Ухвала суду № 57663957, 10.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/5106/15 Головуючий у 1 інстанції: Бредун Д.С.

Провадження № 22-ц/778/1443/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

суддів: Стрелець Л.Г.,

секретар: Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2016 рокупо справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу по оплаті за воду та послуги каналізації,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року КП «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу по оплаті за воду та послуги каналізації.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачі проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, та користуються послугами КП «Водоканал», проте оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі. За період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3921 грн. 31 коп.

КП «Водоканал» зверталось до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості.

13 лютого 2014 року судом першої інстанції було винесено судовий наказ. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2014 року судовий наказ був скасований.

На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно заборгованість у розмірі 3921 грн.31 коп. за спожиту воду і послуги каналізації на користь КП «Водоканал», судові витрати у розмірі 243 грн.60 коп. покласти на відповідачів.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КП «Водоканал» заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2013 року в сумі 3067 грн. 10 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КП «Водоканал» сплачений судовий збір у розмірі по 95 грн. 27 коп. з кожного.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, КП «Водоканал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суту та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість по оплаті за воду та послуги каналізації за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2013 року в сумі 3921 грн.31 коп., судові витрати покласти на відповідачів.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 212 ЦПК України і оцінив всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, обєктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінив належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, відобразив в рішенні результати оцінки доказів.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кв.№11, та за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2013 року послуги за водопостачання і водовідведення» відповідачам надавались Комунальним підприємством «Водоканал» (а.с.3, 10, 11, 16).

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради №546 від 28 жовтня 1999 року «Про порядок оплати послуг за водоспоживання і водовідведення», збирання абонентної платні з населення за водопостачання і водовідведення проводиться окремо від інших комунальних послуг та здійснюється КП «Водоканал» (а.с.46).

Рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради №554 від 24 грудня 2008 року, №267 від 24 жовтня 2010 року, №113 від 19 квітня 2013 року які є чинними, та не оспорені у встановленому законом порядку, затверджені тарифи на послуги водопостачання і водовідведення (а.с.36-45,74).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 оплату за послуги щодо вказаного періоду в належному розмірі не вносили, у звязку з чим за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2013 року утворилась заборгованість по оплаті за воду та послуги каналізації (а.с.5, 34, 47-51).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 20 та 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком виконавця є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

За приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Задовольняючи частково в сумі 3067 грн.10 коп. позовні вимоги суд правильно виходив із того, що відповідачі несвоєчасно та не в повному обсязі оплачували надані позивачем житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Крім того, враховуючи положення ст. ст. 256, 257 ЦК України, суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги в межах строків позовної давності.

За ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання представника КП «Водоканал» в апеляційній скарзі на те, що сплачувані відповідачами грошові кошти спрямовувалися на погашення заборгованості за попередні роки, не може бути підставою для незастосування наслідків пропуску строку позовної давності, позаяк відповідачі оплачували послуги за поточний період, ніколи не зазначали, що оплата ними проводиться за погашення заборгованості попередніх років. Про будь-які зарахування платежів на погашення заборгованості відповідачі, як споживачі послуг, не повідомлялися.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: