Постанова № 57658327, 12.05.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

В И Р О К Справа № 636/1697/15-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 1-кп/636/58/16

12 травня 2016 року Колегія суддів Чугуївського міського суду Харківської області у складі:

головуючого судді Ковригіна О.С., суддів - Бондар С.Б., Карімова І.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Фатєєвої С.М., прокурора - Романова Р.В.,

потерпілої - ОСОБА_1, її законного представника - ОСОБА_2,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_3, захисника - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Чугуєва Харківської області кримінальне провадження № 12015220440000161 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 31.01.2007 року за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст.ст. 69,70 КК України до 4 років обмеження волі; 11.09.2007 року вироком Балаклійського районного суду Харківської області за ч. 1 ст. 390 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі; 30.06.2009 року вироком Ленінського районного суду м. Харкова за ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до 1 року обмеження волі; вироком Київського районного суду м. Харкова від 31.07.2012 за ст. ст. 296 ч. 1, 185 ч. 2, 186 ч. 2,190 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06.12.2012 року вирок змінено: засуджено за ст. ст. 296 ч. 1, 186 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі; звільненого від не відбутого покарання у виді 7 місяців 7 днів позбавлення волі умовно-достроково на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.12.2014, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 152 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

07.02.2015 приблизно о 20:30 год. ОСОБА_5, заздалегідь запланувавши зустріч з неповнолітньою ОСОБА_1, за допомогою мобільного телефону викликав її до станції метро «Студентська» м. Харкова, де зустрів її та посадив в автомобіль НОМЕР_1.

Після цього ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного спяніння у салоні вказаного автомобіля на задньому сидінні разом з ОСОБА_1, направляючись до смт. Печеніги Печенізького району Харківської області, з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, діючи умисно, протиправно, застосовуючи фізичне насильство, що виразилось в утриманні ОСОБА_1 за горло та волосся, а також погрози застосування фізичної розправи, придушивши волю останньої до опору, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом в збоченій формі шляхом орогенітального контакту. Після приїзду за місцем проживання свого батька за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Харківська, 47, ОСОБА_5, погрожуючи ОСОБА_1 фізичною розправою, примусив її представитися своїм батькам його дівчиною, при цьому відібрав у неї мобільний телефон «Lenovo А378», який відключив.

Далі, приблизно о 22:30 год. 07.02.2015 року ОСОБА_5, перебуваючи у будинку батька вищезазначеною адресою, з метою статевих зносин із застосуванням фізичного насильства, погрожуючи фізичною розправою потерпілій ОСОБА_1, достовірно знаючи, що вона є неповнолітньою, діючи умисно, протиправно, застосовуючи фізичне насильство, схопив її за шию і, утримуючи таким чином, змусив ОСОБА_1 лягти на ліжко і зняти нижню білизну, після чого вступив з нею у статеві зносини у природній формі.

Після цього ОСОБА_5 в період часу приблизно з 22:30 год. 07.02.2015 року по 05:00 год. 08.02.2015 року, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, всупереч волі ОСОБА_1 декілька разів задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом шляхом орогенітального та аногенітального контакту, а також декілька разів вступав з нею у статеві зносини у природній формі.

