Постанова № 57666863, 29.04.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5056/16-а

Н.п. 2а/522/419/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси

в складі : головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

24.03.2016 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси та просить визнати протиправними та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси № 205 про відмову у призначенні грошової допомоги від 10.12.2015 року; зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси здійснити йому виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій; присудити з Державного бюджету України на його користь понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1102,04 гривень.

При цьому посилається на те, що з 1978 року він пропрацював лікарем у закладах державної або комунальної форми власності. Після досягнення пенсійного віку він подав документи до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси для оформлення пенсії за віком. Крім того, оскільки він є особою, яка відповідає вимогам п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», він подав відповідачу заяву на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій.

В грудні 2015 року він отримав Рішення № 205 про відмову у призначенні грошової допомоги від 10.12.2015 року, в якому відповідач повідомив про відмову виплатити йому грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій на підставі відсутності сплати страхових внесків у період з 01.09.2014 року по 05.08.2015 року (з серпня 2014 року територія м. Тельманове Донецької обл. не знаходиться під контролем української влади), тому зарахувати спеціальний стаж за цей період відповідач не має можливості. В звязку з чим він звернувся до суду з вказаним позовом та просить його задовольнити.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про те, що позов підтримує та просить розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав суд заяву про те, що позов не визнає та просить розглянути справу за його відсутністю, надав суду заперечення на позов.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши обставини, суд вважає, що позовні вимоги задоволеннюне підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 1978 року пропрацював лікарем у закладах державної або комунальної форми власності, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, що видане Пенсійним фондом України 13.10.2015 р. ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси від 14.08.2015 р. № 5105/005592 ОСОБА_1 22.07.2015 р. взятий на облік, як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси № 205 від 10.12.2015 р. за підсумками розгляду заяви № 6828/6838 від 25.08.2015 р. та доданих до неї документів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: пров.Сабанський, 3 кв. 134 в м.Одесі управлінням відмовлено у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Згідно п. „е ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоровя та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від займаних посад), які працюють у лікарняних закладах, амбулаторно-поліклінічних закладах, мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з досліджених судом документів, на момент досягнення позивачем пенсійного віку (станом на 04.08.2015 р.) страхові внески не були сплачені, тому відповідач правомірно не врахував період роботи з 01.09.2014 р. по 05.08.2015 року до стажу роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. Відомості про нарахування заробітної плати позивачу відсутні починаючи з 01.02.2015 р.

Враховуючи викладене, оскільки відсутнє підтвердження того, що на момент досягнення пенсійного віку позивач працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

29.04.2016