Ухвала суду № 57655139, 11.05.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3868/16-ц

Провадження № 22-ц/779/999/2016

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Вакарук В.М., Горейко М.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю ОСОБА_2 та представників відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, міського голови м. Івано-Франківська Марцінківа Р., Івано-Франківської міської ради, КО «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка» про скасування розпоряджень про звільнення з роботи та призначення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Апелянт не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом винесено ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Вказує на те, що на протязі двохденного терміну з моменту його незаконного звільнення новий директор ОСОБА_4 підготувала звернення до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради стосовно ліквідації Комунального організації «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка» та створення Комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації».

Проте, за такий короткий час новий директор не мав фізичної можливості ознайомитись із усіма бухгалтерськими та іншими документами, оцінити стан розвитку парку та кількість коштів, необхідних для його подальшої діяльності, рентабельність організації та інші фактори, які дали б підстави для прийняття рішення щодо необхідності ліквідації підприємства.

04.03.2016р. Івано-Франківська міська рада прийняла рішення «Про оптимізацію діяльності комунальних підприємств», яким вирішила припинити КО «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка» шляхом ліквідації та уповноважила виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради створити ліквідаційну комісію та вжити інші заходи, пов'язанні з ліквідацією.

Таким чином, комунальна організація, в якій працював ОСОБА_2 та був незаконно звільнений з посади директора, на даний час ліквідована, тобто відновити порушене право позивача після винесення рішення без застосування засобів забезпечення позову є неможливим.

У випадку ліквідації Комунальної організації «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка», де ОСОБА_2 працював на посаді директора та був незаконно звільнений, у зв'язку з створенням Комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації», не буде юридичної змоги поновити на роботі та буде позбавлено можливості на відшкодування відповідачами моральної шкоди, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відновлення інших порушених прав.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, винести нову ухвалу, якою застосувати заходи забезпечення позову, а саме: на час розгляду справи заборонити Івано-Франківській міській раді, Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради та керуючому справами виконавчого комітету І.Шевчуку, голові ліквідаційної комісії Вагилевичу М.В. вчиняти дії направлені на припинення КО «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» (код ЄДРПОУ 02219300), яка знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 126 шляхом її ліквідації та заборонити вчиняти дії направлені на створення комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації», затвердження статуту комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації», опублікування рішення в газеті «Західний кур'єр» та інші дії пов'язанні із ліквідацією, а також заборонити новому директору КО «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ОСОБА_4 вчиняти дії пов'язанні із звільненням працівників та дії пов'язанні із організацією та роботою парку.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та представників міськвиконкому і КО «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка», перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків».

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить скасувати розпорядження про звільнення його з роботи, поновити на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і моральну шкоду.

В заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити відповідачам та іншим особам вчиняти дії, направлені на припинення КО «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка» та створення комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації» та пов'язані з цим дії, а також вчиняти дії щодо звільнення працівників КО «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка».

Підставами для необхідності вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 зазначено існування небезпеки неможливості виконання майбутнього судового рішення в частині поновлення його на роботі, виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Відповідно до ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що даний цивільний позов заявлено щодо поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За даним позовом не оскаржується рішення про припинення КО «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка» та створення комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації».

Відтак, вжиття таких заходів забезпечення позову, які зазначенні в заяві ОСОБА_2, суперечить принципам забезпечення цивільного позову, а також не узгоджується з предметом позовних вимог за даним цивільним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в заяві про забезпечення позову заявником не наведено обґрунтованих та об'єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Не заслуговують на увагу і суперечать вимогам законодавства доводи апелянта про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суду у випадку його поновлення на роботі, оскільки ліквідація підприємства призведе до знищення документів та доказів.

Відповідно до п.30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Тому прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності міста Івано-Франківська відноситься до повноважень Івано-Франківської міської ради.

Крім того, згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 11,03.2016р. №61- 4 створено комунальне підприємство «Центр розвитку міста та рекреації» та затверджено статут комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації» і дане підприємство пройшло державну реєстрацію.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності та обґрунтованості. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: І.В. Бойчук

В.М. Вакарук

М.Д. Горейко