При цьому під час статевих зносин у природній формі, а також під час задоволення статевої пристрасті неприродним способом ОСОБА_5 декілька разів бив потерпілу ОСОБА_1 руками по голові, тримав за горло та волосся, погрожував фізичною розправою.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_1 згідно висновків судової медичної експертизи № 38-Ч/15 від 10.02.2015 року, № 698 - ая/15 від 24.03.2015 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми зі струсом головного мозку, забою м'яких тканин потиличної області, синця і садна на слизовій правої щоки, синця на правому стегні, які утворились від дії тупих твердих предметів в строк, що відповідає вказаному в постанові та оглянутій. В подальшому при обстеженні ОСОБА_1 у неї виявлено посттравматичний стресовий розлад, а також наслідки закритої черепно - мозкової травми та шийного відділу хребта з синдромом церебральної ангіодистонії зі схильністю до синкопальних станів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у зґвалтуванні, а також задоволенні статевої пристрасті неприродним способом неповнолітньої ОСОБА_1 із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, не визнав, пояснив, що з ОСОБА_1 познайомився у перших числах лютого 2015 року у метро, вона розповіла, що шукає роботу бо їй дуже потрібні гроші. Він пообіцяв їй в цьому допомогти і влаштувати її на роботу, оскільки на той час працював адміністратором на хлібозаводі (де саме знаходиться цій заклад та хто директор не пояснив), і вони домовились про наступну зустріч. 07.02.2015 року приблизно о 20.30 год. він зустрів потерпілу у станції метро «Студентська» і на таксі, яке він викликав заздалегідь, вони поїхали у гості до його батька, який мешкає за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул.Харківська, 47. Перед цим обвинувачений випив 2-3 пляшки слабоалкогольних напоїв. ОСОБА_1 у салон автомобіля сіла добровільно, під час поїздки повідомила, що їй 19 років, коли він запропонував їй заробити грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. за те, щоб провести з ним ніч, вона погодилася, однак заявила, що це буде коштувати дорожче, а саме 15000,00 грн., так як вона незаймана. В автомобілі статевих зносин у них не було, оскільки це заборонив їм робити водій таксі. При цьому перед поїздкою у таксі попросив у водія зняти шашку таксі, сказав потерпілій, що це його знайомий, а також звертався до нього як до знайомого. Коли приїхали до його батька ОСОБА_7 представилась його дівчиною та сказала, що працює медсестрою та що їй виповнилось 19 років. Вони з нею пішли в окрему кімнату, де в подальшому ОСОБА_1 вступила у природні статеві зносини з ним добровільно, однак після повідомила, що вона неповнолітня їй всього 16 років, та почала вимагати від нього грошові кошти. Це його розлютило, він почав сваритися, на цій галас прийшов батько зі своєю співмешканкою ОСОБА_8, яким він розповів, що ОСОБА_1 збрехала якого вона віку, що вона неповнолітня і має мету на цьому заробити гроші. Після цього він змусив її написати розписку про те, що вона вступила добровільно з ним у статеві зносини за 200 грн., вказані гроші він їй не давав, розписку потерпіла писала добровільно, але, можливо, він на неї кричав, оскільки був схвильований та збуджений її поведінкою, і ніякого фізичного насильства до неї не застосовував і нічим не погрожував, статеві зносини з потерпілою на відеокамеру мобільного телефону не знімав. Після цього ОСОБА_8 відвела ОСОБА_1 на автобус до м. Харків, після чого він теж пішов на автобусну зупинку і сів в автобус, в якому їхала потерпіла, де він намагався помиритись з нею, а по приїзду в м. Харків вони розійшлись біля метро.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_5 вини в інкримінованому обвинуваченні, колегія суддів дійшла до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 153 ч. 2, ст. 152 ч. 3 КК України.

Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в суді наступними доказами, обсяг яких визначений за погодженням з учасниками судового провадження, та документами.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що навчається у медичному коледжі та підробляла розповсюдженням реклами у метро. 05.02.2015 року до неї підійшов чоловік, який назвався ОСОБА_8 та повідомив, що працює адміністратором на хлібозаводі, після чого запропонував роботу на вказаному заводі. Оскільки їй були потрібні гроші, вона погодилась на цю пропозицію, уточнив у обвинуваченого, чи візьмуть її на роботу, оскільки на той час їй було 16 років. 07.02.2015 року близько 20.30 год. вона зустрілась з ОСОБА_5 біля станції метро «Студентська» м. Харкова. ОСОБА_9 заштовхнув її в автомобіль, в якому знаходився водій, і вони поїхали у невідомому їй напрямку. ОСОБА_10 тримав її за горло, вимагав нічого не казати та примусив вступити з ним в статевий зв'язок у неприродній формі, при цьому вона плакала. На її прохання відпустити він не реагував. При цьому ОСОБА_6 повідомив, що водій таксі його знайомий, також під час спілкування ОСОБА_6 з водієм таксі вони спілкувались як раніше знайомі. Коли приїхали на місце, а це виявилося місце проживання батька ОСОБА_9 в смт. Печеніги Печенізького району Харківської області, він повів її у будинок, де знаходились його батько ОСОБА_11 зі співмешканкою ОСОБА_12. При цьому перед тим, як зайти у будинок, ОСОБА_5, погрожуючи вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень, а також тим, що її зґвалтують 15 осіб, примусив її представитися його дівчиною, сказати, що їй 19 років та поводити себе тихо. У будинку вони повечеряли, ОСОБА_5 випив вина та повів її до окремої кімнати, де, погрожуючи фізичною розправою та періодично наносячи удари по голові, неодноразово змушував вступати з ним у статевий звязок як у природній, так і неприродній формі. При цьому вона неодноразово казала йому про те, що їй 16 років. Близько 03.00 год. 08.02.2015 ОСОБА_6 змусив її написати розписку про те, що вона втупила з ним в статеві відносини за власним бажанням за винагороду 200 грн., після чого в розбещеній формі продовжив її ґвалтувати, при цьому неодноразово бив її по голові, так як вона плакала і це його дратувало. Вказані дії ОСОБА_6 знімав на камеру мобільного телефону. Через деякий час вона стала плакати голосніше та просити ОСОБА_12 її відпустити. На її плач до кімнати зайшов батько ОСОБА_9, і скориставшись цим, їй вдалося вибігти з кімнати зі своїми речами, одягалася вона вже у коридорі, їй допомагала ОСОБА_8, яка в подальшому відвела її на автобусну зупинку, при цьому вона їм розповіла про те, що відбулося і те, що вона неповнолітня. ОСОБА_8 сказала водію автобуса, що якщо в автобус зайде обвинувачений, щоб він одразу викликав працівників міліції. По ходу руху автобусу в смт. Печеніги на іншій автобусній зупинці в автобус зайшов обвинувачений, після чого вона втратила свідомість. Коли прийшла до тями, вона сиділа у обвинуваченого на колінах та він намагався її заспокоїти. По приїзду до м. Харків обвинувачений взяв її за руку та вивів з автобуса, після чого вона вирвалась та побігла у метро.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона разом з сімєю проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. 08.02.2015 року приблизно о 08.30 год. їй на мобільний подзвонила її неповнолітня племінниця ОСОБА_1, яка проживає в її квартирі в АДРЕСА_2. Дівчина не могла чітко говорити, голос дрижав, було чутно що вона плаче, при цьому повідомила що її зґвалтували. ОСОБА_13 зі своїм чоловіком одразу виїхали до неї. По приїзду вони застали ОСОБА_1 в панічному стані, вона постійно плакала, декілька разів втрачала свідомість, скаржилася на сильні болі в області голови та статевих органів. Зі слів ОСОБА_1 вона дізналась, що її зґвалтував у природній та неприродній формі ОСОБА_6 в смт. Печеніги, при цьому знімав все це на камеру мобільного телефону, у звязку з чим вона звернулася до правоохоронних органів з заявою щодо скоєння злочину по відношенню до її племінниці.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що працює водієм таксі «Шара» в м.Харків. 08.02.2015 йому надійшов заказ на 20.40 год. за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 148-А. Підїжджаючи до вказаного будинку його зупинив невідомий чоловік, як зясувалось це він викликав таксі у нетверезому стані. При цьому чоловік звернувся до нього нахабно «Вася», так він звертався і в подальшому. Він сів у автомобіль і поїхали до метро «Студентська» забрати дівчину. Приїхавши до метро чоловік попросив зняти шашку таксі та представитись дівчині його другом. Після цього невідомий чоловік вийшов з автомобіля і хвилин через 15 повернувся з дівчиною, одягненою в темну куртку, на вигляд менше 18 років, прикмети її не розгледів, оскільки було темно, сказав їхати до смт. Печеніги. Прямуючи до вказаного населеного пункту в салоні було темно та грала музика, про що вищевказані особи розмовляли свідок не чув, оскільки слідкував за дорогою. Але під час поїздки чув, що дівчина то плаче, то істерично сміється. Через деякій час пасажир звернувся до нього і спитав, чи можуть вони з дівчиною вступити у статеві зносини в автомобілі, на що він відповів відмовою. Після приїзду до смт. Печеніги він висадив пасажирів, при цьому чоловік не розплатившись в повному обсязі взяв дівчину за руку та повів у провулок, було видно що вона йде проти волі, не хотіла іти за ним.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 07.02.2015 року близько 21.20 год. до них приїхав його син ОСОБА_9, який у грудні 2014 року звільнився з місць позбавлення волі та мешкає разом зі своєю матірю у м. Харків. З ним була дівчина, яка назвалася ОСОБА_1 і яку він представив як свою дівчину. Всі разом повечеряли, випили вина і розійшлися спати. Прокинувшись десь о 05.30 год. ранку він почув як ОСОБА_8 з дівчиною свариться і та плаче. Увійшовши до кімнати, ОСОБА_1 сказала, що хоче додому однак з ОСОБА_8 не поїде. ОСОБА_8 відвела ОСОБА_1 на автостанцію, ОСОБА_8 також приблизно о 06.00 год. зібрався і поїхав в м. Харків. Що між ними відбулося йому не відомо.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона спільно мешкає разом з ОСОБА_5. 07.02.2015 року близько 21.20 год. до них приїхав син останнього ОСОБА_8, з яким знаходилася дівчина, яка назвалася ОСОБА_1 і якій, як сказав ОСОБА_8, 19 років. Дівчина вела себе спокійно, посміхалася. ОСОБА_9 з ОСОБА_1 повечеряли і приблизно о 00.00 год. пішли спати в окрему кімнату. Прокинувшись десь о 05.00 год. ранку вона почула як ОСОБА_8 з ОСОБА_1 свариться і та голосно плаче. Потім вони вийшли із кімнати, ОСОБА_1 плакала, була одягнена, але без верхнього одягу, ніяких тілесних ушкоджень вона на ній не помітила. Вони разом зі співмешканцем намагалися заспокоїти дівчину, однак остання все одно плакала і тоді вона запропонувала проводити її та посадити на автобус до м. Харків. Вже по дорозі ОСОБА_1 розповіла, що ОСОБА_8 обманом привіз її до них, погрожував їй, залякував та насильно вступав з нею в статеві відносини, у звязку з чим вона і плакала, подробиць вона не повідомляла. Відвівши її на автостанцію смт Печеніги та посадивши на автобус, ОСОБА_8 сказала водію автобуса, що якщо на шляху зайде ОСОБА_6, щоб він одразу викликав працівників міліції.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона разом зі своїм сином ОСОБА_5 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. У грудні 2014 року син звільнився з місць позбавлення волі, на той час не працював. Зі слів свого сина знає, що він 06.02.2015 року познайомився з дівчиною на імя ОСОБА_1, яка йому сподобалася і з якою він обмінявся номерами телефонів. Також, вона знала, що ОСОБА_6 07.02.2015 року зібрався поїхати провідати свого батька, якого не бачив пять років, при цьому запропонував дівчині ОСОБА_1 поїхати з ним, на що та погодилася. Зі слів свого сина їй було зрозуміло, що дівчина знала куди їде і поїхала з ним добровільно. Що відбулося в смт. Печеніги їй не відомо. 08.02.2015 року приблизно о 08.00 год. її син ОСОБА_9 приїхав додому та передав їй розписку, пояснивши, що дівчина, яка поїхала з ним збрехала що їй 19 років, і після того, як він за її добровільною згодою провів з нею ніч, дізнався від неї, що вона неповнолітня. При цьому, що це за розписка та звязку з чим написана, вона не питала.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що працює водієм автобуса «Артемівка Харків». Взимку 2015 року вранці на автостанції смт. Печеніги до нього підійшла мешканка селища ОСОБА_8 разом з дівчиною, яку посадила в автобус, і сказала йому, що якщо зайде ОСОБА_6 і буде до неї приставати, щоб він одразу викликав працівників міліції. Після того, як автобус виїхав з автостанції, на краю смт. Печеніги на автобусній зупинці до нього сів ОСОБА_6, що далі відбувалось у салоні автобуса він не бачив, оскільки було багато людей. По приїзду до м. Харків на станції метро «Пролетарська» ОСОБА_6 вийшов разом з дівчиною, в якому вона була стані він не помятає. Коли вони йшли дівчина намагалася вирвати свою руку з руки ОСОБА_6 і склалося враження, що він її утримує силоміць, що було далі він не бачив, оскільки до метро йшло багато людей. Чому не викликав працівників міліції, як попросила ОСОБА_8, пояснити не зміг.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_16 пояснив, що предметом дослідження експертизи не було вчинення статевого злочину, предметом дослідження було тільки наявність тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої ОСОБА_1, та ступінь їх тяжкості зазначені в судово-медичній експертизі № 38-Ч/15 від 10.02.2015 (а.кр.п.10,11 том 2). Свої висновки експертизи ОСОБА_16 підтвердив, пояснив, що він особисто оглядав потерпілу, на біль в голові вона не скаржилася, говорила про біль в ротовій порожнині, при огляді якої зясувалися пошкодження слизової оболонки - садно та синець, які могли утворитися від впливу пальців руки при здавлюванні щік до зубів, та синець на внутрішній поверхні правового стегна, який міг утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею наприклад від пальців рук.

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_17 пояснила, що приймала участь у проведенні судово-медичних експертиз № 697-ая/15 від 24.03.2015 щодо статевої зрілості ОСОБА_1 (а.кр.п.230,231 том 2) та № 698-ая/15 від 24.03.2015 щодо наявності тілесних ушкоджень на тілі потерпілої ОСОБА_1, їх характеру, локалізації та ступеню тяжкості (а.кр.п.235,236 том 2) в якості судово-медичного експерта. Висновки, зазначені в експертизах, підтвердила повністю. В експертизі зазначено, що анатомічна цілісність дівочої пліви у ОСОБА_1 не порушена, оскільки вона легко розтягується. Тілесні ушкодження, зазначені в експертизі виявлені та зафіксовані експертом ОСОБА_16 в попередній експертизі. Також пояснила, що на момент проведення експертизи ОСОБА_1 за сукупністю антропометричних даних, не досягла статевої зрілості. Пояснення експертів узгоджуються з висновками експертизи.

Крім того, вина ОСОБА_5 підтверджується письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 08.02.2015 року, згідно якого були вилучені: рушник рожевого кольору, простирадло білого кольору зі смужками, рушник різнокольоровий, простирадло білого кольору з квітами красного кольору, дві наволочки різнокольорові, підодіяльник чорно-червоного кольору, ковдра червоного кольору з квітами (а.кр.п. 16 том 1); висновками:

- судово-медичної експертизи № 39-Ч/15 від 09.02.2015 щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ступеню їх тяжкості (а.кр.п. 2 том 2);

- судово медичними (імунологічними) експертизами мазків та тампонів з біологічними зразками № 95-Ис/15 від 18.02.2015, № 99-Ис/15 від 18.02.2015, № 110 т-Ис/15 від 20.02.2015, щодо

дослідження виділень людини, згідно якої у потерпілої сперми не виявлено (а.кр.п.106,164,145 том 2);

- судово-медичної (імунологічної) експертизи групової приналежності крові потерпілої ОСОБА_1 № 94к-Ис/15 від 19.02.2015 (а.кр.п. 172 том 2);

- судово-медичними (імунологічними) експертизами № 100-Ис/15 від 24.02.2015 (а.кр.п. 27 том 2), № 98-Ис/15 від 23.02.2015 (а.кр.п. 37 том 2), № 107-Ис/15 від 04.03.2015 (а.кр.п. 49 том 2), № 97-Ис/15 від 24.02.2015 (а.кр.п. 62-63 том 2), № 96-Ис/15 від 23.02.2015 (а.кр.п. 73 том 2), № 106-Ис/15 від 03.03.2015 (а.кр.п. 93-94 том 2), № 108-Ис/15 від 05.03.2015 (а.кр.п. 243-244 том 2), № 105-Ис/15 від 02.03.2015 (а.кр.п. 83 том 2) щодо дослідження слідів крові на речах вилучених під час огляду місця події;

- судово-медичними (цитологічними) експертизами № 181-Ц/15 від 26.02.2015 (а.кр.п. 118-120 том 2), № 182-Ц/15 від 26.02.2015 (а.кр.п. 132-133 том 2) щодо піднігтьового вмісту ОСОБА_5 та ОСОБА_1, № 183-Ц/15 від 23.02.2015 (а.кр.п. 154-155 том 2) зразків крові та мазка ОСОБА_5;

- судово-медичними (імунологічними) експертизами № 101-Ис/15 від 24.02.2015 (а.кр.п.187 том 2), № 102-Ис/15 від 23.02.2015 (а.кр.п.189том 2); № 103к-Ис/15 від 23.02.2015 (а.кр.п.183 том 2), № 104к-Ис/15 від 23.02.2015 (а.кр.п.193-194 том 2) щодо дослідження особистих речей потерпілої ОСОБА_1А;

- судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 № 199 від 02.03.2015 (а.кр.п.17-19 том 2);

- судово-психологічної експертизи ОСОБА_1 № 4 від 27.03.2015 (а.кр.п.209-225 том 2).

Оцінюючи досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про доведеність обставин застосування обвинуваченим насильства та погроз його застосування під час задоволенні статевої пристрасті неприродним способом неповнолітньої, а також вчинення ним її зґвалтування.

Посилання обвинуваченого на відсутність в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 152 КК України, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а зібрані у кримінальному провадженні і досліджені у судовому засіданні докази в їх загальному звязку та аналітичній обєктивній оцінці, суд вважає послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам злочину, тому колегія суддів покладає їх в основу обвинувального вироку. Вказані докази досліджені судом, узгоджуються між собою, є належними, допустимими та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом події злочину, обставини його вчинення та винуватість ОСОБА_5 у його скоєнні.

Доводи обвинуваченого на те, що між ним та потерпілою статеві зносини відбулися добровільно не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, колегія судів розцінює їх як спосіб захисту від обвинувачення.

Не довіряти показанням потерпілої про застосування обвинуваченим до неї насильства та погроз його застосування підстав не вбачається, її показання підтверджуються експертними висновками, не суперечать обставинам злочину. Показання потерпілої про застосування до неї фізичного насильства та погроз його застосування з боку обвинуваченого та як наслідок її зґвалтування є послідовними, та такими, що не суперечать матеріалам справи.

Відповідно до вимог п.п.4, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.05.2008 року «Про практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості» при розгляді таких справ, суд повинен перевіряти відповідність усім конкретним обставинам справи показання потерпілої та винної особи, при вирішенні цього питання враховується вся сукупність обставин справи, зокрема зовнішні фізичні дані потерпілої особи, її поведінка, знайомство винної особи з нею, суди повинні чітко перевіряти в чому полягала погроза застосування фізичного насильства, як способу подолання чи попередження опору потерпілої особи, та чи сприймалась вона як реальна, тобто чи склались у потерпілої враження, що у разі, якщо вона протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, цю погрозу буде реалізовано.Зазначені обстави судом зясовані.

Факт надання неповнолітньою потерпілою ОСОБА_1 розписки щодо добровільності статевих зносин з обвинуваченим за гроші свідчить про те, що вона усвідомлювала, що в разі не виконання вимог обвинуваченого, погрози застосування фізичного насильства буде реалізовано.

Колегія суддів вважає доведеною ту обставину, що обвинувачений перед вчиненням злочину знав, що потерпіла має неповнолітній вік та з урахуванням її фізичного розвитку і свого життєвого досвіду усвідомлював, що вона не досягла статевої зрілості.

Будь-яких заперечень чи спростувань цієї обставини в ході судового розгляду не надійшло, а навпаки підтверджено наявними доказами у справі, в тому числі показаннями потерпілої.

Ствердження обвинуваченого про те, що він вступив в статевий зв'язок з ОСОБА_1 за її згодою та не знав що вона є неповнолітньою, а також, те що він заперечує проти фактів статевого звязку неприродним способом, спростовуються показаннями потерпілої, показаннями свідка ОСОБА_14, показаннями свідка ОСОБА_13, даними судово-медичної експертизи № 697-ая/15 від 24.03.2015 року щодо статевої зрілості ОСОБА_1

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 153 КК України задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, вчинене повторно щодо неповнолітньої, яка раніше вчинила злочин, та за ч. 3 ст. 152 КК України зґвалтування неповнолітньої, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погроз його застосування.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, на підставі ст. 67 КК України, суд визнає є рецидив злочинів, а також вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, не працює, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем фактичного мешкання характеризується посередньо, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 може бути виправлений та перевихований в умовах ізоляції від суспільства, тобто з призначенням покарання у виді позбавлення волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов, заявлений прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в порядку ст.128 КПК України, про стягнення на користь держави в особі Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради витрати на лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 568,92 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджується даними матеріалів справи.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_18, законним представником неповнолітньої ОСОБА_1, про відшкодування з ОСОБА_6 заподіяної майнової шкоди в розмірі 15700,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн., відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, підлягає частковому задоволенню, а саме: в рахунок відшкодування майнової шкоди з обвинуваченого підлягає стягненню на користь ОСОБА_18 - 679,10 грн., що підтверджено документально, та в рахунок відшкодування заподіяних моральних та фізичних страждань слід стягнути моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової психологічної експертизи № 4 від 27.03. 2015 в сумі 2688,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідно до вимог ст.124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368 -371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 152 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 3 ст. 152 КК України - 9 (девять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі,

-за ч. 2 ст. 153 КК України - 5 (пять) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (девять) років 6 (шість) місяців.

На підставі вимог ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання відповідно до ухвал апеляційного суду Харківської області від 06.12.2012 та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.12.2014 у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, призначити ОСОБА_6 остаточно покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області (№ 27).

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного затримання з 09 лютого 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 термін його попереднього ув'язнення, а саме: з моменту фактичного затримання 09 лютого 2015 року по дату постановлення вироку включно 12 травня 2016 року з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, у відшкодування шкоди,

заподіяної злочином: майнової - в розмірі 679 (шістсот сімдесят девять) грн. 10 коп., моральної в сумі 50000 (пятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави, в особі Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради витрати на лікування потерпілої ОСОБА_1

в сумі 568 (пятсот шістдесят вісім) грн. 92 коп. (на р/р 31412544700002 в УДКСУ у м. Харкові ГУ ДКСУ Харківській області, МФО 851011, код 37999649).

Судові витрати за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України судової психологічної експертизи № 4 від 27 березня 2015 року в сумі 2688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 00 грн. покласти на ОСОБА_6 та стягнути на користь державного бюджету України.

Речові докази: мобільний телефон Lenovo А378 вважати повернутим потерпілій ОСОБА_1; гроші у розмірі 2(дві) гривні, брелок пластмасовий чорного кольору з ключем - вважати повернутими ОСОБА_15; мобільний телефон Iphone, рушник з білої махрової тканини у поліетиленовому пакеті світло синього кольору опечатаний ХОБСМЕ, саморобний паперовий згорток з білого паперу опечатаний ХОБСМЕ, два саморобних паперових конверта з білого паперу опечатані ХОБСМЕ експертиза № 181-Ц/15, два саморобних паперових конверта з білого паперу опечатані ХОБСМЕ експертиза № 182-Ц/15, паперовий згорток опечатаний ХОБСМЕ експертиза № 110-Ис/15, два саморобних паперових пакету з білого паперу та поліетиленовий пакет всередині якого два саморобних пакету з білого паперу опечатані ХОБСМЕ експертиза № 183-Ц/15, саморобний паперовий конверт білого кольору опечатаний ХОБСМЕ експертиза № 99-Ис/15, два саморобних пакету з білого паперу та поліетиленовий пакет всередині якого два саморобних пакету з білого паперу зі зразками крові та слини потерпілої, поліетиленовий пакет в якому знаходяться колготами чорного кольору, поліетиленовий пакет жовтого кольору в якому знаходиться джемпер коричневого кольору, поліетиленовий пакет жовтого кольору в якому знаходяться жіноча білизна та брюки темно синього кольору, поліетиленовий пакет світло синього кольору в якому знаходиться простирадло білого кольору опечатаний ХОБСМЕ експертиза № 108-Ис/15, які знаходяться у сховищі Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Головуючий суддя -

Судді: