Ухвала суду № 57655901, 04.05.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/27/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р. В.

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду Ткаченко Л. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2016 року. м. Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ткаченко Л.Я.

суддів Широкоряда Р.В., Олексієнко І.С.

із секретарем Сакарою І.І., Ковальовій Н.Д.

за участю прокурора - Коваля А.В.

представника потерпілого - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисника - адвоката - Сьори О.М.

захисника - адвоката - Стахеєва О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження 22012120000000008 за апеляційними скаргами та доповненнями обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого оперуповноваженим ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.359 КК України, та призначиено йому покарання: за ч.2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років; за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; за ч.2 ст.359 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

виправдано:за ч.3 ст.358 КК України за відсутністю складу злочину; за ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України за відсутністю складу злочину. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років. Відповідно до ст.54 КК України позбавлено ОСОБА_4 військового звання капітан органів Служби безпеки України.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Кіровоград, громадянина України, українця, неодруженого, маючому на утримані неповнолітню дитину, працюючого начальником юридичного відділу приватного підприємства "Альфа-Земпроект", проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.359 КК України, та призначено йому покарання: за ч.2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років; за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; за ч.2 ст.359 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

виправдано: за ч.3 ст.358 КК України за відсутністю складу злочину; за ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України за відсутністю складу злочину. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років. Відповідно до ст.54 КК України позбавлено ОСОБА_5 спеціального військового звання майора юстиції запасу ЗС України.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в розмірі 85 785 грн. 51 коп. по 42 892, 76 грн. з кожного.

Вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за вчинення:

-закінченого замаху на умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб та за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України;

-носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України;

-незаконного придбання та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 359 КК України.

Кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за наступних обставин.

В період з 15 липня 1995 року по 26 травня 2006 року ОСОБА_5 проходив дійсну військову службу в органах СБУ. Будучи заступником начальника слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області, у військовому званні капітан юстиції, він був добре обізнаним про форми і методи діяльності спецслужби, про юридичні наслідки речей, предметів та документів, що мають силу речових доказів у кримінальних справах і знаходяться в розпорядженні органу досудового розслідування, а також про поводження з вибуховими речовинами. Звільнившись зі служби, ОСОБА_5 спрямував свої можливості у приватний бізнес.

З 04.07.2002 по 21.06.2007 ОСОБА_4 навчався у вищому військовому навчальному закладі системи СБ України, після закінчення якого по теперішній час проходив дійсну військову службу в органах СБ України, зокрема в підрозділі УСБУ в Кіровоградській області, тим самим був добре обізнаним про форми і методи діяльності спецслужби та ознайомлений із поводженням з вибуховими речовинами.

Без намірів здійснення статутної діяльності і виконання покладених на функціонування юридичної особи завдань, при безпосередній участі ОСОБА_8, 20.04.2010 створив гаражний кооператив "Новий", відповідно Статуту, будучи засновником і членом органу його управління та директором, мав спільне право володіння, користування та розпорядження майном і землею кооперативу. Крім цього, ОСОБА_5 працював начальником юридичного відділу приватного підприємства "Альфа-Земпроект", розташованого за адресою: вул.Преображенська,17, м.Кіровоград, що надавало послуги із землевпорядних робіт.

В липні 2010 року, ОСОБА_5, будучи засновником та директором ГК "Новий", з метою незаконного виділення очолюваному ним кооперативу земельної ділянки, завдяки зловживання владою і службовим становищем та службового підроблення з боку т.в.о. голови Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда ОСОБА_9, отримав підроблене рішення селищної ради, 5 скликання, від 22.07.2010 №1048 щодо надання ГК "Новий" у власність земельної ділянки площею 6 га, розташованої за адресою: м.Кіровоград, пр-т Промисловий (за Південно-західною котельнею), на підставі якого ГК "Новий" було видано Державний акт серії АЛ № 138831 від 17.08.2010 на право власності на вказану земельну ділянку, вартість якої, за експертно-грошовою оцінкою станом на 28.07.2010, складала 3 760 875 грн. Отримавши в такий спосіб право на спільне користування, володіння, розпорядження землею ГК з метою отримання особистого грошового зиску.

07.10.2010 року прокуратурою Кіровоградської області порушено кримінальну справу №80-1229 за фактом вчинення службовими особами Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда підроблення рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда 5 скликання від 22.07.2010 № 1048 щодо надання ГК "Новий" земельної ділянки у власність, а не в оренду, як фактично було прийнято на сесії, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам, тобто злочинів, передбачених ч.2 ст.364 і ч.2 ст.366 КК України. 20.10.2010 накладено арешт на земельну ділянку з внесенням до реєстру даних щодо заборони її відчуження.

Прокуратурою Кіровоградської області до Господарського суду Кіровоградської області 18.07.2011 надано позовну заяву щодо скасування рішення сесії Новенської селищної ради №1048 від 22.07.2010, про визнання недійсним державного акту серії АЛ № 138831 від 17.08.2010 на право власності та повернення земельної ділянки площею 6 га, вартістю 3 760 875 грн., Новенській селищній раді.

В свою чергу, ОСОБА_5, понісши матеріальні, витрати пов'язані із організацією документального оформлення щодо набуття очолюваного ним ГК "Новий" права власності на земельну ділянку площею 6 га, та був позбавлений можливості використати в повній мірі повноваження щодо володіння та розпорядження земельною ділянкою, вартістю 3 760 875 грн., для задоволення матеріальних потреб, як своїх так і очолюваного ним кооперативу.

Настання зазначених негативних для себе наслідків ОСОБА_5 пов'язував саме з діяльністю потерпілого ОСОБА_10, обраного на той час народним депутатом України, оскільки на його, ОСОБА_5 думку, земельна ділянка площею 6 га, що була незаконно відчужена у власність ГК "Новий", межувала з територією ПП «Елада», яка входила до групи компаній "Креатив", у якому ОСОБА_10 до лютого 2011 року був Головою наглядової ради. Крім того, достовірно знав, що ОСОБА_10 є народним депутатом України, приймальня народного депутата знаходиться в приміщенні ПрАТ «Креатив», в приймальні завжди є секретар, охорона та відвідувачі, самим же ОСОБА_10, як народним депутатом, ведеться прийом громадян, тобто в приймальні завжди перебувають люди.

В липні-вересні 2012 року, помилково вважаючи, що потерпілий ОСОБА_10 намагається обернути вказану земельну ділянку на користь інших осіб, вирішив вчинити з нею наступні незаконні дії, а саме продати її останньому.

З цією метою ОСОБА_5, 28 серпня 2012 року та у вересні 2012 року - за допомогою, раніше знайомого, ОСОБА_8, запропонував потерпілому ОСОБА_10 придбати у очолюваного ним кооперативу 6 га землі, на що останній відмовив йому вчиняти будь які дії, пов'язані з незаконними операціями у земельних відносинах.

Отримавши відмову, ОСОБА_5, у вересні-листопаді 2012 року, більш точної дати не встановлено, зазнаючи негативних для себе наслідків матеріального характеру, у вигляді позбавлення спільного права розпоряджатись земельною ділянкою вартістю 3760875 грн. в своїх та очолюваного ним кооперативу інтересах, через накладення на неї арешту і судових процесів, вирішив вчинити умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 із застосуванням саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою, тобто способом небезпечним для життя багатьох осіб та за попередньої змовою групою осіб.

В цей же період, ОСОБА_5, усвідомлюючи, що для нього одного буде не під силу реалізувати свій умисел, спрямований на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 із застосуванням саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою, тобто способом небезпечним для життя багатьох осіб, з урахуванням способу життя потерпілого, насамперед охорони і тяжкості такого злочину, вирішив вступити у злочинну змову групою осіб, запропонувавши своєму рідному брату - діючому співробітнику УСБУ в Кіровоградській області - ОСОБА_4 та невстановленій розслідуванням особі, зорганізуватись для вчинення цього та інших злочинів, задля досягнення спільної мети, спрямованої на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб.

В свою чергу ОСОБА_4, з мотивів допомоги рідному брату - ОСОБА_5 у вирішенні його проблем, пов'язаних з усуненням перешкод у здійсненні можливостей розпорядження земельною ділянкою, будучи обізнаним, через свою службову діяльність, з методами роботи правоохоронних органів із розкриттям злочинів, поводженням з вибуховими речовинами та засобами їх підриву, а також роботою сучасних засобів аудіо- відео зв'язку та негласного зняття і контролю інформації, як і невстановлена розслідуванням особа, надав свою згоду, на організацію та вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10

Для реалізації заздалегідь обумовленого ОСОБА_4 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою плану умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10, злочин ними було задумано вчинити шляхом застосування саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою, використавши у його конструкції вибухову речовину - тротил, засіб підриву - електродетонатор, привівши його в дію за шляхом вибуху, у відповідний момент, для позбавлення життя потерпілого, тобто способом небезпечним для життя багатьох осіб.

З тим, щоб унеможливити їх викриття у вчиненні цього злочину, як спосіб, ними було вирішено направити саморобний дистанційно-керований вибуховий пристрій у посилці, з адресацією потерпілому ОСОБА_10, залишивши її в одній із камер зберігання установ м.Кіровограда, з послідуючим повідомленням останньому про необхідність отримання цієї посилки.

ОСОБА_4 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою, втілюючи спільний злочинний план, спрямований на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб, з метою забезпечення відслідковування переміщення посилки з саморобним дистанційно-керованим вибуховим пристроєм і активації його вибуху в момент отримання безпосередньо потерпілим, вирішили помістити до цієї посилки СТЗ негласного отримання інформації із функціями отримання геоінформації каналом GPS та передачі її на відстань радіоканалом мобільного зв'язку стандарту GSМ, а також для отримання акустичних сигналів, перетворення їх у електричні та передачі їх на відстань радіоканалом мобільного зв'язку стандарту GSМ, застосовуючи його можливості для негласного отримання інформації.

На виконання задуманого, в період листопада-грудня 2012 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою, заздалегідь домовившись про спільне вчинення умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, без передбаченого законом дозволу, придбали: 2 тротилові шашки, одна з яких вагою 75 г, з написом "Тротиловая шашка 75 г резьбой М10 ИВ-314- 87", а інша прямокутної форми без будь-якого маркування вагою 200 г, що за висновком вибухотехнічної експертизи від 21.02.2013 №2-09/10-04 відносяться до вибухової речовини - тротилу військового призначення; засіб підриву - електродетонатор (ЕДП), призначеного для підривання зарядів вибухової речовини та "GPS Tracker" IMEI НОМЕР_15, що за висновком судово-технічної експертизи від 11.03.2013 №321/3 відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, які перемістили та зберігали у невстановленому місці, що унеможливлювало їх виявлення сторонніми особами з моменту придбання до моменту замаху на умисне вбивство потерпілого, тобто до 21.12.2012р.

Крім цього, на виконання задуманого, у період листопада-грудня 2012 року, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4 і невстановленою розслідуванням особою з метою умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10 способом, небезпечним для життя багатьох осіб, в порушення: п. 7 "Переліку видів майна, що не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII "Про право власності на окремі види майна"; Постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2001 № 1450 "Про затвердження Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації"; п.1.6. "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації", затверджених Центральним Управлінням Служби безпеки України від 31 січня 2011 року № 35, згідно з якими на придбання і збут спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, тобто технічних, програмних засобів, устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих, пристосованих) для негласного отримання інформації, необхідна відповідна ліцензія, яка у ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленої розслідуванням особи, була відсутня, без передбаченого законом дозволу, придбали СТЗ негласного отримання інформації "GPS Tracker" IMEI НОМЕР_15, що за висновком судово-технічної експертизи від 11.03.2013 №321/3 відноситься до спеціальних технічних засобів (СТЗ) негласного отримання інформації, який зберігали у невстановленому місці, що унеможливлювало його виявлення сторонніми особами з моменту придбання до моменту замаху на умисне вбивство потерпілого, тобто до 21.12.2012р.

У цей же час, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена розслідуванням особа, переслідуючи спільний злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб, для використання при вчиненні злочину засобів зв'язку, що не були пов'язані будь з ким, вирішили, через можливості Інтернет-магазинів, придбати предмети аудіо-відеозв'язку (веб-камеру, мобільні телефони, стартові пакети), для замовлення яких, скористатися іншим телефоном та чужим паспортом громадянина України НОМЕР_16, виданого на ім'я ОСОБА_11, що знаходився у ОСОБА_4, який отримав цей паспорт від свого кума - ОСОБА_12, котрий в свою чергу, працюючи супервайзером представництва компанії ДП "Лакталіс-Україна" у м.Кіровограді, виявивши цей паспорт у своєму робочому сейфі, віддав його у 2011 році ОСОБА_4

Для цього, 09 листопада 2012 року близько 13 год. ОСОБА_5, перебуваючи у м.Кіровоград, на ринку "Європейський", розташованого за адресою: вул. Г.Сталінграду, 7 "в", придбав у реалізатора мобільних телефонів ОСОБА_13 мобільний телефон "Samsung" ІМЕІ НОМЕР_17 за 180 грн, що раніше належав ОСОБА_14, разом із Sim-карткою № НОМЕР_1, яку в цей ж день, о 12 год. 53 хв., шляхом відправлення з нього виклику №111 на оператора мобільного зв'язку МТС, активував її у придбаному телефоні, який в момент активації Sim-картки позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM, розташованої за адресою: м.Кіровоград, вул.Комарова, 6, азимутом 2900 (Lac/34300 Sіd/59633), що обслуговувала ринок "Європейський".

