Ухвала суду № 57658151, 13.05.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/184/16-ц Провадження № 22-ц/772/1872/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 23Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів : Нікушина В.П., Оніщука В.В.,

з участю секретаря Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди,

встановила:

У січні 2016 року публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення, укладеним між сторонами 12 березня 2013 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року позовну заяву публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди залишено без розгляду, з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ПАТ «Брокбізнесбанк» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява подана представником ОСОБА_3 на підставі довіреності, виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на представництво інтересів АТ «Брокбізнесбанк», яка не є належним доказом наявності у останньої повноважень на подання позову від імені банку, адже відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» право надавати такі повноваження наділено лише виконавчу дирекцію Фонду, а можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам законом не передбачено.

Однак погодитись з такими висновками суду не можна.

Матеріалами справи встановлено, що 28 лютого 2014 року правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 109 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних».

28 лютого 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 9 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації», згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Брокбізнесбанк» з ринку.

З 03 березня 2014 року до 02 червня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці та призначено уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ «Брокбізнесбанк» - ОСОБА_4.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 42 від 03 червня 2014 року продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_4 з 03 червня 2014 року до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк»; наділено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Брокбізнесбанк» правом, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю АТ «Брокбізнесбанк», для забезпечення збереження активів та документації АТ «Брокбізнесбанк».

Відповідно до постанови правління НБУ від 10 червня 2014 року № 339 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Брокбізнесбанк».

11 червня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» згідно з яким розпочато ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11 червня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_4 з 11 червня 2014 року до 10 червня 2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 травня 2015 року продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та строки повноважень ОСОБА_4 як уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» строком на один рік до 10 червня 2016 року включно.

07 грудня 2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» - ОСОБА_4 довіреністю уповноважив ОСОБА_3 представляти інтереси банку (а.с.37).

Відповідно до ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Як на підставу задоволення свого клопотання представник відповідача ОСОБА_5 посилався на те, що у постанові Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року викладена правова позиція, яка полягає в тому, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права передоручення іншим особам своїх процесуальних повноважень, наданих їй Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», - a відтак подані іншою особою процесуальні документи (заяви, скарги) підлягають залишенню без розгляду.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Згідно із п. 15 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 5 частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Рішення уповноваженої особи Фонду є обовязковими для виконання працівниками банку, що ліквідується. Уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, що ліквідується; 2) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 3) виконує організаційно-розпорядчі функції для реалізації процедури ліквідації банку; 4) здійснює повноваження Фонду, визначені цим Законом та делеговані їй Фондом; 5) звітує про результати своєї роботи перед виконавчою дирекцією Фонду.

Довіреністю визнається письмове повноваження, яке видає одна особа (довіритель) іншій (представнику) для представництва перед третіми особами. Довіреність це односторонній правочин, що фіксує межі повноважень представника, який діючи на підставі довіреності, створює права та обовязки безпосередньо для довірителя.

Отже,довіреність на імя ОСОБА_3, яка була видана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк»» - ОСОБА_4 на представництво інтересів банку за своєю правовою природою є правочином, а тому підстави вважати що позовна заява була подана особою, яка не мала на це право відсутні.

Вирішуючи клопотання, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково постановив ухвалу про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 31, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_6

Судді: /підпис/ ОСОБА_7

/підпис/ ОСОБА_8

Згідно з оригіналом: