Вирок № 57665374, 13.05.2016, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/223/16-к

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2016 смт Веселинове

Веселинівській районний суд Миколаївської області в складі: головуючого-судді Тустановського А.О., за участю секретаря Тарєлкіной Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150180000440 від 19.07.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Ложкаря М.Л., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2015 р. біля 05:15 год. мешканець смт. Веселинове, Миколаївської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Леніна, смт. Веселинове, Миколаївської області, в напрямку вул. Одеська. В цей час йому на зустріч по дорозі ближче до правого краю проїзної частини по ходу руху автомобіля рухався мешканець смт. Веселинове Майхрич Дмитро Володимирович. Під час руху водій автомобіля ОСОБА_1, не звертаючи уваги на пішохода, продовжував рух автомобіля в його напрямку, не вживши заходів до повної зупинки транспортного засобу або об'їзду перешкоди, в результаті чого передньою частиною автомобіля здійснив наїзд на ОСОБА_3, який отримав тілесні ушкодження та був доставлений до хірургічного відділення Веселинівської ЦРЛ.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 327 від 20.07.2015 у ОСОБА_3 мали місце: садна в ділянці верхніх та нижніх кінцівок, струс головного мозку з крововиливами та саднами в ділянці обличчя, перелом крижі справа. Тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли утворитися як від ударів цими предметами так і від ударів об ці предмети. Тілесні ушкодження виникли до госпіталізації в Веселинівську ЦРЛ, куди поступив 19.07.2015 в 06 год. 00 хв. Згідно наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. пункт 2.2.1.В. перелом крижі справа відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Струс головного мозку з крововиливами та саднами в ділянці обличчя згідно пункту 2.3.3. відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження могли виникнути в наслідок дорожньо-транспортної пригоди від ударів деталями автомобіля та при падінні і ударів об тверду поверхню.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об'єктивно спроможній виявити, він повинний негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Згідно з висновком експертизи технічного стану № 2/159 від 06.08.2015 року:

1. На момент ДТП ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_2 знаходились в працездатному стані та не мали невідповідальностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:1010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух. На момент ДТП фари головного світла автомобіля НОМЕР_2 перебували в працездатному стані.

Згідно з висновком авто - технічної експертизи № 1387 від 17.02.2016 у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 у даних дорожніх умовах з моменту появи пішоходів в полі видимості в своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними п.12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди». Отже, гальмівного сліду довжиною 11,1м в даних дорожніх умовах, відповідає мінімальна швидкість руху автомобіля «Renault Kangoo» перед початком гальмування близько 48,0-50,0 км/год, оскільки в даних розрахунках не враховувалася кінетична енергія, витрачена автомобілем на деформацію деталей і подолання (якщо таке було) колесами автомобіля бордюрного каменю. Отже, з умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи водій автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_1 мав технічну можливість шляхом своєчасного гальмування запобігти наїзд на пішохода ОСОБА_3 з моменту появи останнього в полі видимості водія (моменту небезпеки для руху Sа = 150-200м), тому що дана відстань набагато більше зупинкового шляху автомобіля в даних дорожніх умовах (Sо = 38,5 ... 45,3м). Як вбачається з вищенаведених розрахунків, водій автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_1 мав у розпорядженні технічну можливість шляхом гальмування запобігти наїзду на пішохода, то дії водія ОСОБА_1 в даному випадку не відповідають вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Невиконання вищевказаних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з даною подією. Аналізуючи і зіставляючи вищевикладене, з урахуванням швидкості руху автомобіля і руху групи пішоходів по проїзній частині вул. Леніна можна прийти до висновку про те, що наїзд на пішохода ОСОБА_3 автомобілем «Renault Kangoo» під керуванням водія ОСОБА_1 стали можливими не внаслідок усвідомлено-цілеспрямованих дій пішохода ОСОБА_3, а були результатом недотримання вимог ПДР водієм ОСОБА_1, який дозволив рухатися по проїжджій частині вул. Леніна (в невстановленому для проїзду місці), не впевнившись у безпеці своїх дій, і внаслідок чого своїми неадекватними діями створив аварійну ситуацію.

Отже, ОСОБА_1, умисно порушуючи п. 12.3 Правил дорожнього руху України, під час руху по вул. Леніна в смт. Веселинове, своєчасно не загальмував, зі злочинною недбалістю поставившись до можливих наслідків порушення ним ПДР України, які міг і повинен був передбачити, чим допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 своїм автомобілем, та внаслідок дій ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таким чином своїми діями водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, дав визнавальні показання, які відповідають обвинувальному акту та підтвердив факт скоєння ним злочину, при викладених вище обставинах. Він визнав, що своїми діями вчинив злочин та щиро розкаюється в скоєному.

Ставити під сумнів достовірність та об`єктивність показань обвинуваченого ОСОБА_1, який в судовому засіданні підтвердив свою участь в тому, що керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, у суда немає підстав. Ці показання обвинуваченого відповідають цілком всім матеріалам кримінального провадження.

Крім винних зізнань обвинуваченого ОСОБА_1, винна останнього також підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема:

1. Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що ранком 19.07.2015 року він приїхав разом із ОСОБА_5 з с. Ставки Веселинівського району і вони вийшли біля фонтану по вул. Леніна, потім почули, як біля аптеки кричали дівчата, та пішли в їх сторону, побачивши дівчат біля магазину «Альфа», а ззаду них їхав ОСОБА_1 на автомобілі, який зупинився. Коли він із ОСОБА_5 підійшли до дівчат, автомобіль почав їхати, а біля фонтану розвернувся і поїхав назад на них. В цей час вони йшли по лівій стороні, біля аптеки, навпроти них їхав автомобіль, який не гальмував і набирав швидкість, після чого відбулось зіткнення. Зіткнення відбулось за 4 (чотири) м від бордюру, посередині дороги. Після аварії втратив свідомість. Швидку собі не викликав, викликала невідома йому особа. В результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав струс мозку, тріщину в бедрі та садни.

2. Показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що близько 06:00 год. йшов додому з роботи та почув звук двигуна, а потім удар. Піднявши голову, побачив, як стояв автомобіль в напрямку кільця вул. Одеської, на капоті якого була вм'ятина, а потерпілий сидів на бордюрі між аптекою та магазином «Оріон», після чого він визвав останньому швидку допомогу.

3. Показаннями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що близько 06:00 год. приїхав із с. Ставків з потерпілим ОСОБА_3, спочатку були біля фонтану по вул Леніна, звідки почули крики дівчат та пішли в сторону кільца вул. Одеської, а коли вже розвернулись і почали йти назад сторону фонтану, то в цей час в їх сторону їхав ОСОБА_1 на автомобілі. При цьому, ОСОБА_3 йшов по центру дороги, а ОСОБА_1 виляв автомобілем, намагаючись уникнути зіткнення з ОСОБА_3 Після зіткнення автомобіль зупинився. В автомобілі було розбите лобове скло.

4. Показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що близько 05:00 год. ранку вона з друзями йшла в сторону фонтана по вул. Леніна, а на них їхав автомобіль, вони встигли відскочити в сторону, після чого автомобіль зупинився. В цей час пішли ОСОБА_3 та ОСОБА_5, після чого автомобіль поїхав в сторону фонтану, де розвернувся та поїхав назад. В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_5 йшли з лівої сторони, автомобіль їхав навпроти останніх, після чого відбулось зіткнення.

5. Протоколом огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди від 19.07.2015 року зі схемою та фототаблицями до нього, згідно яких слідчим СВ Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_8, за участю двох понятих проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди по вул. Леніна в смт. Веселинове Миколаївської області.

6. Протоколом огляду місця події від 19.07.2015 року та фототаблицями до нього, згідно яких слідчим СВ Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_8, за участю двох понятих проведено огляд домоволодіння ОСОБА_1, яке розташоване за адресою: смт. Веселинове, Миколаївської області, вул. Заводська, 33. Під час огляду виявлено автомобіль «Renault Kangoo» з вм'ятиною капоту біля правої фари та пошкодженим склом.

7. Висновком експерта судово-медичного обстеження № 327 від 14.08.2015 року, відповідно до якого на основі даних судово-медичного огляду потерпілого ОСОБА_3: «1. Виявлено: садна в ділянці верхніх та нижніх кінцівок, струс головного мозку з крововиливами та саднами в ділянці обличчя, перелом крижі справа. Тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли утворитися як від ударів цими предметами так і від ударів об ці предмети. Тілесні ушкодження виникли до госпіталізації в Веселинівську ЦРЛ, куди поступив 19.07.2015 в 06 годин 00 хвилин. 2. Згідно наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. пункт 2.2.1.В. перелом крижі справа відноситься до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ важкості. Струс головного мозку з крововиливами та саднами в ділянці обличчя згідно пункту 2.3.3. відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень які спричинили короткочасний розлад здоровя. Згідно пункту 2.3.5. садна в ділянці верхніх та нижніх кінцівок відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. 3. Тілесні ушкодження могли виникнути в наслідок дорожньо-транспортної пригоди від ударів деталями автомобіля та при падінні і ударів об тверду поверхню.»

8. Висновком експерта судової експертизи по визначенню технічного стану транспортного засобу № 2/159 від 06.08.2015 року та ілюстративними таблицями до нього, відповідно до якого: «1. На момент ДТП ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_3 знаходились в працездатному стані та не мали невідповідальностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух. 5. На момент ДТП фари головного світла автомобіля НОМЕР_3 перебували в працездатному стані.»

9. Протоколом слідчого експерименту від 30.10.2015 року, відповідно до якого слідчим СВ Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області майором міліції ОСОБА_9, за участю потерпілого ОСОБА_3 було проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_3 розповів про події дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 19.07.2015 о 05:15 год.

10. Протоколом слідчого експерименту від 30.10.2015 року, відповідно до якого слідчим СВ Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області майором міліції ОСОБА_9, за участю свідка ОСОБА_5 було проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_5 розповів про події дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 19.07.2015 о 05:15 год.

11. Протоколом слідчого експерименту від 08.11.2015 року, відповідно до якого слідчим СВ Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області майором міліції ОСОБА_9, за участю водія ОСОБА_1 було проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_10 розповів про події дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 19.07.2015 о 05:15 год.

12. Висновком судової авто-технічної експертизи № 1387 від 17.02.2016 року, відповідно до якого: «1. У даних дорожніх умовах у вказаній дорожній ситуації водієві автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_1 з моменту появи пішоходів в полі видимості в своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними п.12.3 ПДР. 3. Отже, гальмівного сліду довжиною 11,1м в даних дорожніх умовах, відповідає мінімальна швидкість руху автомобіля «Renault Kangoo» перед початком гальмування близько 48,0 … 50,0 км/год, оскільки в даних розрахунках не враховувалася кінетична енергія, витрачена автомобілем на деформацію деталей і подолання (якщо таке було) колесами автомобіля бордюрного каменю. Отже, з умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи водій автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_1 мав технічну можливість шляхом своєчасного гальмування запобігти наїзд на пішохода ОСОБА_11 з моменту появи останнього в полі видимості водія (моменту небезпеки для руху Sа = 150-200м), тому що дана відстань набагато більше зупинкового шляху автомобіля в даних дорожніх умовах (Sо = 38,5 ... 45,3м). 5.8 і 9 Свідчення водія ОСОБА_1 щодо швидкісного режиму автомобіля і по розташуванню транспортного засобу по відношенню до правого краю проїзної частини дороги під час його руху перед початком гальмування є не достовірні в силу протиріччя обєктивної слідової інформації. Це означає безпредметність проведення досліджень за показниками водія ОСОБА_1 в звязку з технічною неспроможністю повідомляється слідству версії, так як будь-яка така дослідження може ввести слідство або суд в оману, чи не відображаючи фактичні обставини розвитку події. Як вбачається з вищенаведених розрахунків, водій автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_1 розпорядженні технічну можливість шляхом гальмування запобігти наїзду на пішохода (за даними слідчого експерименту), то дії водія ОСОБА_1 в даному випадку не відповідають вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Невиконання вищевказаних вимог п. 12.3 ПДР знаходиться в причинному зв'язку з даною подією. Аналізуючи і зіставляючи вищевикладене (за варіантом виключно за показаннями свідків і потерпілого), з урахуванням швидкості руху автомобіля і руху групи пішоходів по проїзній частині вул. Леніна (встановленому для руху пішоходів місці) можна прийти до висновку про те, що наїзд на пішохода ОСОБА_11 автомобілем «Renault Kangoo» під керуванням водія ОСОБА_1 стали можливими не внаслідок усвідомлено-цілеспрямованих дій пішохода ОСОБА_11, а були результатом недотримання вимог ПДР водієм ОСОБА_1, який дозволив рухатися по проїжджій частині вул. Леніна (в невстановленому для проїзду місці), не впевнившись у безпеці своїх дій, і внаслідок чого своїми неадекватними діями створив аварійну ситуацію.»

За таких обставин вина ОСОБА_1 в порушенні правив безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, доказана і він підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання для обвинуваченого, суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_1 вчинив злочин, які відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України є щире каяття..

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено. При цьому, суд переконаний, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не може бути взятий судом, як належний доказ наявності такої обставини, яка обтяжує покарання, як скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки дорожньо-транспортна пригода трапилась 19.07.2016 року о 05 год. 15 хв., а висновок був зроблений лише 19.07.2016 року о 09 год. 15 хв., тобто через 4 (чотири) години.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що він на обліку в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий.

Враховуючи всі ці обставини суд приходить до переконання, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, скоєння останнім неумисного злочину, наявність на утриманні обвинуваченого хворого на онкологічне захворювання батька, визнання вини та щире каяття, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання та доцільність його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь фінансового управління Веселинівської районної державної адміністрації вартість лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) гривень19 копійок.

Суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю, оскільки підтвердженні матеріалами кримінально провадження.

Потерпілим ОСОБА_3 та його законним представником ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на суму 20000 гривень, з яких: 10000 гривень на відшкодування спричиненого матеріального збитку та 10000 гривень на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині матеріального збитку підлягають задоволенню частково в межах, передбачених ст. ст. 79 - 85 ЦПК України та наданих потерпілим рахунків, що містяться в матеріалах кримінального провадження в загальній сумі 3457 (три тисячі чотириста пятдесят сім) гривень 13 копійок, яка складається з:

1. грошових коштів, витрачених на бензин, для поїздки до м. Вознесенськ (проходження комп'ютерної томографії) 199,92 грн.;

2. грошових коштів витрачених на проходження комп'ютерної томографії 1100,00 грн.;

3. грошових коштів витрачених на придбання ліків 437,55 грн.;

4. грошових коштів, витрачених на проїзд до м. Миколаєва (обстеження в обласній лікарні) 119,66 грн.;

5. вартість пошкодженого одягу (джинсові штани, чоловіча сорочка, чоловічі туфлі) 1600,00 грн.

Матеріальні збитки в сумі 6542 (шість тисяч п'ятсот сорок дві) гривні 87 копійок нічим не підтверджені та ґрунтуються лише на припущеннях, а тому суд вважає, що вимоги потерпілого ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_4 в цій частині недоведеними.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що шкода потерпілому ОСОБА_3 завдана внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_1

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 (три тисячі) гривень такою, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин, при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_3, і яка на думку суду, буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку потерпілий отримав внаслідок вчинення злочину.

Речові докази : легковий автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1, підлягає залишенню останньому, як законному володільцю.

Судові витрати за проведення експертиз на загальну суму 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) гривень 80 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 66, 67, ч. 1 ст. 162 та ч. 2 ст. 289 КК України, ст.ст. 124, 314, 368-371, 373 - 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Позовну заяву прокурора до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області вартість лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) гривень19 копійок.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 спричинений матеріальний збиток в сумі 3457 (три тисячі чотириста пятдесят сім) гривень 13 копійок, спричинену моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи по визначенню технічного стану транспортного засобу в сумі 1228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) гривень 80 копійок: /Одержувач: Веселинівське УК /Веселинівського району/КБК 24060300, код ЄДРПО 37363365, МФО 826013, р/р 31114115700098/.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 1152 (одна тисяча сто пятдесят дві) гривні 00 копійок: /Одержувач: Веселинівське УК /Веселинівського району/КБК 24060300, код ЄДРПО 37363365, МФО 826013, р/р 31114115700098/.

Речовий доказ: легковий автомобіль НОМЕР_3, залишити засудженому ОСОБА_1, як законному володільцю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області на протязі 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку, якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_12