Оскільки, о 12 год. 57 хв., ОСОБА_5, перебуваючи в м.Кіровограді, у районі ринку "Європейський", з мобільного телефону, яким він постійно користувався, НОМЕР_18 з ІМЕІ НОМЕР_19 здійснив вихідний дзвінок, який в момент з'єднання позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.Комарова, 6, азимутом 1800 (Lac/34300 Sіd/59632), тобто охоплює ринок "Європейський", на мобільний телефон НОМЕР_20, що належить ОСОБА_8

В подальшому, 12 листопада 2012 року, в період часу о 12 год. 55 хв., 13 год. 07 хв. і 14 год. 52 хв., ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою, як сам так і за допомогою ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою, з придбаного на зазначеному ринку телефону№ НОМЕР_1, зробили три вихідних дзвінки, які позиціонувались в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM, розташованої за адресою: м.Кіровоград, вул.К.Маркса, 42, азимутом 1400 (Lac/34300 Sіd/10162), на мобільний телефон № НОМЕР_2, що належить Інтернет-магазину "Вещь" ФОП "ОСОБА_15" (м.Київ), у ході яких, вони, використовуючи чужий паспорт на ім'я ОСОБА_11, замовили на це прізвище, веб-камеру, два стартових пакети мобільного оператора "ОГО!" ТОВ "Три-Моб" з Sim-картками НОМЕР_21, НОМЕР_22, телефон і акумуляторну батарею, які через ТОВ "Нова Пошта" були доставлені у м.Кіровоград, де в подальшому були застосовані у конструкції саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою для підтримання аудіо-, відео зв'язку.

13 листопада 2012 року, в період з 11 год. 43 хв. до 15 год. 10 хв., ОСОБА_4, отримавши на телефон, придбаного ОСОБА_5 на ринку "Європейський", підтвердження про доставлення замовлених ними предметів у вигляді дзвінків та СМС повідомлень, діючи за попередньою змовою в групі ОСОБА_5 і невстановленою розслідуванням особою, з метою умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10 способом, небезпечним для життя багатьох осіб, і унеможливлення їх викриття у вчиненні цього злочину, на складі Кіровоградської філії ТОВ "Нова Пошта", розташованого за адресою: м.Кіровоград, вул.Шевченка, 18, пред'явивши працівнику ТОВ "Нова Пошта" ОСОБА_16 наявний у співучасників злочину паспорт виданого на ім'я ОСОБА_11 видаючи себе за нього, виконав в товарно-транспортній накладнів від 12.11.2012 № 20000005863181 підпис особи отримувача, проставивши вигаданий підпис у графі: "Підпис, печатка Одержувача" замість прізвища ОСОБА_11, на яке було замовлено товар, та заздалегідь домовившись про спільне вчинення цього злочину, використали вказану накладну і паспорт на чуже ім'я, отримавши за ними веб-камеру 3G з написом "ZTE", два стартових пакети мобільного оператора "ОГО!" ТОВ "Три-Моб" з Sim-картками НОМЕР_21, НОМЕР_22, акумуляторну батарею і телефон, загальною вартістю 4800 грн., що замовлені ними в Інтернет-магазині "Вещь" ФОП "ОСОБА_15" та були застосовані в конструкції саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою для підтримання аудіо-відео зв'язку.

Оскільки, в день отримання зазначених предметів, у період часу з 11 год. 34 хв. до 11 год. 43 хв. на мобільний телефон "Samsung" ІМЕІ НОМЕР_17, у якому активована Sim-картка № НОМЕР_1, що придбаний ОСОБА_5 на ринку "Європейський", який позиціонувався у цей час в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.К.Маркса,42 (Lac/34300 Sіd/10162), надійшло 4 вхідних SMS повідомлення з мобільного телефону НОМЕР_23, що належить Інтернет-магазину "Вещь" ФОП "ОСОБА_15", у відповідь на які він, ОСОБА_5, з вказаного мобільного телефону, відправив 2 вихідних дзвінка на телефон НОМЕР_23, а також отримав на мобільний телефон НОМЕР_24 два вхідних SMS повідомлення від ТОВ "Нова Пошта". Крім цього, у вказаний час, телефон ОСОБА_5 НОМЕР_18 ІМЕІ НОМЕР_19 мав сеанси зв'язку у зоні діяльності цієї ж базової станції, що і телефон № НОМЕР_1, а після отримання зазначених предметів, тобто о 15 год. 46 хв., з телефону НОМЕР_18 ІМЕІ НОМЕР_19, який вже позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.Леніна, 13, азимутом 3000 (Lac/34300 Sіd/10162), що охоплює адресу розташування вказаного поштового відділення, ОСОБА_5 зроблено вихідний телефонний дзвінок на мобільний телефон НОМЕР_25 його брата - ОСОБА_4

14 листопада 2012 року, в період часу о 09 год. 41 хв. і о 12.00 год. ОСОБА_4, з метою реалізації спільного із співвиконавцями злочину - ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою умислу, спрямованого на умисне вбивство потерпілого, за допомогою ОСОБА_5 і самостійно, з використанням наявного у них чужого паспорту громадянина України НОМЕР_16, виданого на ім'я ОСОБА_11, з одного і того ж телефону "Samsung" ІМЕІ НОМЕР_17 з активованою в ньому Sim-карткою № НОМЕР_1, що при здійсненні дзвінків позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.К.Маркса, 42, азимутом 1400 (Lac/34300 Sіd/10162), замовили на прізвище ОСОБА_11 в Інтернет-магазині ТОВ "Алло" (м.Дніпропетровськ), через службові мобільні телефонии Інтернет магазину НОМЕР_26 і НОМЕР_27, чотири мобільних телефони марки "Samsung GTE-1200M", для їх застосування у конструкції саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою і підтримання зв'язку, які через можливості ТОВ "Нова Пошта" були доставлені у м.Кіровоград.

16 листопада 2012 року, в період часу з 17 год. 07 хв. до 17 год. 57 хв., ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою, в групі з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою, з метою умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб і унеможливлення викриття їх у вчиненні злочину, перебуваючи на складі № 6 Кіровоградської філії ТОВ "Нова Пошта", розташованого за адресою: м.Кіровоград, вул.Короленка, 32-а, пред'явивши працівнику ТОВ "Нова Пошта" ОСОБА_17 наявний у нього паспорт виданого на ім'я ОСОБА_11 видаючи себе за нього, виготовив підпис з метою використання товарно-транспортну накладну від 14.11.2012 № 20000005906531, шляхом внесення до неї неправдивих відомостей щодо особи отримувача, проставивши свій особистий підпис у графі: "Підпис, печатка Одержувача" замість прізвища ОСОБА_11, на яке було замовлено товар, що підтверджено висновками судово-почеркознавчих експертиз від 28.01.2013 №13, від 01.02.2013 №59 і від 14.03.2013 №306/02, та заздалегідь домовившись з ОСОБА_5 і невстановленою розслідуванням особою про спільне вчинення злочину, використали вказану накладну і паспорт на чуже ім'я, отримавши за ними чотири мобільних телефони марки "Samsung GTE-1200M" з ІМЕІ НОМЕР_28, ІМЕІ НОМЕР_29, IMEI НОМЕР_30 та ІМЕІ НОМЕР_31, загальною вартістю 868 грн., що були ними замовлені в Інтернет-магазині ТОВ "Алло" (м.Дніпропетровськ) і застосовані у конструкції саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою та підтримання зв'язку.

Разом з цим, в період отримання зазначених телефонів, о 17 год. 07 хв. з мобільного телефону ОСОБА_4 НОМЕР_25 ІМЕІ НОМЕР_26, що позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.Краснозорівська, 15, к.3, азимутом 00 (Lac/34200 Sіd/59464), яка обслуговує вул.Короленка, 32-а, здійснено вихідний телефонний дзвінок на телефон його брата - ОСОБА_5 НОМЕР_18 ІМЕІ НОМЕР_19, що позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.К.Маркса, 42, азимутом 1400 (Lac/34300 Sіd/10162), а до цього, о 16 год. 58 хв. на мобільний телефон його дружини - ОСОБА_18 НОМЕР_32 ІМЕІ НОМЕР_33, який позиціонувався в зоні діяльності цієї ж базової станції мобільного радіозв'язку, що і телефон ОСОБА_4, тобто в безпосередній близькості зі складом №6 ТОВ "Нова Пошта", розташованого за адресою. вул.Короленка, 32-а, надійшов вхідний дзвінок з № НОМЕР_3 від їхнього знайомого ОСОБА_19

Крім цього, 19 листопада 2012 року, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою, з однією і тією ж метою, спрямованою на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб, придбали в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_9" сувенірну авторучку з футляром чорного кольору з написом "Hengda", вартістю 100 грн., яку імітувавши під спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації планували помістити разом з чистими аркушами паперу та чорними пакетами до посилки з саморобним дистанційно-керованим вибуховим пристроєм, адресованої ОСОБА_10, для висунення своїх вимог.

Згідно із злочинним планом співучасників злочину, спрямованим на посягання на життя потерпілого ОСОБА_10, два із отриманих ОСОБА_4 на складі №6 Кіровоградської філії ТОВ «Нова Пошта» телефонів, підлягали використанню у конструкції саморобного пристрою з використанням вибухової речовини та засобу підриву, а інших два - для стільникового зв'язку в ході підготовки та організації вчинення злочину. Зокрема, один з цих телефонів марки «Samsung GTE-1200M», ІМЕІ НОМЕР_28, безпосередньо був використаний ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленою особою для виготовлення саморобного пристрою з використанням вибухової речовини шляхом з'єднання його до тротилових шашок вагою 75г та 200г, які були скріплені між собою за допомогою липкої стрічки типу «скотч» в ході підготовки та організації вчинення вищезазначеного злочину.

Згідно завчасно розробленого злочинного плану співучасників злочину, вищевказані технічні засоби, а саме: "GPS Tracker" з активованою в ньому Sim-карткою НОМЕР_41; веб-камера 3G з написом "ZTE" з вставленою в неї Sim-карткою НОМЕР_21, що придбані ними в Інтернет-магазині "Вещь" (м.Київ) та два мобільні телефони марки "Samsung GTE-1200M" ІМЕІ НОМЕР_28, у якому використовувалась Sim-картка НОМЕР_34, IMEI НОМЕР_29, з активованою у ньому Sim-карткою НОМЕР_35, що придбані ними в Інтернет магазині "Алло" і отримані ОСОБА_4 з використанням чужого паспорту на складі №6 Кіровоградської філії ТОВ "Нова Пошта", підлягали використанню у конструкції саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою, а інші телефони марки: "Samsung GTE-1200M" з IMEI НОМЕР_30 з Sim-карткою НОМЕР_36 та ІМЕІ НОМЕР_31 з Sim-карткою НОМЕР_37, що отримані ОСОБА_4 за чужим паспортом; "Samsung Galaxy" з ІМЕІ НОМЕР_38, в якому використовувалась Sim-картка НОМЕР_39 та "Nokia 6630" ІМЕІ НОМЕР_40 з активованою у неї Sim-карткою НОМЕР_22, що перебували у розпорядженні ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленої розслідуванням особи, передбачались для стільникового зв'язку і підтримання відео зв'язку в ході підготовки та організації вчинення злочину.

Після цього, 24 листопада 2012 року близько 20 години, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою злочинного умислу, спрямованого на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб, перебуваючи у магазині "Фуршет", розташованого за адресою: м.Кіровоград, вул. Дзержинського 24 "а", поповнив через "I box" на суму 100 грн. Sim-картку НОМЕР_22 мобільного оператора "ОГО!" ТОВ "Три-Моб", що підтримувала зв'язок з веб-камерою 3G з маркуванням"ZTE", в якій використовувалась Sim-картка НОМЕР_21 мобільного оператора "ОГО!" ТОВ "Три-Моб", яка була ними придбана в Інтернет-магазині "Вещь" ФОП "ОСОБА_15" (м.Київ) і застосована у конструкції саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою для підтримання зв'язку протягом тривалого часу. Так як, о 19 год. 01 хв. цього ж дня, телефон ОСОБА_4 НОМЕР_25, що позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.Дзержинського, 24, "а", азимутом 1100 (Lac/34200 Sіd/10264), виконав вихідний дзвінок на телефон НОМЕР_42, а о 20 год. 08 хв. цього ж дня, він же, ОСОБА_4, отримав вхідний дзвінок з телефону № НОМЕР_4 на свій телефон, що позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: вул.Медвєдєва, 1, азимутом 1100 (Lac/34300 Sіd/10022), яка межує з попередньою базовою станцією, тобто неподалік магазину "Фуршет".

Впродовж періоду з 14, 18-21, 23, 25, 28 листопада 06, 10, 13 і 19 грудня 2012 року, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою, переслідуючи спільний злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з метою забезпечення підтримання аудіо-відео зв'язку та відслідковування географічного положення за об'єктом стеження і приведення в дію саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою у необхідний для співучасників злочину момент, використовуючи: - веб-камеру 3G з написом "ZTE", стартові пакети з Sim-картками НОМЕР_22 і НОМЕР_21 мобільного оператора "ОГО!" ТОВ "Три-Моб" придбані ними: в Інтернет-магазині "Вещь" ФОП "ОСОБА_15" (м.Київ); - мобільні телефони марки "Samsung GTE-1200M" ІМЕІ НОМЕР_28, ІМЕІ НОМЕР_29, IMEI НОМЕР_30 та ІМЕІ НОМЕР_31 у Інтернет-магазині "Алло" (м.Дніпропетровськ), а також маючи у своєму розпорядженні ще два мобільних телефони марки "Samsung Galaxy" з ІМЕІ НОМЕР_38, в якому активована Sim-картка НОМЕР_39 для підтримання зв'язку з "GPS Tracker", марки "Nokia 6630" ІМЕІ НОМЕР_40 з функцією підтримання відеозв'язку та Sim-карток №№ НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 і НОМЕР_9 мобільного оператора "Djuice", з яких шляхом відправлення SMS та короткочасних і нетривалих телефонних дзвінків, здійснювали налаштування веб-камери з маркуванням "ZTE", в якій використовувалася Sim-картка НОМЕР_21 і спеціального технічного засобу негласного отримання інформації у вигляді "GPS Tracker" з IMEI НОМЕР_15, в якому використовувалась Sim-картка НОМЕР_41, для відслідковування географічного місцезнаходження посилки, адресованій ОСОБА_10 і негласного отримання інформації у вигляді звукового сигналу.

Вказаними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за попередньою змовою та невстановленою розслідуванням особою вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 359 КК України -тобто незаконне придбання та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Оскільки, у зазначений час, місце позиціонування вказаних радіоелектронних засобів при їх налаштуванні припадало на вищезгадані та інші базові станції (веж) мобільного радіозв'язку стандарту GSM, у м.Кіровоград, в переважній більшості, розташованих за адресою: вул.К.Маркса, 42 "а", К.Маркса, 50, тобто в районі знаходження офісу ПП "Альфа-Земпроект", де саме працював ОСОБА_5, квартири, яку він орендував, магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9", де вони придбали авторучку, а також за адресою: АДРЕСА_3, неподалік від місця проживання батьків ОСОБА_5 При цьому, особистий телефон ОСОБА_5 НОМЕР_18, не здійснював сеансів зв'язку, тобто був вимкнутим.

Протягом вказаного періоду часу ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та невстановленою розслідуванням особою, втілюючи спільний злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб, вчинили всі необхідні дії, направлені на виготовлення саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою з використанням у його конструкції вибухової речовини у вигляді тротилу, електродетонатора та електрообладнання з предметами відео-аудіо контролю, у тому числі і мобільного телефону, для забезпечення можливості у потрібний час подати сигнал для здійснення вибуху, що полягали у наступному.

Так, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена розслідуванням особа, маючи у своєму розпорядженні пластмасову коробку-запобіжник з написом: "Inputfilter&fusebox", яка вміщувала: миготливі світлодіоди для привернення підвищеної уваги щодо наявної небезпеки особою, відносно якої мав бути застосований цей пристрій; монтажну електричну плату з припаяними у рівній кількості по три одиниці, по обидва боки електропроводи з ізоляцією жовтого червоного та чорного кольору, з'єднали їх з електродетонатором та з телефоном марки "Samsung GTE-1200M" з ІМЕІ НОМЕР_28 S/N НОМЕР_43, що отриманий 16.11.2012 ОСОБА_4 з використанням чужого паспорту на складі №6 Кіровоградської філії ТОВ "Нова Пошта".

При цьому, у корпусі вказаного мобільного телефону ними були штучно створені непередбачені конструкцією отвори, виконані механічним способом, через які введено електричні дроти з ізоляцією червоного, чорного та жовтого кольору, що були виведені ліворуч від отворів коробки-запобіжника з написом: "Inputfilter&fusebox" і за допомогою клею скріплено ці електропроводи до корпусу телефону для забезпечення їх електричного контакту з контактними поверхнями монтажної плати телефону з тим, щоб на один з проводів у червоній ізоляції, виведеного крізь зроблений у корпусі телефону отвір, мав подаватися плюс (+) від джерела живлення - акумуляторної батареї мобільного телефону марки "Samsung GT-E1200M" під час подачі напруги до його вібродзвінка, а по проводу у чорній ізоляції, який був також виведений крізь зроблений у корпусі цього ж телефону отвір, мав подаватися мінус (-).

У гніздо тротилової шашки прямокутної форми, вагою 200 г, вони вставили електродетонатор ЕДП, виготовлений заводом виробником, кумулятивною воронкою до низу, а містком його розжарювання, з якого виходили електропроводи, під'єднали впритул до коробки-запобіжника з написом: "Inputfilter&fusebox", у середину якої, ввели два кінці проводів електродетонатора, вивівши їх через цю коробку назовні, де скоротивши до необхідного розміру, з'єднали їх, шляхом скручування, з оголеним кінцем електропроводу у червоній ізоляції, що виведений праворуч від отворів у кришці пластмасової коробки-запобіжника і аналогічним способом з проводом у жовтій ізоляції, що виведений ліворуч з цієї ж коробки, таким чином, щоб замкнути електричний ланцюг схеми цього саморобного вибухового пристрою. В середині цієї коробки введені 2 проводи електродетонатора попередньо кожен з них були обмотані ізоляційною стрічкою чорного кольору, розведені по обидва боки, та розміщені у місце знаходження контакту запобіжника.

Для підсилення потужності вибуху, вони ж, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа, за допомогою липкої стрічки, під'єднали тротилову шашку циліндричної форми, вагою 75 г, до тротилової шашки прямокутної форми, вагою 200 г, у воронку якої був вставлений електродетонатор, що з'єднаний через електропроводи коробки-запобіжника, з написом: "Inputfilter&fusebox", з телефоном марки "Samsung GTE-1200M" ІМЕІ НОМЕР_28 S/N НОМЕР_43, скріпивши увесь цей саморобний дистанційно-керований вибуховий пристрій липкою стрічкою типу "скотч".

З тим, щоб привести в дію саморобний вибуховий пристрій дистанційно, при обставинах, необхідних на розсуд ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленої розслідуванням особи, а саме у переконливий для них момент, під час безпосереднього отримання посилки ОСОБА_10 у режимі відео-спостереження за допомогою веб-камери з маркуванням "ZTE", у якій була активована Sim-картка НОМЕР_22, що поповнена 24.11.2012 ОСОБА_4 на суму 100 грн., а також слухового контролю за допомогою "GPS Treker", яким відстежувався маршрут доставки посилки і здійснювався аудіо,- контроль у оточуючому середовищі навколо посилки, у межах чутливості його мікрофону, співучасники злочину мали здійснити телефонний дзвінок на телефонний номер Sim-картки НОМЕР_34, що активована у отриманому ОСОБА_4 з використанням чужого паспорту телефоні, з'єднаному через електричні проводи коробки-запобіжника з написом: "Inputfilter&fusebox" до електродетонатора, в результаті чого забезпечувалась можливість від акумуляторної батареї телефону подавання напруги достатньої сили струму на місток електрозапальника електродетонатора ЕДП, для приведення його у стан, придатний до здійснення вибуху тротилових шашок. Щоб унеможливити проходження випадкового сигналу на вказаний номер телефону, усі вищеперелічені об'єкти були обгорнуті металевою фольгою задля створення радіоперешкод, які після розгортання фольги потерпілим усувались, відновлюючи зв'язок з телефоном, що міг прийняти сигнал виклику для приведення саморобного вибухового пристрою в дію.

Згідно висновку комісійної комплексної судової трасологічної, вибухотехнічної, пожежно-технічної та хімічної експертизи від 04.10.2013 №5929/13-33/5930/13-37/5931/13-34/8876/13-37 посилка, адресована ОСОБА_10, що отримана його охоронцями, вміщувала в собі саморобний дистанційно-керований вибуховий пристрій із застосуванням мобільного телефону марки "Samsung" чорного кольору, з IMEI НОМЕР_44, за допомогою якого цей вибуховий пристрій міг бути приведений у дію.

Згідно висновку судової комплексно вибухотехнічної, трасологічної та хімічної експертизи від 19.03.2013 № 2/62/268 у випадку здійснення вибуху пристрою якій містився у посилці, адресовані ОСОБА_10, з урахуванням кількості вибухової речовини, використаної в ході його виготовлення, реальне небезпека для життя та здоров'я людини становить :по осколковому ураженню - 64м., ураженню вибуховими газами - 0,98м., смертельному ураженню за дією ударної хвилі - 0,57м.

Вказаними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за попередньою змовою та невстановленою розслідуванням особою вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб.

По завершенні вказаних підготовчих дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена розслідуванням особа, згідно злочинного плану співучасників злочину, спрямованого на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб сконструйований саморобний дистанційно-керований вибуховий пристрій, разом з веб-камерою, "GPS Treker", мобільним телефоном для додаткового зв'язку, коробкою і зарядним пристроєм від нього, аркушами паперу і сувенірною авторучкою для виконання їхніх вимог та іншими предметами, помістили у подарунковий пакет, який 21.12.2012 відправили на адресу потерпілого.

При цьому, згідно спільного злочинного плану співучасників злочину, 21.12.2012 ОСОБА_4 для створення свого алібі, мав перебувати на службі, відслідковуючи інформацію, отриману правоохоронцями до і після вчинення ними злочину, а ОСОБА_5 та невстановлена розслідуванням особа, мали безпосередньо здійснити направлення посилки ОСОБА_10, відстеження факту її отримання потерпілим і після виконання чи відмови виконання вимог, привести саморобний дистанційно-керований вибуховий пристрій в дію.

Так, 21.12.2012 близько 10 год. 25 хв. ОСОБА_5, заздалегідь домовившись в групі з ОСОБА_4 та невстановленою розслідуванням особою на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб, діючи із спонукань помсти останньому, за позбавлення можливості отримати грошову вигоду від реалізації земельної ділянки площею 6 га, вартістю 3760875 грн., доставив посилку з саморобним дистанційно-керованим вибуховим пристроєм в камеру зберігання автовокзалу АС №1 м.Кіровограда, розташованого за адресою: м.Кіровоград, вул.Олександрійське шосе, 1, де у подарунковому пакеті, з адресацією на аркуші паперу друкованими літерами на ім'я "ОСОБА_10", передав її касиру ОСОБА_21, сплативши за зберігання ручної поклажі 4 грн. При цьому, будучи одягненим у темну куртку з капюшоном і головний убір, він, ОСОБА_5, пройшов в зоні діяльності камер №7 та №9 відео-спостереження будівлі автовокзалу, відеозйомкою з яких згідно висновку судово-фототехнічної і портретної експертизи від 23.09.2013 №162/2 встановлено схожість зафіксованої камерами відеоспостереження особи за динамічними ознаками з ОСОБА_5

Перед цим, 21.12.2012 о 09 год. 43 хв. і о 09 год. 47 хв., ОСОБА_5 для втілення спільного із співучасниками злочину наміру, спрямованого на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з мобільного телефону марки "Samsung GTE-1200M", у якому активована Sіm-картка НОМЕР_37, що позиціонувався в зоні діяльності базової станції мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград вул. Гоголя, тобто в районі знаходження його роботи та квартири, яку він орендував, здійснив 2 вихідні дзвінки та 1 SMS повідомлення на мобільний телефон марки "Samsung GTE-1200M", у якому активована Sіm-картка НОМЕР_36, що перебував у невстановленої розслідуванням особи, сигналізуючи цим про початок операції.

Після цього, у цей же день, в період з 09 год. 53 хв. до 11 год. 45 хв., він же, ОСОБА_5, для отримання відеозв'язку та власного переконання, що посилка з саморобним дистанційно-керованим вибуховим пристроєм, буде отримана саме потерпілим, вмикав веб-камеру з маркуванням "ZTE", у якій використовувалась Sіm-картка НОМЕР_21 шляхом відправлення на неї короткочасних викликів з мобільного телефону "Nokia 6630" IMEI НОМЕР_40, з функцією підтримання відеозв'язку, у якому була активована Sіm-картка НОМЕР_22, позиціонуючись при цьому в зоні діяльності базових станцій (веж) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресами, що пролягали за маршрутом його руху від місця проживання і роботи до автовокзалу АС-1 та у зворотному напрямку, тобто вздовж вулиць: Преображенська, 5, вул. Медведєва, 1, вул.Полтавської, 71 та вул.Кірова, 1А.

Крім цього, у цей же день, у період часу з 09 год. 55 хв. до 12 год. 04 хв., він же, ОСОБА_5 для негласного отримання інформації і географічного відстежування маршруту доставки посилки, з телефону марки "Samsung GTE-1200M", у якому активована Sіm-картка НОМЕР_37, здійснював вихідні дзвінки на Sim-картку НОМЕР_41, яка була активована у "GPS Tracker" IMEI НОМЕР_15. Під час здійснення вказаних дзвінків мобільний телефон НОМЕР_37, що перебував у ОСОБА_5, позиціонувався в зоні діяльності базових станцій (веж) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресами, які пролягали за маршрутом його руху від місця проживання і роботи до автовокзалу та у зворотному напрямку, тобто вздовж вулиць: К.Маркса, 50, Полтавської, Добровольського, 24, Червонозорівської-Короленка і Маланюка,4.

Одразу, після виходу з камери зберігання автовокзалу АС-№1 і залишення в ній адресованої потерпілому ОСОБА_10 посилки, у цей ж день, о 10 год. 36 хв. і 10 год. 46 хв., ОСОБА_5 та невстановлена розслідуванням особа, за попередньою змовою у групі між собою та ОСОБА_4, для безпосереднього отримання потерпілим саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою, двічі зателефонували з мобільного телефону НОМЕР_39, що позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.Добровольського, 24, азимутом 900 (Lac/343002 Sіd/8041), тобто в районі розташування автовокзалу АС-№1, на мобільний телефон №0675203655, яким користується ОСОБА_10 і, приховуючи свої істинні наміри, з імітацією жіночого голосу, повідомили йому, що на автовокзалі АС №1 міста Кіровограда, в камері зберігання, знаходиться посилка з цінною для нього інформацією.

Будучи заінтригованим несподіваним дзвінком, потерпілий ОСОБА_10 направив у зазначене місце своїх охоронців ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які близько 11 год. 30 хв., отримавши дану посилку в камері зберігання автовокзалу, слідували з нею по маршруту вулиць: Колгоспної, Кіровоградської, Повітрянофлотської до адміністративного приміщення ПрАТ "Креатив" за адресою: м.Кіровоград, проспект Промисловий, 14.

Однак, отримавши від свого керівника з безпеки ОСОБА_24 наказ відвезти посилку у безпечне місце, вони доставили її на недобудовану територію неподалік заводу модифікованих жирів, розташованого за адресою: м.Кіровоград, проспект Промисловий, між будинками 14-16. При доставлені посилки у безпечне місце, вони почули всередині неї сигнали, схожі на телефонний дзвінок.

Також, у цей же день о 10 год. 37 хв., ОСОБА_5, виконуючи відведену йому роль у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10 способом, небезпечним для життя багатьох осіб, залишивши посилку у камері зберігання АС-1, з мобільного телефону НОМЕР_37, що перебував у нього і позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 24, тобто в районі розташування автовокзалу АС-№1, одразу відправив на мобільний телефон НОМЕР_36, що перебував у невстановленої розслідуванням особи, SMS повідомлення.

У цей же день, у період часу з 11 год. 51 хв. до 11 год. 52 хв., ОСОБА_5, разом з невстановленою розслідуванням особою, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4, відстежуючи отримання посилки потерпілим, за допомогою СТЗ "GPS Tracker" IMEI НОМЕР_15, в момент, коли охоронці ОСОБА_10 намагались відвезти посилку в безпечне місце, з метою застереження останніх щодо не відкриття ними посилки, з одного і того ж телефону НОМЕР_39, що позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: вул.Маланюка,4, 1200 (Lac/34002 Sіd/9152) здійснили 2 вихідні дзвінки на мобільний телефон марки "Samsung GTE-1200M" IMEI НОМЕР_29, з активованою у ньому Sim-карткою НОМЕР_35, який знаходився у цій ж посилці для додаткового зв'язку з ОСОБА_10, однак охоронці на них не відповіли. Тоді, об 11 год. 54 хв., вони же, ОСОБА_5 та невстановлена розслідуванням особа, для своєї впевненості у досягненні поставленої ними мети, з цього ж самого телефону НОМЕР_39, що позиціонувався у тому ж самому місці, втретє зателефонували на мобільний телефон ОСОБА_10, з наполяганням особистого розпакування ним посилки.

Після чого, по завершенні останнього сеансу зв'язку з Sim-карткою НОМЕР_41, яка була активована у "GPS Tracker" IMEI НОМЕР_15 о 12 год. 04 хв., ОСОБА_5 на телефон марки "Samsung GTE-1200M", з активованою в ньому Sіm-карткою НОМЕР_37, який позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: вул. К.Маркса (до перехрестя з вул. В.Пермська), цього ж дня, у період з 12 год. 20 хв. до 12 год. 23 хв., отримав аналогічний сигнал у вигляді 1 SMS повідомлення і 2 вхідних дзвінка з мобільного телефону марки "Samsung GTE-1200M" ІМЕІ НОМЕР_30, з активованою у ньому Sim-карткою НОМЕР_36, що перебував у невстановленої розслідуванням особи.

При цьому, 21.12.2012 з самого рану, особистий телефон ОСОБА_5 не мав сеансів зв'язку, а лише після припинення ним стеження за посилкою, з 12 год. 23 хв., з часу останнього йому вхідного дзвінка від невстановленої розслідуванням особи на телефон НОМЕР_37, що позиціонувався в районі вулиць К.Маркса-В.Пермська, він, ОСОБА_5 о 12 год. 40 хв., з свого особистого телефону НОМЕР_18, що позиціонувався в зоні діяльності базової станції (вежі) мобільного радіозв'язку стандарту GSM за адресою: м.Кіровоград, вул.Курганна, 25 "а", тобто за маршрутом свого руху від попереднього позиціонування телефону НОМЕР_37, здійснив вихідний дзвінок на мобільний телефон свого друга ОСОБА_8

В той же час, 21.12.2012, близько 12 год. 20 хв., після доставлення охоронцями ОСОБА_10 посилки у безпечне місце, всупереч його очікувань одразу отримати цінну інформацію, за наполяганням ОСОБА_24, були викликані спеціалісти вибухотехніки НДЕКЦ при УМВСУ в Кіровоградській області, які після її зовнішнього огляду, виявили у ній ознаки саморобного вибухового пристрою, що з метою запобігання тяжких наслідків і людських жертв, був знешкоджений за допомогою водяної гармати та металевого щупа.

У ході огляду місця події встановлено, що у посилці, адресованій потерпілому ОСОБА_10 містились: картонний подарунковий пакет; 7 чистих аркушів паперу білого кольору формату А4; м'яка саморобна поролонова коробка; фрагменти фольги; поліетиленові мішки чорного кольору; шматки картонної коробки; квитанція з камери зберігання; футляр чорного кольору з написом "Hengda" з сувенірною авторучкою; зарядний пристрій до телефону, аркуш паперу від записного блокноту з рукописним написом на ньому друкованими буквами "ОСОБА_10", а також: предмет прямокутної форми з написом "Inputfilter&fusebox" з трьома отворами, дротами, світло-діодами червоного, жовтого і зеленого кольорів, елементом живлення; 2 з'єднаних ізоляційною стрічкою тротилових шашки, одна з яких циліндричної форми, з написом "Тротиловая шашка 75г резьбой М10 ИВ-314-87", а інша прямокутної форми без будь-якого маркування, загальною вагою 265 г; засіб підриву - електродетонатор; "GPS Tracker" IMEI НОМЕР_15, в якому знаходилась Sim-картка НОМЕР_41 мобільного оператора "Djuice"; веб-камера з маркуванням "ZTE", в якій знаходилась Sim-картка НОМЕР_21 мобільного оператора "ОГО!" ТОВ "Три-Моб"; мобільний телефон "Samsung GTE-1200M", IMEI НОМЕР_28, в якому активована Sim-картка НОМЕР_34 і мобільний телефон "Samsung GTE-1200M", IMEI НОМЕР_29, в якому активована Sim-картка НОМЕР_35 мобільного оператора "Djuice", що знаходились у телефонній коробці з наклейкою магазину "АЛЛО", на якій так як і на внутрішніх поверхнях "GPS Tracker", згідно висновків судових молекулярно-генетичних експертиз від 14.01.2013 № 20-881, від 28.01.2013 №20-887, від 19.03.2013 № 20-220, від 18.03.2013 № 20-219 і від 19.11.2013 №20-762 встановлені генетичні ознаки контактних слідів людини, що збігаються з генетичними ознаками клітин, вилучених як біологічні зразки ОСОБА_5

Незважаючи на знешкодження саморобного дистанційно-керованого вибухового пристрою ОСОБА_5 заздалегідь, тобто до початку злочину, попередньо домовившись про спільне його вчинення в групі з ОСОБА_4 та невстановленою розслідуванням особою, вчинив всі необхідні та можливі дії, направлені на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 способом небезпечним для життя багатьох осіб, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Вказаними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за попередньою змовою та невстановленою розслідуванням особою вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України -тобто закінчений замах на умисне вбивство вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб та за попередньою змовою групою осіб.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок районного суду та постановити ухвалу суду про закриття кримінального провадження на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях та діях ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 359, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України. Також, під час апеляційного розгляду провести судове слідство у повному обсязі під час якого дослідити обставини на які йде посилання в данній апеляційній скарзі.

Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції:

-просто скопіював вирок суду від 05.11.2013 року;

-неправомірно послався як на доказ його вини та його брата ОСОБА_5 на довідку, згідно з якою протокол від 18.02.2013 року за результатами негласного отримання біологічних зразків у ОСОБА_5, необхідних для порівняльного дослідження знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 22012120000000008 (Т.17 а.п. 176), оскільки розглядалося саме це кримінальне провадження і досліджувався протокол, а не довідка.

-проігнорував всі докази, які були предметом дослідження, а покази свідків надані в суді виклав в зовсім іншому змісті;

-протирічить сам собі, оскільки вказує, що ОСОБА_5 внаслідок ініційованої ОСОБА_10 проведення перевірки прокуратурою законності виділення земельної ділянки ГБК «Новий» площею 6га. та отримавши відмову від ОСОБА_10 на придбання вказаної земельної ділянки, зазнаючи негативних наслідків матеріального характеру для себе вирішив вчинити умисне вбивство ОСОБА_10 шляхом направлення останньому дистанційно-керованого вибухового пристрою, проте в подальшому суд зазначає, що вибуховий пристрій було направлено для висунення вимог;

-в ході судового розгляду дослідив відповіді прокуратури Кіровоградської області, згідно яких ОСОБА_10 взагалі ніколи не звертався до них з-приводу законності виділення ГК «Новий» земельної ділянки;

-не звернув уваги, що допитані 09.04.2015 року ОСОБА_8 і 12.03.2015 року ОСОБА_26 показали, що ні про який продаж земельної ділянки мови взагалі ніколи не було;

-допустився припущень жодо змови між ним та його братом на вчинення умисного вбивства та придбання ним та його братом 2 тротилових шашок та «GPSTracker», що не підтверджується жодним доказом;

-у своєму вироку вказав, як доведену обставину придбання ОСОБА_5 на ринку «Європейський» телефону «Samsung», оскільки о 12 год. 57 хв. він здійснив вихідний дзвінок, який в момент здійснення позиціонувався в зоні діяльності базової станції за адресою: м. Кіровоград, вул. Комарова, 6 , азимутом 180 (Lac/34300 sid/59632), тобто охоплює ринок «Європейський», проте дані обставини спростовуються роз'ясненнями спеціаліста ОСОБА_27, який зазначив, що вказаний азимут не охоплює ринок «Європейський», а навпаки охоплює вул. Ольвіопольську (місце проживання їх мами);

-стверджує, що перебуваючи в районі по вул. К.Маркса 42/3 з телефону № НОМЕР_1 замовив предмети, котрі мають відношення до злочину і здійснив 3 вихідних дзвінки на № НОМЕР_2, проте дані обставини спростовуються протоколом його телефонних з'єднань за 12.11.2012 р. (Т.15 а.п. 96-100), оскільки він у вказані години о 12:56 та о 14:52 здійснював дзвінки зі свого номеру перебуваючи на робочому місці по вул. Леніна, 9, що підтвердив і спеціаліст ОСОБА_27

-залишив поза увагою те, що з обвинувального акту (с. 11 абз. 2) вбачається що 13.11.12 р. саме невстановлена особа перебувала на складі № 5 Кіровоградської філії ТОВ «Нова Пошта» та отримувала товар, зазначений у обвинувальному акті і у вироку, проте, суд вказав що саме ОСОБА_4 перебував на вказаному складі, хоча він навіть не обвинувачувався в цьому, внаслідок чого, судом порушено вимоги ст. 337 КПК України та допущено грубе порушення вимог КПК України та загальних засад кримінального провадження;

-безпідставно вказав, що ОСОБА_4 о 09:41 та о 12:00 14.11.2012 року, перебуваючи в районі вул. К.Маркса, 42 з номеру мобільного телефону № НОМЕР_1 замовив чотири телефони марки «Samsung», оскільки вказане спростовується протоколами огляду його телефонних з'єднань його номеру за 14.12.2012 р. (Т. 15 а.п. 106-109), згідно яких, в період здійснення зазначених дзвінків, він здійснював дзвінки зі свого номеру, знаходячись в районі вул. Леніна, 13 та заводу «Червона зірка», що підтвердив у суді спеціаліст ОСОБА_27;

-визнав ОСОБА_4 винним у тому, що він 16.11.12 р. в період часу з 17 год. 07 хв. до 17 год. 57 хв. перебуваючи на складі № 6 Кіровоградської філії ТОВ «Нова Пошта» видаючи себе за ОСОБА_11 проставив свій особистий підпис в ТТН № 20000005906531 від 14.11.12 р. за якою отримав чотири мобільних телефони «Samsung», при цьому, спеціаліст ОСОБА_27 пояснив суду, що 16.11.12 р. о 18 год. 02 хв. та о 17 год. 58 хв. ОСОБА_4 та його дружина перебували в районі вул. Волкова, що повністю виключає його перебування на вказаному складі ТОВ «Нова пошта»;

-зробивши висновок, що саме він проставив підпис у вказаній ТТН, мотивуваши підтверджиними висновками почеркознавчих експертиз № 13 від 28.01.13 р., № 59 від 01.02.13 р. та № 306/02 від 14.03.13 р., не врахував, що дані висновки недопустимими, оскільки вони грунтуються на дослідженні доказів, які очевидно є недопустимими, що суперечить ч. 5 ст. 101 КПК України;

-не враховано відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів, згідно якого було вилучено ТТН № 20000005906531 від 14.11.12 р. у ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Кіровоград, вул. Родимцева, 88, але оригінал вказаної ТТН був вилучений у головному офісі ТОВ «Нова Пошта» у м. Полтава по вул. Фрунзе, 57. Вказана ТТН не опечатувалася і зберігалася у матеріалах кримінального провадження як документ, а опечатана була під час її огляду 25.01.2013 р., чим було порушено вимоги ч. 3 ст. 105 КПК України, що тягне за собою недопустимість такого доказу відповідно до ст. 86 КПК України.

-27.04.2015 року під час судового засідання встановлено, що постанова про визнання речовим доказом ТТН від 14.11.12 р. (Т. 4 а.п. 174-175) має ознаки підробки, а саме дату шляхом підчищення виправлено на «25», що підтверджується наданою стороною захисту копією вказаної постанови з датою 22.01.13 р. Разом з тим, 02.07.2015 року військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону за № 42015120050000093 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України за фактом підроблення слідчим УСБУ України в Кіровоградській області Каменським К.М. офіційного документу - постанови про визнання ТТН від 14.11.12 р. речовим доказом.(вх. № 3911 від 03.07.15 р.). Крім того, 13.07.2015 р.відповідно до постанови, яка винесена старшим прокурором військової прокуратури Кіровоградського гарнізону ст. лейтенантом юстиції ОСОБА_28 його, ОСОБА_4, визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;

-не перевірив, що вилучений в нього блокнот темно-зеленого кольору з написом «2011» згідно акту № 61/2/311 від 18.01.13 р. в ході проведення службової перевірки на предмет додержання режиму секретності без жодного опису, опечатування та будь-якого протокольного оформлення, тобто, даний доказ вилучено в нього не процесуальними особами та не в рамках кримінального провадження;

-залишив поза увагою що у вказаному блокноті, під час перебування його в розпорядженні слідчих, збільшувалась кількість підписів виконаних від його імені, тобто, станом на 22.01.13 р. підписи містилися на сторінках за 22, 28 березня та 15, 16 квітня, що підтверджується протоколом (Т.10 ст. 125 - 129), а станом на 28.01.13 р. з'явилися підписи, крім зазначених, на сторінках за 9,10 березня, при тому, що він фізично не мав доступу до до блокноту, адже він перебував у слідчих (Т.14 а.п. 106-107). Того ж дня, 28.01.13 р. експерт НДЕКЦ при УМВС в Кіровоградській області виявлено підписи виконані від мого імені на сторінках крім викладених, ще й на аркушах за 21, 29 червня про що останній зазначив у своєму висновку (Т.14 а.п. 110-115);

-не звернув увагу на те, що в ході судового розгляду - дослідження експертного висновку № 13 від 28.01.13 р. (Т. 14 а.п. 110-115) було встановлено, що ТТН № 20000005906531 від 14.11.12 р. та блокнот темно-зеленого кольору надійшли до експертної установи в незапакованому стані, що підтверджується показами слідчого ОСОБА_54.що є порушеннями п. 3.4. Інструкції затвердженої Наказом мінюсту України № 53/5 від 08.10.98 р.

-проігнорував факт залежності експерта ОСОБА_29, оскільки він брав участь в якості спеціаліста при огляді місця події та розмір його заробітної плати залежить від керівника органу досудового розслідування по даному кримінальному провадженню;

-не визнано недопустими доказами висновок експерта № 59 від 01.02.13 р. згідно якого досліджувалися підписи ОСОБА_4, оскільки з показань експерта ОСОБА_29 сам блокнот та підписи не досліджувались, а співпадіння встановлено «на глаз» та невизнано недопустими висновок № 306/2 від 14.03.2015 року, який був складений при проведенні повторної експертизи для усунення протирічь та перевірки його доводів, що підписи в блокноті виконані не ним, оскільки експерт на власний розсуд провів додаткову експертизу, в основу якої поклав висновки Артема І.В.№ 13 від 28.01.13 р. та ОСОБА_29 № 59 від 01.02.13 р., тобто експертиз, які проведені з явно недопустимим доказами. Крім того, висновки суду про те, що при проведенні почеркознавчих експертиз використовувались його підписи не тільки з блокноту суперечать ілюстративним таблицям до вказаних висновків експертиз;

-дійшов до неправильного висновку щодо придбання ним та його братом ОСОБА_5 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_9» ручки з футляром чорного кольору з написом «Hengda»вартістю 100 грн., посилаючись на те, що 19.11.12 р. в період з 19 год. 05 хв. до 22 год. 56 хв. ОСОБА_5 здійснював дзвінки зі свого мобільного в зоні діяльності базової станції по вул. К.Маркса, 42, оскільки йому взагалі не інкримінувався даний епізод, а ОСОБА_5 знаходився у центрі міста;

-зробив висновки, що не підтверджуються жодним доказом щодо того, що ОСОБА_4 24.11.12 р. близько 20 години у ТЦ «Фуршет» по Дзержинського, 24а поповнив через «Ibox»на суму 100 грн. sim-карту № НОМЕР_10, так як, відповідно до листа ТОВ «ТриМоб» поповнення вказаного номеру телефону було 24.11.12 р. о 19 год. 58 хв. на одну гривню та на 99 гривень о 22 год. 01 хв. (Т. 10 а.п. 24-25), що повністю виключає можливість його участі в даних подіях;

-безпідставно вказав, що він та його брат впровдовж переріоду 14, 18-21, 23, 25, 28 листопада та 06, 10, 13 і 19 грудня 2012 року здійснювали налаштування предметів аудіо та віде - фіксації, виявлених в посилці 21.12.12 р., оскільки у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_27 показав, що не має таких даних, котрі свідчили б про перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в місцях налаштування вказаних предметів у вказані в обвинувальному акті та вироку часи. Крім того, вказаний спеціаліст показав, що встановлено розбіжність в тому, що виклав прокурор в обвинувальному акті та білінгу номерів телефонів, що ним досліджено;

-не навів обгрунтованих доказів у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб та за попередньою змовою групою осіб, тобто злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 5.12 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки відповідно до висновків вибухово-технічних та трасологічних експертиз , вибуховий пристрій направлений ОСОБА_10 не був придатний до вибуху, а відповідно до показів експерта ОСОБА_30 все те, що прийшло до нього на експертне дослідження, з'єднавши між собою, все одно привести його в дію не вдалося б;

-залишив без розгляду клопотання ОСОБА_4 про недопустимість доказу - протоколу аудіоконтролю місця від 15.01.2013 року, згідно з яким свідок ОСОБА_12 повідомив свідку ОСОБА_31 що влітку 2011 року передав ОСОБА_4 паспорт ОСОБА_11, проте, дана процесуальна дія здійснена без жодного доручення слідчого, що є порушенням ч. 2 ст. 41 КПК України, в порушення ч. 3 ст. 252 КПК України протокол складено через 4 години після проведення процесуальної дії та не передані прокурору впродовж доби після закінчення негласних слідчих дій, в порушення ч. 3 ст. 107 КПК України в матеріалах провадження відсутній оригінал технічного носію інформації зафіксованої процесуальної дії, допитаний свідок ОСОБА_12 показав, що свідчення надані ОСОБА_31 в його кабінеті, після неодноразового тиску працівників УСБУ та УБОЗ в Кіровоградській області;

-протокол огляду місця події від 21.12.12 р. не був перевірений на предмет належності та допустимості та не містить технічних носіїв інформації з фото з місця події, що не відповідає ч. 3 ст. 107 КПК України, а також, допитані 09.02.15 р. свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33, котрі залучались 21.12.12 р. в якості понятих, зазначили, що зазначений вище протокол складала жінка у формі співробітника органів міліції, що не узгоджується з відповідним протоколом, в якому зазначена особа, яка проводила дану процесуальну дію - слідчий УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_55;

-не врахував, що протокол огляду місця події від 21.12.12 р. разом з додатками складався не на місці, що підтверджується показами ОСОБА_32 та ОСОБА_33, які зазначили, що один документ підписувався на місці події, а інший, вже в приміщенні слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області, при цьому, єдиний документ, що містить їх підписи є протокол ОМП від 21.12.12 р., висновком експерта від 16.10.13 р. № 42/13 (Т. 25 а.п. 22-31) згідно якого саме фотознімки, що містяться в протоколі ОМП від 21.12.12 р. у виді фототаблиць за № 14-22 зроблені при штучному освітленні, відповіддю на доручення від 24.12.12 р. (Т. 11 а.п. 227) щодо ретельного дослідження веб-камери та виявлення в ній sim-картки з № НОМЕР_11, що засвідчує перебування станом на 24.12.12 р. речових доказів у незапакованому стані.

-залишено поза увагою, що відповідно до Інструкції про участь працівників експертної служби МВС України в кримінальному провадженні як спеціалістів затвердженої Наказом Мінюсту за № 962 від 26.10.12 р. встановлено, що вибухотехнічні роботи щодо руйнування, знищення або переміщення вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів супроводжується відеозаписом їх проведення, що долучається як додаток до протоколу слідчої дії, внаслідок чого, згідно ч. 6 ст. 107 КПК України незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії;

У доповненнях до своєї апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_4 вказує, що в обвинуваченні жодним чином не вказано, а під час судового слідства не доведено, коли та як саме ОСОБА_4 отримав пропозицію рідного брата ОСОБА_5, при яких обставинах та умовах надавав свою згоду на організацію та вчинення посягання на життя потерпілого ОСОБА_10 Разом з тим, зазначає, що усунути перешкоди у розпорядженні земельною ділянкою аж ніяк не можна було усунути, вчинивши посягання на життя потерпілого, так як він на той час цим питанням не опікувався ні фізично, ні юридично.

Крім того, вказує, що висновки коплексної експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху, пострілу та вибухотехнічної експертизи зазначають: «даний пристрій виготовлений саморобним способом, але має незавершену крнструкціюю Тому у даному конструктивному оформленні для здійснення вибуху він не придатний». Також, зазначає, що отримати сигнал зв'язку телефон, який знаходився у робці, що була обмотана фольгою взагалі не міг, і, відповідно, він би не передав сигнал за версією обвинувачення, для ініціювання вибуху саморобним пристроєм.

Окрім цього, вказує, що пакунок був зданий у камеру зберігання о 10 год. 48 хв., що підтверджується фінансовим чеком, а о 10 год. 30 хв. спеціалісти та інші особи вже були на місці і оглядали пакунок на території разом із працівниками міліції та служби безпеки.

Крім того, наголошує, що при ознайомленні з фотознімками, що долучені до протоколу ОМП від 21.12.12 р. в якості фототаблиць, додатках № 1-13, інші фотознімки в додатках № 14-22 йому не знайомі, хто саме і де саме їх здійснював йому невідомо, а допитаний ОСОБА_34 показав, що під час проведення огляду ним здійснювалася відеозйомка, яка була передана Горчинському, однак до протоколу ОМП від 21.12.12 р. вказаний відеозапис не долучений, внаслідок чого, просить дослідити повторно протокол ОМП від 21.12.2012 року з додатками до нього з урахуванням висновків фототехнічної експертизи від 16.10.2013 року.

Також, просить суд прийняти заперечення на Ухвали Кіровського районного суду Кіровоградської області про продовження строку тримання під вартою обвинувачених від 28.07.2014 року, 03.09.2014 року, 05.03.2015 року та 22.06.2015 року, як такі, що прийняті в порушення ст. 5 Конвенції про захист прав людини.

У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить повністю скасувати вирок районного суду та постановити ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях та діях ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 359, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України. Також, під час апеляційного розгляду провести судове слідство у повному обсязі під час якого дослідити обставини на які йде посилання в данній апеляційній скарзі.

Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що зазначені у мотивуввальній частині вироку обставини обвинувачення, жодним чином не відповідають дійсним обставинам, що були встановлені та дослідженні у ході судового розгляду. Разом з тим, вказує, що суд скопіював вирок від 05.11.2013 року.

Крім того, вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи:

-висновок суду про те, що він та його брат ОСОБА_4, проходячи службу в органах СБУ були обізнані із правилами поводження з вибуховими речовинами, що він та ОСОБА_5 без намірів здійснення статутної діяльності створили ГК «Новий» та мав спільне право володіння та розпорядження майном і землею кооперативу, висновок суду про те, що він у липні 2010 року з метою незаконного виділення очолюваному ним кооперативу земельної ділянки, отримав право на спільне користування, володіння, розпорядження землею кооперативу з метою отримання особистого грошового зиску не підтверджуються жодним доказом;

-висновок суду першої інстанції про те, що він поніс матеріальні витрати пов'язані із організацією документального оформлення права власності на земельну ділянку, не обгрунтований, оскільки, в порушення вимог ст. 91 КПК Українижодним чином не конкретизовано, які саме він поніс витрати, у чому вони виразились та яка їх сума. Також, ні за Законом, ні відповідно до Статуту ГК «Новий» він не мав жодних повноважень з володіння та розпорядження земельною ділянкою, оскільки це повноваження загальних зборів засновників, згідно п.п. 8.1, 9.5 Статуту (Т. 48 а.п. 7-93, Т. 20 а.п. 185-193).

-висновок районного суду про те, що настання для себе негативних наслідків, він пов'язував саме з діяльністю ОСОБА_10, оскільки дана земельна ГК «Новий» ділянка межувала з ПП «Елада», яке входило до групи компаній «Креатив», є необгрунтованим припущенням. Більш того, суд у своїх висновках вийшов за межі обвинувачення, зазначаючи про статус ОСОБА_10, як народного депутата та намаючись прив'язати якісь події до державної чи громадської діяльності ОСОБА_10

-ОСОБА_10 не звертався до органів прокуратури Кіровоградської області з-приводу правомірності виділення земельної ділянки ГК «Новий», що підтверджується відповідями прокуратури (Т. 60 а.п. 91-92) та відповідями Новенської селищної ради (Т. 45 а.п. 173-177, Т. 60 а.п. 95), а також, показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 - посадових осіб Новенської селищної ради м. Кіровограда;

-ОСОБА_10 з липня 2010 року по лютий 2011 року взагалі не являвся народних депутатом України, що підтверджується офіційною інформацією опублікованою на WEB-сайті Верховної Ради України;

-в ході судового розгляду було втановлено факт самовільного захоплення земельної ділянки ГК «Новий» та її незаконної забудови залізничною колією ПП «Елада», що підтверджується актом та схемою про встановлення в натурі меж за участю начальника управління Держкомзему у м. Кіровограді (Т. 48 а.п. 7-93), приписом Державної інспекції сільського господарства Кіровоградської області (Т. 49 а.п. 7-93) та показаннями свідка ОСОБА_26 наданими під час судового засідання 12.03.2015 року;

-судом в оскаржуваному вироку зазначається, що він помилково вважаючи, що ОСОБА_10 намагається обернути вказану земельну ділянку на користь інших осіб, вирішив продати її останньому, проте, з показань ОСОБА_10 та ОСОБА_37 встановлено, що мова йшла про усунення порушень меж земельної ділянки і жодним чином не йшла мова про продаж даної земельної ділянки. Більш того, в матеріалах кримінального провадження міститься заява про реєстрацію обтяження нерухомого майна по земельній ділянці ГК «Новий» та витяг з реєстру заборон від 21.10.2010 року (Т. 48 а.п. 201-202), що фізично виключає можливість її продажу;

-висновки суду про те, що він та його брат ОСОБА_4 та якась невстановлена особа, для реалізації плану умисного вбивства ОСОБА_10 задумали вчинити його шляхом застосування саморобного-дистанційно-керованого вибухового пристро, є таким, що не підтверджується доказами, оскільки план передбачає чіткий розподіл дій, який не навединий у вироку судом першої інстанції, а посягання на життя спростовується дослідженими висновками всіх експертиз, без виключення, вибухово-технічних, трасологічних та технічних експертиз, відповідно до яких був наявний муляж саморобного пристрою з використанням вибухової речовини, не здатний до здійснення вибуху внаслідок заздалегідь незавершеної його конструкції;

-судом в оскаржуваному вироку суду зроблено висновок про те, що він та ОСОБА_4 та невстановлена особа вчинили носіння, зберігання та придбання вибухових речовин, що не підтверджується жодним доказом і при цьому, судом в порушення вимог ст. 91 КПК України, взагалі не було встановлено ні час ні місце, ні спосіб, ні будь-які інші обставини цього кримінального правопорушення, що є обов'язковим для доказування.

-посилання суду на вчинення ним та його братом ОСОБА_4 та невстановленою особою незаконного придбання та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, не підтверджуються жодним доказом, оскільки не встановлено жодних обставин цього кримінального правопорушення, ні часу, ні місця, ні способу вчинення. Крім того, відповідно до висновку експерта № 321/3 від 11.03.2013 року на наданому на дослідження GPS-трекеру дані, які б свідчили про факт його використання за призначенням не виявлено (Т. 51 а.п. 186-191), а відповідно до офіційної відповіді Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (Т. 60 а.п. 93-94) вказаний у вироку GPS-трекерIMEI 3589048019153665 був імпортований на територію України за дозволом № 09-999-718 лише 26.03.2013 року, що безапеляційно виключає навіть можливість його придбання у період листопад - грудень 2012 року;

-висновки суду про те, що він 09.11.2012 року близько 13 години придбав на ринку «Європейський» мобільний телефон «Samsung»INEI НОМЕР_17, з якого в подальшому замовлялися «речові докази», що підтверджується тим, що о 12 год. 57 хв. він зі свого особистого телефону здійснив дзвінок, який позиціонувався по вул. Комарова, 6 азимут 180° (Lac/34300 Sid/59632), э лише припущеннями, оскільки він кожної п'ятниці забирав свого сина зі Школи № 35 в районі вул. Попова, після чого слідував на автомобілі повз ринок «Європейський», що підтверджується з'єднаннями його особистого телефону № НОМЕР_12 за 09.11.2012 року (Т. 50 а.п. 25-28) відповідно до яких о 12 год. 30 хв. він мав з'єднання в районі вул. Попова;

-висновки суду про те, що у розпорядженні ОСОБА_4 начебто перебував паспорт громадянина ОСОБА_11, який ОСОБА_4 передав ОСОБА_38 і за допомогою якого замовлялись так звані «речові докази», спростовуються тим, що на свідка ОСОБА_38 здійснювався тиск зі сторони працівників УСБУ та УБОЗу, про що свідчить його заява на ім'я Генерального прокурора України (Т. 44 а.п. 196-199);

-висновки суду про те, що він та ОСОБА_4 12.11.2012 року о 12:55, 13:07 і 14:52 замовили в інтернет-магащині ФОП «ОСОБА_15» веб-камеру, стартові пакети оператора «ОГО», телефон та аккумуляторну батарею, які в подальшому були використані у саморобному пристрої, є необгрунтованими, оскільки відповідно до інформації ПрАТ «МТС» щодо з'єднань за телефоном № НОМЕР_13 ОСОБА_4 за 12.11.2012 року (Т. 50 а.п. 81-85) були сеанси зв'язку о 12:56, 14:42, 14:52, які позиціонувалися базовою станцією по вул. Леніна, 13 (місце його роботи), а щодо з'єднань за телефоном № НОМЕР_12 ОСОБА_5 за 12.11.2012 року (Т.50 а.п. 25-28) були сеанси зв'язку о 13:17, 13:25, 13:38, які позиціонувалися базовою станцією по вул. Курганній в районі Новоолексіївки (місце його реєстрації);

-не підтверджується доказами висновок суду про те, що він та ОСОБА_4 та невстановлена особа 13.11.2012 року в період з 11:43 год. до 15:10 год. отримавши підтвердження доставки замовлених предметів, підробили ТТН № 20000005863181 від 12.11.2012 року на складі № 5 Кіровоградської філії ТОВ «Нова Пошта» і використали вказану накладну для отримання товару, оскільки відповідно показів спеціалісту з дослідження телефонних з'єднань ОСОБА_27, відсутні будь-які дані, які б могли свідчити про їх перебування у той самий час у тому самому місці при отриманні товару на складі № 5 ТОВ «Нова Пошта» у м. Кіровограді та відповідно до висновків почеркознавчиських експертиз (Т. 49 а.п. 230-231) підпис у накладній № 20000005863181 від 12.11.2012 року не належить ні йому, ні ОСОБА_4;

-висновки суду першої інстанції щодо того, що 13.10.2012 року з 11:34 год. до 11:43 год. він телефонував особисто з телефону № НОМЕР_1, який позиціонувався по вул. К. Маркса, 42, там де позиціонувався і його особистий телефон № НОМЕР_12, є хибними, оскільки спеціаліст ОСОБА_27 зазначив, що особистий телефон ОСОБА_5 не мав сеансів зв'язку в зоні діяльності базової станції по вул. К.Маркса, 42;

-висновок суду про те, що він та ОСОБА_4 та невстановлена особа 14.11.2012 року о 9:41 год. і о 12:00 год. з мобільного телефону № НОМЕР_1 замовили в інтернет-магазині «АЛЛО» м. Дніпропетровська 4 телефони марки «Samsung 6TE-1200m»позиціонуючись при цьому базовою станцією по вул. К. Маркса, 42 є необгрунтованим, оскільки з'єднання за № НОМЕР_13 ОСОБА_4 о 09:36 год. та 09:56 год. позиціонувалися по вул. Леніна, 13 та о 11:56 год. по вул. Башкірській (Т. 50 а.п. 81-85), а № НОМЕР_12 ОСОБА_5 в момент здійснення вказаних замовлень позиціонувався зовсім в іншому місці та мав сеанс зв'язку о 12:19 год. по вул. Курганній (Новоолексіївка);

-висновок суду про те, що він, ОСОБА_4 та невстановлена особа 16.11.2012 року в період часу з 17:07 год. до 17:57 год., перебуваючи на складі № 6 ТОВ «Нова Пошта» м. Кіровоградапідробили ТТН № 20000005906531 від 14.11.2012 року та виуористали її для отримання 4-х мобільних телефонів «Samsung», які в подальшому були застосовані у конструкції саморобного пристрою, при цьому, о 17:07 год. мобільний телефон ОСОБА_4 позиціонувався базовою станцією по вул. Краснозорівська, 15, тобто, безпосередній близькості від складу № 6 ТОВ «Нова Пошта» м. Кіровограда, є хибними, оскільки товар був отриманий о 17:54 год. та відповідно до інформації оператора мобільного зв'язку № НОМЕР_13 ОСОБА_4 у цей день о 18:02 год. позиціонувався по вул. Волкова, 2 і № НОМЕР_14 ОСОБА_18 (дружина ОСОБА_4.), яка в той день була з чоловіком, мала сеанс зв'язку о 17:58 год., що також позиціонувався по вул. Волкова, 2. Крім того, ТТН від 14.11.2012 року отримана органом досудового розслідування в порушення встановленого КПК України порядку та зберігалась також з порушеннями;

-висновок суду про те, що він, ОСОБА_4 та невстановлена особа 19.11.2012 року придбали в магащині «ІНФОРМАЦІЯ_9» сувенірну ручку з футляром чорного кольору і написом «Henga», яка була поміщена до посилки ОСОБА_10, оскільки в цей день він зі свого телефону № НОМЕР_12 здійснював дзвінки в період 19:05 год. до 22:56 год., що позиціонувалось по вул. К.Маркса, 42, тобто неподалік магазину «ІНФОРМАЦІЯ_9», є припущеннями суду, так як, немає жодного доказу, що ця ручка придбана саме в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_9», при тому, що навіть магазин працює до 19:00 год. Крім того, відповідно до інформації системи «Бар'єр» УСБУ в Кіровоградській області за період з 16.11.2012 року по 31.01.2013 року (Т.45 а.п. 135-143) ОСОБА_4 19.11.2012 року з 16:55 год. до 19:39 год. перебував на території адмінбудівлі УСБУ, за місцем своєї роботи по вул. Леніна, 9;

-висновок суду про те, що близько 20 год. ОСОБА_4 у магазині «Фуршет» по вул. Дзержинського, 24а поповнив sim-картку НОМЕР_45, не підтверджується доказами дослідженими під час судового розгляду, оскільки відповідно до відповіді від 27.12.2012 року № 101 (Т. 45 а.п. 25) вказана sim-картка була поповнена на 1 грн. о 19:58 год., 20:00 год. та о 22:01 год. на 99 гривень. Крім того, відповідно до інформації ПрАТ «МТС» за № НОМЕР_12 ОСОБА_5 (Т. 50 а.п. 25-28) ні він, ні ОСОБА_4 не мали сеансів зв'язку в тому ж районі;

-у своїх висновках суд вказує, що він, ОСОБА_4 та невстановлена особа впродовж періоду 14, 18-21, 23, 25, 28 листопада та 06, 10, 13 і 19 грудня 2012 рокуздійснювали налаштування веб-камери ZTE, GPS-трекера та мобільних терміналів. Вказані висновки є необгрунтованими, оскільки суд навіть не конкретизував час налаштування, при цьому, відповідно до даних ПрАТ «МТС» ні він ні його брат ОСОБА_4 не перебували у той самий час у тих саме місцях (Т. 39 а.п. 176-200, Т. 42 а.п. 147-177, Т. 50 а.п. 1-19, 49-59, Т. 42 а.п. 180-189, Т. 58 а.п. 49-69, Т. 50 а.п. 25-28, 81-85), що підтвердив і спеціаліст ОСОБА_27;

-висновок суду про те, що налаштування радіоелектронних засобів припадало в переважній більшості на базові станції розташовані за адресами: вул. К. Маркса, 42а, К. Маркса, 50, тобто в районі його місця роботи ПП «Альфа-Земпроект» та квартири, яку він орендував, а також за алресою: с. Гірниче, Лінія, 4 та вул. Глінки, 2 неподалік від місця проживання його батьків, при тому, що його особистий телефон був вимкнений, є припущеннями, оскільки розміщення офісу та квартири, яку він орендував жодним чином не може слугувати доказом його участі у вказаних налаштуваннях, а його телефон особистий телефон мав сеанси за'язку у той саме або наближений час налаштування вказаних засобів, що підтверджується інформацією ПрАТ «МТС» (Т. 50 а.п. 81-85) та поясненнями спеціаліста ОСОБА_27;

-не підтверджується дослідженими у суді доказами й висновок суду про те, що він, ОСОБА_4 та невстановлена особа вчинили всі необхідні дії, направлені на виготовлення саморобно-дистанційного-керованого вибухового пристрою, під'єднавши дроти та забезпечивши електричний контакт для замкнення електричного ланцюга та здійснення вибуху, оскільки відповідно до висновку експерта-вибухотехніка від 04.10.2013 року № 5929/13-33/5930/13-37/5931/13-34/88/76/13-37 саморобний пристрій мав не завершену конструкцію та був не здатний до спрацювання, що підтверджується і висновками вибухо-технічних експертиз № 2-09/10-04 від 21.02.2013 року (Т. 53, а.п. 68-78), № 2/62/268 від 19.03.2013 року (Т. 53 а.п. 68-78), № 115 від 22.04.2013 року (Т. 53 а.п. 97-105), № 37/6 від 18.03.2013 року (Т. 53 а.п. 84-88), № 49/2 від 07.03.2013 року (Т. 50 а.п. 169-181);

-також, судом зроблено необгрунтований висновок, що він 21.12.2012 року близько 10 год. 25 хв. доставив посилку з саморобним пристроєм в камеру зберігання автовокзалу АС-1 по вул. Олександрійське шоссе, 1 у м. Кіровограді, що підтверджується висновком судової фототехнічної експертизи № 162/2 від 23.09.2013 року про схожіть зафіксованої камерами особи з ним. Вказані висновки спростовуються тим, що згідно даних ПрАТ «МТС» за його номером телефону віне не перебував взагалі в районі АС-1, показами свідка ОСОБА_21 (касира камери схову), яка показала, що ні він, ні ОСОБА_4 їй ніяких посилок не передавали, а зріст особи, яка передала посилку був менше її зросту - 174 см., а його зріст - 178 см., зріст ОСОБА_4 - 182 см., показаннями ОСОБА_39 (його матері) та ОСОБА_40 (сусіда матері), які показали, що він 21.12.2012 року з ранку й до 12 години перебував за місцем його реєстрації по вул. Ольвіопольській, 21;

-не підтверджується жодними доказами й висновки суду про те, що він 21.12.2012 року у період з 09:43 год до 12:33 год. рухаючись та перебуваючи у різнах районах міста, здійснював дзвінки з мобільних терміналів, а саме: з 09:53 год. до 11: 45 год. здійснював дзвінки, рухаючись за маршрутом від місця проживання до АС-1 та у зворотньому напрямку; з 09:55 год. до 12:04 год. здійснював дзвінки рухаючись вздовж вулиць К. Маркса, 50, Полтавської, Добровольського, 24, Червонозопівської, Короленка, Маланюка, 4. Висновки суду у цій частині суперечать один одному, оскільки він фізично не міг рухатись в один і той самий час за різними маршрутами та спростовуються інформацією ПрАТ «МТС» за його номером телефону НОМЕР_12, згідно якої відсутні дані про його перебування в цей день в районі АС-1, роз'ясненнями спеціаліста ОСОБА_27, показаннями свідків ОСОБА_40 та ОСОБА_39, інформацією з камер відеоспостереження по вказаним маршрутам, на яких не зафіксовані ні він, ні ОСОБА_4, ні їх транспортні засоби;

-ПОКАЗИ:

-не враховано судом першої інстанції, що показання потерпілого ОСОБА_10 спростовуються інформацією ПрАТ «МТС», згідно якої, вбачається, що ініціатором дзвінків ОСОБА_8 виступав саме ОСОБА_10;

-судом не вірно викладені показання свідка ОСОБА_41, який насправді показав, що при огляді місцця події, працівниками міліції виносилися предмети за залізобетонний паркан, що свідчить про недопустимість, як доказу протоколу ОМП від 21.12.2012 року;

-судом викривлені показання охоронців потерпілого ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які насправді показали, що ОСОБА_10 посилаючи їх на АС-1 за пакунком, наказав поменше з ним контактувати й не залишати відбитків пальців, оскільки з ним будуть працювати правоохоронці, що підтверджує інсценцування так званого посягання;

-судом першої інстанції викривлено показання інших свідків ОСОБА_9, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_26, показання яких не відповідають дійсності, а показання свідка ОСОБА_42 не мають жодного доказового значення;

-свідок ОСОБА_43 повідомив суду, що під час одночасного допиту його та ОСОБА_44В, він зазначив, що він повідомив слідчому, що при прийомі документів від ОСОБА_12 не було ніякого паспорту (Т. 37 а.п. 87-89, а.п. 95-97);

-показання свідка ОСОБА_31 судом зкопійовані з вироку суду від 05.11.2013 року, оскільки під час судового засідання 31.03.2015 року свідок не давав таких показів, що підтверджується аудіозаписом судового засідання. Зокрема суд вказує, що свідок працює заступником начальника УСБУ в Кіровоградській області, проте, він був звільнений з СБУ на підставі ЗУ «Про очищення влади»;

-показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_45, ОСОБА_17, ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_46 скопійовані з вироку суду 05.11.2013 року та викривлені судом першої інстанції, що підтверджується аудіозаписами судових засідань, а показання свідків ОСОБА_47 та ОСОБА_48 викладені вибірково, не повністю;

Крім того, апелянт вказує, що всі докази, на які послався суд першої інстанції, як на підтвердження його вини та його брата ОСОБА_5 не тільки не підтверджують їх вини, а навпаки, спростовують.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вважає, що судом були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону з наступних підстав:

-суд залишив без розгляду клопотання про недопустимість доказів: не упакування та не опечатування доказів (Т. 59 а.п. 1-27), протоколу ОМП від 21.12.2012 року (Т. 59 а.п. 28-30), висновків почеркознавчеських експертиз (Т. 58 а.п. 213-216), протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.03.2013 року та інформації щодо з'єднань за № НОМЕР_7 та НОМЕР_9 (Т. 35 а.п. 1-3), протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.02.2013 року з інформацією щодо з'єднань за № НОМЕР_12, що належав ОСОБА_5 та за № НОМЕР_13 (Т. 35 а.п. 4-9), інформації оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС» за № НОМЕР_13 від 03.10.2014 року (Т. 35 а.п. 10-13), протоколу огляду предметів від 22.02.2013 року (Т. 1 а.п. 169-183), оглянутих речових доказів та висновків експертиз (Т. 35 а.п. 66-70), протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 31.01.2013 року (Т.4 а.п. 157-158), протколу огляду від 31.01.2013 року (Т. 4 а.п. 161-162), речей і документів отриманих під час їх отримання (Т. 35 а.п. 71-73), протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.01.2013 року (Т. 4 а.п. 169-171), протоколу огляду від 25.01.2013 року (Т. 4 а.п. 172-175), документів, отриманих під час їх проведення (Т. 35 а.п. 74-82), протоколів огляду від 21.01.2013 року речей і документів (Т. 35 а.п. 83-85), протоколів огляду від 29.01.2013 року (Т. 5 а.п. 188-193, 167-168, 155-156, 136-137) та речей і документів, що в них оглянуті і описані (Т. 35 а.п. 86-89), протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.03.2013 року та інформації ПрАТ «Київстар» щодо з'єднань (Т. 35 а.п. 90-92), протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 20.03.2013 року, 28.03.2013 року, 29.03.2013 року щодо з'єднань мобільних терміналів (Т. 35 а.п. 93-95), рапорту від 18.01.2013 року (Т. 45 а.п. 126), щоденнику (блокноту) темно-зеленого кольору з написом «2011» ОСОБА_4 (Т. 45 а.п. 127), висновків почеркознавчеських експертиз (Т. 49 а.п. 157-162, 168-173, 181-187, Т. 35 а.п. 96-101), протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіоконтролю особи від 06.11.2013 року (Т. 56 а.п. 59) і здійснення НСД без відповідного дозволу суду (Т. 35 а.п. 118-123), висновку комплексної судово-фототехнічної експертизи і портретної експертизи (Т. 35 а.п. 124-126), протоколу за результататми негласного отримання біологічних зразків для порівняльного дослядження (Т. 52 а.п. 265), висновку генетичної експертизи (Т. 52 а.п. 271-278), протоколу негласної слідчої дії спостереження за особою від 26.02.2013 року (Т. 52 а.п. 188-189), а також висновку фототехнічної та портретної експертизи (Т. 35 а.п. 142-145), протоколів НСД - негласного отримання біологічних зразків (Т. 52 а.п. 180-183), висновів генетичної експертизи (Т. 52 а.п. 233-238, 244-248), протоколу проведення НСД - аудіоконтролю місця від 15.01.2013 року (Т. 2 а.п. 68-77), протоколу огляду місця події від 21.12.2012 року та додатків до нього (Т. 35 а.п. 230-240), протоколів тимчасового доступу від 11.02.2013 року та 26.02.2013 року (Т. 34 а.п. 204-209), акту № 61/2/311 від 18.01.2013 року (Т. 34 а.п. 218-221), висновків почеркознавчиських експертиз, акту та щоденника ОСОБА_4 (Т. 34 а.п. 222-224).

Також, апелянт вказує, що суд вийшов за межі висунутого обвинувачення, вказавши, що зазначеними документами повністю підтверджується факт понесення витрат ОСОБА_5 як директором, так і засновником ГК «Новий»при оформленні права власності на вказану земельну ділянку, прагнення отримати матеріальну вигоду у значному розмірі 2,5 млн. грн.та наявність перешкоди у цьому у виді дій ОСОБА_10 не лише як фізичної особи, а і народного депутата України, які суд вважає пов'язаними із його громадською та державною діяльністю, яка призвела до до порушення кримінальної справи та накладення арешту на земельну ділянку та подальшого контролю за неможливістю її відчуження, що вочевидь підтверджує встановлені судом мотиви вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, прокуратурою Кіровоградського гарнізону Південного регіону України кримінальних проваджень № 42015120000000031 від 03.03.2015 року за фактом надання слідчим УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_54. та ОСОБА_55. завідомо неправдивих показів у судовому розглядіт а № 42015120050000093 за фактом підроблення документів у даному кримінальному провадженні, що було встановлено під час судового розгляду і суду було достименно про них відомо, однак не надано жодної правової оцінки відповідно до вимог закону.

У доповненнях до своєї апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_5 просить визнати незаконними всі ухвали слідчих суддів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження.

Свої вимоги мотивує тим, що на протязі всього судового розгляду даного кримінального провадження безпідставно, необгрунтовано та незаконно продовжувалась дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не було доведено обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень та не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідача, обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_4, які підтримали свої апеляційні скарги з доповненнями та в їх інтересах захисників-адвокатів Сьору О.М., Стахеєва О.О., які підтримали апеляційні скарги обвинувачених та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених, представника потерпілого ОСОБА_49, яка просила відмовити у задоволенні апеляційних скарг обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг з доповненнями до них, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню, з таких підстав.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Загальними засадами кримінального провадження, зокрема п. 20 ч. 1 ст. 7 КПК України, а також ч. 5 ст. 27 КПК України визначено, що під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час судового провадження є обовязковим.

Розділом ІІІ «Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання», затвердженої наказом ДСА України № 108 від 20.09.2012 року, секретар судового засідання перед початком роботи зобовязаний перевірити працездатність пристроїв, провести тестування для перевірки того, що складові комплексу звукозапису (мікрофон, мікшер тощо) працюють нормально та запис іде правильно.

У разі виникнення непрацездатності, неможливості налагодження коректної роботи комплексу звукозапису, секретар зобовязаний терміново повідомити адміністратора і суддю про такі обставини. Під час звукового запису секретар здійснює поточний контроль якості запису шляхом прослуховування через навушники, а контроль працездатності комплексу звукового запису шляхом спостереження за його станом. У разі виявлення ознак непрацездатності обладнання комплексу звукозапису, секретар доповідає судді про неможливість подальшого звукозапису судового засідання та повідомляє про це керівника апарату і адміністратора.

У зв'язку з тим, що відповідно до вказаних норм закону, офіційним записом судового засідання є лише технічній носій, перевірити достовірність доказів можливо лише тільки за допомогою відтворення звукозапису судового засідання.

При перевірці матеріалів кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що до них хоча і долучені технічні носії інформації, однак, на цих носіях відсутня фіксація судових засідань із розгляду цього кримінального провадження датовані - 27.05.2015 року - допит потерпілого ОСОБА_10, покази якого покладені у обвинувальному вироку, 11.06.2015 року - клопотання прокурора про надання додаткового часу для підготовки та погодження документів для зміни обвинувачення.

Крім того, на технічному носії записи судових засіданнь від 03.06.2015 року - допит обвинуваченого ОСОБА_4 , розгляд заявлених клопотань, виступ обвинуваченого ОСОБА_5 щодо доповнення судового слідства, 25.09.2014- дослідження матеріалів кримінального провадження , які знаходяться в томах 5-12, 03.10.2014 року - дослідження матеріалів кримінального провадження , які знаходяться в томах 13-16, 07.10.2014 року- дослідження матеріалів кримінального провадження , які знаходяться в томах 17-35, 23.10.2014 року- дослідження матеріалів кримінального провадження , які знаходяться в томах 2,4,6,8,12-14,17, взагалі нерозбірливий в прослуховуванні, що можна вважати такими, як відсутній.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що на технічному носії відсутній запис вищевказаних судових засідань, що являється істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, та є безумовною підставою для скасування вироку суду, відповідно до вимог п.7 ч.2 ст. 412 КПК України.

Постановою судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 25 червня 2015 року визначені правові висновки , щодо правильності застосування ст. 384 КПК України - права на суд присяжних.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК.

Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від інших двох складів суду. Такий висновок підтверджується наступними чинниками:

а) віднесенням провадження в суді присяжних до особливого порядку провадження в суді першої інстанції (параграф 2 глави 30 Розділу IV КПК);

б) спеціальним порядком формування суду присяжних;

в) наділенням присяжних при відправленні правосуддя широким колом прав.

У зв'язку із наведеним закономірним виглядає те, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, а також встановив інший, відмінний від загального, порядок роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних.

Так, статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов'язаний роз'яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2014 року в підготовчому судовому засіданні було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про розгляд кримінального провадження, щодо нього судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних (т.30 а.п.180-181). 07.05.2014 року в підготовчому судовому засіданні було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про розгляд кримінального провадження, щодо нього судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних (т.28 а.п.36-37). Крім того, з журналів судових засідань вбачається, що відбір присяжних не відбувся (т.28 а.п.59,93,99-100,113-114,141,143, 155,181, 184-186, т. 30 а.п.177,180-181,212,240, т.31 а.п.22,46,55, 57-58, 65, т.32 а.п.11,16, 31,45,53,68, 79-81,91-93,99, 135,149,158,169,181,192,204-206,214,221-222,226-227,246,т. 34 а.п.21,29 ,32).

Після неможливості відбору суду присяжних обвинуваченими в судовому засіданні були подані клопотання про відмову від розгляду кримінальних проваджень судом присяжних та розгляд справи колегіально судом у складі трьох суддів (т.28 а.п.141,т.32 а.п.204-206).

Колегя суддів приходить до висновку, що прийняття відмови судом першої інстанції від обвинувачених про слухання справи не судом присяжних , а колегіально у складі трьох суддів , вважається незаконною, в зв'язку з тим, що вона була реально не наданою, так як суд першої інстанції не вжив усіх заходів та не забезпечив права обвинувачених на розгляд кримінального провадження судом присяжних та затягнув на тривалий час визначення присяжних, що фактично послугувало та змусило обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовитися від розгляду кримінальних проваджень щодо них судом присяжних, про що вони і зазначили у своїх клопотаннях.

Крім того, в судовому засданні 11.06.2015 року прокурор змінив обвинувачення в суді , кваліфкувавши дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.359, ч.3 ст.358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.358 КК України. Санкція ч.2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі. Проте, як вбачається з журналу судового засідання ані прокурор, ані суд не роз'яснили обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ст. 384 КПК України - право на розгляд справи судом присяжних та особливості такого провадження (т.61 а.п.135-209, 215-219).

Порушення такого права свідчить про невиконання прокурором, судом вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на розгляд його справи в порядку кримінального провадження судом, утвореним відповідно до закону, і є порушенням права на розгляд його справи судом, визначеним законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанціїї було порушено права обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на розгляд кримінального провадження законним складом суду - судом присяжних , що є істотним порушенням п.2 ч.2 ст. України, оскільки є невід'ємною складовою права обвинувачених на захист.

Постановою судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 21 січня 2016 року визначені правові висновки , щодо правильноті правозастосування норм статей 22,23,94,95 КПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення Кримінального процесуального кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положенням ст. 59 та пунктом 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено конституційне право громадян на захист від обвинувачення.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 94 КПК України передбачено, що … суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням елементів складу кримінального правопорушення, зокрема місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення. Також у мотивувальній частині суд повинен описати результати оцінки доказів навести докази для підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Викладаючи підстави для прийняття рішення, суд повинен дати відповідь на аргументи сторін.

Таким чином, кожен доречний, важливий і вирішальний аргумент часників судового провадження має бути проаналізований і одержати відповідь. Висновки у судовому рішенні повинні прямо випливати з аргументації, а також бути чіткими, тобто не допускати неоднозначного трактування. Суддя повинен послідовно поєднувати закон з фактами у справі і наводити чіткі аргументи, яким чином було вирішено справу у конкретному випадку. Якщо цього не робити, це буде очевидним порушенням права на справедливий суд, яке гарантує стаття 6 Європейської конвенції з прав людини.

Суд першої інстанції не в повнй мірі дотримався цих вимог кримінального процесуального закону під час ухвалення вироку щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Колегія суддів встановила порушення судом першої інстанції безпосередності дослідження документів. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, а саме, з журналу судового засідання від 22.09.2014 року (т.4 а.п.210-214) та запису на технічному носії, при дослідженні матеріалів кримінального провадження безпосередньо не дослідив оригінал товаро-транспортної накладної № 20000005906531 від 14.11.2012 року , а лише вказав, що на аркуші провадження 171 том 4 конверт, в якому знаходиться оригінал ТТН запакований, та не розпакував і безпосередньо не дослідив, перейшовши до дослідження інших доказів.

Окрім того, при допиті в судовому засіданні 31.03.2015 року свідка ОСОБА_17 (т.59 а.п.197-201) суд надав свідку для огляду копію ТТН № 20000005906531 від 14.11.2012 року, яка знаходиться в томі № 39 а.п. 171.

Вказані дії безумовно є порушенням безпосередності дослідження доказів.

Проте, при дослідженні матеріалів кримінального провадження, колегія суддів встановила, що у вироку суд першої інстанціїї на підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень зазначив, що їх вина підтверджується оригіналом товарно-транспортної накладної №20000005906531 від 14.11.2012 року ТОВ «Нова Пошта», яку оглянуто згідно з копією протоколу від 25.01.2013 року у суді та визнано речовим доказом (а.п.129 т.62), що не відповідає дійсності.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції був порушений принцип безпосередності дослідження доказів та, перебуваючи самостійно у нарадчий кімнаті, досліджуючи всі докази в даному кримінальному провадженні, встановила відсутність речового доказу, а саме: ТТН № 20000005906531 від 14.11.2012 року, в томі 4 а.п.171 в конверті, який не був належним чином опечатаний.

Колегя суддів зазначає, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у даному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з'ясування обставин кримінального провадження та його об'єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх, як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 статті 7 КПК). Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту частини другої статті 23 та статті 86 цього Кодексу, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом, а отже, судове рішення, відповідно до статті 370 цього Кодексу, не може бути визнано законним і обґрунтованим і, згідно з частиною першою статті 412 КПК, підлягає скасуванню.

Також колегією суддів встановлено, що при ухваленні обвинувального вироку районним судом не дотримано вимог ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених законом.

Однак, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду даного кримінального провадження та ухвалення вироку.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинуваченим ОСОБА_4. та ОСОБА_5 було висуното обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ст. 112, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.359, ч.3 ст.358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.358 КК України. Після проведення судового слідства прокурор змінив обвинувачення в суді та обвинуваченим було пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.359, ч.3 ст.358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст.358 КК України.

Всупереч цьому, у вироку суд першої інстанції зазначив, що настання зазначених негативних для себе наслідків ОСОБА_5 пов'язував саме з діяльністю потерпілого ОСОБА_10, обраного на той час народним депутатом України, оскільки на його, ОСОБА_5 думку, земельна ділянка площею 6 га, що була незаконно відчужена у власність ГК "Новий", межувала з територією ПП «Елада», яка входила до групи компаній "Креатив", у якому ОСОБА_10 до лютого 2011 року був Головою наглядової ради. Крім того, достовірно знав, що ОСОБА_10 є народним депутатом України, приймальня народного депутата знаходиться в приміщенні ПрАТ «Креатив», в приймальні завжди є секретар, охорона та відвідувачі, самим же ОСОБА_10, як народним депутатом, ведеться прийом громадян, тобто в приймальні завжди перебувають люди.

Тобто суд з власної ініціативи вийшов за межі зміненого прокурором в судовому засіданні обвинувачення, погіршивши становище ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Крім того, колегія суддів також встановила, що при ухваленні обвинувального вироку районним судом не дотримано вимог ч. 3 ст. 415 КПК України, якою регламентовано, що висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 15.04.2014 року ( т.27 а.п. 263-279) вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда стосовно ОСОБА_4 - скасовано та призначено новий розгляд в тому ж суді в іншому складі суду. У вказаній ухвалі суду апеляційної інстанції вказано на порушення судом вимог ст. ст. 370, 94 КПК України. Зокрема , суд першої інстанції не перевірив доводи сторони захисту та обвинуваченого ОСОБА_4 щодо неможливості вчинення ним інкримінованих злочинів, відсутності мотивів вчинення та складу інкримінованих правопорушень. Не дослідив суд належним чином і інші обставини, в тому числі щодо порушення вимог КПК України під час проведення досудового розслідування, отримання доказів внаслідок істотного прав обвинуваченого та фальсифікації доказів по справі з боку працівників правоохоронних органів, про які заявляли як обвинувачений, так і його захисники у судовому засіданні, і в зв'язку з цим не надав оцінки всім доказам у кримінальному провадженні, щодо їх належності та допустимості. Це ж стосується також доводів обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та сторони захисту, наданих суду при розгляді вказаного об'єднаного кримінального провадження щодо неможливості вчинення ними інкримінованих злочинів, відсутності мотивів вчинення та складу інкримінованих правопорушень, не дослідження судом належним чином й інших обставин, в тому числі щодо порушення вимог КПК України під час проведення досудового розслідування, отримання доказів внаслідок істотного порушення прав обвинувачених та фальсифікації доказів по справі з боку працівників правоохоронних органів, про які неодноразово заявляли в судових засіданнях, як обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, так і їх захисники, і в зв'язку з цим не надав оцінки всім доказам у кримінальному провадженні, щодо їх належності та допустимості.

Вивченням матеріалів провадження, колегією суддів встановлено, що при новому розгляді суд першої інстанції не виконав вказану ухвалу апеляційного суду в повному об'ємі, обмежившись лише перерахуванням доказів без проведення їх самостійного аналізу та надання відповідної оцінки з точки зору їх допустимості, достатності, законності та належності, не спростував чисельні клопотання обвинуваченихОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисників, щодо визнання доказів не допустимими, фактично виклав мотивувальну частину вироку: покази потерпілого, свідків, письмові докази в тій же послідовності та в редакціїї, як і попередній суд у судовому рішенні ( т.26 а.п. 42-78).

Також , колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні 27.05.2015 року згідно журналу судового засідання , коли з'явився потерпілий ОСОБА_10 суд першої інстанції не роз'яснив потерпілому склад суду та право відводу, чим порушив вимоги кримінально-процесуального закону, а фіксація на технічному носії відсутня, що унеможливлює перевірити зміст журналу з цього приводу (т.60 а.п. 197-199).

Згідно ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовую вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення , передбачені пунктами 2,3,4,5,6,7 частини другої ст. 412 цього кодексу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судовий розгляд даного кримінального провадження всупереч вимогам ст. 2 КПК України відбувся з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, вирок суду не можна визнати законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому він підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, в іншому складі суддів.

В ході нового судового розгляду суду необхідно суворо дотримуватись вимог КПК України, ретельно перевірити зібрані у справі докази щодо їх належності та допустимості, з урахуванням доводів апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_4, та ОСОБА_5, надати належну оцінку всім доказам та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване судове рішення.

У зв'язку із скасуванням вироку суду першої інстанції через істотні порушення кримінального процесуального законодавства, колегія суддів не входить в обговорення про доведеність чи недоведеність обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Крім того, колегія суддів з урахуванням тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких, та особливо тяжких злочинів, так і особи обвинувачених, які мають постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, ОСОБА_4 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_50, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, характеризуються за місцем проживання та роботи позитивно, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, тривалий час перебувають під вартою : ОСОБА_4 - з 29 січня 2013 року, ОСОБА_5і. - з 23 жовтня 2013 року, тяжких наслідків не настало, з метою запобігання таким ризикам, як вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вважає необхідним міру запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до ст. 182, 183 КПК України залишити тримання під вартою, з визначенням розміру застави - 200 мінімальних заробітних плат, встановивши дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 липня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 331, 404, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів апеляційного суду.

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 серпня 2015 року щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст. 15, п.п. 5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.359 КК України - скасувати та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді в іншому складі суду.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити - тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 липня 2016 року, з визначенням розміру застави в розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що становить - 275 600 гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 залишити - тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 липня 2016 року, з визначенням розміру застави в розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що становить - 275 600 гривень.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Апеляційного суду Кіровоградської області № 37314078002249, код ЄДРПОУ 02894616, МФО 820172, банк отримувача: Держказначейська Служба України м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4:

-прибувати за викликом до суду;

-не відлучатися з міста Кіровоградабез дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;

-утриматись від спілкування із потерпілим та свідками по справі,

та попередити обвинуваченихОСОБА_4 та ОСОБА_5, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного Бюджету України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

Л.Я.Ткаченко І.С. Олексієнко Р.В. Широкоряд