Ухвала суду № 57664061, 05.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №337/5946/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Мурашова Н.А.

Провадження №22-ц/778/1736/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

При секретарі Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про встановлення факту спільного проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання права особистої приватної власності на 1/2 частину квартири, виключення з Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про попереднього власника, визнання права особистої приватної власності на автомобіль та витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про встановлення факту спільного проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання права особистої приватної власності на 1/2 частину квартири, виключення з Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про попереднього власника, визнання права особистої приватної власності на автомобіль та витребування майна із чужого незаконного володіння, який згодом уточнив.

В обґрунтування позову зазначав, що 31.07.2008року він придбав автомобіль Mazda Xedox 6, державний номер НОМЕР_1, 1997 року.

На початку вересня 2008 року він познайомився з відповідачем ОСОБА_4, а з жовтня 2008року почав проживати з нею однією сімєю без реєстрацію шлюбу у квартирі за адресою: м. Запоріжжя, пр.Ювілейний,19а/86, яка належала йому на праві приватної власності.

19 серпня 2009року у них народилася донька ОСОБА_6

18 червня 2013року він продав вищезазначену квартиру за адресою м. Запоріжжя, пр..Ювілейний,19а/86 майже за 24тис.доларів США і того ж дня вони придбали трикімнатну квартиру за адресою м. Запоріжжя, пр. Юбілейний,29/133, яку зареєстрували на його доньку від першого шлюбу відповідача ОСОБА_7 та його дружину ОСОБА_8 в рівних частках по 1/2 частині.

19 серпня 2014 року він з ОСОБА_4 зареєстрували шлюб.

15 жовтня 2015року шлюб між ним та ОСОБА_4 було розірвано. Після припинення шлюбних відносин відповідач ОСОБА_4 забрала документи на квартиру і відмовляється вирішувати в добровільному порядку питання переоформлення на нього права власності на 1/2 належну їй частину квартири. Також вона забрала належний йому автомобіль Mazdа Xedox 6, державний номер НОМЕР_1, 1997 року..

Враховуючи вищевикладене просив суд визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири від 18.06.2013 року в частині покупця ? частини квартири, визнати його покупцем ? частини квартири замість ОСОБА_4; встановити факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з жовтня 2008 року по 18 серпня 2014 року включно; визнати за ним право особистої приватної власності на ? частину квартири №133 в буд 29 по пр.. Ювілейному в м. Запоріжжі, право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_4; виключити з Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про ОСОБА_4, як власника кв. №133 в буд. 29 по. Пр.. Ювілейному в м. Запоріжжі; визнати на зим право особистої приватної власності на автомобіль Mazdа Xedox 6, державний номер НОМЕР_1, 1997 року ; витребувати з незаконного володіння, оригінали документів та ключі від нього і передати йому.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2016 року позовні вимоги в частині визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири від 18.06.2013 року залишено без розгляду за заявою позивача.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2008 року по 18 серпня 2014 року включно.

Визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на автомобіль Mazda Xedox 6, державний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4, та передано ОСОБА_3, автомобіль Mazda Xedox 6, державний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, оригінали реєстраційних документів на автомобіль та ключі від нього.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвали нове яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.08.2014 року.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2015 р., шлюб розірвано.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після припинення шлюбних відносин між сторонами, залишилась мешкати з матір'ю.

18 червня 2013 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, позивач ОСОБА_3 продав ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 за 195 355,50грн, що еквівалентно 24 450,00 доларів США.

Згідно інформаційної довідки право власності покупця ОСОБА_9 на вказану квартиру на підставі вищевказаного договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.06.2013р.

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 18.06.2013р. приватним нотаріусом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 продали відповідачам ОСОБА_8 (після укладання шлюбу - ОСОБА_3) О.В. та ОСОБА_5 кожній по 1\2 частині квартиру №133 будинку №29 по пр..ОСОБА_13Запоріжжя за 245000,00грн.

Також встановлено, що на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ АРС-090076 від 31.07.2008р. позивачу ОСОБА_3 належить на праві власності автомобіль Mazda Xedox 6, державний номер НОМЕР_1, 1997р. випуску, кузов JMZCA12A201211815.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.З ст.368 ЦК України, ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ст.74 Сімейного кодексу України якщо жінка та .чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до п.5 ч.І ст.234, п.5 ч.І ст.256 ЦПК України суд вправі встановити факт, що має юридичне значення, зокрема, факт проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу.

Судом встановлено, , що сторони під час сумісного проживання поводили себе як

подружжя , з жовтня 2008 р. стали мешкати однією родиною за адресою по пр..ОСОБА_13,19а /86. Позивач приймав участь у вихованні та утриманні доньки відповідачки ОСОБА_4 від першого шлюбу - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період спільного проживання 18.08.2009р. у них народилась спільна денька - ОСОБА_6. Вони піклувалися та дбали один про одного. Крім того, сторони вели спільне господарство, зокрема, спільно утримували житло, придбали продукти харчування, мали організований побут, мали спільний бюджет, позивач працював, відповідачка ОСОБА_6 знаходилась певний час у відпустці по догляду за дитиною, займалась доглядом за неповнолітніми дітьми. Влітку 2013р. позивач ОСОБА_3 продав належну йому на праві власності квартиру №86 будинку №19а пр..ОСОБА_13 м.Запоріжжя, в якій вони мешкали з 2008р., виручені від продажу грошові кошти потратив на придбання іншого, більшого за площею житла - квартири АДРЕСА_2, куди вони з родиною переїхали та мешкали до припинення шлюбних відносин. 19.08.2014р.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд дійшов до правильного висновку про доведеність факту проживання позивача ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_4 в період з жовтня 2008р. по 18.08.2014р. однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Також судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 18.06.2013 р., право власності на квартиру було оформлено та зареєстровано в установленому порядку на відповідачку ОСОБА_8 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4) О.В.

Судом достовірно встановлено, що в зазначений період сторони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, у тому числі щодо необхідності придбання більшого за площею житла за рахунок продажу нерухомого майна позивача ОСОБА_3.

За вказаних обставин, майно, придбане в період спільного проживання позивача ОСОБА_15 та відповідачки ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності відповідно до вимог ст.74 СК України, незалежно від того на кого оформлено право власності на нього.

Але вимог про розподіл майна подружжя та визнання будь якої частини квартири АДРЕСА_3 м. .Запоріжжя спільною сумісною власністю та її поділу позивач ОСОБА_3 не заявляє, хоча фактично посилається на обставини, які підтверджують виникнення саме спільної сумісної власності.

Позивач ОСОБА_3 вважає, що спірне майно, хоча і придбано в період спільного проживання з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, і оформлено на неї, фактично є його особистою приватною власністю, оскільки придбано за його особисті грошові кошти.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: