Ухвала суду № 57664034, 05.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/836/15

Провадження № 22-ц/778/2052\16 Головуючий у 1-й інстанції: Пустовіт З.П.

Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.,

Воробйової І.А.,

При секретарі Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», треті особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_5, про відшкодування шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, ДТП пов'язаною зі смертю потерпілого, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, ДТП пов'язаною зі смертю потерпілого.

В позові зазначали, що 04 жовтня 2013 року приблизно о 07 годині 15 хвилин, у дворі будинку №70 по вул. Енгельса в м.Бердянську Запорізької області, водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Chevrolet Epiсa 2.0», реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на їхню матір - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходилася на дорожньому покритті проїзду біля під'їзду №2 вказаного будинку, в положенні лежачи, перпендикулярно напрямку руху автомобіля, в результаті якого вона була смертельно травмована. Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.08.2014 року, який набрав законної сили 16 жовтня 2014 року, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та йому було призначено покарання з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з випробовуванням на 1 рік. Вони є дітьми загиблої, були залучені органом досудового розслідування та судом в якості потерпілих згідно ст.ст. 55,353 КПК України. Під час досудового розслідування було установлено, що 03.10.2013 року о 16-00 годині між ОСОБА_5 та ПрАТ «СК «АХА Страхування» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АС 6429362), згідно з яким були застраховані майнові інтереси страхувальника ОСОБА_5, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet Epiсa 2.0, реєстраційний номер НОМЕР_1. Про дорожньо-транспортну пригоду вони, як потерпілі, письмово повідомили вказану страхову компанію та направили необхідні документи. По телефону їм повідомили, що заведена справа №1.102.13.09733. При розгляді кримінальної справи в суді ними була подана позовна заява до ОСОБА_5 та АТ «СК «АХА Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Їхні вимоги до страхової компанії про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, згідно ст.27 Закону (відшкодування моральної шкоди у розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, та витрат на спорудження надгробного пам'ятника) суд залишив без розгляду згідно поданої ними заяви. Вимоги до ОСОБА_5 були задоволені. Коли обвинувальний вирок суду відносно ОСОБА_5 набрав законної сили, вони звернулися до страхової компанії із заявою про виплату зазначеного страхового відшкодування згідно ст.35 Закону та у строки, згідно положень ст.ст.36, 37.1.4 Закону. Однак у задоволенні вимог їм письмово було відмовлено з посиланням на те, що на час ДТП та укладення полісу з ОСОБА_5 відповідальність водія транспортного засобу, під керуванням якого ОСОБА_5 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, вже була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відповідно до полісу №АС 2240582. У зв'язку з чим на підставі ст. 989 ч.1 , ст.ст.203, 215 ЦК України Поліс №АС 6429362 від 03.10.2013 року, укладений між ОСОБА_5 та АТ «СК «АХА Страхування», є нікчемним та не створює юридичних наслідків, в тому числі обов'язку щодо виплати зазначеного страхового відшкодування. З відмовою страхової компанії вони не згодні, оскільки у ст.17-3 Закону не передбачено умов визнання нового договору недійсним, які закріплені в загальній нормі ЦК України (ст.989). Крім цього, відповідач не надав доказів, що страхувальник ОСОБА_5 при укладенні договору 03.10.2013 року повідомив чи не повідомив про інші договори, та чи були повернуті йому сплачені кошти в сумі 288,10 грн. при визнанні договору недійсним. У Законі відсутні норми, які б забороняли громадянинові укласти особисто договір, у якому було зазначено забезпечений транспортний засіб та особу цього громадянина. У полісі, на який посилається відповідач, особа страхувальника є інша та яка непричетна до ДТП 04.10.2013 року, внаслідок якого загинула їхня матір. ОСОБА_5 з іншими страховими компаніями, в тому числі з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», свою цивільно-правову відповідальність не застраховував, і ця страхова компанія не може відповідати за його дії як водія. Поліс АС 6429362 від 03.10.2013 року, укладений ОСОБА_5 з ПрАТ «СК «АХА Страхування», на день страхового випадку був дійсним для виконання як для страховика, так і для страхувальника. Тому відповідач повинен згідно ст.27.3 Закону відшкодувати їм моральну шкоду в розмірі 13764 грн. - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі ( 1147 х12) в рівних частках кожній, що становить по 6882 грн. А на підставі ст.27.4 Закону - понесені ними витрати на спорудження надгробного пам'ятника та його установлення на кладовищі у розмірі 8689 грн. у рівних частинах кожній, що становить по 4344,50 грн. Зазначений ними розмір не перевищує 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, тому просили вказані суми стягнути з ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" на користь ОСОБА_6, ОСОБА_4 моральну шкоду, пов'язану із смертю їхньої матері, в розмірі 13764,00 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні та матеріальну шкоду, пов'язану з витратами на спорудження надгробного пам'ятника в розмірі 8689,00 (вісім тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) гривень, а всього в розмірі 22453 (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят три) гривні, в рівних частках кожній.

У відшкодуванні витрат на правову допомогу відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" судовий збір в дохід держави в сумі 365 грн. 40 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду ПрАТ «Страхова компанія АХА Страхування» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено що 04 жовтня 2013 року водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Chevrolet Epiсa 2.0» скоїв наїзд на матір позивачів - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходилася на дорожньому покритті проїзду біля під'їзду будинку, в положенні лежачи, в результаті якого остання була смертельно травмована.

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.08.2014 року, який набрав законної сили 16 жовтня 2014 року, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Позивачами були понесені витрати на виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника на загальну суму 8689,00 грн., як вбачається з копій товарних чеків ПП Сапенко «Пам'ятники» від 15.02.2014 року на суму 6659 грн. та ПП ОСОБА_8 від 01.10.2014 року на суму 2030,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, позивачі 23.12.2014 року направили до ПрАТ «СК «АХА Страхування» заяву про страхове відшкодування з додатками, в якій просили на підставі ст. 27.3, 27.4 Закону здійснити виплату страхового відшкодування (регламентну виплату) на загальну суму 22453 грн. в рівних частках кожній, з яких відшкодування моральної шкоди в розмірі 13764 грн., спорудження та установка надгробного пам'ятника у розмірі 8689 грн. В цій же заяві посилалися на те, що ОСОБА_5 відшкодував витрати на поховання матері та частково моральну шкоду (а.с.27-29).

Проте листом вих. №66/у-15 від 14.01.2015 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» відмовило позивачам у виплаті страхового відшкодування з посиланням на такі ж підстави, що й заперечення представника відповідача, наданих у судовому засіданні, тобто на нікчемність Полісу АС 6429362, який було укладено пізніше Полісу АС 2240582, виданого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (а.с.30).

Судом було з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність третьої особи ОСОБА_5 була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС 6429362 від 03.10.2013 року в ПрАТ "СК "АХА" Страхування", забезпечений транспортний засіб - Chevrolet Epiсa, 2.0, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 25).

Згідно наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ на дату ДТП , тобто на 04.10.2013 року, в базі даних значився ще Поліс АС 2240582, виданий ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» щодо транспортного засобу Chevrolet Epiсa, реєстраційний номер НОМЕР_2, дата початку дії полісу: 03.04.2013 року, дата закінчення дії полісу: 02.04.2014 року, прізвище страхувальника ОСОБА_9.

Тому, посилаючись на ч.2 ст.989 ЦК України, якою передбачено, що якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним, відповідач не визнає позовні вимоги, вважаючи, що належним відповідачем у справі, а відповідно й нести обов'язки за договором страхування, має третя особа - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», яка уклала договір раніше та який був чинним на день настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про страхування» цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства, то застосовуються норми цього Закону.

Пунктами 14.1, 14.2 ст.14 цього Закону визначено, що страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним нормативним актом по відношенню до ЦК України, не передбачено таких правових насідків при неповідомленні страхувальником про інші договори страхування, як нікчемність нового договору страхування, вказаних в ч.2 ст.989 ЦК України.

Крім цього, на момент укладення Полісу АС 6429362 від 03.10.2013 року з ПрАТ "СК "АХА" Страхування", ОСОБА_5 як страхувальником не укладалось інших договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо об'єкта страхування - транспортного засобу Chevrolet Epiсa, реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки доказів іншого суду відповідачем не надано.

У той же час, за Полісом АС 2240582 від 03.04.2013 року, на який посилається відповідач, страховиком за яким виступає ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», страхувальником за даним полісом є ОСОБА_9, як попередній власник транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами у зв'язку з експлуатацією автомобіля Chevrolet Epiсa, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Таким чином, з огляду на наведене вище, у суду відсутні підстави вважати, що страхувальник - ОСОБА_5 при укладенні договору страхування (Поліс АС 6429362 ) щодо об'єкта - транспортного засобу Chevrolet Epiсa, реєстраційний номер НОМЕР_2, порушив вимоги частини 1 пункту 3 статті 989 Цивільного кодексу України, оскільки він не був страхувальником за договором страхування (Поліс АС 2240582), щодо вказаного транспортного засобу, а отже, не міг повідомити відповідача, що ним, як страхувальником, укладено інші договори страхування щодо даного об'єкта страхування, оскільки таких, як вже зазначено вище, не існувало.

Отже, з огляду наведеного суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що саме ПрАТ «СК «АХА Страхування» є належним відповідачем у справі та має нести обов'язки згідно укладеного із страхувальником ОСОБА_5 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС 6429362 від 03.10.2013 року.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової і відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на час спричинення шкоди потерпілому), розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди , є шкода ( в тому чисті моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Так, пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Станом на 04 жовтня 2013 року мінімальна зарплата складала 1147,00 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»), відтак 12 мінімальних заробітних плат становлять: 1147 грн. х 12 = 13764 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Позивачі не заявляють вимог щодо відшкодування витрат на поховання, оскільки, згідно їхньої заяви, вони повністю відшкодовані винною особою, водієм ОСОБА_5

Згідно із п.27.4 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника. Згальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Оскільки документально підтверджений розмір витрат позивачів на виготовлення та встановлення (спорудження) надгробного пам'ятника у розмірі 8689,00 грн., який є меншим, ніж встановлений Законом мінімальний розмір, то на підставі зазначених вище положень Закону він підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів в рівних частках.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: