Ухвала суду № 57661272, 15.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20381/15-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарі - Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання провести виконавчі дії, -

В С Т А Н О В И В:

03.11.2015 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду зі скаргою, в якій просить: визнати дії головного державного виконавця ВПВР ДДВС Мін'юсту України Медведєва О.В. з винесення постанови №49108117 від 19 жовтня 2015 року незаконними; скасувати постанову №49108117 від 19 жовтня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-338/11 від 30.01.2015 року та зобов'язати ВПВР ДДВС Мін'юсту України провести виконавчі дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження.

Заявлені вимоги мотивує тим, що на виконання рішення Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №2-338/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в розмірі 754 438,28 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України складає 8 489 014,97грн. ПАТ «Універсал Банк» пред'явив до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчий лист для примусового виконання. 19 жовтня 2015 року головним державним виконавцем ВПВР ДДВС Мін'юсту України Медведєвим О.В. винесена постанова №49108117 про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав, визначених ст.21 Закону України «Про виконавче провадження», мотивуючи тим, що сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 10 млн. грн., тому виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю. Стягувач ПАТ «Універсал Банк» вважає дії державного виконавця щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними, оскільки сума коштів, що підлягає стягненню за рішенням суду становить 754 438,28 доларів США, стягнення в іноземній валюті не суперечить вимогам закону, враховуючи курс долара США по відношенню до національної валюти на день винесення оскаржуваної постанови державного виконавця, що становив 16 067 799,40грн.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив скаргу задовольнити та проводити судове засіданні за його відсутності.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не направив.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не направив.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали скарги, дослідивши матеріали справи №2-338/11, приходить до наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.

Крім того, виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви, який закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено коло учасників виконавчого провадження, які мають право звернутися до суду із скаргою, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (частина перша статті 385 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи, що оскаржувана постанова направлена стягувану 27.10.2015р., визначений законом строк на її оскарження ПАТ «Універсал Банк» не пропущено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Фірма «Транзит» в особі арбітражного керуючого Пальцевої Альбіни Вячеславівни про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитними договорами від 17.12.2007р. у розмірі 754438,28 доларів США, що еквівалентно сумі за курсом НБУ станом на 18.04.2014р. - 8489014,97грн., а також з кожного відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі по 1127,00грн. (справа №2-338/11 т.3 а.с.98-99).

30.01.2015 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №2-338/11, провадження №2/755/2977/14, на виконання вищезазначеного рішення щодо боржника ОСОБА_1, зміст якого відповідає резолютивній частині рішення Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року щодо солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитними договорами від 17.12.2007р. у розмірі 754438,28 доларів США, що еквівалентно сумі за курсом НБУ станом на 18.04.2014р. - 8489014,97грн. (а.с.6-7).

Як убачається зі змісту судового рішення, сума зобов'язання за кредитними договорами становить 754438,28 дол. США.

Згідно з ч. 1 ст. 19 та статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого листа, що видається судом (п. 1 ч. 2 ст. 17 Цього Закону) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Перелік підстав, за наявності яких державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті провадження у справі, чітко визначено частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

19 жовтня 2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-338/11, виданого 30 січня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитними договорами від 17 грудня 2007 року у розмірі 754 438,28 доларів США, що еквівалентно сумі за курсом Національного банку України станом на 18.04. 2014 року - 8 489 014,97грн., в частині боржника ОСОБА_1, на підставі ст.21, 23, п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», яка мотивована тим, що у поданому на виконання виконавчому документі сума боргу, що підлягає стягненню за даним виконавчим документом, менша 10 млн. грн., таким чином виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю виконання (а.с.4-5).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Таким чином, при вирішенні питання підвідомчості виконавчого провадження, державний виконавець повинен виходити саме з суми зобов'язання.

Як убачається зі змісту судового рішення, сума зобов'язання за кредитними договорами становить 754438,28 дол. США.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження» визначені особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.

Так, частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України, законами України.

Згідно положення статті 6 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи, що рішенням суду ухвалено стягнути заборгованість за кредитними договорами в іноземній валюті - доларах США та лише зазначено еквівалент стягнутої суми в іноземній валюті на певну дату, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було безпідставно, без урахування зміни курсу валюти стягнення, відмовлено у відкритті виконавчого провадження, з чого вбачається наявність правових підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим, як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», що кореспондується із положенням п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року №6, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

На підставі викладеного, суд не вбачає передбачених законом підстав для зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести виконавчі дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки здійснення виконавчих дій віднесено до виключної компетенції державного виконавця.

Тому скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 383 - 387 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання провести виконавчі дії - задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №49108117 від 19.10.2015 року - неправомірними.

Скасувати постанову№49108117 від 19.10.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконавчого листа №2-338/11, виданого 30.01.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а особами, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення судового рішення, в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: