Рішення № 57662844, 22.04.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2846/16-ц

Провадження № 2/761/3440/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі: Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Грос БАУ», третя особа: Головне управління Держпраці у Київській області, про встановлення факту перебування у трудових відносинах, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грос-БАУ» (Відповідач), третя особа: Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, про встановлення факту перебування в трудових відносинах та визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, в якому просив встановити факт того, що ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 о 00 год. 30 хв. поруч з територією філії «Каскаду Київської ГЕС та ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» у м. Вишгород, Київської області по вулиці Ватутіна перебував у трудових відносинах з ТОВ «Грос Бау» в період з жовтня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді різноробочого з заробітною платою в розмірі 5550 грн. в місяць.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 00 год. 30 хв. поруч з територією філії «Каскаду Київської ГЕС та ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» у м. Вишгород, Київської області по вулиці Ватутіна під час пожежі в побутовому вагончику загинув його син - ОСОБА_2, 1982 року народження. Так, починаючи з жовтня 2013 року, загиблий працював у ТОВ «Грос Бау» робочим і виконував різні будівельні та ремонтні роботи. На момент настання нещасного випадку ТОВ «Грос Бау» виконувало роботи з улаштування огорожі забороненої зони на підставі договору з ПАТ «Укргідроенерго» від 17.12.2012р. № 30Г. Наказ чи розпорядження про прийняття ОСОБА_2 на роботу роботодавцем не видавався, до події нещасного випадку сторони не встигли оформити трудові відносини належним чином. Обставини та причини настання нещасного випадку на даний час встановлені та підтверджуються актом спеціальної комісії Держгірпромнагляду у Київській області та м.Києві від 18.09.2014 року, у якому зазначено, що з боку ТОВ «Грос-Бау» всупереч законодавству «не проводились протиаварійні, приймально-здавальні і профілактичні випробування та вимірювання електроустановок згідно з правилами і нормами, а також технічний огляд електроустановок, у тому числі у вагончику, який згорів». На даний час, Позивач, який є непрацездатним батьком загиблого, який мав право на утримання, не може отримати страхові премії, передбачені ч.1 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», окрім того, для встановлення розміру страхових виплат, необхідне визначення розміру заробітної плати. У показаннях, зафіксованих актом комісії від 18.09.2014р., а також листом ДПІ Шевченківського району м. Києва від 03.07.2014р. № 396/Я/1702 директор товариства неодноразово підтверджував факт допущення загиблого ОСОБА_2 до роботи і виконання ним робіт з жовтня 2013 року до моменту настання нещасного випадку, окрім того, директор Відповідач видав Позивачу розписку про те, що в строк до 23.10.2014р. він зобов'язується Позивачу, як батьку померлого ОСОБА_2, виплатити грошові кошти в розмірі 33 300 грн. - невиплаченої заробітної плати померлого за останні 6 місяців роботи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновської В.М. від 29.01.2016р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.20).

В судовому засіданні 22.04.2016р судом за клопотанням Головного управлянні Держпраці у Київській області від 11.02.2016р. № 6/1388 (а.с.31-32) замість Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, що припиняється, залучено до участі у справі в якості третьої особи її правонаступника - Головне управління Держпраці у Київській області (а.с.45-47).

Представником Головного управління Держпраці у Київській області надано суду письмові пояснення (а.с. 34-35), в яких зазначено, що 07.05.2014р. на початку робочого дня виконроб ОСОБА_3 прибув на об'єкт будівництва, працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знаходилися в побутовому приміщенні. З пояснень виконроба працівники знаходились у стані алкогольного сп'яніння, від роботи працівники відсторонені не були, відповідний акт не складався. Після розмови, працівники приступили до роботи щодо регулювання воріт та хвіртки, що влаштовані і огорожі поруч з постом охорони № 3-А. З пояснень ОСОБА_4 07 травня 2014 року працівники отримали аванс у розмірі 200 грн., та близько 13 год. почали вживати спиртні напої у побутовому приміщенні. Приблизно о 23 год. до них приїхав ОСОБА_7 для ночівлі, разом зі ОСОБА_4 пішли до м.Вишгород для купівлі цигарок та спиртних напоїв. Близько 01год. ОСОБА_8 зателефонував виконроб та повідомив, що горить побутове приміщенні. Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 99 тр.-2014р. смерть ОСОБА_2 настала від гострого отруєння окисом вуглецю. При судово-токсикогологічному дослідженні крові трупа виявлений етиловий спирт в концентрації 1,40%. Відповідно до листа Державної інспекції України з питань праці від 27.08.2014р. № 32-21/07-1670 ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 із ТОВ «Грос Бау» у трудових відносинах не перебували. Вивчивши матеріали розслідування та взявши до уваги висновок Державної інспекції України з питань праці, комісія прийшла до висновку, що даний нещасний випадок не пов'язаний із виробництвом.

В судовому засіданні представник Позивача - ОСОБА_10 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень чи заперечень по суті позовних вимог суду не надав.

Представник третьої особи - Черненко Є.В. в судовому засіданні при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представника Позивача та третьої особи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1. о 00 год. 30 хв. в ТОВ «Грос Бау» , код ЄДРПОУ 35255151 від 18 вересня 2014 року за формою Н-5, затвердженого Начальником ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві І.І. Шумелюк 18.09.2014р (а.с.7-10), встановлено, що 07 травня 2014 року на початку робочого дня виконроб ОСОБА_3 прибув на об'єкт будівництва. Працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знаходились в побутовому приміщенні. З пояснень виконроба ОСОБА_3 працівники перебували в стані алкогольного сп'яніння. Працівники пояснили виконробу, що вживали алкогольні напої напередодні. Після проведення бесіди щодо недопущення подібних випадків в майбутньому, працівники виконали регулювання воріт та хвіртки, що влаштовані в огорожі поруч з постом охорони № 3-А. Від роботи вказані працівники не буди відсторонені, відповідний акт не складався. ОСОБА_3 перебував на об'єкті до 15 год., після чого пішов до офісу філії «Каскаду Київської ГЕС та ГАЕС» для вирішення виробничих питань. Коли ОСОБА_3 залишав об'єкт, працівники закінчили виконання робіт та пішли до побутовою приміщення переодягатись. З пояснень ОСОБА_4 07.05.2014 працівники отримали аванс у розмірі 200 грн. Приблизно о 13 год. він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 почали вживати спиртні напої у побутовому приміщенні. Приблизно о 23 год. 00 хв. до них, для ночівлі, приїхав ОСОБА_7, який разом із ОСОБА_4 пішов у м. Вишгород до нічного магазину, з метою купити цигарок та спиртних напоїв. Близько 01 год. ОСОБА_4 зателефонував виконроб ОСОБА_3 та повідомив, що горить побутове приміщення, в якому працівники тимчасово мешкали. З пояснень виконроба ОСОБА_3 про пожежу йому телефоном повідомив начальник Київської ГАЕС, після опівночі. З пояснень директора ТОВ «Грос Бау» ОСОБА_17 робітники повинні були проживати в гуртожитку по АДРЕСА_1. З пояснень охоронця філії «Каскаду Київської ГЕС та ГАЕС» ОСОБА_18, він перебував біля резервуару Київської ГАЕС, який наповнювався водою. Приблизно о 0 год. 05 хв. на території було вимкнене освітлення. ОСОБА_18 помітив, що з боку розташування поста охорони № 3-A йде дим, він відразу туди направився. Підійшовши до поста, ОСОБА_18 побачив, що дим іде з побутового приміщення ТОВ «Грос Бау», що встановлене поруч з територією ГАЕС за її межами. ОСОБА_18 сповістив пульт охорони, щоб викликали працівників пожежної охорони. Коли охоронець ОСОБА_18 підійшов безпосередньо до побутового приміщення він побачив, що приміщення горить з середини, вікна побутового приміщення були зачинені та не пошкоджені, двері зачинені. ОСОБА_18 побіг на пост охорони, взяв вогнегасник, повернувся до вагончика. Почувши всередині приміщення чийсь голос ОСОБА_18 почав намагатись відчинити двері. Коли двері вдалося відкрити, з середини приміщення вирвалось сильне полум'я, яке відкинуло охоронця на землю. В середину вагончика ОСОБА_18 зайти не зміг. В поясненні, яке було надане охоронцем ОСОБА_18 начальнику загону охорони зазначено, що двері побутового приміщення були зачинені ззовні гаком з металевого дроту. Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертного криміналістичного центру від 21.07.2014р. № 75-В осередок пожежі знаходиться у центральній частині об'єму вагончика, в межах площі, розташованої навпроти входу до нього. Причина пожежі пов'язана з умовами, що сприяли виникненню короткого замикання в електромережі, якою був обладнаний вказаний вагончик. ТОВ «Грос Бау» не проводились протиаварійні, приймально-здавальні, профілактичні випробування та вимірювання електроустановок згідно з правилами і нормами («Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів»), а також технічний огляд електроустановок, у тому числі у вагончику, який згорів. Відповідно до листа державної інспекції України з питань праці від 27.08.2014р. № 32-21/07-1670 ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 із ТОВ «Грос Бау» у трудових відносинах не перебували.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 98тр.-2014р.смерть ОСОБА_6 настала від гострого отруєння окисом вуглецю. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа виявлений етиловий спирт в концентрації 1,66‰. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 99тр.-2014р.смерть ОСОБА_2 настала від гострого отруєння окисом вуглецю. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа виявлений етиловий спирт в концентрації 1,40‰. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 100тр.-2014р. смерть ОСОБА_5 настала від гострого отруєння окисом вуглецю. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа виявлений етиловий спирт в концентрації 3,40‰.

