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
За змістом ст. 308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд, задовольняючи позов виходив з того, що між сторонами існує зобов'язання із договору позики, і оскільки відповідач з 2014 року не є власником нерухомого майна, на будівництво якого відповідач позичав кошти, останній повинен повернути кошти в еквіваленті 130 000 доларів США (а.с.80).
Колегія суддів погоджується з висновком суду виходячи із наступного.
Встановлено, що 09.01.2013 року ОСОБА_3 видав позивачу розписку про те, що він позичив у нього 130 000 доларів США на будівництво будинку АДРЕСА_1 і зобов'язався повернути кошти після продажу будинку (а.с.17).
Представник відповідача у суді першої інстанції не заперечувала факту отримання коштів, однак стверджувала, що відповідач фактично отримав не 130 000 доларів США, а 30 000 доларів США.
Всупереч ст. ст. 57-60 ЦПК України, представник відповідача зазначені обставини належними та допустимими доказами не довела.
В суді першої інстанції представник відповідача не спростовувала тверджень представника позивача про те, що будинок, на реконструкцію якого відповідач позичав кошти, продано у 2014 році.
Разом з тим, у засіданні колегії суддів позивач і його представник надали копію договору купівлі-продажу від 31.10.2014 року, який нотаріально посвідчено і відповідно до якого ОСОБА_5, яка діяла від імені та за дорученням ОСОБА_3, продала ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2, що належала продавцю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від від 02.03.2006 року (а.с.94.95).
Зважаючи на те, що відповідач, за договором позики, отримав від позивача кошти у сумі 130 000 доларів, які зобов'язався повернути після продажу об'єкта нерухомості, станом на час звернення позивача із позовом до суду об'єкт нерухомості було продано, суд першої інстанції дішов правильного висновку про задоволення позову.
Висновок суду у цій частині відповідає обставинам справи і вимогам ст.ст. 526, 612, 1049 ч.1 ЦК України.
Доводи представника відповідача у скарзі про те, що відсутні докази продажу об'єкта нерухомості не заслуговують на увагу, оскільки докази на підтвердження зазначених обставин надані суду апеляційної інстанції.
Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області /підпис/ ОСОБА_7
/підпис/ ОСОБА_8
/підпис/ ОСОБА_9
З оригіналом згідно,
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_7
Судове рішення № 57667371, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 21.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/1379/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: