Рішення № 57663737, 12.05.2016, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/772/16-ц

Провадження №2/323/258/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12.05.2016 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Шудрика А.А., при секретарі Безштанківській О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, де просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну суму шкоди 15004,66 грн. та судові витрати на оплату судового збору 1218,00 грн. та за надання правових послуг 2000,00 грн

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 14.11.2012 року по вул.Іванова у м.Запоріжжя з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «ВАЗ 2108», державний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в результаті якої автомобіль марки «Мерседес Бенц», держномер АР 1070 ВК, який належав на праві власності ОСОБА_3, отримав технічні пошкодження, якими завдано збитків в сумі 16997,59 грн.

Вина відповідача підтверджується постановою Жовтневого Районного суду м.Запоріжжя від 06.12.2012 р. та матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних, транспортних засобів.

Позивачем було сплачено потерпілому матеріальні збити від дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_1, та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач в порядку регресу має право на відшкодування понесених збитків.

В судове засідання представник позивача не зявилася, однак направила на адресу суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином через оголошення в газеті, повідомлень про причини його неявки до суду не надходило.

На підставі ст. 224 ЦПК України, зі згоди представника позивача, яка надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти прийняття заочного рішення не заперечуватиме, суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.

Також, суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в звязку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2012 року о 14.00 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ 2108», держномер 17935 НЕ, здійснював рух заднім ходом в районі гаражного кооперативу, що знаходиться по вулиці Оріхівське шосе,3-а в м.Запоріжжя, в порушення пункту 10.9. Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306), не переконався в безпечності маневру і допустив зіткнення з автомобілем «Мерседес», держномер АР 1070 ВК, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Відповідно до ч. 4ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 06.12.2012 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно звіту №104 від 27.12.2012 р. складеного субєктом оціночної діяльності (сертифікат Фонду держмайна України №9757/10 від 09.07.2010 р. ) ОСОБА_6 про оцінку автомобіля MERCEDES BENZ, держномер ВК1070ВК, вартість матеріального збитку складає з урахуванням НДС 16997,59 грн.

Згідно довідки №1 від 01.02.13 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, власником транспортного засобу Mercedes-Benz, держномер АР1070ВК, являється ОСОБА_3.

ОСОБА_7, який не являється власником пошкодженого автомобіля, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про здійснення страхового відшкодування, у звязку з чим 12.02.2013 року позивачем було сплачено на його рахунок відшкодування в розмірі 14164,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1/1-19339.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 28 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого це шкода, повязана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоровя чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Враховуючи те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували право ОСОБА_7, а не ОСОБА_3 як власника пошкодженого транспортного засобу на страхове відшкодування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 14164,66 грн., є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Те ж саме стосується вимоги про стягнення 840,00 грн. - витрат на послуги аварійного комісара, тобто вона задоволенню також не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з платіжного доручення №815 від 13.02.2013 р., позивачем було оплачено 840 грн. за послуги аварійних комісарів згідно рах. №73 від 27.12.2012 р.

Відповідно до п. 22.1.ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з положеннями ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, чинним законодавством не передбачено право страховика вимагати відшкодування вартості витрат за послуги аварійного комісара, у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду, а тому суд не вбачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача вартості витрат за послуги аварійного комісара в сумі 840 грн., тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

В порядку ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню судовий збір в сумі 1218,00 грн. З тих же підстав не може бути стягнуто і витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн., які, крім того, не підтверджені документально належними та допустимими доказами, зокрема надана позивачем додаткова угода № 32 від 23.11.2015 року до контракту про надання правової допомоги № 67 від 27.09.2012 року не підтверджує факт понесення позивачем витрат на надання правової допомоги у звязку з веденням даної цивільної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1166 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.10, 58, 61, 88, 208, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволені позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування в повному обсязі.

На заочне рішення протягом десяти днів може бути подано заяву про його перегляд в Оріхівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його винесення до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Суддя Оріхівського районного суду: А.А.Шудрик