Згідно Акту за формою Н-5 серед причин настання нещасного випадку зазначені наступні: 1. Порушення вимог безпеки під час утримання, експлуатації та обслуговування електроустановок (електромережі побутового приміщення), пожежа пов'язана з умовами, що сприяли виникненню короткого замикання електромережі, якою був обладнаний вказаний вагончик. Порушено пункти 1.3.1., 7.7.13. НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998р. № 4; 2. Знаходження ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на території побутового приміщення ТОВ «Грос Бау» у стані алкогольного сп'яніння; 3. Порушення режиму праці та відпочинку - на момент нещасного випадку працівники мешкали у тимчасовому санітарно-побутовому приміщенні, встановленому в місті виконання робіт, поруч з територією філії «Каскаду Київської ГЕС та ГАЕС», за її межами. Порушено: пункти 4.8., 4.2.8. НПАОП 45.2.-7.02-12 ДБН А.3.2.-2.2009 «ССБП. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», затв. Наказами Мінрегіонбуду України від 27.01.2009р. № 45, від 04.06.2010р. № 202, від 25.05.2011р. № 53, та наказу Мінрегіону від 30.12.2011р. № 417.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначає Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 р. №1232 (далі - Порядок).

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (п. 7).

Пунктом 36 зазначеного Порядку спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема нещасні випадки із смертельними наслідками.

Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.

Згідно п. 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

Відповідно до п. 42 Порядку спеціальна комісія зобов'язана: 1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; 2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; 3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); 5) з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; 6) визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; 7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім'ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз'яснення їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

За рішенням спеціальної комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, у тому числі судово-медичної експертизи, для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам органом, який утворив спеціальну комісію, утворюється експертна комісія із залученням до її роботи спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежних експертів.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця, де стався нещасний випадок, та проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи експертна комісія складає висновок, в якому стисло викладає обставини, зазначає причини нещасного випадку, допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам (п. 43 Порядку).

За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною (п. 47 Порядку).

Відповідно у п. 15 Порядку визначено перелік обставин, за наявності яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і в такому разі складається Акт за формою Н-1.

При цьому пунктом 16 зазначеного Порядку визначено обставини, за якими нещасний випадок не визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, а саме: перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином законодавством чітко визначено, що документом, який підтверджує те, що нещасний випадок є таким, що не пов'язаний з виробництвом, або відповідно таким, що пов'язаний з виробництвом, є Акт спеціальної комісії складений відповідно за формою Н-1 чи Н-5.

Отже, для підтвердження того, що особа перебувала у трудових відносинах і випадок, який з нею стався, є випадком пов'язаним з виробництвом, за наявності Акта спеціальної комісії за формою Н-5, є оскарження вказаного Акту у судовому порядку.

Як встановлено у судовому засіданні Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1. о 00год. 30хв. в ТОВ «Грос Бау» від 18.09.2014р., складеним за формою Н-5, Комісія визнала нещасний випадок з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 таким, що не пов'язаний з виробництвом, так як вони із ТОВ «Грос Бау» у трудових відносинах не перебували.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що Позивачем, чи іншими особами вказаний АКТ за формою Н-5 оскаржувався, хоча в самому Акті вказано, що у разі незгоди членів сім'ї потерпілих зі змістом затвердженого Акту Н-5 рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (на сьогоднішній день - Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

Відповідно до ч.ч.1-4, 7-8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

За ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Відповідно до розписки ОСОБА_17 директора ТОВ «Грос Бау» від 23.05.2014р. останній зобов'язувався виплатити суму в розмірі 33 300 грн. на протязі п'яти місяців, але не пізніше 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно Листа Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014р. № 3961/Я/1702 встановлено, що керівником ТОВ «Грос Бау» надано відповідь на запит та документи, згідно яких встановлено, що в період з жовтня 2013р. по травень 2014р. на товаристві заробітна плата ОСОБА_2 не нараховувалась та не виплачувалась, податок на доходи фізичних осіб не нараховувався та не сплачувався до бюджету, виплати будь-яких доходів ОСОБА_2 згідно звітності форми № 1-ДФ відсутні. В своєму листі керівник товариства зазначив, що ОСОБА_2 виконував роботи на об'єкті «Огорожа забороненої зони Київської ГАЕС у м. Вишгород» згідно договору підряду, який згорів у наслідок пожежі, яка сталася у побутовому приміщенні біля об'єкту де проводились роботи у ніч з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Листом Шевченківського районного центра зайнятості від 16.06.2014р. № 3084 Позивача повідомлено, що ТОВ «Грос Бау» звіти за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженою Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013р. та звіти за формою № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці», затвердженою Наказом Міністерства соціальної політики України № 317 від 31.05.2013р. в 2013р. до Шевченківського районного центру зайнятості не надавало (а.с.12).

Відповідно до Довідки Таращанського РЦЗ № 361 від 14.11.2014р ОСОБА_2 в період з жовтня 2013р. по травень 2014р. не перебував на обліку в Таращанському районному центрі зайнятості (а.с.13).

Статтею 24 Кодексу законів про працю України, в редакції станом на час настання нещасного випадку, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Так, судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 був фактично допущений до роботи та виконував роботи за цивільно-правовою угодою, що не заперечувалось директором ТОВ «Грос Бау» при наданні пояснень під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено в Акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 18.09.2014р. за формою Н-5.

Разом з тим, право на отримання страхових виплат у разі смерті потерпілого виникає лише в разі настання страхового випадку - нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.

Водночас, як вже зазначалось Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 18.09.2014р. серед причин настання нещасного випадку зазначено зокрема і факт знаходження ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на території побутового приміщення ТОВ «Грос Бау» у стані алкогольного сп'яніння, що може бути підставою для визнання нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виробництвом згідно Порядку.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В судовому засіданні представник Позивача пояснив, що для отримання страхових виплат Позивач має надати рішення суду про встановлення факту наявності трудових відносин ОСОБА_2 на ТОВ «Грос Бау» за період до дати настання нещасного випадку. Водночас, представник Позивача зауважив, що Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1. о 00 год. 30 хв. в ТОВ «Грос Бау» від 18.09.2014р. за формою Н-5 Позивачем не оскаржувався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, оскільки підставами для страхових виплат є саме акт розслідування нещасного випадку за встановленою формою, який ОСОБА_1 не оскаржувався у встановленому чинним законодавством порядку, Позивачем не вірно визначено спосіб захисту свого права на отримання страхових виплат в зв'язку зі смертю сина - ОСОБА_2, таким чином у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Грос БАУ» про встановлення факту перебування у трудових відносинах слід відмовити, що не позбавляє права на звернення Позивача до суду з позовом про скасування Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1. о 00 год. 30 хв. в ТОВ «Грос Бау» від 18.09.2014р. за формою Н-5.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 24 КЗпП України, Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 р. № 12312, ст. 9 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 35, 36, 41, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та керуючись ст.ст. 10, 11, 26, 30, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Грос БАУ», третя особа: Головне управління Держпраці у Київській області, про встановлення факту перебування у трудових відносинах, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: